Фотоквест
до Дня рідної мови
підготувала група СП-11
Земськова Крістіна
Ліна Костенко
«Слова росли із ґрунту, мов жита. Добірним зерном колосилась мова. Вона як хліб. Вона мені свята.
I кров'ю предків тяжко пурпурова» �
«Щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити.»
Джабішвілі Дар’я
Василь Сухомлинський
Все в тобі з'єдналося, злилося —�Як і поміститися в одній! —�Шепіт зачарований колосся,�Поклик із катами на двобій.��Ти даєш поету дужі крила,�Що підносять правду в вишину,�Вченому ти лагідно відкрила�Мудрості людської глибину.��І тобі рости й не в'януть зроду,�Квітувать в поемах і віршах,�Бо в тобі — великого народу�Ніжна і замріяна душа.
Подкоритова Софія
Василь Симоненко
«Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе...»
Олесь Гончар
Катерина Чотлош
«Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла.»
Микола
Гоголь
Матвійчук
Марина
«Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мій народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це?»
Михайло Коцюбинський
Кусяка Валерія
Панас Мирний
Бабич Руслана
«Найбiльше i найдорожче добро кожного народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє життя, i своï сподiванки, розум, досвiд, почування»
Качановецька� Марія
А Вкраїни ж мова —
Мов те сонце дзвінкотюче,
Мов те золото блискуче,
Вся і давність і обнова —
Українська мова.
Розквітай же, слово,
І в родині, і у школі,
Й на заводі, і у полі
Пречудесно, пречудово —
Розквітай же, слово!
Хай ізнов калина
Червоніє, достигає,
Всьому світу заявляє:
Я — країна Україна —
На горі калина!
Павло Тичина
Новікова Вероніка
Володимир Сосюра
Вивчайте, любіть свою мову,�як світлу Вітчизну любіть,�як стягів красу малинову,�як рідного неба блакить.
Нехай в твоїм серці любові�не згасне священний вогонь,�як вперше промовлене слово�на мові народу свого.
Як сонця безсмертного коло,�що кресить у небі путі,�любіть свою мову й ніколи�її не забудьте в житті.
Ми з нею відомі усюди,�усе в ній, що треба нам, є,�а хто свою мову забуде,�той серце забуде своє.
Вона, як зоря пурпурова,�що сяє з небесних висот,�і там, де звучить рідна мова,�живе український народ.
Мова – це не тільки простий символ розуміння, бо вона витворюється в певній культурі, в певній традиції. В такому разі мова – це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного я... І поки живе мова – житиме й народ, яко національність... От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань.
�
От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань.»
�
Іван Огієнко
Яковенко Оксана
«Мова – це не тільки простий символ розуміння, бо вона витворюється в певній культурі, в певній традиції.
В такому разі мова – це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного я...
І поки живе мова – житиме й народ, яка національність...
Варняга � Максим
Мова
Як парость виноградної лози,�Плекайте мову. Пильно й ненастанно�Політь бур'ян. Чистіша від сльози�Вона хай буде. Вірно і слухняно�Нехай вона щоразу служить вам,�Хоч і живе своїм живим життям.�Прислухайтесь, як океан співає —�Народ говорить. І любов, і гнів�У тому гомоні морськім. Немає�Мудріших, ніж народ, учителів;�У нього кожне слово — це перлина,�Це праця, це натхнення, це людина.�Не бійтесь заглядати у словник:�Це пишний яр, а не сумне провалля;�Збирайте, як розумний садівник,�Достиглий овоч у Грінченка й Даля,�Не майте гніву до моїх порад�І не лінуйтесь доглядать свій сад
Максим
Треба доглядати наш сад�Вольтер
Рильський
Іван Франко
«... українська мова –
то для мене такий любий домашній убір, в котрім
всякий показується іншому таким, яким є.�Українська мова - то мова мого серця.»
Юрченко Аріна
СОЛОВЕЙ МОВЧИТЬ НА ДУБІ�
У годину вечорову –�Зачудовано і любо�Слуха нашу рідну мову.�І коли б він став шукати�Слів до пісні чарівної,�То набрав би їх багато�З мови нашої живої.
Григорій Вієру
Царук Олександра
Буду я навчатись мови золотої...
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.
Буду я навчатись мови-блискавиці
В клекоті гарячім кованої криці,
В корневищі пружному ниви колоскової
В леготі шовковому пісні колискової.
Щоб людському щастю
дбанок свій надбати;
Щоб раділа з мене
Україна-мати…
Андрій Малишко
Аріна Безсонова
Перше слово – крик любови, Сміх і радість немовляти – Неповторне слово “Мати” – Про життя найперше слово…
Друге слово – гімн величний,
Грім звитяг і клекіт орлий, –
Звук “Вітчизни” неповторний
І простий, і предковічний…
Ну, а третє слово – “Мила” –
Буря крові, пісня рвійна
І така, як пах любистку,
І така, як мрійка мрійна…
Перейшов усі світи я –
Є прекрасних мов багато,
Але першою, як Мати,
Серед мов лиш ти є.
Ти велична і проста
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Іван Багряний
Сокул Данило
Мово рідна! Колискова Материнська ніжна мово! Мово сили й простоти, – Гей, яка ж прекрасна Ти!
Мово – пісня колискова
Мово – матері уста.
Тарас Шевченко
Ну що б, здавалося, слова...�Слова та голос – більш нічого.�А серце б'ється – ожива,�Як їх почує!..
І возвеличимо на диво�І розум наш, і наш язик…
Мова рідна,�слово рідне,�хто вас забуває,�той у грудях не серденько,�тільки камінь має.
Не одцуравсь того слова,�Що мати співала,�Як малого повивала.
А на москалiв не вважайте, нехай вони собi пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У ïх народ i слово, i у нас народ i слово. А чиє краще, нехай судять люди
�
Симонович Юрій
«Незрівнянна сила впливу кіно на формування естетичного смаку багатомільйонного глядача зобов'язує нас невтомно і пильно берегти чистоту мови. Використовуючи всі її надбані віками скарби, треба очищати її від архаїзмів, провінціалізмів і того хвацького "новаторства", яке під маркою побутових словечок засмічує нашу мову зовсім так, як шуми і тріщання засмічують звучання радіопередачі, - іноді до такої міри, що вона здається вжеж ненормальною.»
Олександр
Довженко
Бойко Марія
На своїй природній мові
і потоки гомонять;
зелен-клени у діброві
по-кленовому шумлять.
Солов’їну, барвінкову,
колосисту – на віки –
українську рідну мову
в дар мені дали батьки.
Оксана Забужко
Валерія Маркітан
Мова кожного народу
неповторна і – своя;
в ній гримлять громи в негоду,
в тиші – трелі солов’я.
Мова кожного народу
неповторна і – своя;
в ній гримлять громи в негоду,
в тиші – трелі солов’я.
Нестеренко
Євгенія
Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
Леся Українка
Слово – то мудрості промінь,
слово – то думка людська.
«Мова вмирає, коли�наступне покоління втрачає�розуміння значення слів»
Ковальчук Катерина
Василь Голобородько
Все, як пишеться, в ній
вимовляється, –
Все, як пісня, у ній звучить.
І журлива вона, й піднесена,
тільки фальш для неї чужа.
В ній душа Шевченкова й Лесина,
І Франкова у ній душа.
Дорожи українською мовою,
Рідна мова – основа життя.
Дмитро Білоус
Пустовий Дмитро
Якщо з українською мовою
В тебе, друже, не все гаразд,
Не вважай її примусовою,
Полюби, як весною ряст.
Хіба мати бува примусовою?
Непутящим бува дитя!
Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Дякуємо Вам за увагу!