ПОРТФОЛІО�викладача історії�ДНЗ “Ярмолинецький агропромисловий центр �професійної освіти”�Мельника Василя Михайловича

Портфоліо викладача – це…

П – педагогічні інновації

О – освітні маршрути

Р – робота над собою

Т – технології навчання

Ф – фіксування результатів

О – оцінка власних досягнень

Л – любов до професії

І – імпульс до активності

О – об`єктивний погляд на себе

Мельник Василь Михайлович, викладач історії ДНЗ “Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти”.

В центрі уваги завжди ставлю такі проблеми, як формування життєвих компетенцій, розвиток творчих здібностей учнів, створення умов для розвитку вміння самостійно здобувати знання. В своїй роботі поєдную індивідуальні, групові, фронтальні види робіт, що сприяє вихованню в учнів інтересу до вивчення минулого людства.

​

ПІП, рік народження

Мельник Василь Михайлович

9 січня 1956 року народження

ВНЗ, який закінчив, рік

Чернівецький державний університет, 1983 рік

Кваліфі-кація за дипломом, педагогіч-ний стаж

- вчитель історії та суспільствознавства ;

- загальний – 42р., педагогічний - 32р.

Підвищення кваліфікації

Хмельницький ОІППО

березень 2018.

Рік та результати останньої атестації

2013р. – вища кваліфікаційна категорія, педагогічне звання “Викладач-методист”

телефон;

е-mail педагога;

веб-сайт, блог педагога

- моб. (097) 960-37-85, роб. (03853) 2-33-01

- e-mail: jpl-2002@ukr.net

​

Методична мета

• Активізація пізнавальної діяльності на уроках історії

… Поставити справу так, щоб усе, що підлягало вивченню, вивчалось:

• Легко;
• Швидко;
• Ґрунтовно.

Я. А. Коменський

Педагогічне кредо

• вимагай від учнів тільки те, що знаєш і робиш сам;
• пам’ятай, що не помиляється тільки той, хто нічого не робить;
• стимулюй учнів до творчої діяльності;
• не забувай, що учень має право на власну думку;
• будь об’єктивним завжди;
• постійно вдосконалюйся;
• люби і поважай людей.

​

Використання презентацій на уроках історії робить навчання доступним та цікавим, пробуджує в учнів інтерес до вивчення нового матеріалу.

​

• Педагогічний програмний засіб дозволяє автоматизувати проведення уроку, проводити моніторинг успішності навчання, переглядати нормативну базу та довідники, має конструктор занять і атестацій.

​

• За допомогою цього засобу здійснюється підготовка навчальних і контрольних форм занять, використовуючи матеріал, що міститься в базах даних.

“М’яч зі словами”

“Бачено -небачено”, “Диктант для шпигуна”

Історичні диктанти

Вивчення основних понять

“Місткий кошик”

“Знайди помилку”

“Взнай мене”

Перевірка домашнього завдання

Участь в

обласних

методичних

секціях

Розробка

дидактичного

матеріалу

Методичні

розробки

Виступи з

доповідями,

повідомлен-

нями

Друкуюся

у періодичній

пресі

Загальноосвітніх дисциплін

Участь у роботі методичної комісії

Шляхи активізації �пізнавальної діяльності

ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ

• Створення різнорівневих завдань та використання зошитів тест-контролю
• Створення презентацій, що містять фотоматеріали, мапи, відеофрагменти

• Моїм творчим кредо є реалізація прогресивних методів навчання, які можуть забезпечити високий рівень засвоєння учнями вивченого матеріалу; зробити так, щоб навчання для учнів не було тягарем, а диктувалось їх бажанням здобувати знання.

РЕЗУЛЬТАТИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

• Для активізації пізнавальної діяльності на уроках історії використовуються різноманітні інтерактивні прийоми: “мозковий штурм”, “велике коло”, “зіграй роль”, “займи особисту позицію”, “мікрофон”, тощо.

​

• Для вивчення історії України та Хмельниччини однією з форм є уроки-екскурсії, що проводяться на базі краєзнавчого музею

​

Групи нестандартних уроків

1. Уроки зі зміненим способом організації (лекції, захист ідей, урок взаємоконтролю).��2. Уроки пов'язані з фантазією (театралізований урок).��3. Уроки, що імітують які-небудь види діяльності (урок-екскурсія, урок-експедиція).��4. Уроки з ігровою змагальною основою (вікторина, КВК).��5. Уроки з трансформацією стандартних способів організації (семінар, залік, урок-дослідження).��6. Уроки з оригінальною організацією (урок взаємонавчання, урок-монолог).��7. Уроки – аналогії певних дій (урок-суд, урок-аукціон).��8. Уроки – аналогії з відомими формами й методами діяльності (урок-диспут, урок-дослідження).

Проведення тижнів історії

Участь у олімпіадах

Зустрічі

з ветеранами

Зустрічі з письменни-

ками рідного краю

Перегляд історичних

фільмів

Екскурсії до

історичних місць

Ігри, конкурси

Позаурочна робота

Навчально-методична робота

ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ АУДІОВІЗУАЛЬНИХ ТА МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ЗАСОБІВ ЯК ШЛЯХ РОЗВИТКУ ОСОБИСТІСНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст. наголошує на необхідності забезпечення переходу до нової гуманістично-інноваційної філософії освіти. Зазначається, що освіта ХХІ ст. – освіта для людини. ЇЇ мета – виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і уміння для творчого розв’язання проблем, тобто підвищення життєвих компетенцій учнів. Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню, пов’язана із загальною здатністю людини оперувати у певній ситуації набутими знаннями та практичним досвідом і є показником успішності учнів. Одним з найважливіших чинників формування важливих компетенцій є вивчення історії в ліцеї. “Без знання минулого неможливе точне поняття про сучасність ”,- справедливо наголошував виданий український історик і державний діяч М.Грушевський. Нові підходи до вивчення історії ХХ століття повинні базуватися саме на особистісно орієнтованому навчанні, а всі педагогічні технології мають бути спрямовані на виховання соціально адаптованого, свідомого громадянина України, здатного творчо й виважено розв’язувати проблеми у процесі самореалізації особистості. Викладання історії в ліцеї вимагає від педагога творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів і засобів, наочного матеріалу та використання аудіовізуальних засобів. При цьому одним з найбільш вагомих пріоритетів стає формування творчого і критичного мислення учнів, орієнтування не стільки на знання, скільки на засвоєння учнями досвіду самостійної роботи. Очевидно, що одним із засобів розвитку особистості учня в цьому напрямі, а також активізації пізнавальної мотивації учня на уроках історії є учбово-дослідницька діяльність, яка має включати в себе постановку творчих, дослідницьких завдань і наукове, поетапне їх вирішення. Формування дослідницьких вмінь на уроках історії можливо в процесі поєднання інтерактивних, аудіовізуальних і мультимедійних технологій. Головна мета даної інновації полягає у створенні цілісної взаємодії учня та педагога, розвитку особистості та різноманітних форм мислення кожного учня, створенні і вирішенні проблемних завдань, самостійне осмислення учнем певних історичних подій без звертання до підручника, можливість робити певні висновки і застосовувати свої знання на практиці.

​

Одним із пріоритетних напрямків державної політики щодо розвитку освіти є створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів, запровадження сучасних інформаційних технологій в освіті.

Використання аудіовізуальних засобів на уроках історії практикується досить давно, але раніше якість фото-аудіо-відеоматеріалів, їх нестача та неможливість відходу від класно-урочної системи не дозволяли педагогу використати аудіовізуальні засоби більш ефективно і продуктивно.

При використанні аудіовізуальних та мультимедійних засобів педагог повинен орієнтуватись на особистість учня, на можливість кожного учня окремо зрозуміти, осмислити і пояснити певну проблему, яка висувається педагогом за допомогою відеофільму, аудіозапису чи історичного документу. Це викликає певні труднощі, тому що не кожна дитина може це зробити. Тому досить ефективне в цьому плані застосування різних форм організації навчання, починаючи від колективної роботи, роботи в парах і групах до індивідуального навчання, це дає педагогу можливість диференціації проблеми за рівнем розвитку учнів. Інтерактивні технології створюють комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність.

Впровадження інтерактивної навчальної діяльності ставить перед педагогом наступні завдання :

- враховувати індивідуальні особливості кожного учня;

- навчати учнів співпраці у виконанні групових завдань;

- формувати комунікативні вміння учнів;

- формувати рефлексивні компоненти навчальної діяльності: планування, аналіз, контроль, оцінку;

• стимулювати моральні переживання взаємного навчання.

Використання аудіовізуальних та мультимедійних засобів на уроках різних типів – таких як комбінований, урок-лекція, урок-семінар і особливо на нестандартних уроках і виховних заходах дають можливість педагогу найбільш повно врахувати особливості, інтереси, нахили, здібності кожного учня. Безумовно в кожному нестандартному уроці є елементи традиційних уроків – сприймання нового матеріалу, його засвоєння, осмислення, узагальнення, застосування, але в незвичайних формах.

​

Ознайомлення учнів з новими документальними і художніми фільмами, робота з персональним комп’ютером, використання інших аудіовізуальних засобів надає можливість педагогу зробити свої уроки більш цікавими, насиченими і продуктивними. Демонстрування відеоматеріалів викликає інтерес учнів, виникає досить стійка мимовільна увага, що обумовлена яскравістю, динамічністю, розмірами та контрастністю зображення, звуковим супроводом тощо. Саме цим пояснюється міцне запам’ятовування учнями окремих, найбільш яскравих, емоційно насичених кадрів. Утворюються передумови до формування чітких уявлень, свідомого та глибокого засвоєння знань.

Необхідність формування дослідницьких вмінь учнів актуалізує проблему достовірності і фактичної основи відео-аудіо-фотоматеріалу, в тому числі подій революції 1917 року, Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни, подій середини ХХ ст. В художніх фільмах дуже часто можна побачити неточну реконструкцію побутових деталей, конкретних подій епохи і т.д. Крім того, тривалість кінострічок в часі і відсутність в них навчальної направленості дозволяє говорити про доцільність їх використання в учбовому процесі і для вирішення виховних завдань. Тому вчитель повинен перед застосуванням відеоматеріалу ретельно його підготувати. Оптимальний хронометраж відеоматеріалів на уроці тривалістю 40-45 хвилин повинен складати 15-20 хвилин. Для уроків різних типів і форм проведення доцільно використовувати різні види відео-матеріалу: відео-пояснення (розповідь), відео-ілюстрацію, відео-підтвердження, відео-тест тощо.

Для кожного конкретного уроку педагог повинен ретельно відібрати той відеоматеріал, який відповідає меті, плану і структурі уроку. Відібраний навчальний відеоматеріал обов’язково повинен бути поділений на невеликі фрагменти (кадри), які розташовані в логічній послідовності. Окрім нової навчальної інформації, кожен відеофрагмент має також і завдання, яке необхідно виконати після отримання інформації ( це може бути питання, завдання та ін.). Після виконання завдання учнями педагог аналізує, як воно виконане. Слід пам’ятати, що при переобтяженні уроку аудіоовізуальними засобами (чисельним демонструванням, прослуховуванням, застосуванням різноманітної техніки) губиться навчальний зміст уроку.

Необхідність використання аудіовізуальних та мультимедійних засобів на уроках історії України та всесвітньої історії є очевидною, і кожен творчий педагог повинен застосовувати цю технологію.

Пропоную наступну роботу з аудіовізуальними і мультимедійними засобами.

​

Документальні матеріали

Фільми мають бути розподілені за темами, для кожного уроку потрібно вибирати окремі фрагменти, які не повинні заважати викладачу і учням у процесі проведення уроку. Кожен документальний фільм має автора з своїми поглядами, тому викладачу потрібно чітко відбирати відеоматеріал так, щоб учень міг самостійно робити висновки. Переглядаючи певний відеоматеріал, учень може перевірити його за історичними документами, архівними дослідженнями і зробити самостійно висновки.

Документальні фільми з історії України мають багато недоліків, як технічних, так і змістовних. Найбільш доцільним на уроках історії України є використання 15-хвилинних фільмів з серії “Невідома Україна” та “Золота підкова”.

​

Художні фільми

Художні фільми теж є одним з найбільш цікавих засобів навчання, але тривалість художнього фільму не дає можливості вчителю показати його повністю на уроці та і немає такої потреби. Більш доцільно зробити окремі відеофрагменти з фільму, які яскраво відображають тему. Використання художніх фільмів найбільш продуктивне на нестандартних уроках ( урок-рольова гра, “Що? Де? Коли?” і т.д.)

​

Аудіоматеріали

Використання аудіоматеріалів є необхідним і досить цікавим.

Використання аудіоматеріалів найбільш ефективно при вивченні тем з культури. Вчитель повинен скласти і записати матеріал за темами. Наприклад. музика Відродження, музика народу України та ін. Аудіоматеріал не повинен заважати викладачу та учням, не бути “фоном” уроку, а навпаки, повинен доповнювати учбовий процес.

Комп’ютерна мультимедія

Особливої актуальності останнім часом у галузі освіти набувають проблеми розробки й впровадження комп’ютерно-інформаційних, зокрема, мультимедійних технологій навчання.. Мультимедійні програми можуть забезпечити принципово нову якість: обмін інформацією між учнем і технічною системою проходить у діалогічній формі, сама комп’ютерна технологія забезпечує нові можливості щодо організації паралельного навчання і контролю знань, надає реальну можливість практичного впровадження індивідуалізованого навчання. Форми практичного використання мультимедійних програм можуть бути найрізноманітнішими. Мультимедійні матеріали можуть використовуватися перед вивченням навчального матеріалу як вступ до теми ( зорова, слухова або зорово-слухова опора для здійснення пошукової діяльності, подальшого засвоєння учнями знань), як матеріал для самостійного опрацювання навчальної інформації, як засіб контролю та самоконтролю якості і повноти знань учнів тощо.

На початку ХХІ ст. з’явилась велика кількість навчальних компакт-дисків з історії, які доцільно використовувати на уроках. Якщо учні в певній мірі володіють комп’ютером, то викладачу доцільно проводити інтегровані уроки в комп’ютерному класі. Використовувати комп’ютер можна при залікових та підсумкових атестаціях за наявністю учбових програм-тестів.

​

Робота з текстом

Використання аудіовізуальних засобів на уроках історії буде ефективніше, коли викладач застосовує роботу з історичним текстом. Ця технологія являє собою модель навчання історії, побудовану на дослідженні текстів з подальшим творчим їх використанням учнями і розвитку творчого та історичного мислення. Учасники навчального процесу, учень та викладач, виступають як рівні. А навчання – то їх спільна діяльність, результатом якої є створення учнями власної версії історичної події. Навчання за цією технологією складається із завершених циклів – тем. Кожній темі відповідає комплекс проблем, які вирішують учні під час її вивчення. Застосування аудіовізуальних засобів при цьому просто необхідне. Безумовно, повністю відмовитись від підручника недоцільно, тому що не кожну тему можна вивчити за хрестоматійними та архівними текстами, і не кожен учень може аналізувати історичні тексти і робити самостійні висновки. Крім того, навчання без підручника має свої негативні сторони – фрагментарність знань, нестача коштів на роздрукування текстів і неможливість ознайомлення з текстами кожної теми.

Використання аудіовізуальних засобів та мультимедійних засобів є необхідною ланкою у роботі творчого вчителя тому, що арсенал дидактичних можливостей аудіовізуальних та мультимедійних засобів навчання дуже великий. Стисло його можна визначити так: урізноманітнення форм подання інформації;

урізноманітнення навчальних завдань; забезпечення зворотного зв’язку, широкі можливості діалогізації навчального процесу; широка індивідуалізація процесу навчання, розширення поля самостійності;

широке застосування ігрових прийомів; активізація навчальної роботи учнів, посилення їх ролі як суб’єкта учбової діяльності; посилення мотивації навчання.

Потрібно відмітити, що найбільш ефективне формування дослідницьких вмінь учнів на уроці, передбачає крім дотримання загальних вимог щодо використання аудіовізуальних засобів в процесі навчання, дотримання додаткових вимог:

- по перше, уроки-пари з відповідної теми;

- по-друге, використання і сполучення завдань трьох типів: репродуктивного, продуктивно-пізнавального і проблемного.

- по-третє, врахування рівня підготовки учнів до сприйняття аудіо-відеоматеріалів при винесенні тих чи інших питань на обговорення.

Також важливо знайомити учнів з текстами хрестоматій чи підручника після закінчення роботи з аудіовізуальними засобами .

Побудована таким чином робота сприяє розвитку учнівських компетенцій, дозволяє сформувати в учнів наступні дослідницькі вміння і навички:

- робота з аудіовізуальними засобами, як зі специфічним історичним джерелом;

- спостереження і аналіз історичних подій;

- формування гіпотези;

• використання набутих знань на практиці і в галузі інших споріднених з історією предметів.

Найбільш підготовлені учні можуть узагальнити матеріал і скласти доповіді, написати реферати.

Плани на майбутнє

Плани

на майбутнє

Впроваджувати у

навчально-виховний процес

Інноваційні методи навчання

Підвищувати свій професійний

рівень і не зупинятися

на досягнутому

Удосконалювати

власні методики

викладання історії

Підвищувати

зацікавленість історією учнями

Сприяти розвитку

зацікавлених історією

рідного краю учнів

Особливу увагу приділяти

відстаючим учням