«Пазли історії. МИКОЛАЇВ – ЦЕ УКРАЇНА 2025»
Конкурс пошуково-дослідницьких проєктів
«ЕКОЛОГІЧНИЙ СЛІД ВІЙНИ»
“Кінбурнська коса: наслідки російського екоциду”
підготували учні 8-А класу Миколаївського ліцею №41
Крилов Мирослав, Антонюк Олександра,
Криворучко Катерина
вчитель - консультант Козлова Л.В
Поняття “екоцид” активно використовують з 70-х років ХХ століття, цей злочин є кримінально карним діянням як в українському, так і в міжнародному праві. У найширшому розумінні екоцидом є такий вплив на сфери Землі — біосферу, літосферу, гідросферу тощо, — що спричинив значні зміни в їхній структурі та інші тяжкі наслідки. Крайньою та найбільш руйнівною формою цього злочину є воєнний екоцид, коли шкода природі завдається із військовою чи політичною метою.Люди у багатьох війнах та у всі часи використовували вплив на довкілля, як зброю. Ще у IV ст. до н. е. греки при облозі міста Кірра отруїли річку Плейстос, що призвело до масової загибелі й захисників міста, і мешканців водойми. А під час В’єтнамської війни американські винищувачі розпорошили над Камбоджею і В’єтнамом понад 100 тисяч тон дефоліантів. Через їхнє застосування майже половину орних земель В’єтнаму стали непридатними для сільського господарства, було знищено 2 млн га лісів та вимерло дві третини біологічних видів.
План дослідження
Майже 3 роки Україна протистоїть масштабній війні. За цей час українці навчилися завжди бути напоготові з екстреною валізою.
Але важко змиритися з тим, що разом із людьми страждає іі навколишнє середовище: тварини, ліси, річки, повітря. Люди можуть мобілізуватися, волонтерити чи донатити, а природа залишається беззахисною перед руйнуванням, якого зазнає щодня.
Це дослідження створено, щоб звернути увагу на екологічну шкоду, завдану війною унікальній екосистемі Кінбурна.
Кінбурнська коса до війни: місце, в якому хочеться залишитися назавжди…
Кінбурнська коса — унікальний природний куточок півдня України, де зливаються води Чорного моря та Дніпровсько-Бузького лиману. Це місце захоплювало своїми безкрайніми піщаними пляжами, прозорою водою та багатими флорою й фауною. Все це створювало неповторну атмосферу гармонії з природою.
Природній рай Кінбурнської коси
Тут можна було спостерігати, як сонце занурюється у воду лиману, розфарбовуючи небо в неймовірну палітру відтінків — від глибокого червоного до помаранчевого. Узбережжя манило довгими прогулянками під звук прибою, а вдалині можна було побачити дельфінів, які грайливо вистрибували з води. Кожен куточок цього місця зачаровував своєю гармонією та нагадував про безмежну красу світу
+Чим відома Кінбурнська коса?
--Побувати на солоних озерах - їх на півострові близько 150 різних калібрів.
-Кінбурн - рай для бьордвотчера. Тут мешкають близько 300 видів птахів, а 2001 року зафіксовано рекордну у Східній Європі кількість рожевих пеліканів.
-Біля села Покровка знаходиться одне з найбільших у Європі місць зростання диких орхідей, так що при нагоді зазирни помилуватися.
-Побачити залишки реліктового лісу «Гілея». «Гілеєю» косу назвав Геродот у V столітті до нашої ери.
-Побачити дельфінів – тут на це справді є всі шанси, оскільки вони часто підпливають до берега.
-Погуляти Вольжиним лісом та Чорноморським біосферним заповідником, які входять до реєстру ООН.
Волижин ліс – залишки Гілеї, описаної Геродотом. Коли потрапляєш до нього вперше, складно повірити, що це той самий Кінбурнський півострів з його пляжами, нескінченними пісками та сосновими насадженнями
Екосистема, яка жила без втручання людей
Кінбурнська коса — це унікальний природний заповідник, де екосистема зберігалася майже в первозданному вигляді. На тисячі гектарів простягалися піщані дюни, солончаки, степи та ліси, які століттями жили за законами природи, без втручання людини.Тут росли рідкісні рослини, які вже зникли в інших регіонах, а в повітрі лунав спів сотень видів птахів, серед яких є й такі, що занесені до Червоної книги. Людина була тут лише гостем, який може спостерігати за цим дивом, але не втручатися.
Переважним типом рослинності природного походження на Кінбурнській косі є піщані степи. Трапляються лісові, лучні, гігрофільні й солончакові рослинні угруповання. Флора складається зі значної кількості ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин, що перебувають під охороною. Серед них: береза дніпровська, волошка короткоголова, чебрець дніпровський, білоцвіт літній та багато інших. Тут розташоване найбільше в Європі поле орхідей — Покровське орхідне поле. На ньому зростають зозулинці болотний, блощичний та розмальований, запашний, салеповий. Ці види, занесені до Червоної книги України. В середньому на 1 м² зростає 30 — 40, а в окремі роки — до 100 особин. Всього тут знайдено 465 видів рослин, з них 36 — ендеміки Нижньодніпровських пісків, 6 — занесені до Європейського червоного списку, 9 — до Червоної книги України.
Багатою є фауна ландшафтного парку. Тут трапляється понад 4700 видів тварин, з них 132 — види Червоної книги України. Серед червонокнижних видів тут зафіксовані: скарабей священний, емпуза смугаста, осетер європейський, гадюка степова, ходуличник, орлан-білохвіст, сліпак піщаний, ємуранчик звичайний, афаліна чорноморська та багато інших.
ють сюди зазвичай улітку, а п'ять видів орхідей квітують навесні.
Всі види орхідей в Україні занесені до Червоної книги.
Часто натрапити навіть на один квіток у природі стає радісною подією для небайдужих до флори та фауні людей. А тут на одному квадратному метрі кількість орхідей налічує десятки. Якщо все поле займає 60 гектарів, то це означає, що тут зростають мільйони рослин.
– Вони дуже вразливі, – розповідає про орхідеї еколог та природоохоронець Олег Деркач.
– У них складна біологія, вони мають вступити в симбіоз із корінням грибів і тривалу годину розвиватися, зацвітають аж на 15-му році життя. Тому ці рослини є індикаторами довкілля: де рости орхідеї – там довкілля мало порушене, – пояснює природознавець.
Ірина Бабаніна, екологія та експертка організації "Екологія. Право. Людина", розповідає, що, за інформацією з відкритих джерел, неподалік Покровського орхідного поля оккупанті влаштували свою базу.
Зараз неможливо сказати, як це вплинуло на унікальну природу ділянки. Але якщо справді нею пересувається важка техніка, орхідне поле безперечно постраждало.
Відпочивальники потрапляють сюди зазвичай улітку, а п'ять видів орхідей квітують навесні.
Всі види орхідей в Україні занесені до Червоної книги.
Часто натрапити навіть на один квіток у природі стає радісною подією для небайдужих до флори та фауні людей. А тут на одному квадратному метрі кількість орхідей налічує десятки. Якщо все поле займає 60 гектарів, то це означає, що тут зростають мільйони рослин.
– Вони дуже вразливі, – розповідає про орхідеї еколог та природоохоронець Олег Деркач.
– У них складна біологія, вони мають вступити в симбіоз із корінням грибів і тривалу годину розвиватися, зацвітають аж на 15-му році життя. Тому ці рослини є індикаторами довкілля: де рости орхідеї – там довкілля мало порушене, – пояснює природознавець.
Ірина Бабаніна, екологія та експертка організації "Екологія. Право. Людина", розповідає, що, за інформацією з відкритих джерел, неподалік Покровського орхідного поля оккупанті влаштували свою базу.
Зараз неможливо сказати, як це вплинуло на унікальну природу ділянки. Але якщо справді нею пересувається важка техніка, орхідне поле безперечно постраждало.
Біля села Покровка знаходиться одне з найбільших у Європі місць зростання диких орхідей
Земля “червонокнижних”
Тут т мешкають понад півтораста видів червонокнижних тварин.
Серед ссавців це три види дельфінів, кілька видів кажанів та сліпак піщаний.
Тут зустрічаються десятки видів птиц, плазунів та риб, які офіційно визнані рідкісними, вразливими або такими, що зникають.
На Кінбурні мешкає сатурнія велика – найбільша нічна бабочка Європи, а також сколія-гігант – величезна, понад 4 сантиметри оса.
Збитки екології Миколаївщини через повномасштабну війну сягнули $2,3 млрд. Кінбурн-остання ділянка Миколаївської області, яка залишається під окупацією російських військ
В окупації
Російські окупаційні війська контролювали Кінбурнську косу вже н
а початку великої війни. Якихось важливих об'єктів, які потрібно
захопити, там немає. Але звідти зручно обстрілювати материкову
Україну, зокрема Очаків, до якого менше ніж 9 кілометрів по прямій.
Зимою на Кінбурнському острові зазвичай лишається не більше 200 місцевих мешканців. Адже в холодну пору туристів немає, відповідно робити особливо нема чого, а життя аж ніяк не стає комфортнішим.
З початком великої війни кількасот людей опинилися в окупації. Серед них були і співробітники природоохоронних об'єктів. У мирну годину вони могли б зафіксувати нанесений природі вред. Але під час окупації, коли росіяни залякували та викрадали місцевих мешканців, їм явно було не до складання офіційних протоколів та звітів.
Хоча навіть у таких умовах і незважаючи на те, що росіяни забрали в них майже всі транспортні засоби, люди намагалися гасити природні пожежі.
Про загальний масштаб цих пожеж можна судити із комп'ютерних знімків.
Головна спеціалістка управління екології Миколаївської ОВА Марина Романенко вважає, що сума збитків визначається за різними компонентами. Загалом є 7 методик, які розраховуються для води, земельних ресурсів, природно-заповідного фонду. Остаточної цифри немає, бо це плаваючі показники. Але якщо брати за 2023 рік, то це приблизно 90 мільярдів гривень. Але ці дані збільшуються щодня….
Наразі екологічний моніторинг на Кінбурнському півострові здійснюється лише за допомогою космічних знімків, які фіксують масштаби руйнувань та згарищ. Голова ГО «Кінбурн» Микола Грубий каже, що ці дані лише наголошують на трагічності ситуації. Після завершення бойових дій на півострів очікує тривалий і складний процес відновлення, включно з розмінуванням території.
Супутниковий моніторинг пожеж на Кінбурнському півострові Карта взята з сайту ГО «Кінбурн»
Безпека та чисельність чорноморських дельфінів серйозно постраждали через руйнування внаслідок російського вторгнення в Україну в 2022 році. У прибережних місцях годівлі скинули бомби, а забруднення від розлитої нафти та хімічних речовин різко виросло. Численні повідомлення з Туреччини, Румунії та України повідомляють про тисячі мертвих дельфінів, викинутих на пляжі[1][2]. Гідролокаційні та ракетні стрільби ВМС Росії також мають згубний ефект. Станом на липень 2022 року, згідно зі спостереженнями чорноморських морських біолоґів та еколоґів, загинули 5000 дельфінів. До жовтня місцеві вчені припускали, що загинули десятки тисяч особин. До листопада, за оцінками українських учених, загинуло 50-100 тис.
За оновленими даними, тільки за квітень 2023 року, у Чорному морі через російських загарбників загинуло понад сотню дельфінів, а афаліни є лідерами у цій сумній статистиці, – про це повідомив начальник наукового відділу Національного природного парку «Тузловські лимани», доктор біологічних наук, професор Іван Русєв[
Рідкісні грунти що постраждали із-за війни
Проте війна, що торкнулася України, завдала шкоди навіть таким віддаленим куточкам природи. Через бойові дії та забруднення навколишнього середовища рідкісні ґрунти Кінбурнської коси почали деградувати. Хімічні речовини, які потрапили в ґрунт і воду, порушили природний баланс, що вплинуло на рослинність та тваринний світ. Солончаки, які є важливою частиною екосистеми, стали менш родючими, а деякі ділянки степів втратили своє біорізноманіття.
Пожежі на Кінбурнській косі
Пожежі 2022 року охопили великі території Кінбурської коси, знищивши степову рослинність, яка є основою місцевої екосистеми. Рідкісні види рослин, такі як ковила, солончакові трави та інші ендеміки, були втрачені. Це призвело до порушення природного балансу та зменшення біорізноманіття. Пожежі стали смертельно небезпечними для багатьох видів тварин, які мешкають на косі. Дрібні ссавці, плазуни, комахи та птахи, які не встигли втекти від вогню, загинули. Навіть ті, хто вижив, втратили свої місця проживання та джерела їжі, що призвело до зменшення їх популяцій. А пожежі, спричинені обстрілами або вибухами, могли супроводжуватися викидом токсичних речовин, які забруднюють ґрунти та воду. Це становить додаткову загрозу для рослин і тварин, які залишилися.
Наслідки пожеж
Наслідки пожеж на Кінбурнській косі катастрофічні. Вигоряють великі площі степів, лісів і чагарників, що призводить до втрати місць проживання для багатьох видів тварин і птахів, навіть дикі коні, які є символом Кінбурнської коси, також постраждали через пожежі. Рідкісні рослини, які ростуть лише тут, зникають назавжди, порушуючи природний баланс. Після пожежі ґрунти стають менш родючими, а ерозія посилюється, що ускладнює відновлення екосистеми. Саме тому Кінбурнська коса — це нагадування про те, як війна руйнує не лише життя людей, але й природу, яка є нашим спільним скарбом.
Рослини Кінбурнської коси, що постраждали із-за війни
-Із-за пожеж спричинених обстрілами та різними вибухами: ковила, півники, ломикамінь, різні лікарські рослини.
-Через забруднення навколишнього середовища хімікатами: солончакові трави, астра солончакова та ковила.
-Через втрату грунтів та ерозію: ломикамінь, ковила, півники.
-Через втрату природних середовищ: солончакові трави, астра солончакова та лікарські рослини.
За інформацією з відкритих джерел, неподалік Покровського орхідного поля окупанти влаштували свою базу.
Зараз неможливо сказати, як це вплинуло на унікальну природу ділянки. Але якщо справді нею пересувається важка техніка, орхідне поле безперечно постраждало.
Наслідки втрати рослин
З самих головних наслідків можно виділити:
Порушення екосистеми із-за якою тварини можуть зменшити свою популяцію через розрив харчового ланцюга.
Зміна мікроклімату, нестача рослин які регулюють вологість та температуру грунтів призведе до більшої проблеми
Деградація грунтів які без рослин стають менш родючими та легше піддаються ерозії.
Зараз російські війська шкодять природі України як умисно, із воєнних чи політичних причин, так і опосередковано. За підрахунками Держекоінспекції за 11 місяців війни російська агресія завдала збитків довкіллю на суму понад 1 трильйон 743 мільярди гривень. Збитки від забруднення ґрунтів та засмічення земель становить понад 688 мільярдів гривень, від забруднення атмосфери — 998 мільярдів гривень, а від забруднення та засмічення водних ресурсів — понад 56 мільйонів гривень. Також через війну загинуло понад 6 000 000 сільськогосподарських тварин та близько 50 000 дельфінів.
Втім, на міжнародному рівні “екоцид” поки що не є офіційним терміном і міжнародним злочином, визнаним Міжнародним Кримінальним Судом. Ми впевнені, що визнання цього терміну є питанням часу, адже чим довше триває російсько-українська війна, тим більше світ упевнюється в злочинному характері дій окупанта.
Повітря
Повітря яке було одним з самих чистих зараз потерпає із-за багатьох факторів, таких як: масштабні пожежі, вибухи, забруднення від техніки, руйнування інфраструктури, це все виділяє токсичні речовини які потрапляють у повітря, але із-за зниження кількості рослин воно не може очиститися повністю.
Відновлення грунтів
Відновлення цих ґрунтів — це складний і тривалий процес, який потребує не лише часу, але й зусиль з боку людей. Кінбурнська коса нагадує нам, як важливо берегти природу навіть у найскладніші часи, адже кожен зруйнований ґрунт — це втрачена частина нашого природного спадку. Саме тому це місце заслуговує на те, щоб його зберегли для майбутніх поколінь.
Наслідки брудного повітря
Самий головний наслідок- ще більше знищення екології Кінбурнської коси. Тварини, які мешкають на косі, також страждають через погіршення якості повітря, що може призводити до ще більшого зменшення їх популяцій. Рослини стають слабкі до хвороб та шкідників. Навіть люди які знаходяться далеко від Кінбурнської коси могли відчувати брудне повітря з неї, вдихати попел пожеж з Кінбурнської коси.
"Площі лісових пожеж на Кінбурні збільшуються. Окремою частиною дослідження є визначення саме тих ділянок природного лісу. Для того, щоб розуміти, які саме ділянки лісів на Кінбурні потребують відновлення. Разом із тим по космічних знімках неможливо визначити ущільнення ґрунту через проїзд важкої техніки, або там кількість знищених місць гніздування птахів. Для визначення детальних збитків необхідно натурні дослідження, які зараз неможливо організувати
Чорне море
Забруднення води Чорного моря пластиком,нафтою та нафтопродуктами, токсичними речовинами досягло піку під час війни. Із-за забруднення води почалося руйнування морської екосистеми. А мінування екваторії зробило велику проблему навіть водним мешканцям. Таким чином у 2022–2023 роках було зафіксовано масову загибель дельфінів через підриви на морських мінах, забруднення води та порушення їх природного середовища. А зміну клімату та накопичення токсинів тепер складно зупинити.
Тому види дельфінів Чорного моря, такі як білобочок, азовок та Афалін можуть получити більший охоронний статус.
Відновлення після пожеж
Відновлення після пожеж буде потребувати мільярдів гривень та з кожним днем ця сума тільки зростає, та не дивлячись на це головна проблема в тому що на це все потрібен час, дуже багато часу, який за гроші не купиш.
Відновлення повітря
Щоб повітря стало кращим треба зробити багато речей:
-Прибрати попіл та бруд після пожеж.
-Посадити набагато більше рослин чим було заради швидшого очищення повітря.
-Не допустити масштабні пожежі .
Та навіть при найкращих умовах знадобиться більше 10 років щоб відновити повітря до 90% тієї чистоти що була в повітрі раніше а на 100% треба буде більше століття.
Фіксувати еко-злочини може кожен!
Щоб виявити якомога більше воєнних злочинів проти довкілля – до їх фіксації повинні долучатися не тільки спеціалісти, а й пересічні
небайдужі громадяни. Для цього держава запустила мобільний додаток ЕкоЗагроза та його веб-версію. В кілька простих кліків людина може повідомити про горіння військової техніки, викид отруйних речовин у повітря, лісову пожежу та за потреби викликати екстрені служби на місце надзвичайної ситуації. Ці дані потрібні для швидкого усунення наслідків, а також їх буде використано для стягнення з РФ всіх завданих Україні збитків. І поки наші військові боронять кордони й бережуть наші життя, ми маємо берегти все те, заради чого вони захищають нашу країну
На міжнародному рівні екоцид поки що не визнаний окремим злочином. Римський статут Міжнародного кримінального суду містить лише чотири категорії злочинів: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Шкода довкіллю розглядається як воєнний злочин, але її важко довести у суді. Фундація Stop Ecocide та парламент Швеції просувають ініціативу щодо включення екоциду до Римського статуту. Це дозволило б Україні звертатися до МКС щодо екологічних злочинів Росії.
Світовий досвід вже містить випадки відшкодування екологічної шкоди. Наприклад, після вторгнення Іраку в Кувейт у 1991 році ООН створила Компенсаційну комісію, яка частково задовольнила позов на 80 млрд доларів і виплатила 5 млрд доларів за екологічні збитки. Визнання екоциду на міжнародному рівні дозволить Україні вимагати аналогічної компенсації.
25 січня 2023 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про негативний вплив війни на довкілля. Документ визнає необхідність додавання екоциду до Римського статуту, що значно спростить притягнення Росії до відповідальності.
Україна продовжує документувати злочини Росії проти довкілля. Якщо ви стали свідком таких злочинів, ви можете повідомити про них через @SaveEcoBot у Telegram або Viber. Усі дані анонімні та використовуються для формування позовів до міжнародних судів. Лише системна фіксація екозлочинів дозволить добитися справедливості та притягнення Росії до відповідальності за її дії.