Виступ на МО вихователів

«Використання казкотерапії у роботі вихователя»

КЗ «ЗНАМ’ЯНСЬКА СПЕЦІАЛЬНА ШКОЛА КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ»

Підготувала

вихователь вищої категорії�Горієнко Л.Д.

« Казка – свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячого мислення і мови ».�« Завдяки казці дитина пізнає світ не лише розумом, а й серцем »�В. Сухомлинський

Казка, гра, мультфільм, іграшка належать до основних засобів соціалізації дітей. Казка – це метод психотерапевтичного впливу на дитину, і як спосіб передачі знань про життя, вже відомий протягом багатьох століть. �Казка розвиває уяву дитини, а дорослого повертає в дитинство.

« Усі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає!»

Казкотерапія – це термін, що з’явився нещодавно.�Для одних – це лікування казкою, для інших – форма корекційної роботи.

Казкотерапія - система передачі життєвого досвіду, розвиток творчих здібностей. Слухаючи казку в дитинстві, дитина поповнює у підсвідомості банк життєвих ситуацій.�Казка поєднує дорослого і дитину.

Завдання вихователя:

• Підібрати казку відповідно до потреб дитини. Якщо казка підібрана вдало – дитина просить повторить її, адже вона позитивно впливає на дитину, сприяє розвитку творчого мислення, уяви.
• Сучасній дитині недостатньо прочитати казку, з дитиною потрібно усвідомлювати зміст та проживати її. Діти зазвичай отожнюють себе з головним героєм і тому переймають його поведінку.

Саме тому казки мають терапевтичний ефект.

• Казка - дієвий інструмент, що корегує дитячу поведінку, прищеплює правильні звички (прибирати за собою, мити руки і т.д.).
• Читаючи казки дітям вихователі сприяють збагаченню їх словникового запасу.
• Із казок діти черпають безліч знань, наприклад, такі як : перші уявлення про час, простір, зв’язок людини з природою, про добро і зло.

​

Як проводиться робота з дітьми на прикладі казки «Рукавичка»?

Спочатку відбувається привітання з мишкою (діти по черзі вітаються та разом з мишкою кличуть казочку). На пальчики дітям одягаються герої.

Вихователь починає читати казку в той час, як рукавичка лежить на столі.

Підходить мишка (дитина) і імітує.

�Ой, яка зима холодна,

Нірку снігом замело.�Що це за хатинка? Ще й яка!�І тепленька, і м’яка.

Оселюсь в хатинці цій.

Вихователь продовжує читати: Жабка посиляється в хатині і так далі, зайчик, лисичка, ведмідь…

Потім рукавичку знаходить жучка, всі розбігаються, рукавичку приносить дідусеві.

Закріплення казки:

1. Вправа «Хто, як розмовляє, рухається?».

Мета: розширити мислення, розвивати увагу, пам’ять, розвивати мовлення, відповідати на прості питання, покращувати координацію рухів.

2. «Весела зарядка з мишкою».

Тримати в руках мишку і робити відповідні рухи.

Наприклад: мишка лапками крутити почала та до сиру дотягтися змогла.

3. Малювання «Прикрасимо рукавичку».

На столі зразок рукавички і дітям потрібно розфарбувати. Розвиваємо творчість, пам’ять, старанність та естетичний смак.

4. Пальчикова гра «Рукавичка».

Ми на ручки невеличкі одягаєм рукавички.

Кожен пальчик як дитина, є для кожного хатина.

Мета: розвити дрібну моторику та просторові уявлення.

Казка потрібна не тільки, щоб розважати дітей та укладати спати.

• Через казку дитині передається життєвий досвід, ставлення до світу, традицій, моральні норми;
• Допомога дитині у важких життєвих ситуаціях. Казки підказують, як треба чинити, а як ні (у дитини немає власного досвіду).
• Казкотерапія використовується і в боротьбі з негативними якостями характеру, якщо дитина жадібна – прочитайте їй «Казку про рибака та рибку», щоб побачила, до чого призводить жадібність.

​

Висновок:

Казка – це найголовніший засіб, за допомогою якого у дітей прищеплюються навички суспільної поведінки, відбувається соціальна адаптованість та соціальна активність в суспільстві. Завдяки цьому формуються морально-етичні та загальнолюдські цінності, почуття власної гідності, справедливості, небайдужості до навколишнього середовища, індивідуальність, покращується психічний та емоційний стан, відбувається гармонійний розвиток, процес становлення особистості дитини, розвивається самостійність, дисциплінованість.