ВАСИЛЬ СТУС
(1938-1985)
український поет
© Фокина Лидия Петровна
Місце народження
Василь Стус народився
6 січня 1938 року в селі
Рахнівка на Вінниччині.
і був четвертою, наймолодшою дитиною у сім’ї.
Невдовзі сім’я переїхала у Донецьк. (тоді Сталіно), аби втекти від примусової колективізації: спочатку батько знайшов роботу на хімічному заводі, за рік перевезли до себе дітей.
© Фокина Лидия Петровна
Дитинство
«Усе дитинство моє було з тачкою, – згадував Василь Стус. – То везли картоплю з поля, то возив вугілля, зібране на териконі. Важко жили, мало не лопалися. А повинен штовхати тачку…»
Василю ще не виповнилося 6 років, коли він відправився до школи. Батьки, що залишали сина вдома на господарстві, не відразу дізналися про це.
© Фокина Лидия Петровна
Навчання
1944-1954 – навчався у Донецькій школі № 265, яку закінчив із срібною медаллю.
З 1954 року вчився у педагогічному
інституту міста Донецьк.
© Фокина Лидия Петровна
Літо перед першим курсом провів на залізниці, заробляючи гроші на костюм і радіолу. У групі він був наймолодшим. В аудиторію приходив першим і відразу відкривав книгу. У його портфелі, згадували однокурсники, завжди знаходилося що почитати: Кант, Ніцше, Монтень …
© Фокина Лидия Петровна
Вчителювання
1961-1963 – викладав українську мову в Горлівській середній школі № 23.
У листопаді 1963 р. був зарахований до аспірантури, однак 1965 р. його виключили.
Колектив Горлівської школи №23
1 травня 1962 року
© Фокина Лидия Петровна
1963 - літредактор газети «Соціалістичний Донбас».
Друкується в часописах
«Донбас», «Прапор», «Дніпро».
1965 - Першу збірку віршів «Круговерть» заборонили. видавництво, також відхилено другу збірку — «Зимові дерева».
Пережив арешти (1972 р та 1979 р). Однак її опублікували в самвидаві, а пізніше вона потрапила до Бельгії й 1970 була видана в Брюсселі.
© Фокина Лидия Петровна
Перший арешт
У звинувачувальному акті колегії з кримінальних справ Київського обласного суду від 12 вересня 1972 значиться: «Підсудний Стус, починаючи з 1963 року і до дня арешту, систематично виготовляв, зберігав і поширював антирадянські наклепницькі документи, що ганьбили радянський державний і суспільний устрій…»
Перший термін поет відбував у таборах Мордовії, заслання – у Магаданській області.
© Фокина Лидия Петровна
Другий арешт
Восени 1979 повернувся до Києва, приєднався до Гельсинської спілки захисту прав людини. Працював робітником на заводі. У травні 1980 був знову заарештований і засуджений.
«Особливо небезпечний рецидивіст».
10 років посиленого режиму і 5 років заслання
© Фокина Лидия Петровна
Загибель
© Фокина Лидия Петровна
У листопаді 1989 р. завдяки клопотанням рідних і однодумців, поета перепоховали в Києві на Байковому кладовищі.
1991 - посмертно відзначили
Державною премією
ім. Т. Шевченка за збірку
поезій «Дорога болю».
2005 посмертно присвоєно
звання Герой України з
удостоєнням ордена Держави.
© Фокина Лидия Петровна
Прижиттєві збірки
© Фокина Лидия Петровна