§ 3. Сусіди східних слов’ян
ЕЛЕКТРОННИЙ ДОДАТОК ДО ПІДРУЧНИКА
Роздивіться ілюстрації.
ці контакти?
Першим народом на наших землях, чия назва відома, стали войовничі кочовики кіммерійці. Цей іранськомовний народ примандрував з Нижнього Поволжя в причорноморські степи в IX ст. до н. е. й панував тут два століття.
У VII ст. до н. е. кіммерійців підкорили значно могутніші скіфи, які прийшли зі степових районів Передкавказзя. Як і кіммерійці, вони були кочовиками, основним господарським заняттям яких було конярство. Про скіфів відомо з праці давньогрецького історика Геродота, який оповідав про них, оскільки сусідили вони із грецькими колоніями в Північному Причорномор’ї і воювали з персами, протистояння з якими було важливою віхою в історії Еллади.
У III ст. до н. е. скіфів у причорноморських степах заступили сармати.
Ці споріднені зі скіфами іранськомовні кочовики походили з приуральсько-
поволзьких степів. Володарювання сарматів у причорноморських степах тривало майже 600 років, поклали йому край германські племена готів.
Утім, і скіфо-сармати, і готи, і давні слов’яни залишили слід про своє життя на українських теренах у пам’ятках черняхівської культури, яку творили спільно.
Предмети побуту черняхівської культури
Очілля і браслети із сарматського кургану. І ст.
Предмети з Качинського скарбу готських срібних речей
Саме тих часів сягають найдавніші згадки про давніх слов’ян у працях
александрійського
римських істориків І–ІІ ст. Плінія Старшого, Тацита й
географа ІІ ст. Птолемея. Усі троє називали слов’ян венедами й
розповідали про них як про окремий народ, що мешкав на схід од Вісли.
375 p. над готами запанували гуни. У складі гунського об’єднання слов’яни торували собі шляхи в Подунав’я та на Балкани, виступаючи то як союзники кочовиків, то як їхні підлеглі. У середині V ст., позбувшись залежності від гунів, слов’яни рушили на землі Східної Римської імперії.
Розташуйте на лінії часу назви культур і народів, пов’язаних з українськими теренами.
У зв’язку з історією яких з них до писемних джерел потрапили
розповіді про українські землі? Чому найдавніші слов’ян з’явилися в працях римських істориків?
Як пов’язана історія слов’янства з готами та гунами?
згадки про
Які особливості географічного положення зумовили постійні контакти слов’янських племен зі світом кочовиків?
Як формувалися ці контакти в період стародавньої історії?
Попрацюйте з історичною картою.
Які східнослов’янські племена – предки українців мешкали найближче до цих кордонів?
Які слов’янські племена безпосередньо сусідили з ними?
кочових народів, племен – предків
що вплинув на розвиток східно-
Одним з слов’янських
українців, були авари. У Середньому
Подунав’ї авари створили | державу | – каганат, у протистоянні з яким |
давні слов’яни налагодили | відносини | з Візантією. |
Каган – титул володаря в тюркських народів, що символізував божественне походження влади.
Візантійська імперія, або імперія ромеїв, бере свій початок від кінця IV ст. як східна частина Римської імперії. Свою назву отримала від грецького міста-колонії Візантій на європейському узбережжі Босфору, де імператор Константин заснував свою столицю – Константинополь (літописець називає його Царгородом). Візантія вважалася наступницею Римської імперії, тому візантійці називали себе римлянами – ромеями (звідси походить друга назва, якою послуговуються історики), літописець же називав їх греками.
Після того як авари залишили Причорномор’я, там дедалі більшої сили набирали тюркомовні болгари. Близько 630 р. їхнє
племінне
Велика Болгарія обіймало землі Північного Причорномор’я та
об’єднання Приазов’я.
Одночасно з Великою Болгарією на схід від неї, між Доном і Волгою та в Прикаспії, виникло ще одне об’єднання тюркомовних племен – Хозарський каганат.
Літопис свідчить, що хозари брали данину з полян, сіверян, а також із радимичів
та в’ятичів.
Данина – у давні часи назва натурального (сільськогосподарські продукти та мисливська здобич) або грошового податку, що підкорені племена сплачували на користь переможця.
Не поривали зв’язків східнослов’янські племена і з Візантією. Àдже саме вона була їхнім основним торговельним партнером. Володіння візантійських імператорів за тих часів сягали узбережжя Чорного моря й Криму. Оскільки Чорне море було кінцевим пунктом великого торговельного шляху «із варягів у греки», східнослов’янські племена, які на той час контролювали його середню частину, прагнули поширити свій вплив і на море.
Торговельний шлях «із варягів у
пов’язував східно-слов’янські
греки»
племена з північними народами –
сучасних данців, шведів, Суворі умови
життя на дужих і
предками норвежців. батьківщині витривалих
спонукали
чоловіків з півночі
збиратися у військові гурти й ходити походами на пошуки слави й багатства.
Візантійці називали цих найманців
варангами: звідси походить назва
варяги – так наші предки представників північних
називали народів.
У Західній Європі щодо них уживаною була інша назва – нормани.
Про які державні утворення тюркомовних болгар та хозар ви довідалися?
Що було визначальним у їхніх відносинах, а також у відносинах зі східно- слов’янськими племенами? Які відносини склалися в наших предків із Візантією та варягами-норманами? На підставі тексту складіть хронологічну задачу про контакти східнослов’янських племен з їхніми близькими й далекими сусідами та розв’яжіть її, позначивши потрібну інформацію на лінії часу.
На підставі уривка з «Повісті минулих літ» зробіть висновок, як
літописець витлумачував відносини полян з хозарами. Яким символічним змістом він сповнив свою розповідь? Як ви думаєте, чому?
…І знайшли полян хозари, коли вони сиділи в лісах на горах, і сказали хозари: «Платіте нам данину». Поляни тоді, порадившись, дали їм од диму по мечу. І понесли це хозари князеві своєму і старійшинам своїм,
і сказали їм: «Ось, знайшли ми данину нову». А ті запитали їх: «Звідки?». І вони сказали їм: «У лісі на горах, над рікою Дніпровською». À ті запитали: «Що вони дали?». І вони показали меч, і мовили старці хозарські: «Не добра се данина, княже. Ми здобули її однобічним оружжям, себто шаблями, а сих оружжя обоюдогостре, себто мечі. Сі будуть брати данину і з нас, і з інших земель». І все це збулося, бо говорили вони не зі своєї волі, а за Божим повелінням.
Які приклади, що їх наводить український мовознавець, дослідник історії української мови та мовних контактів, поліглот і завідувач першого у світі Лінгвістичного
навчального музею Костянтин Тищенко, здивували вас найбільше? Спираючись на матеріал параграфа, поділіться припущеннями, коли перелічені запозичення могли відбутися. Чому ці слова на уроках української мови ви не визначаєте як іншомовні? Чому мова є цінним історичним джерелом?
«буква», «хліб»… «князь», «шолом», «мито», «лихвар» походять таки з готської мови; «лікар», «броня», «щит»… «поневірятися» – таки з кельтських; «хата»,
«Бог», «збіжжя», «тривати», «дбати», «жвавий», «почвара» – таки з іранських; «табір», «корогва»… «пиріг», «ковбаса» – таки з монгольських.
…Кінцева причина нинішнього розмаїття українського словника – в учорашніх плідних контактах наших предків з сусідами» (Тищенко К. «Мовні дарунки давніх сусідів: від скіфів до хозарів»).
Наведіть два-три факти, які свідчать про неперервність людського життя на українських теренах упродовж історії.
Яку роль в історичному поступі відігравали контакти з іншими племенами, народами, культурами?
«авари», «хозари», «слов’яни».
із сусідніми народами, вказавши, коли і у зв’язку з чим розпочалися, чим були зумовлені, як розгорталися.
або кодом та виконайте завдання онлайн.