БАГАТОЗНАЧНІСТЬ СЛОВА�І КОНТЕКСТУАЛЬНА ТОЧНІСТЬ ЙОГО ВЖИВАННЯ.

Типи помилок, які порушують комунікативну точність.

�Ми підходимо до проблем комунікативної точності (лат. communicatio –�зв’язок, повідомлення; від communico – спілкуюся з кимось).�

• Комунікативно точне мовлення – це мовлення, в якому вжиті слова повністю відповідають їх значенням, що встановилися в мові на даний період її розвитку.
• І залежить воно від рівня знання мови, від ерудиції автора й редактора, від володіння логікою думки.

• Ця неконтекстність найчастіше пов’язана із сплутуванням слів:
• - (а) близьких за значенням і різних за звучанням (синоніми);
• - (б) схожих за звучанням, але різних за значенням (пароніми);
• - (в) схожих за значенням і звучанням, та все ж з очевидним стилістичним розрізненням (найчастіше – теж синоніми);
• - (г) не схожих ні за звучанням, ні за значенням, але які належать до одного семантичного поля (однієї предметної галузі);
• - (ґ) викликаних нерозрізненням значень одного багатозначного слова – омоніма.

• вловлювати неточності у вживанні синонімів
• впевнено розрізняти пароніми
• стежити за значеннями омонімічних слів та полісем
• розмежовувати й стилістичні відтінки в антонімічних парах слів
• оцінювати стилістичні засоби, тобто вловлювати стилістичну несумісність слів у тексті

Тут потрібно відпрацьовувати орієнтування автора і редактора в ситуаціях полісемії, тобто:

Нюанси синонімії�“Синонімів, тобто двох слів, що позначають одне й те саме, насправді нема. І в цьому принадність мови, в цьому ж її складність”� Михайло Кольцов

• Отже, першими розглянемо помилки у вживанні слів, близьких за значенням і, як правило, різних за звучанням. Йдеться про синоніми, які не повністю збігаються за значенням (не дублети).
• У цьому контексті слід звернути увагу на вид помилок “Інший стилістичний відтінок” – найчастіше це неконтекстні синоніми. Розрізнення стилістичних відтінків слів – один із найточніших /найвиразніших, надійних, правдивих/ показників рівня майстерності редактора.
• Ознаки полісемії можна спостерегти навіть у синонімічних рядах. Бо за синонімами теж стоять різні значення слова за стилістичним відтінком, іноді й із більш диференційованим розрізненням.

• Візьмемо, наприклад, прикметник “великий”. Він багатозначний і тому належить до кількох синонімічних рядів:
• будова – велика, чимала, масивна, капітальна, монументальна, могутня, грандіозна;
• хлопець – великий, рослий (високий на зріст), чималенький, дорослий;
• книга (за обсягом) – велика, чимала, об’ємиста, об’ємна, обширна, масивна;
• книга (за змістом і значенням) – велика, велична, визначна, видатна, багата, серйозна;
• крик – великий, сильний, дужий, могутній, потужний, несамовитий, нестямний, нелюдський.
• Тобто у контекстах слово “великий” має ознаки й омонімії, і полісемії.

03.11.2022

• Ось чому так важливо редакторові вільно орієнтуватися в ситуаціях багатозначності слів. Тут закладено багатство і всю різноманітність мови.
• Зі стилістичного погляду синоніми – це й засіб уникнути одноманітності, частого повторення тих самих слів, що особливо важливо для редактора. Але не можна й абияк користуватися синонімічними словами.

03.11.2022

• Наприклад, хороший, гарний і добрий.

Чи є вони взаємозамінні?

• “Гарна пропозиція”, – коментує Голова Верховної Ради України Володимир Рибак (червень 2013).
• “Гарна пропозиція” – це яка ? Красива пропозиція?
• І ця помилка дуже поширена. Причина в тому, що це слово сприймають як дублет до “хороший”.
• Гарна дівчина, але пропозиція – хороша чи слушна (залежно від контексту ще може бути вдала, добра, доречна, прийнятна).
• Дівчинка знайшла в гаю добру квітку – гарну.
• Добра дівчинка – найкраща серед нас (зігнорований “дієз”). Але: “добра дівчина – найчуйніша серед нас” – помилки немає, бо “добра” тут – це чуйна й сердечна.

• Ще кілька синонімів до слова “хороший”:
• “Яка прекрасна мова! Читав – наче погожу воду в спеку пив” (Мих. Коцюбинський);
• “Під аркою чудова акустика, хоч концерти влаштовуй” (Олесь Гончар).
• “Як його звати, те містечко біля Мілана, куди ви мали їхати? – Монца. Там чудесна природа” (Юрій Яновський).
• “Коло коней він умів ходити добре, і стрілець з нього був незрівнянний” (Іван Франко).
• “Якби не гадюки, то Буркут був би ідеальним місцем пробування для мене” (Леся Українка).
• “Лекції Костомарова перетворювалися на блискучі імпровізації” (з наукового збірника).

Про музику можемо сказати – досконала, про слова – приємні, любі, про

юнака – гарний, вродливий, про голос Соломії Крушельницької – милозвучний, божественний, про настрій – добрий, про день – погожий, про працю – сумлінна,

про душу – щира, про юшку – знаменита, про рід – чесний.

До цих слів близько прилягає й слово “добрий”. Але знов-таки редактор має

пам’ятати про його багатозначність:

чоловік – добрий, добросердий, добросердечний, душевний, добродушний, добра

душа, сердечний, лагідний, славний, милостивий, милосердний, незлий, незлобивий,

незлостивий, благодушний;

пшениця – тут уже інший синонімічний ряд: добра, хороша, гарна, удатна, славна,

добірна;

день – добрий, погожий, удатний, гарний, славний, на славу, прегарний.

Усе це слова з великого синонімічного гнізда “хороший – гарний – добрий”,

в них розкішні синонімічні ряди, якими мають користуватися мовці.

Наведені приклади – зразки того, яка потрібна філігранність у доборі синонімів.

• Але першими порадниками редактора в розрізненні синонімічних нюансів є словники – насамперед тлумачні. Ось як вони характеризують аналізовані нами слова:
• Гарний – це приємний на вигляд, на слух, який має позитивні естетичні якості (гарна робота – коваля, теслі тощо); антоніми – некрасивий, потворний.
• Хороший – експресивно нейтральніше, протилежне поганому; досвідчений, вмілий, який відповідає вимогам (хороший спеціаліст); хороша робота – та, що виконана добротно чи з глибоким аналізом.
• Добрий – від добро (добрий геній, наставляти на добрий шлях, добра родина, добре слово); сповнений доброти (є добрі, сердечні люди); ще справжній (добрий товариш); досвідчений (добрий комп’ютерник); добротний (добра мебля). Крім того, добрий – смачний (добрий борщ). Тож не хороше відношення, а добре ставлення; не гарна традиція, а хороша, варта підтримки тощо.
• Як бачимо, помічними для редактора є також словники синонімів і антонімів.

Тепер подивимось, як ураховують ці нюанси автори публікацій

• “Ймовірним претендентом на посаду голови МВФ вважають міністра економіки, фінансів і промисловості Франції Крістін Лагард, яка має гарні відносини зі США та Азійським регіоном. Вона може стати першою жінкою-головою МВФ. (МВФ у пошуках наступника // День, 18.05.2011) – хороші відносини; слід також виправити перше слово на “імовірним” (за правилами милозвучності).
• витягувати – видобувати
• "Пропозиції /смисли/, що лежать в основі заголовка, витягуються з пам’яті й представляють релевантні сценарії та моделі...” (З дипломної роботи, квітень 2012) – видобуваються з пам’яті (можна й просто згадуються);

​

03.11.2022

• строк – термін
• "За короткий строк я досяг небувалих результатів” (Газ. Метро, 3.03.2010, йдеться про/як пише газета/ відомого у США, Ізраїлі та Німеччині знахаря і ясновидця) – студентка виправила “строк” на “термін”.
• Чи правильно це? Правильно в автора; за контекстом якраз строк (тобто встановлений відрізок часу для виконання чогось, а не встановлений момент виконання умови). Тип помилки – слово має інше значення (неконтекстний синонім).
• прагнути – намагатися
• “Це – аксіома, якою сьогоднішня влада прагне знехтувати” (Борис Бахтєєв. Радість
• ідіотів // Свобода, 18.03.2013) – нинішня; намагається (чи просто хоче) Неконтекстні синоніми.
• Прагнути –дуже хотіти чого-н., настирливо домагатися чогось (СУМ–1). Тобто тут яскраво виражений стилістичний відтінок.
• Намагатися – пробувати, хотіти робити що-н., докладати зусиль; наполягати на чому-н. Стилістично нейтральніше, ніж попереднє слово. До того ж у контексті фрагмента – негативна, якоюсь мірою приховувана дія.
• застерігати – убезпечувати
• “А це застерігає хворого від небезпечної операції” (Реклама на УТ-1, 7.04.2011) –
• убезпечує (і тоді – від ризикованої операції). Неконтекстний синонім.

• знадобитися – бути потрібним
• “Призначивши Захарченка, він /Янукович/ показує, що на принципові посади призначатимуться люди, безпосередньо пов’язані з його родиною, найближчим колом. Саме цих людей він просуватиме та – якщо знадобиться – захищатиме!” (Олена Яхно. “Нове обличчя міліції” всім припало до вподоби. Поки що // День, 18–19.11.2011) – якщо виникне потреба; слід також виправити пасивну конструкцію зі зворотним дієсловом /призначатимуться/ на безособове призначатимуть людей; Неконтекстний синонім – калька (від “если потребуется”).
• розповсюджувати – поширювати
• “Існують поняття, на які категорії ринку, рентабельності-нерентабельності не розповсюджуються – рідна мова, освіта, історія, культура” (Сергій Коробчак. “Рентабельність” – не та категорія // День, 8.02.2011) – сфери /суспільного життя/ не поширюються. Неконтекстний синонім.
• Поширювати – 1) Робити більшим за обсягом, змістом (поширювати сфери впливу); розвивати; 2) Робити доступним, відомим для всіх (поширювати знання, ідеї).
• Розповсюджувати – 1) Роздавати, продавати що-небудь речове, предметне – багатьом; 2) Розносити в різні боки, сторони на велику відстань (“У вітряні дні бур’яни сильно розповсюджують своє насіння”); переносити хвороби, епідемію.

03.11.2022

• Синоніми - це одне з найбільших надбань мови. “Де є вибір, там виникає стиль”, зауважує сучасний вчений і педагог А. О. Капелюшний. Про це ж в інший час писав і наш класик М. Т. Рильський: “Багатство синонімів – одна з питомих ознак багатства мови взагалі. Уміле користування синонімами, тобто вміння поставити саме те слово і саме на тому місці, – невід’ємна прикмета хорошого стилю, доконечна риса справжнього майстра”. У Рильського тут ішлося про письменників. Але все це стосується й публіцистів, науковців – усіх, хто пише для засобів комунікації.

03.11.2022