ВЕЛИКИЙ ЗОДЧИЙ

УКРАЇНСЬКОГО КІНЕМАТОГРАФУ

Віртуальна виставка-портрет

до 130-річчя від дня народження

Олександра Довженка

Виставку підготували:

Суткова В.О., завідувач бібліотеки,

Веровенко В.С., бібліотекар

Не одніми в мене творчості, все інше одніми, моя вкраїнська доле.

  Олександр Довженко

Олександр Петрович Довженко

(1894–1956)

Засновник української школи кінематографії, письменник, художник, класик світового кіномистецтва, якого називають Гомером ХХ століття.

РОДИНА

Олександр Довженко народився 10 вересня 1894 року на хуторі В'юнище (зараз смт Сосниця Чернігівської області) в селянській родині. Довженко писав у своїй «Автобіографії»: «Батьки були неписьменні… Дітей мали багато – чотирнадцять, а залишилось двоє: я й сестра… Решта померли». Родина Довженків була трудолюбива. З яким благоговінням і захопленням він згадував на схилі літ свого батька: «Багато бачив я гарних людей, але такого, як батько, не бачив… ». Мати Олександра Довженка, Одарка Єрмолаївна, виколихала палку любов у нього до рідної землі, до трудящої людини.

Батько – Петро Семенович

Мати – Одарка Єрмолаївна

ОСВІТА

Майбутній митець виявив великі здібності до навчання. Учився в Сосницькому чотирикласному училищі, був відмінником, потім у Глухівському учительському інституті. По закінченні інституту вчителював у Житомирській вищій початковій школі, де за браком учителів викладав природознавство, гімнастику, географію, фізику, історію, малювання.

Сосницька школа

О. Довженко – студент

КОХАННЯ

В Олександра Довженка було дві дружини. Перша – Варвара Крилова, з якою він познайомився в 1914 році, коли вони разом готували вечір, присвячений Тарасу Шевченку. Вона була на шість років молодша. У 1917 році пара зв’язала себе узами цивільного шлюбу, але згодом Варвару спокусив білогвардійський офіцер, з яким вона поїхала за кордон, де захворіла на туберкульоз кісток. Коханець кинув Варвару і вона повернулася в Україну. Довженко усе ще любив її і в 1923 році вони одружилися. Але, почавши знімати свої перші фільми, захопився молодою акторкою Юлією Солнцевою, і Варвара сама вирішила піти з життя Олександра Петровича.

Перша дружина – Варвара Крилова-Довженко (ліворуч). Друге кохання та дружина Довженка – Юлія Солнцева (у центрі та праворуч)

РОКИ ВІЙНИ

Війна поламала творчі плани Олександра Довженка. Він схвильованим словом кликав народ на боротьбу. Героям, захисникам рідної землі присвятив багато творів. Один з таких – кіноповість «Україна в огні». Полковника Олександра Довженка часто можна було бачити на фронті в оточенні бійців. Його записні книжки і щоденники воєнних літ «тріщать од жаху, страждань і гніву» у боротьбі з фашистами.

Олександр Петрович Довженко – людина-творець. Він був видатним у сфері двох мистецтв – кіно і літератури. У червні 1926 року Олександр Довженко стає кінорежисером. Особливе місце в житті Олександра Петровича займає Одеса. У цьому місті починається його становлення як кіномитця. На Одеській кінофабриці виходять його перші роботи «Вася – реформатор», «Ягідка кохання», а згодом фільм «Звенигора» – кінострічка про історію українського народу, яка з тріумфом обійшла екрани Європи, США, Канади.

КІНОРЕЖИСЕР

ЛІТЕРАТУРНИЙ УЖИНОК МАЙСТРА

Літературна спадщина Олександра Довженка багатогранна. У його творчому доробку кіносценарії, оповідання і новели, драматичні твори, художньо-публіцистичні статті, мистецтвознавчі праці. Але найсильніше талант Олександра Довженка виявився у жанрі кіноповісті, який він, по суті, започаткував в українській літературі.

Довженко, О. П. Зачарована Десна. Україна в огні. Ніч перед боєм. Китайський святий / Олександр Довженко. – Київ : Знання, 2017. – 206 с. – (Серія «Класна література»).

«Зачарована Десна» – це своєрідний «міф» про дитячі роки, осмислені через призму життєвого досвіду, і чарівну Десну, на берегах якої автор виріс. У кіноповісті «Україна в огні» відображено початок Другої світової війни. До збірки також входять оповідання «Ніч перед боєм» і «Китайський святий».

Довженко, О. П. Щоденник (1941–1956) / Олександр Довженко. – Київ : Знання. – 2019. – 399 с. – (Серія «Класна література»).

«Щоденник» Олександра Довженка – один з кращих творів мемуарної літератури. Найпотаємніші думки, прагнення, переживання за долю свого народу, віра в його національне відродження, трагедія митця, відірваного від рідної землі, постають зі сторінок проникливої сповіді. Слова Олександра Довженка тривожать душі сучасників, закликають ніколи не повторювати помилок історії.

Довженко, О. П. Зачарована Десна / Олександр Довженко. – Харків : Фоліо, 2017. – 608 с. – (Серія: «Шкільна бібліотека української літератури»).

До видання ввійшли найвизначніші твори класика літератури та видатного кінорежисера світового масштабу Олександра Довженка: «Щоденник», «Україна в огні», авторизований варіант кіноповісті «Зачарована Десна» та оповідання. Центральне місце в творчості митця завжди було віддано Україні та її людям, це їм він присвятив своє натхнення і любов.

Довженко, О. П. Вибрані твори / Олександр Довженко. – Київ : Сакцент Плюс, 2007. – 320 с.

До видання відомого українського письменника Олександра Довженка ввійшли найбільш повна і літературно оброблена «Автобіографія» і давно не публікований «Щоденник», кіноповісті «Зачарована Десна», «Поема про море», а також оповідання.

Довженко, О. П. Кіноповісті. Оповідання / Олександр Довженко. – Київ : Наукова думка, 1986. – 708 с. – (Бібліотека української літератури).

До книги ввійшли кіноповісті «Арсенал», «Земля», «Україна в огні», «Зачарована Десна», «Поема про море», а також найкращі оповідання письменника.

Довженко, О. П. Сторінки щоденника (1941–1956) / Олександр Довженко. – Київ : Видавництво гуманітарної літератури, 2004. – 383 с.

Найбільш повне видання щоденників відомого українського кінорежисера і письменника Олександра Петровича Довженка.

Марочко, В. Олександр Довженко. Зачарований Десною / Василь Марочко. – Київ : Парламентське видавництво, 2019. – 576 с. – (Серія «Славетні постаті України»).

У книзі автор намагається простежити життя і творчість Олександра Довженка в контексті його взаємин з владою, політичні форми якої змінювалися, виставляючи нові вимоги до суспільства і творчої інтелігенції. З’ясовує мотиваційну складову потрапляння художника у залежність до влади, простежує дивний механізм його соціальної та ментальної адаптації, збереження національної ідентичності українського режисера в умовах системної русифікації, його готовність до пожертви задля обстоювання української національної самобутності.

“Я син свого часу…” : (штрихи до літературно-мистецького портрета Олександра Довженка) : навч. посіб.-хрестоматія / [упорядкув. творів і передм. Григорія Семенюка]. – Київ : Наукова думка, 2003. – 211 с.

У книзі аналізується духовна спадщина Олександра Довженка, уривки з його художніх творів та щоденникові записи, критичні праці відомих літературознавців Ю. Лавріненка та І. Кошелівця. Спогади відомого українського письменника О. Підсухи розкривають непересічний талант і трагізм життєвої і творчої долі письменника.

Олександр Довженко // Усе для школи. Українська література. 11 клас. – Львів : АртЕк, 2001. – 62 с.

На сторінках видання вміщено програмні тексти, ілюстрації, пояснення, орієнтовні запитання для тематичного оцінювання знань учнів, тестові завдання, літературно-критичний додаток до творчості Олександра Довженка.

Олександра Довженка називали поетом і водночас політиком кіно. Митця порівнювали з Гомером, Шекспіром, Рабле, Гофманом, Бальзаком, Бетховеном, Брехтом. А сам кінорежисер казав, що свої картини «писав з гарячою любов'ю, щиро. Вони складали найголовніший смисл мого життя».