Тема : Михайло Коцюбинський. Повість «Тіні забутих предків». Трагічна доля Івана й Марічки як наслідок суперечності між мрією та дійсністю. Образи повісті.

Як часто сувора реальність розбиває мрії людей та їхні сподівання! Так трапилося і з героями повісті

М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» Іваном та Марічкою. Але, незважаючи на ворогування їхніх родів, на тяжку працю, бідність, вони встигли «набутися» — мали палке, щире кохання, розуміли красу природи, тонко відчували принаду народних легенд і вірувань, музики та пісні. Тобто жили повнокровним, духовно багатим життям.

У повісті М. Коцюбинського домінує неоромантична хвала природності — на противагу заскорузлості. Кохання Івана й Марічки зароджується на тлі споконвічної ворожнечі родів, родової помсти й, зрештою, протиставляється цій ворожнечі. Як гармонія — і дисгармонія. 

трагічна суперечність між мрією та дійсністю.

Змальовуючи у повісті непереможну силу кохання, письменник шукає джерела любові в таїнстві людської душі, таїнстві життя і природи, яка зберігає у своїх глибинах віковий досвід наших предків і веде до вірувань далеких наших пращурів.

У творі зображене ідеальне кохання, яке, проходячи через життєві випробування, не втрачає своєї сили, не нищиться, не зникає, а, навпаки, загартовується, стає міцнішим.

​

Головний сюжет повісті «Тіні забутих предків» нагадує шекспірівський: діти з ворогуючих родів Палійчуків і Гутенюків (такі собі гуцульські Монтеккі і Капулетті) кохають одне одного і гинуть, майже не зазнавши щастя.

Відмінність між сюжетом Коцюбинського та Шекспіра:

Кохання Івана та Марічки розцвітає не за стінами середньовічних замків, а як дика квітка у полонині, серед незайманої природи та різних духів, що за повір’ями існують поряд з людиною. Воно більш живе, хоч і казкове. І причини загибелі карпатських Ромео і Джульєтти інші, ніж у Шекспіра. Молодят розлучають соціальні проблеми: Іван змушений іти на заробітки, а Марічка в цей час випадково гине у водах бурхливого потоку. Мрія розбивається об скелі реальності. Це вже не зовсім по-шекспірівськи — таке ми зустрічаємо в народних творах.

Іван та Марічка — діти природи. Природа і людина у фольклорі часто постають нерозривним цілим. Краса навколишнього світу породжує музику (до речі, підказану Іванові казковим Щезником), а Марічка засіває своїми співанками гори і полонини — і зростають ті співанки квітами. А рушійна сила цього — кохання, що є утвердженням людської духовності, любові до всього живого, до природи і життя, до добра в усіх його проявах. Поряд з чарівним, як пісня флояри чи трембіти, коханням Івана та Марічки ми бачимо любощі Юри та Палагни, приземлені, якісь фізіологічні, не більше. Та як і в народній поезії, попри зовнішню трагічність розв’язки, світле, високе та духовне перемагає.

Михайло Коцюбинський подарував світові українського Ромео! Головний герой твору “Тіні забутих предків” Іван Палійчук – образ справжнього романтика, для котрого кохання є найціннішим почуттям.�Іван – звичайний гуцульський парубок, дев’ятнадцята дитина в родині. Чарівна природа Гуцульщини пробудила в хлопцеві відчуття прекрасного, спостережливість та особливу вдумливість. Його очі таїли в собі щось незбагненне для інших. Навіть рідні люди не завжди розуміли Івана. Не могли вони зрозуміти прагнень його душі, що виходили за межі буденного життя. Герой прагнув пізнати загадковий світ природи. Він здавався йому справжньою казкою, де є місце не тільки звичайним людям, але й міфічним істотам.

Одного разу Іван зустрівся з Марічкою Гутенюк. Спочатку вони посварились, як це робили всі члени їх родин. Але потроху зрозуміли, що подобаються одне одному. Ця дитяча симпатія обернеться потім справжнім і єдиним в їх житті коханням. На жаль, історія українських Ромео та Джульєтти закінчиться трагічно. Марічка загине, а Іван не зможе її забути.

Деякий час Іван спробує нормально жити, працювати та навіть одружиться, але не втамує свого болю. Закінчується його життя зустріччю із нявкою в образі Марічки. Іван йде за нею в ліс без страху і гине, впавши з гори.

Іван Палійчук –справжній син природи, захоплений її дивами. Його гра на сопілці – вияв великої романтичної душі. А кохання до Марічки – чисте та вічне – джерело духовності героя.

В образі Марічки автор втілив найкращі жіночі риси. Характер її поетичний, як сам народ і навколишня природа, і розкривається він найбільше через співанки.

«Марічка обзивалась на гру флояри, як самичка до дикого голуба, – співанками. Вона їх знала безліч. Звідки вони з’явились – не могла б розказати. Вони, здається, гойдалися з нею ще у колисці, хлюпались у купелі, родились у її грудях, як сходять квітки самосійні по сіножатях, як смереки ростуть по горах…». Марічка і сама вміла складати пісні.

Передчуває, що щасливо жити їм разом не судилося. Згодом, коли Іван пішов в найми, гине в Черемоші під час повені.

Створивши привабливий образ Марічки, автор висвітлив усе чисте, красиве, високе, що є в людській природі, та передав красу глибокого вірного кохання.

Палагна  — дівчина з багатого роду, добра господарка. Але вона не була вдоволена своїм мрійливим чоловіком, який все більше любив пасти маржинку, а не ходити коло хати. Не розуміла вона й Іванових пісень. На відміну від ніжної, вразливої та романтичної Марічки, Палагна постає як доволі вульгарна, приземлена жінка. Між Іваном та Палагною немає кохання, лише тверезий розрахунок. Їх шлюб, продиктований суто господарськими потребами. Але Палагна, як будь-яка жінка прагне уваги та любові, яку вона знаходить в обіймах сусіда, могутнього чарівника Юри.

​

Юра  — мольфар, людина, наділена надприродними здібностями. Йому під силу відігнати градову хмару чи, навпа­ки, викликати дощ, урятувати худобу чи звести людину — залеж­но від обставин та уподобань. Стає коханцем Палагни і прагне звести чарами Івана зі світу.

У 1964 році Сергій Параджанов екранізував повість Михайла Коцюбинського « Тіні забутих предків». Екранізація повісті присвячена сторіччю від дня народження письменника. Знімали фільм у справжніх гуцульських хатах та околицях села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області. Власне тут Коцюбинський писав свій твір.

Фільм українського режисера вірменської національності, який пережив жахливі переслідування та арешти з боку радянської влади, отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (з них – 24 гран-прі) у 21 країні світу! А геніальність фільму Параджанова оцінили такі метри кіномистецтва як Фелліні, Куросава, Антоніоні, Анджей Вайда.

Домашнє завдання. Написати твір на одну із запропонованих тем:

1.Вічні теми життя і кохання у повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»

2. Карпатські Ромео і Джульєтта (за повістю М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»)

3.Єдність природи і людини (за повістю М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»)

4.Картини життя і праці гуцулів у повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»

5.Проблематика повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»

6.Щастя і трагедія Івана й Марічки, українських Ромео і Джульєтти (за повістю М. Коцюбинського "Тіні забутих предків")