ГОЛОКОСТ: �НЕВІДОМІ ВІХИ ІСТОРІЇ

Голоко́ст («всеспалення») — переслідування і масове знищення євреїв і ромів (циганів) у Німеччині під час Другої світової війни.

27 січня у всьому світі відзначається День пам’яті жертв Голокосту. Дата 27 січня була обрана тому, що саме в цей день радянські війська визволили концтабір Освенцім, який знаходився на території Польщі.

ЩО ТАКЕ ГОЛОКОСТ І ЯК ВІН СТАВ МОЖЛИВИМ?

• У 1933 р. на виборах у Німеччині здобула перемогу Націонал-соціалістична німецька робітнича партія (НСНРП), яку очолював Адольф Гітлер.
• У своїй книзі «Майн Кампф» (Моя боротьба) Гітлер обґрунтував антисемітську ідеологію партії.

​

Антисемітизм – це ідеологія і політика боротьби з єврейством, політика ворожого ставлення до єврейського народу.

​

• Єврейський капітал відігравав важливу роль у торгівлі та промисловості Німеччини й іноді складав серйозну конкуренцію німецьким підприємцям. Нацисти також звинувачували євреїв у підриванні німецьких національних традицій.
• «Світовому єврейству» нацисти протиставили «арійську ідею» – расову теорію, в основі якої лежало гасло: «Німецький народ – люди вищої, арійської раси, тому він має панувати над іншими народами».

З ЧОГО РОЗПОЧАВСЯ ГОЛОКОСТ?

• Першим його етапом вважається 1933 рік. Антисемітизм стає державною політикою «третього рейху». Поступово євреї виключалися з державного, суспільного життя. Євреїв позбавляли можливості займатися своєю професією, виганяли зі шкіл, університетів. Апогею ця кампанія досягла в 1935 році, після прийняття «нюрнберзьких законів».
• З 9 на 10 листопада 1938 року за наказом Геббельса відбулися єврейські погроми, які увійшли в історію під назвою «кришталевої ночі».

• Другий етап Голокосту – 1939-1941 роки. Він розпочався 1 вересня 1939 року. Нацисти примушували євреїв носити особливі позначки, збирали їх у гетто, відправляли в трудові табори.

​

​

• Гетто – частина міста, спеціально відведена для примусового утримання євреїв з метою їх ізоляції та подальшого знищення.

​

• Третій етап розпочався у 1941 р., разом з нападом нацистської Німеччини на СРСР. Вже 20 січня 1942 р. в Берліні відбулася конференція, на якій обговорювалися шляхи остаточного розв’язання єврейського питання.
• «Остаточне розв’язання» за нацистськими методами – масові розстріли, табори знищення. Масові розстріли проводили спеціально створені зондеркоманди за підтримки СС та місцевої поліції.

• Табори знищення, табори смерті – територія, спеціально виділена і обладнана для масового знищення людей. 6 таборів смерті: Белжець, Бухенвальд, Дахау, Майданек, Собібор, Треблінка - були створені для знищення євреїв.

​

• Особливо важкою в гетто була доля дітей. Вони, беззахисні, першими ставали жертвами катів.

ЖАХЛИВІ ФАКТИ ПРО ГОЛОКОСТ

• Поїздка в концентраційний табір у вагонах для худоби тривала близько 18 діб. У цих пересувних кабінах не було ні вентиляції, ні туалетів, людям не давали їсти й пити. Звісно, коли двері вагонів відкривали, звідти падали трупи.
• Найбільше євреїв було вбито у концентраційному таборі Аушвіц (Освенцім) – тут кількість жертв сягає мільйона людей. «Фабрика смерті», котру вважали найбільшим табором у Німеччині, мала три величезних комплекси – власне, Аушвіц, Біркенау і Моновіц. І якщо в останньому перебували в’язні, котрі будували хімічні заводи, то, наприклад, у Біркенау нацисти винайшли каральну комбінацію «газова камера плюс крематорій».
• Щоб уникнути паніки серед полонених, нацисти часом давали дітям іграшки й обманом заманювали дітей, котрі ні про що не підозрювали, у газові камери. Лікарі, що співпрацювали із загонами СС, часто використовували дітей як піддослідних кроликів для доведення теорії хвороб. До дорослих пацієнтів нацисти також застосовували психологічні методи, переконуючи їх у тому, що нічого страшного не відбувається. Так, перш ніж заганяти євреїв у газові камери, їх просили зняти одяг – нібито для дезінфекції.

​

ЖАХЛИВІ ФАКТИ ПРО ГОЛОКОСТ

• Для дітей, яким не виповнилося 6 років, збудували «дитячий сад». Суворо наказали не бити їх за погану поведінку, щоб зберегти цілим і неушкодженим тіло для подальших медичних експериментів. Ще один критерій, за яким обирали дітей, – зріст. Високих назад повертали у бараки, тих же, хто мав менший зріст, відправляли у цю нацистську подобу дитячого саду, піклуватися про них мали ув'язнені жінки.
• Багато наглядачів (серед яких були лікарі) ненавиділи свою роботу, але їм не вистачало духу протистояти системі. Повною протилежністю їм був доктор на прізвисько «дядя Менгеле» – один із найбільш жорстоких нацистів в історії. Він проводив медичні експерименти на полонених і віддавав наказ вбивати цілі сім’ї для того, щоб отримати матеріал для своїх досліджень. Намагаючись зрозуміти природу туберкульозу, Менгеле брав дітей піддослідними, застосовував хімікати й спостерігав, як реагує шкіра та яка концентрація викликає глухоту.

​

Голокост в Україні. Бабин Яр

• За період з 1941 до 1945 року на українських землях загинуло близько 1,5 мільйона євреїв та понад 4 мільйона українців і представників інших національностей.
• Винищення євреїв, яке вже тривало в Польщі та інших окупованих нацистами територіях, було розширене й на Україну одразу після вторгнення нацистських військ на територію СРСР 22 червня 1941 року.

• У Києві у відповідь на акти саботажу радянських партизанів 29-30 вересня 1941 року київські євреї були зібрані нацистами під приводом переселення й розстріляні в Бабиному Яру. За донесенням німецького офіцера Блоделя, за два дні кількість знищених євреїв склала 33771 чоловік.
• Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації.

За даними історика, провідного наукового співробітника Музею історії Києва, відповідального секретаря Громадського комітету для вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру Віталія Нахмановича, за весь час німецької окупації у Бабиному Яру були розстріляно 90–100 тисяч людей, з них десь 65–70 тисяч євреїв. У 1946 році на Нюрнберзькому процесі наводилася оцінка близько 100 тисяч осіб, згідно висновкам спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.

​