1920 р. – військово-політична організація (лідер)

1923 р. – початок культурницького та політичного процесу (лідери)

1924 р. – більшовицький виступ в Румунії

1921 р. – початок політико-економічного процесу

1922 р. – державне утворення

1925, 1937 рр. – інституційні документи

1925 р. – початок політико-економічного процесу

1925 р. – політична організація

1927 – 1928 рр. – економічний конфлікт

1928 – початок модернізації економіки

1928 р. – репресії проти “старої інтелігенції”

1928 р. – модернізація сільськогосподарського виробництва (організація)

1929 р. – модернізація сільськогосподарського виробництва (техніка)

1929 р. – політична організація

1930 р. – репресії проти української інтелігенції (лідер)

1930 р. – репресії проти церковної організації (лідер)

1931 р. – велике підприємство

1927 – 1932 рр. – будівництво великого підприємства

1935 р. – механізм стимулювання виробництва

1937 – 1938 рр. – ознака тоталітарного режиму

Березень, 1939 р. – державне утворення (президент)

23 серпня 1939 р. – Договір про ненапад із секретним додатковим протоколом (пакт Ріббентропа – Молотова)

Німецько-радянському договорі «Про дружбу і кордон» від 28 вересня 1939 р.

«Золотий вересень» – окупація СРСР Західної України, радянізація

У серпні 1940 р. Верховна Рада СРСР включила Північну Буковину, Хотинщину та Південну Бессарабію до складу УРСР.

З більшої частини приєднаної території Бессарабії радянське керівництво створило нову

Союзну республіку – Молдавську РСР (УРСР втратила райони лівобережного Придністров’я у складі Молдавської АРСР).

7 серпня 1940 р. – Північна Буковина і Хотинщина були об’єднані в Чернівецьку область УРСР, а з Аккерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії було створено Аккерманську область.

У грудні 1940 р. центр Аккерманської області було перенесено з Аккермана до Ізмаїла. Відповідно, область перейменували в Ізмаїльську.

4 березня 1917 року – політична подія

10 червня 1917 року – конституційний документ (наслідки)

15 червня 1917 року – інституційна подія

3 липня 1917 року – конституційна подія (наслідки)

25 жовтня 1917 року – суспільно-політична подія (наслідок)

29-31 жовтня 1917 року – суспільно-політична подія

7 листопада 1917 року – конституційний документ

4-6 грудня 1917 року – політична подія

4 грудня 1917 року – міжнародний документ

25 грудня 1917 року – політична подія

22 січня 1918 року – конституційний документ

9 лютого 1918 року – міжнародний документ

29 квітня 1918 року – політичні події

1 листопада 1918 року – суспільно-політична подія

13 листопада 1918 року – політична подія

14 листопада 1918 р. – політична та суспільно-політична події

14 грудня 1918 року – політична подія

Червень, 1919 р. – воєнна подія

1919 рік на українських землях �1. Директорія УНР (14 грудня 1918 р. – грудень, 1919 р. Голова Директорія УНР – Симон Петлюра) + ЗУНР (з 22.01. 1919 р. – ЗО УНР)�2. Більшовики (6 січня 1919 р. проголошення Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР), березень, 1919, прийняття Конституції УСРР)�3. Добровольча армія генерала Антона Денікіна (біла гвардія (монархісти), похід на Москву (весна, 1919 р. – зима, 1920 р.) (Ідея: “Єдина та неподільна Росія” (українці – сепаратисти)�4. Війська Антанти (південь України, листопад, 1918 – весна, 1919р. – підтримка Добровольчої армії генерала Антона Денікіна.�5. Отаманщина (військові загони селян (більше 60) Найвідоміші отамани Никифор Григор’єв та Нестор Махно (політично не визначені).�6. Польща (захоплення ЗО УНР (Чортківська офензива, червень, 1919 р.)�7. Румунія (захоплення Бессарабії та Північної Буковини, осінь, 1918)

Комуністична партія (більшовиків) України (КП(б)У) – липень, 1918 (4364 (1918) – 130 українців)�Українська Соціалістична Радянська Республіка (з 6 січня 1919 р.)�комуністична державно-політична формація, що постала як результат збройної агресії більшовицької Росії з допомогою місцевих більшовиків проти Української Народної Республіки�Березень. 1919 р. – Конституція УСРР на Третьому Всеукраїнському з’їзді рад�Ідея:   диктатури трудящих та експлуатованих мас пролетаріату і найбіднішого селянства над їх віковими гнобителями й експлуататорами — капіталістами та поміщиками. Завданням диктатури було забезпечення «переходу від буржуазного ладу до соціалізму шляхом проведення соціалістичних перетворень та систематичного придушення всіх контрреволюційних проявів з боку заможних класів».�Форма: ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Оголошувалася їх боротьба за перемогу світової комуністичної революції.�Вищий законодавчий орган влади – Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК)�Вищий виконавчий орган влади – Рада Народних Комісарів (РНК)

Характерні риси радянської влади:�○ Впровадження червоного терору:�– класові вороги: поміщики, буржуазія, біле офіцерство;�– антиукраїнський характер насильств (особливо після вступу військ Муравйова у Київ).�○ В політиці і державному будівництві:�– поширення всіх більшовицьких декретів і керівництво законодавством з Радянської Росії;�– ліквідація попередніх органів влади та заміна їх комісарами, ревкомами, ВРК;�– розпуск старої міліції й передача її функцій Червоній гвардії;�– впровадження «народних» судів і трибуналів («класове почуття»);�– створення власної армії – Червоного козацтва;�○. Економіка:�– підкорення фінансів Радянській Росії, заборона будь-яких банківських операцій;�– контрибуції, реквізиції, конфіскації (продовольчі загони, продрозверстка).�– Націоналізація промисловості та націоналізація землі;�– пропаганда артільно-комуністичного господарства (комуни, радгоспи);�– вивезення хліба.

Спосіб встановлення влади: червоний терор�Форми організації влади: ревкоми, ЧК (Надзвичайна комісія), губкоми

Червень, 1919 – об’єднання �1) військові організації і військове командування; �2) ради народного господарства (вищі органи керівництва промисловістю); �3) управління залізничним транспортом; �4) наркомати фінансів; �5) наркомати праці. ��Керівництво цими п’ятьма галузями зосереджувалося в московських колегіях. Українські наркоми вважалися�лише уповноваженими наркомів РСФРР.� 14 червня 1919 р. ЦВК рад України схвалив декрет про утворення «воєнно-політичного союзу» і запропонував урядовим установам негайно втілити його в життя.

Отаманський рух в Україні 1919 р.�Нестор Махно, Никифор Григор’єв, Зелений (Терпило)

Біла гвардія. Добровольче військо генерала А.Денікіна (травень – грудень, 1919 р.)�Ідея: “єдиної неподільної Росії”�- повернення власности поміщикам, буржуазії;�- “білий терор” (у т.ч. масові єврейські погроми);�- насильницька русифікація;�- податки з населення (реквізиції, контрибуції);�- генерал-губернаторства �31 серпня 1919 р. – “київська катастрофа”. Війська УНР та УГА вступили до Києва разом з Добровольчими військами А. Денікіна Генерал УГА Кравс відвів українські війська з Києва до Василькова � НАСЛІДКИ: �1) розв’язав руки Денікіну, який до осені 1919 р. захопив майже всю Україну; �2) посіяв зневіру в українське військо, його керівництво і в перемогу повстанського руху в Україні загалом;�3) призвів до остаточного розколу в самій Директорії.

Жовтень-листопад,1919 – війна УНР з генералом А. Денікіним. Перехід УГА на сторону А.Денікіна. (В українському війську - епідемія, відсутність ресурсів, розкол у політичному керівництві) – “листопадова катастрофа” - “трикутник смерти”�Червона армія (більшовиків) та отаманські загони Нестора Махна (Революційно-повстанська армія України)

Грудень, 1919 – перехід військ УНР до партизанської війни (Перший зимовий похід генерала Михайла Омеляновича-Павленка – травень, 1920)

​

НАСЛІДКИ 1919 РОКУ

1. Директорія УНР в еміграції, Перший зимовий похід
2. Більшовики окупували більшу територію України і встановлюють свою владу
3. Продовжується отаманський рух, який бореться проти всіх. Особливо проти “воєнного комунізму”
4. Біла гвардія генерала Антона Денікіна зазнала поразки від більшовиків та отаманів і відступила у Крим Керівництво передали генералу Врангелю

​

9 лютого 1918 р. – міжнародний документ

Квітень, 1918 р. – воєнна операція УНР

29 квітня 1918 р. – суспільно-політична подія

Жовтень, 1918 р. – політична подія

1 листопада 1918 р. – суспільно-політична подія

13 листопада 1918 р. – державне утворення

14 листопада 1918 р. – документ

14 грудня 1918 р. – документ

22 січня 1919 р. – суспільно-політична подія

Червень, 1919 р. – міжнародний правовий документ

Червень, 1919 р. – воєнна операція

Серпень, 1919 р – невдала воєнна операція

Листопад, 1919 р. – невдала воєнна операція

Грудень, 1919 – травень, 1920 – воєнна операція

Квітень, 1920 – міжнародний документ.

Квітень – вересень, 1920 – воєнна подія

Листопад, 1920 – воєнна подія

Березень, 1921 – міжнародний договір

Жовтень, 1920 – війна більшовиків з генералом Врангелем

Листопад, 1920 р. – інтерновані війська Директорії УНР (Польща)

Листопад, 1920 р.– окупація більшовиками Криму

Червоний терор,

Роззброєння та знищення Революційної армії Нестора Махна.

Листопад, 1921 р. – Другий зимовий похід (генерал Ю.Тютюнник, 359 розстріляних вояків поблизу с. Базар Житомирщина)

​

25 квітня 1920 р. – початок польсько-української – радянської війни�6 травня 1920 р. – захоплення Києва польсько-українським військом �12 червня 1920 р. – захоплення Києва більшовиками�Липень – вересень, 1920 р. – окупація більшовиками Східної Галичини та частини Польщі�Осінь, 1920 р. - Оборона Замостя, “диво на Віслі”�Жовтень, 1920 р. – перемир’я �Березень, 1921 р. – Ризький договір (порівняння з Андрусівським перемир’ям 1667 р.) – Сх. Галичина, Зх. Волинь, Полісся, Підляшшя, Холмщина у складі Польщі

Політика більшовиків в УСРР на початку 1920 років (1919 – 1922 роки)

2. Організація політичної системи:

Партійна вертикаль влади: РКП(б) (Центральний комітет та політбюро) – КП(б)У – органи комуністичної партії на місцях, які мали необмежену владу та опирався на Надзвичайну комісію. Їх функції не були виписані у Конституції УСРР. Диктатура у всіх сферах життя. Контролюючі органи парткоми (партійні комітети)

Радянська вертикаль влади: затверджена Конституцією УСРР. Вибори як декорація – безальтернативні під контролем НК.

Найвищий органі Всеукраїнський з’їзд рад, який обирав Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК – голова Г.Петровський) Рада Народних Комісарів (РНК) (виконавчиий орган Х.Раковський)

Взаємини Російської Федерації з незалежними державами �28 грудня 1920 року – підписаний союзний робітничо-селянський договір. У преамбулі договору було наголошено на незалежності й суверенності обох держав. �Обидва уряди, і це було найістотнішим, проголошували об’єднаними сім наркоматів: �- військових і морських справ, �- зовнішньої торгівлі, �- фінансів, �- праці,�- шляхів сполучення, �- пошти і телеграфу, �- Ради народного господарства. �Такі ж договори були укладені і з іншими формально незалежними радянськими республіками. Таким чином набула остаточних контурів заснована влітку 1919 р.�договірна федерація.

Носієм диктатури був партійний з’їзд, який обирав таємним голосуванням ЦК РКП(б) - групу керівних діячів, кожен із яких відповідав за конкретну галузь, ділянку або функцію компартійно-радянської роботи.�У квітні 1922 р. В. Ленін заснував у партії посаду генерального секретаря і перетворив секретаріат ЦК на політичний орган, але цілком підпорядкований політбюро. �На посаді генерального секретаря ЦК за пропозицією Леніна затвердили Й. Сталіна.�Головним кандидатом на роль вождя вважався Л. Троцький. Тому члени політбюро ЦК РКП(б) Л. Каменєв, Г. Зінов’єв і Й. Сталін об’єдналися з наміром протидіяти йому.

�У червні 1923 р. «трійка» домоглася відкликання з України голови Раднаркому УСРР X. Раковського, який був союзником Троцького. �Боротьба більшовиків за Україну �- Християн Раковський (креатура Л. Троцького) � Влас Чубар �Є. Квірінг.�Лазар Каганович �РКП(б) назовні виглядала як демократично побудована політична партія. Компартійна диктатура мала олігархічну природу (за радянською термінологією - колективне керівництво). Ключовий принцип демократичного централізму, що визначав будову державної партії і всіх створених нею організаційних�структур, надавав найвищій партійній інстанції - політбюро ЦК – абсолютну владу.

Утворення СРСР�Ідеї:�автономістська – Й. Сталіна. Противник – Х. Раковський �конфедеративна – закавказьких партій�федеративна – В.Лєніна �Результат: 30 грудня 1922 року на І Всесоюзний з’їзд рад затвердив Декларацію про утворення Союзу РСР і Союзний договір. �З ухваленням Конституції СРСР 31 січня 1924 р. на II з’їзді Рад Союзу РСР завершилося оформлення СРСР. До його складу ввійшли Російська Федерація, Українська СРР, Білоруська СРР, Закавказька Федерація (створена в березні 1922 р. у складі трьох закавказьких республік: Грузії, Вірменії, Азербайджану). �У жовтні 1921 р. на півострівній частині Таврійської губернії створено Кримську АСРР у складі РРФСР.

Причини поразки Директорії УНР

Національний напрям розвитку культури, науки, освіти

Більшовицький напрям розвитку культури, науки, освіти

1 серпня 1918 р. - Закон «Про обов’язкове навчання української мови і літератури, а також історії та географії України по всіх середніх школах»�Близько 150 гімназій, кафедри українознавства у класичних університетах �Відкриття Київського та Кам’янець-Подільського університетів�Українська мова у діловодство органів державного управління � 1 січня 1919 р. Директорія УНР затвердила ухвалений Радою народних міністрів закон про державну мову в УНР. � 21 вересня 1920 р. - постанова РНК від «Про введення української мови у школах і радянських установах»

«Законом 7 червня 1918 року Рада Міністрів ухвалила асигнування Міністерству освіти 2 мільйонів карбованців на видання шкільних підручників. �На кошти з цього фонду в 1918 р. було видано: �950 000 примірників "Граматки" для 1-го року навчання С. Черкасенка і Воронця, �600 000 примірників "Читанки" С. Чепіги і�350 000 "Задачника" С. Чепіги; �300 000 прим."Читанки" С. Черкасенка для 2-го року навчання...�Всього було видано 1 620 000 примірників шкільних книжок для народних шкіл і 345 000 примірників книжок для середніх шкіл…� Було засновано цілий ряд великих видавництв, які випускали українські видання в нечуваному доти числі примірників; весь край вкрився сіттю українських книгарень; по всіх залізничних кіосках зникла абсолютно російська книжка і преса, уступивши місце українській; кожне міністерство почало видавати свій орган українською мовою. На початку червня відбулося�об'єднання кількох більших видавництв в один "Український Видавничий Союз"».

лютий 1919 р. - Наркомат агітації і пропаганди в РНК (українському радянському уряді). - Створювалися палаци культури, народні університети, селянські будинки, клуби, хати-читальні. Влаштовувалися мітинги, лекції, диспути, концерти тощо.� Січень 1919 р. в Наркоматі освіти УСРР було створено Всеукраїнський кінокомітет (ВУФ КУ). � При ВУЦВК було засноване Всеукраїнське державне видавництво, яке випускало матеріали для пропагандистів і агітаційну літературу для широких мас. (18,5 млн. примірників(1920) � В Україні зводилися пам’ятники К. Марксу і Т. Шевченку.�РКП(б) та КП(б)У – лікнепи (ліквідація неписемности)� У червні 1920 р. Наркомос УСРР видав �постанову «Про запровадження в життя �єдиної трудової школи».

Більшовицький напрям розвитку культури, науки, освіти

І ступінь (4 роки) + ІІ ступінь (3 роки) = семирічка = ПТУ + технікуми = інститути�Університети – закрила більшовицька влада �Оробітничення = робітничі факультети (робфаки)

Президент УАН України Володимир Вернадський (листопад, 1918), секретар Агатангел Кримський �Три відділи: перший досліджував духовне життя українців Д.Багалій, С.Єфремов�другий: математика-фізика та природничі дисципліни, третій – соціально-економічний напрям (1919 Демографічний інститут Михайла Птухи)

Політика більшовиків в УРСС на початку 1920 років (1919 – 1922 роки)

1.Соціально-економічна політика. Боротьба з отаманськими рухами селян. “Воєнний комунізм”. Утвердження більшовицької моделі розвитку економіки.

• продрозкладка;
• трудові концентраційні мілітаризовані табори;
• заборона фінансово-торгівельних операцій;
• націоналізація підприємства;
• створення артілей та комун, радгоспів (комнезами);
• загальна трудова повинність;
• вивезення хліба
• куркулі, отамани, концентраційні трудові табори, Холодноярська республіка, Надзвичайна комісія, продовольчі загони.

Наслідки: голод 1921-1923 рр.�Причини: “воєнний комунізм” (контрибуція, реквізиція) + засуха

У березні 1922 р. кількість голодуючих в Україні, за неповними даними, сягнула 4 млн, з яких діти становили 1,9 млн осіб.

З 1922 р. Москва відновила експорт хліба. З України вивезли за кордон

13,5 млн пудів хліба нового врожаю. Щоб експорт зернових за таких умов світова спільнота не сприймала як аморальну дію, було оголошено, що завдяки врожаю 1922 р. голод припинено. Хоча насправді у південних губерніях голод

тривав увесь 1922 р. і першу половину 1923 р.

6-8 квітня 1917 р. – суспільно-політична подія – результат

10 червня 1917 р. - конституційний документ – наслідок

3 липня 1917 р. – конституційний документ – наслідки

25 жовтня 1917 р. – суспільно-політична подія – наслідки

29-31 жовтня 1917 р. – суспільно-політична подія – наслідки

7 листопада 1917 р. – конституційний документ

4 грудня 1917 р. – міжнародний документ – наслідок

25 грудня 1917 р. – державне утворення

22 січня 1918 р. – конституційний документ

29 січня 1918 р. – воєнна подія

9 лютого 1918 р. – міжнародний документ

Квітень, 1918 р. – воєнна операція УНР

29 квітня 1918 р. – суспільно-політична подія

14 листопада 1918 р. – документ

14 грудня 1918 р. – документ

22 січня 1919 р. – суспільно-політична подія

КРИМ� Кримська народна республіка стала першою демократичною республікою в усьому мусульманському світі і першою в ісламському світі країною, що надала виборчі права всім жінкам�9 грудня 1917 р. – скликання кримськотатарського Курултаю �13 грудня 1917 р. – проголошення КНР�Грудень , 1917– січень, 1918 р. - кримськотатарсько-більшовицька війна. Окупація більшовиками КНР�Березень – квітень, 1918 – створення Радя́нської Соціалісти́чної Респу́бліки Таври́ди (підпорядкова російській більшовицькій державі)�Квітень, 1918 р. – Кримський похід військ УНР (полковник Петро Болбочан), повстання кримських татар проти більшовиків

Номан Челебіджіхан

Петро Болбочан,

полковник УНР

18 жовтня 1918 р. - створення Української Національної Ради (м. Львів) - вищий орган влади на теренах Східної Галичини, Лемківщини, Північно-Західної Буковини й Закарпаття. Голова УНРади – Євген Петрушевич

“Заснувши 31 жовтня 1918 р. під австрійською державною владою, виконуваною поляками, населення Львова прокинулося 1 листопада 1918 р. під владою Української Національної Ради. Як символ цієї влади майорів на вежі ратуші український синьо-жовтий прапор» - Листопадовий чин

13 листопада 1918 р. –

«Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії».

- Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР);

• Українська етнографічна територія Австро-Угорщини
• загальні, рівні, безпосередні, таємні й пропорціональні права голосування незалежно від статі (Установчі Збори ЗУНР);
• Державна мова – українська;
• Національним меншинам гарантувалося місце у парламенті
• УНРада – Президент Євген Петрушевич
• Державний Секретаріат – Кость Левицький
• Герб – золотий лев на синьому полі
• Печатка “Західноукраїнська Народна Республіка”

​

• Армія Українська Галицька Армія (УГА) – 60 – 100 000 (Михайло Омелянович-Павленко)
• Польсько-українська війна – генерал Юзеф Галлер (листопад, 1918 – липень, 1919; Чортківська офензива)

• 9 червня, 1919 р. – Є.Петрушевич – диктатор
• Червень, 1919 р. – Чортківська офензива
• Повна окупація ЗУНР Польщею
• 25 червня 1919 р. – рішення Паризької конференції

Соціально-економічна:

Земельна реформа – передача землі земельним комітетам

Термін наділення селян землею не встановлювався

За самочинне захоплення земель передбачалося покарання

8-годинний робочий день

Державна монополія на горілку, тютюн

Національна валюта – гривня та карбованець

Культурно-освітня

Відкриття приватних шкіл

Відкриття шкіл з рідною навчання – національним меншинам

3 листопада 1918 р. Буковинське віче у Чернівцях (Омелян Попович) Буковину окупувала Румунія

Хотинщина (Бессарабія) – захоплена Румунією

Закарпаття – липень, 1919 - захоплена Чехословаччиною (Сен-Жерменський (1919), Тріанонський (1920) мирні договори – Підкарпатська Русь

22 січня 1919 р. –

День Злуки УНР та ЗУНР (ЗО УНР)

https://www.istpravda.com.ua/artefacts/4d3adbac87083/#nanogallery/ngy2p/0/12

«Грамота до всього українського народу»,

Конституція УНР - ? (органи державної влади)

Закони про тимчасовий державний устрій України - ? (органи державної влади)

Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії - ? (органи влади)

Конституція УСРР - ? (органи державної влади)

​

25 жовтня 1917 р. – суспільно-політична подія – наслідки

7 листопада 1917 р. – конституційний документ

4 грудня 1917 р. – міжнародний документ – наслідок

25 грудня 1917 р. – державне утворення

22 січня 1918 р. – конституційний документ

29 січня 1918 р. – воєнна подія

9 лютого 1918 р. – міжнародний документ

Квітень, 1918 р. – воєнна операція УНР

29 квітня 1918 р. – суспільно-політична подія

14 листопада 1918 р. – документ

14 грудня 1918 р. – документ

Січень, 1919 – державне утворення

22 січня 1919 р. – суспільно-політична подія

Березень, 1919 р. – політична подія

Червень, 1919 р. – воєнна операція

Серпень, 1919 р. – воєнна операція

Листопад, 1919 р. – воєнна операція

Грудень, 1919 – травень, 1920 рр. – воєнна операція

Квітень, 1920 р. – міжнародний документ

Квітень – серпень, 1920 р. – Воєнна операція