1 of 16

Лекція�«ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НА УРОКАХ СУСПІЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ»

Підготувала

Вчитель історії

Борбинської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Острожецької сільської ради

Млинівського району

Рівненської області

Федорова Юлія Вікторівна

2 of 16

��«Щоб запалити вогонь в очах дітей, самому треба горіти…»� Конфуцій��«Ми знаємо тільки те, що зробили самі»� Арістотель��Недостатньо знати, необхідно також застосовувати.� Франс Анатоль��

3 of 16

Закон України «Про освіту»;
Закон України «Про загальну середню освіту»;
Розпорядження Кабінету Міністрів від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;
Постанова КМУ від 21 лютого 2018 р. №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти»;
Постанова КМУ від 30 вересня 2020 р. № 898 «Про деякі питання державних стандатів повної загальної середньої освіти».

4 of 16

Компетенція, у перекладі з латинської мови, означає коло питань, у яких людина добре обізнана. Компетентний – той, хто володіє відповідними знаннями і здібностями, що дозволяють робити ґрунтовні висновки з окресленої проблеми. �Компетентність – сукупність особистих якостей учня (ціннісно-змістових орієнтацій, знань, умінь, навичок, здібностей), зумовлених досвідом діяльності в певній соціально та особисто значимій галузі .

5 of 16

Предметно-історичні компетенції пов’язані зі здатністю відтворювати різні аспекти історичної дійсності, які є об’єктом вивчення даного предмета: історична свідомість, час, простір, дійсність, історичність, ідентичність та цінність.

Під громадянською компетентністю розуміють здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства. Громадянська компетентність є однією зі соціальних компетентностей й означає поінформовану й активну участь особи в житті суспільства, до якого вона належить як на рівні місцевої громади, так і державному та міжнародному рівнях.

Правова предметна компетентність – це здатність учня здійснювати практичну діяльність, що потребує знання ним понятійної системи права, наявності відповідного мислення, поведінкових моделей, узгоджених із нормами права, а також умінь, навичок і ставлень, що дозволяють оперативно й результативно розв’язувати навчальні й життєві ситуації та проблеми.

Як інтегрований результат навчання учня правознавства вона проявляється в його здатності ефективно реалізовувати на практиці здобуті правові знання, набуті відповідні вміння й навички, проявляти сформовані цінності та ставлення.

6 of 16

встановлювати події за датами або дати за подіями;

співвідносити події та дати (дати та події); події (або дати) зі століттям (або тисячоліттям), його початком (чи половиною) та кінцем;

встановлювати тривалість події, віддаленість її від сьогодення;
робота з лінією часу, складання хронологічних та синхроністичних таблиць;
гра «Порушена послідовність», суть якої полягає в тому, що учням запропоновано відновити послідовність подій, нумерацію яких, що не відповідає дійсності, вони бачать перед очима;
логічні ігри;

робота з історичними картами.

10 of 16

Інтерактивні навчальні технології

Прийом «ФІШБОУН» (проблема, причина, факти, висновки);
Прийом «ІНСЕРТ» (для знайомства з новою інформацією, прийом такого маркування тексту, коли учні значками помічають те, що відоме, що заперечують, а також те, про що хочеться дізнатися більш детально): інтерактив-пізнання-система-ефективність-читання-роздуми.

11 of 16

Прийом «РАФТ» (роль-адресат-форма-тема) – написання оповідання чи цільового листа;�Прийом «ТУРНІР» (учень викликає учня , ставить запитання, якщо відповідь правильно, той викликає іншого і т.д.; �Прийом «СЕНКАН» (1 рядок (1 іменник – тема), 2 рядок (2 прикметники – розкрити тему),3 рядок (3 дієслова – опис дії), 4 рядок (речення – ставлення до теми), 5 рядок (1 слово – резюме (синоніми теми);�Метод «Гронування»;�Ментальні карти.

12 of 16

��Структура правової предметної компетентності учня�

Інформаційна компетентність - уміння учня працювати із джерелами права та юридичними документами, користуватися підручником із правознавства, довідковою літературою (зокрема, енциклопедичною), мережею Інтернет тощо для самостійного пошуку правової інформації; здатність аналізувати й систематизувати інформацію правового змісту, складаючи плани, тези, таблиці та схеми, користуватися зразками юридичних документів.
Логічна компетентність - уміння учня визначати та застосовувати теоретичні правові поняття, терміни, категорії для аналізу й пояснення правових явищ, процесів, подій державно-правової дійсності; здатність визначати причинно-наслідкові зв’язки, сутність і значення правових явищ, процесів і подій, пов’язаних із правом, суть і форми зв’язків особи й суспільства, суспільства та держави, держави й особи; уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати й узагальнювати інформацію правового змісту.
Аксіологічна компетентність - уміння учня формулювати емоційно-ціннісне ставлення до права як суспільного явища, що задовольняє інтереси й потреби суспільства, окреслює бажані ідейно-ціннісні налаштування; здатність висловлювати власні оцінні судження, оперуючи такими категоріями, як справедливість, право, демократія, свобода, права людини на основі здобутих знань та з урахуванням загальнолюдських і національних цінностей, власної системи цінностей; уміння формулювати обґрунтовану думку щодо суспільних проблем, пов’язаних із правом.
Практично-поведінкова компетентність - уміння учня представляти правові теоретичні знання в різних формах (усній, письмовій, графічній тощо), використовувати їх для виконання практичних завдань, аналізу й розв’язання правових завдань і ситуацій, визначати й обирати альтернативні підходи та рішення; уміння здійснювати й пояснювати вибір моделі поведінки в повсякденних життєвих ситуаціях на підставі норм права й положень законодавства, реалізувати їх у різних видах правовідносин; здатність визначати, у яких ситуаціях потрібно звертатися за правовою допомогою до правника; усвідомлення відповідальності за власну поведінку.

13 of 16

��Структура громадянської предметної компетентності учня�

соціально-комунікативної: вміння й навички спілкування та встановлення конструктивних відносин між людьми, діалогу і громадського обговорення суспільних проблем;
інформаційно-медійної: вміння критично мислити; навички пошуку, аналізу та оцінки інформації, критичної оцінки медіа повідомлень на основі аналізу джерел, соціальної ситуації;
розв’язання соціальних конфліктів, проблем: уміння розв’язувати соціальні суперечності; формування установки на толерантне розв’язання конфліктів;
відповідального соціального вибору й прийняття рішення: готовність до ухвалення обґрунтованого рішення на основі усвідомленого й виваженого вибору;
громадянської участі: установка на відповідальну суспільну діяльність; навички участі в соціальних та політичних процесах.

14 of 16

«НЕ БУДЕ ВОГНИКА У ВАС – ВАМ НІКОЛИ НЕ ЗАПАЛИТИ ЙОГО В ІНШИХ»� В.О. Сухомлинський

15 of 16

«Найвище завдання будь-якої творчості – знайти незвичайне в звичайному і звичайне у фантастатичному».

Дідро

Формування предметних компетентностей – це орієнтація на учнів нового покоління, які живуть в інформаційному, цифровому суспільстві. «Компетентністний підхід покликаний подолати прірву між освітою і вимогами життя, утвердити свободу вибору, отримати творчий продукт, опиратися на життєвий досвід, здійснювати проєкту діяльність (І.О. Доленко)».