2 of 9

Початковий період нової літератури був пов'язаний із Полтавою та Харковом. У Полтаві працював Іван Котляревський, автор славнозвісної «Енеїди». У Харкові писав свої твори прозаїк і драматург Григорій Квітка-Основ'яненко. Харківський університет об'єднав обдарованих людей, які цікавились літературним життям. У Харкові побачили світ талановиті твори Петра Гулака-Артемовського. Помітними постатями були Левко Боровиковський, Амвросій Метлинський, Микола Костомаров, Михайло Петренко. Вони увійшли в історію літератури як представники харківської школи романтиків. Значну організаційну працю в культурній галузі провадив Євген Гребінка, сам поет і прозаїк. Він видав збірник «Ластівка», об'єднавши твори відомих на той час українських письменників.

4 of 9

За короткий час правління молодого царя Олександра І в Україні почалось певне піднесення науки й освіти: 1805 р. засновано Харківський університет, 1817-го - Рішельєвський ліцей в Одесі, 1820-го - починає свій відлік Ніжинська гімназія вищих наук князя О. Безбородька. Звісно, що про викладання українською мовою чи вивчення історії і культури України в них не могло бути й мови. Однак освітні установи ставали центрами гуртування вчених. Діяльність науковців Харківського університету сприяла заснуванню в Україні періодичної преси: журналів «Харьковский Демокрит» (1816), «Украинский вестник» (1816-1819), «Украинский журнал» (1824-1825).

6 of 9

Ідеями естетичної цінності народної творчості пройняті збірки «Досвід збирання старовинних малоросійських пісень» Миколи Цертелєва (1819), «Малоросійські пісні, видані Михайлом Максимовичем» (1827, 1834), шість томів «Запорозької старовини» Ізмаїла Срезневського (1833-1838).

«Енеїда» Івана Котляревського (перші три частини) була видрукувана в 1798 р. в Петербурзі.

1818 року в Петербурзі виходить у світ перша граматика української мови Олексія Павловського.

Саме в цей час на самостійну наукову галузь перетворюється фольклористика. Справжнім культурним звершенням стали видання українських пісень, укладені Михайлом Максимо-вичем: «Малоросійські пісні» (1827), «Українські народні пісні» (1834), «Збірник народних українських пісень» (1849).

Розвивається й етнографія1: на початку ХІХ ст.фольклорно-етнографічні праці надрукували Осип Бодянський, Микола Костомаров, та найбільшим досягненням стало двотомне видання «Нотатки про Південну Русь» Пантелеймона Куліша.

7 of 9

У середині 40-х років роль літературного центру перейняв Київ. Там діяло Кирило-Мефодіївське товариство — таємна організація, до якої входили письменники Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Тарас Шевченко. Навесні 1847 року учасники товариства були заарештовані .

Після звільнення в 50-х роках оселилися в Петербурзі.

Почав виходити український літературний журнал «Основа». Помітною подією стала публікація в 1857 році «Народних оповідань» Марка Вовчка.

8 of 9

На західних українських землях, що входили до складу Австрійської імперії, національно-культурний рух очолили вихованці Львівської духовної семінарії :

Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький.

Заходами гуртка «Руська трійця» в 1837 році побачив світ збірник «Русалка Дністрова».

Традиції «Руської трійці» розвивав видатний буковинський поет і прозаїк Юрій Федькович.

9 of 9

Підготувала Якубенко Т.С.

Використано

«Українська література. 9 клас» Авраменко

«Українська література. 9 клас» Слоньовська

«Українська література. 9 клас» Пахарева

«Українська література. 9 клас» Міщенко

ілюстрації

Учбове завдання

усне:

знати тему за презентацією

письмове:

виписати дати і події, що свідчать про розвиток української

культури

Роботи надсилати за адресою: t.semenova6473@gmail.com

Щасти вам!

1 of 9