10-й клас Історія України

Презентація на тему:

«Особливості розвитку культури у 1917-1921 рр.. Розвиток освіти»

Актуалізація опорних знань

1. Які заборони української мови, культури існували в Російській імперії?
2. Чи було українське шкільництво в Наддніпрянській Україні до 1917 р.?

3) Назвіть видатних діячів української культури початку ХХ ст.

Фактори, які впливали на розвиток української культури

Позитивні

Народна школа на Волині

Фактори, які впливали на розвиток української культури

Негативні

Документ

«У світі, розколотому “на біле і червоне” класово-політичним двобоєм, про цілісність культури та її системну повномірність не могло бути і мови: кожна зі сторін — антагоністів піднесла на свої гасла тільки “лозунгові” імперативи і підперла їх багнетами».

• Проаналізуйте наведену точку зору, поясніть, як ви її зрозуміли.
• Чи поділяєте ви думку авторів? Свою відповідь аргументуйте.

Політика Української Центральної Ради в галузі освіти

Українізація школи

Українізація — процес поступового поширення в освіті, культурі, державному управлінні, судочинстві та інших галузях життя української мови, утвердження її як державної після тривалого періоду заборон і переслідувань

• випуск українських підручників для народних і середніх шкіл;
• навчання українською мовою відбувалося при одночасному забезпеченні прав російської мови;
• принципове неприйняття української мови російськомовним населенням.

Політика Української Центральної Ради в галузі освіти

Товариство шкільної освіти

Березень 1917 р.

Іван Стешенко – керівник Товариства шкільної освіти

• досягнення дозволу від Тимчасового уряду на запровадження української мови і вивчення українознавчих предметів у навчальних закладах;
• проведення Першого вчительського з'їзду;
• сприяння в організації місячних курсів українознавства для вчителів.

​

Політика Української Центральної Ради в галузі освіти

Заснування шкіл

Українські гімназії

Всього засновано 53 гімназії

Петро Холодний

Колишнє приміщення Другої Київської гімназії . Київ, сучасне фото

Політика Української Центральної Ради в галузі освіти

Вчительські з'їзди

Політика Української Центральної Ради в галузі освіти

Всеукраїнський учительський професійний з'їзд

13-15 серпня 1917 р.

Софія Русова – очільниця Всеукраїнської вчительської спілки

Політика Української Центральної Ради в галузі освіти

Всеукраїнська вчительська спілка

Спиридон Черкасенко – редактор журналу “Вільна Українська школа”

Політика Української Центральної Ради в галузі освіти

Генеральне секретарство народної освіти

Іван Стешенко – Генеральний секретар народної освіти і керівник Генеральної шкільної ради

Завдання

Політика Української Центральної Ради в галузі освіти

“Просвіта”

20–23 вересня 1917 р., м.Київ

Діяльність “Просвіт”

• налагодження виробничої справи;
• розповсюдження української літератури;
• організація бібліотек, драмгуртків, хорових колективів, лекторіїв тощо;
• дослідження і популяризація української історії;
• участь у різних національних масових

заходах.

Політика Української Центральної Ради в галузі освіти

Освітнє законодавство

Грудень 1917 р.

“Закон про підпорядкування всіх шкіл на території України (за винятком неукраїнських) Генеральному секретаріату освіти”

• скасування шкільних округів, дирекцій і інспекцій народних шкіл;
• призначення губернських і районних комісарів народної освіти;
• функціонування шкільних рад;
• розробка проекту 12-річної трудової освіти.

Петро Холодний – автор «Програми єдиної української школи» 

Документ

Із закону Центральної Ради « Про державну мову» (березень 1918 р.)

Центральна Рада ухвалила:

Всякого роду написи, вивіски тощо на торговельно-промислових, банкових та подібних закладах і конторах, повинно писатися державною українською мовою, окрім інших мов...при тим написи українською мовою мають бути на основній части всього напису, на чільнім місті.

Ця постанова має силу і до всякого роду виробів… виготовлених на території Республіки, які мають етикетки, написи.

По всіх торгово-промислових банкових і т.п. закладах, конторах... мовою в діловодстві має бути державна українська.

• Коли і за яких обставин з’явився документ?
• Про які «інші мови йдеться в документі?
• Як ставилася Центральна Рада до мов національних меншин?
• Про що свідчить видання цього закону?
• Якими були наслідки такої політики?

Політика Української Центральної Ради в галузі освіти

Творчі і громадські об'єднання

Петро Курінний –

вчений секретар Центрального комітету охорони пам'яток старовини і мистецтва в Україні

Політика Української Центральної Ради в галузі освіти

Дмитро Багалій – бувший ректор Харківського університету активно сприяв його українізації

• проведення з'їздів інженерів,агрономів, лісників;
• обговорення актуальних питань економічного розвитку України;
• ініціатива створення Українського народного університету.

Політика Української Центральної Ради в галузі освіти

Вища освіта

Українське технічно-агрономічное товариство «Праця»

Сергій Веселовський - один з фундаторів та керівників заснованого у березні 1917 р. Українського технічно-агрономічного товариства «Праця»

Політика Української Центральної Ради в галузі освіти

Український народний університет

5 жовтня 1917 р.

Особливості діяльності:

• більшість викладачів були професори і доценти Університету св. Володимира;
• заняття проходили у вечірні часи в аудиторіях Університету св. Володимира.

Будинок Педагогічного музею в Києві, де у серпні 1917 р. на ІІ Всеукраїнському вчительському з'їзді було прийнято рішення про заснування університету

Ректор – Іван Ганицький

Політика Української Центральної Ради в галузі освіти

Видавнича справа

Газети часів Української Центральної Ради

• одночасне існування російських шкіл і заснування нових українських шкіл;
• організація курсів українознавства для вчителів;
• введення трьох обов'язкових предметів:
• Українська мова;
• Історія України;
• Географія України.

Політика гетьмана П.Скоропадського в галузі освіти

Міністерство народної освіти і мистецтв

Микола Василенко – міністр освіти

Герб Української держави

Заснування університетів

Київ

Кам’янець-Подільський

Технічне училище. Стара дореволюційна листівка поч.ХХ ст. 22 жовтня 1918 року у цій споруді відбулось урочисте відкриття Державного українського університету

Приміщення Миколаївського артилерійського училища, в якому 6 жовтня 1918 р. відбулося відкриття Українського державного університету

Політика гетьмана П.Скоропадського в галузі освіти

Політика гетьмана П.Скоропадського в галузі освіти

Григорій Павлецький - декан

Історико-філологічний

Юридичний

Михайло Туган-Барановський- декан

Медичний

Овксентій Корчак-Чепурківський - декан

Фізико-математичний

Федір Швець- декан

Політика гетьмана П.Скоропадського в галузі освіти

Камянець-Подільський державний український університет

Іван Огієнко – ректор університету

Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет

Факультети:

• історико-філологічний,
• фізико-математичний,
• правничий,
• богословський,
• сільськогосподарський.

Політика гетьмана П.Скоропадського в галузі освіти

Приватний російський університет

Серпень 1918 р.

Матвій Любавський – ректор університету

Факультети:

• історико-філологічний,
• юридичний,
• медичний;
• фізико-математичний.

Дмитро Яворницький. Відомий історик був запрошений на одну з двох запланованих кафедр з викладанням українською мовою

Політика гетьмана П.Скоропадського в галузі освіти

Єврейський народний університет

Факультети:

• природничо-математичний;
•  гуманітарний;
• єврейських знань.

​

9 червня 1918 р.

Моше (Мойсей) Зільберфарб – ректор університету

З листопада 1918 р. лекції відбувалися в приміщеннях Київського університету

Активна діяльність

видавництв (всього 119):

• “Вік”;
• “Час”;
• “Українська школа”;
• “Сіяч”;
• “Вернигора”.

​

Політика гетьмана П.Скоропадського в галузі освіти

Видавнича справа

Софія Русова. Видавництво «Українська школа» в серії «Українська педагогічна бібліотека» видало її працю «Наша школа» 

Спиридон Черкасенко. Видавництво «Час» видало друком його книгу «Рідна школа» 

Всього у 1918 р. було надруковано кілька мільйонів підручників

Дмитро Дорошенко – історик гетьманської доби, який писав: "Ввесь край укрився сіттю українських книгарень"

Політика гетьмана П.Скоропадського в галузі освіти

Всеукраїнський з’їзд діячів преси

3 – 4 червня 1918 р.

• взяло участь близько ста делегатів;
• з українських часописів були представлені “ Робітнича газета”, “Самостійник” та “Сіверянська думка”;
• від діячів української преси на з’їзді були присутні директор Бюро преси при міністерстві народної освіти Д.Донцов.

Дмитро Донцов

Політика Директорії в галузі освіти

Іван Огієнко – міністр народної освіти за часів Директорії

Юрій Іванов-Меженко – голова Головної Книжної палати

Політика більшовиків галузі освіти

Масова політична і культурна робота

Хати-читальні були основним культурним осередком на селі.

Фрагмент експозиції. Національний музей літератури України

Народні будинки, бібліотеки, клуби були основними культурними осередками у містах. Лук’янівський народний будинок, Київ

Політика більшовиків галузі освіти

“Більшовизація” освіти

Розпорядження Народного секретаріату освіти УСРР “Про введення контролю над діяльністю кінематографа і театрів” (17 лютого 1918 р.)

«Вважаючи, що всі

кінематографи і театри слугують, як і школа, народній освіті, пропоную Радам узяти під свій нагляд всі театри, особливо театри мініатюр і кінематографи, слідкувати за їх діяльністю, спрямовувати її в бік розвитку культурних сил народу і закривати їх, якщо вони руйнують творчу роботу радянської влади в

галузі народної освіти».

Поштовх до націоналізації

Олександра Коллонтай – голова Народного комісаріату агітації і пропаганди

Суть:

• молодіжна суспільно-політична організація;
• знаходилась під керівництвом РКП(б), потім ВКП(б).

Політика більшовиків галузі освіти

Комуністичний союз молоді (комсомол)

29 жовтня 1918 р.

Делегати I Всеросійського зїзду союзів рабітничої і селянської молоді, жовтень 1918 р. У тезах, затверджених з'їздом, мовилося: «Союз ставить за мету собі розповсюдження ідей комунізму і залучення робочої і селянської молоді в активне будівництво Радянської Росії»

Комсомольський орден

Основні напрямки політики:

• відмова від революційного досвіду;
• побудова принципово нової школи;
• переслідування вчителів українознавчих дисциплін;
• викладання гуманітарних дисциплін на засадах ідей соціалізму;
• скасування викладання Закону Божого.

Народний секретаріат освіти

Політика більшовиків галузі освіти

Кінець 1917 – початок 1918 рр.

Володимир Затонський - народний секретар народної освіти в Народному секретаріаті радянської Української Народної Республіки

Політика більшовиків галузі освіти

Більшовицький пропагандистський плакат

Більшовицький пропагандистський плакат

Принципи навчання:

• доступність, обов'язковість та безкоштовність освіти;
• зв’язок навчання з виробничою працею;
• спільне навчання хлопчиків і дівчат.

Політика більшовиків галузі освіти

Трудова школа

Структура:

7 років навчання:

• І ступінь (4 класи);
• ІІ ступінь ( 3 класи).

Звичайна сільська хатина, в якій розмістилася школа І ступеня. С.Сівки, Рівненщина

Політика більшовиків галузі освіти

Декларація про соціальне виховання дітей

1 липня 1920 р.

Оголошення про місячник допомоги дітям

Безпритульні на вулиці

Безпритульні діти. Фото початку 1920-х років

«З метою надання всьому населенню республіки можливості свідомої участі в політичному житті... все населення республіки віком від 8 до 50 років, що не вміє читати, писати, зобов’язане вчитися грамоти рідною чи російською мовою за бажанням».

Політика більшовиків галузі освіти

Ліквідація неписьменності

Грудень 1919 р.

фраза з першої радянської абетки «Геть неписьменність: Буквар для дорослих» (1919)

Політика більшовиків галузі освіти

Ліквідація неписьменності

Григорій Петровський – голова Республіканської комісії з ліквідації неписьменності

Радянський пропагандистський плакат 1918 р.

Політика більшовиків галузі освіти

“Більшовизація “Просвіт””

Політика більшовиків галузі освіти

Політика у вищій освіті

Робітфаки сприяли деградації самої суті вищої освіти

Політика більшовиків галузі освіти

Березнь 1919 р.

Партійці становили так заний «авангард» серед студентів

Тогочасний викладацький склад

Особливості:

• закриття всіх “буржуазних газет”;
• видання українською і російською мовами;
• поступове скорочення україномовних видань;
• домінування агітаційно-пропагандистської продукції.

​

Політика більшовиків галузі освіти

Видавнича справа

Поширені газети:

• “Більшовик”;
• “Комуніст”;
• “Вісті ВУЦВК”;
• “Селянська біднота”;
• “Сільська комуна”.

Зразки більшовицької літератури

Підсумки уроку

• Під час революційних подій кращі представники української інтелігенції з ентузіазмом сприйняли можливості для вільного розвитку національної культури.
• Центральна Рада виступила ініціатором українізації всього суспільнополітичного й культурного життя України, що наштовхувалося на спротив російської та зрусифікованої частини бюрократії та антиукраїнських політичних сил.
• У період Української Держави культура України продовжувала розвиватися і вагому роль у цьому відіграла державна підтримка.
• Незважаючи на вкрай складний період Директорії УНР, продовжувався поступ української культури.
• Більшовицький підхід до освіти розглядав все через призму воєнних перемог, що неминуче призводило до применшення народної культури, деформації естетичних критеріїв, тенденційності,руйнування здобутків минулого тощо.