Народна картина
«Козак Мамай»
Мета урока:
Дослідити походження образу козака Мамая, відтворений у народному живописі, символіку картини та пояснити її назву
Завдання:
Картини «Козаків Мамаїв» набули особливого поширення на Україні наприкінці XVIII - на початку XIX ст. Це була світла і тривала пам'ять народу про його захисників-козаків та про Запорізьку Січ.
Козак Мамай - зображення козака, вільної людини, який допомагає людям, поширений серед українського народу в 16-19 століттях, часто висів в хаті поряд з іконами (зображення Бога).
Мамай - означає “ніхто”.
Бандура - музичний інструмент.
«Мамаї» - народні картини із зображенням козака-бандуриста, які прикрашали в давнину майже кожну козацьку та селянську хату.
Козак-бандурист. Перша половина ХVIII ст.
На картинах, які створювалися ще під час Січі, козак Мамай зображений, як правило, один, на пізніших полотнах — разом з паном, дівчиною, навіть верхи на коні.
Яка ж інформація була основою для сюжету «Козака Мамая»?
Яка глибинна таємниця ховається в даному образі?
Для чого був створений цей образ?�Відповідь на ці питання дає сам «Козак Мамай» – картина-заповіт пращурів.
Анкета картини
���
Час побутування – XVІІ - XІХ століття�Прабатьківщина – Первомайщина(Миколаївщина)�Тип - мандрівний запорожець, вояка і гультяй, жартун і філософ, бандурист і співак, бабій і заразом монах, простодушний і мудрий чаклун, безстрашний лукавець�Значення імені - татарське слово «мамай», що означає «ніхто»�Прототипи - син киятського темника Мамая Мансур, Іван Мамаєвич – осавул Війська Запорозького, стародавні скіфські та половецькі кам’яні скульптури в українських степах, річка Мамай-Сурка�Асоціації – Георгій Переможець, Будда
Інші назви - «Козак –душа правдивая», «Козак - бандурист» �Фольклорне підґрунтя - відсутнє� Перша виставка картин, на яких зображений козак Мамай, - 1929 рік .
Козаки Мамаї є нині на картинах, що зберігаються у всіх музеях України – близько 160
Образ Козака-Мамая так само популярний в Україні, як образ Будди на Сході. Козак-Мамай — це козацький провидця, наш народний святий, його зображення, було неодмінним атрибутом української хати.
Подібність Козака-Мамая й Будди — не формальна, у них обох виявився первинний орійський духовний тип, започаткований першим провідцею оріїв Рамом.
Вірогідною є гіпотеза, що центральний образ даної народної картини походить від буддійських зображень калмиків, які прикочували з Західної Монголії у Волго-Донські степи і з якими після цього стали тісно контактувати запорозькі козаки.
Калмики були союзниками гетьманів Богдана Хмельницького, Юрія Хмельницького, Івана Брюховецького, кошового отамана Івана Сірка, яким на допомогу неодноразово присилали свої загони. У 1710 році в Чугуєві на Харківщині було утворено козацький полк з калмиків, існувало їхнє військове поселення з 1716 року і на Київщині. Видатний український історик професор Ярослав Дашкевич, зокрема, зазначав: «Калмики прийшли на Україну як переконані буддисти, з своїми ламами та з своїми зображеннями … Серед зображень божеств, котрі вони возили з собою, відомі – за музейними колекціями, за мемуарами англійського мандрівника Д. Кларка (подорож 1802 р.) та спогадами інших подорожників – малюнки, які композиційно відповідають схемі картини «мамай-бандурист» .
Видатний дослідник Платон Білецький зробив припущення, що ймовірним доказом походження композиції картини «Козак-Мамай» можуть бути буддійські ікони, які козаки могли бачити у кибитках воїнів монголо-татарського війська, або ж серед речей калмиків-буддистів, з якими козаки в 1639–1642 роках були союзниками, а пізніше могли використати цю схему в зображенні козака.
Значення імені
Для козака, селянина "Козак Мамай" — це той поборець темних сил, що і Юрій Змієборець, хоча вже і не на коні зі списом у руці, як це було на поширених у той час іконах. Адже і святий Юрій, і козак своєю звитягою виборювали щастя і добробут людей.
В історичних джерелах зафіксовано чимало реальних осіб, які могли б бути прототипами Мамая. Це, зокрема, син киятського темника Мамая, того самого, який у 1361–1380-ому роках захопив владу у Золотій Орді, потіснивши законних нащадків Чингісхана, Мансур-Кият Мамай.
Після поразки батька у боротьбі за золотоординський престол він з понад десятитисячним воїнством половців, киятів, черкесів, ясів перейшов на службу до Великого князівства Литовського й осів в українських лісостеповій і степовій зонах. Деякі дослідники вважають, що саме воїнство Мансур-Кията Мамая, яке прийняло на наших землях православ’я (частина Мамаєвої орди, вочевидь, була християнською і до цього) і досить швидко змішалося з українським населенням, стало основою формування українського козацтва.
Син же Мансура Олександр Мамай у 1399 році, під час битви на річці Ворскла, навіть нібито врятував життя самому великому князеві литовському Вітовту й отримав від нього за це титул князя Глинського. Михайло Грушевський згадує Івана Мамаєвича – осавула Війська Запорозького,чий підпис є серед підписів козацьких ватажків під декларацією гетьмана Петра Сагайдачного до сейму Речі Посполитої 1618 року.
А ще Мамаєм називали козацького ватажка, який по смерті Богдана Хмельницького діяв поблизу Суботова. Мамаєм був і один з гайдамацьких ватажків у XVIII столітті. А поблизу Черкас місцеві українці довгий час, ще й у ХІХ столітті, вшановували старезного всохлого дуба, якого називали дубом розбишаки Мамая, котрий начебто сховав десь тут скарб тощо.
До речі, в реєстрі Війська Запорізького Низового прізвище Мамай (Реєстр Нової Січі від 1756 року) із 38 куренів згадується в 15 куренях аж 18 раз… Фактично по одному Мамаю (оборонцю) на кожну область козацьких теренів.
Одна з легенд стверджує, що козак Мамай родом з Побужжя. Літописець села Мигія Іван Філіпович , священик місцевої церкви, писав, що в ХІХ ст. в селі Любомирка жив церковний сторож на прізвище Мамаєнко, який впевнено розповідав про походження свого роду від козака Мамая з Мигії. Через деякий час Мамаєнко приїздив на свою історичну Батьківщину в Мигію з єдиною метою – відвідати острів, названий іменем знаменитого пращура.
На користь саме цієї версії походження Андрія Мамаєнка говорить той факт, що в селі Мигія двері всіх будинків були розписані картинами з його портретом, адже стверджували, що він був не лише лицарем, заступником знедолених, але славився як характерник.
Саме ця його слава народила ще одну легенду, що побутує в Побужжі. Серед легенд Буго-Гарду є і така, що намагається пояснити спасіння Мамая з заточення. Люди вірили, що козак Мамай не був страченим. Будучи в казематі, він маленьким шилом, яке не змогли відібрати під час арешту, намалював на стіні кущ калини, баского коня з чорною гривою. Сила уміння характерника, на їх переконання, оживила коня. Поки відкривали темницю, Мамай встиг вискочити на спину коня, що не мав однієї підкови. Кінь рвонув вперед, і в руках катів залишився лише старий чобіт козака. Саме цей чобіт був повішаний на шибениці замість славетного характерника. Зник вершник, а пам’ять про нього залишилася.
Тарас Шевченко в офорті «Дари в Чигирині 1649 року» відтворив інтер’єр резиденції Богдана Хмельницького, на одній зі стін якої розміщена
картина «Козак Мамай»
З проблемою походження картини тісно пов’язане питання її назви.
Чи не дивно, що узагальненому образові козака народ надав неслов’янське ім’я, яке ніколи широко не побутувало серед українців.
Можливо, що ця назва походить від невеликої річки Мамай-Сурки, яка протікала в околицях Запорозької Січі.
До того ж і кам’яні баби на курганах у давнину називалися «мамаями».
Разом з тим «мамаями» називали взагалі відчайдушних козаків, ймовірно, характерників. Сказати про когось, що він «мамаює» – це те ж саме, що мандрує, не будучи до чогось прив’язаним.
А вираз «піти на мамая» означав «відправитися на удачу».
Колись «мамаями» також називали стародавні скіфські та половецькі кам’яні скульптури в українських степах. А ще на околицях Запорізької Січі протікала невелика річка Мамай-Сука. Тож найімовірніше, що образ Мамая збірний і не має єдиного історичного прототипу.
В українській мові є вираз «піти (поїхати) на мамая», який означає – «відправитися на удачу», що дозволяє зробити припущення про первісний зв’язок козака-мамая із ризикованою гайдамацькою справою. Звідси й слово «мамай» могло бути синонімом до слова гайдамака і означати не ім’я козака, а характеризувати його заняття. �
Досить близьким до розкриття імені козака є татарське слово «мамай», що означає «ніхто», адже в підписах під картинами знаходимо:
«Хоч дивись на мене, та ба не вгадаєш, відкіль родом, І як зовуть нічичирк не знаєш. Коли трапилось Кому у степах бувати, то той може прізвище моє угадати…».
Мамай або Козак Мамай (козак-мамай, козак-бродяга) — легендарний український козак, який ходить по світу і допомагає людям у біді, бореться за правду і карає кривдників. Узагальнений образ козака і українців загалом в Україні в часи Козаччини. Захисник українського народу, степовик, мандрівник, воїн, мудрець, казкар і характерник в одній особі.
А можливо,
цим іменням називали себе козаки-характерники, котрих не брала ні куля, ні шабля, як, приміром, Івана Сірка, який за переказами двічі «воскресав».
Його образи можна було зустріти в багатьох хатах, поряд з образами святих (іконами). З іменем (назвою) тісно пов'язане стародавнє поняття «мамаювати» (мандрувати, козакувати, вести козачий спосіб життя), �«ходити на мамая» �(іти навмання, куди очі дивляться).
Оповіді про козака Мамая можна зустріти серед народних легенд, переказів, примовок. Та чи не найкраще його образ відтворений у народному живописі: в оксамитному жупані, сап'янових чоботях та синіх шароварах; кругла поголена голова з хвацько закрученим за вухо «оселедцем», довгі вуса, чорні брови, карі очі, тонкий ніс, рум'яні щоки — перед вами портрет красеня-молодця, яким він склався в народній уяві.
Козак Мамай — бродяга-запорожець, воїн і гультяй, жартівник і філософ, бандурист і співак, простакуватий і мудрий чарівник, безстрашний лукавець, — в нього і в ступі товкачем не попадеш, — народний герой, якого здавна знають люди на Україні, хоч про нього над Дніпром ні казок не сказували, ні пісень не складали.�Ні казок ні пісень! А прославив Козака народ-художник.
По берегах Дніпра-Славути, по стародавніх козацьких і селянських хатах — на кленових і дубових полотнищах дверей, на килимах, на кафельних печах, на глечиках, на тарілках, на кованих скринях, на масляними фарбами писаних картинах, навіть на липових колодах вуликів часто можна було бачити різні образи Мамая, тисячі перемін його обличчя, всі з новими особливостями мандрів, з новими і новими підписами, вільними тлумаченнями діянь і норову героя, тисячі сюжетів, що возносили в народі славу Козака
Уже чимало років він не розлучається зі своєю шаблею, боронячи батьківський край від заклятих ворогів. Коли ж випадає вільна хвилина, він сідає під дубом, кладе осторонь зброю і одній лише бандурі, «подрузі вірній», довіряє
свої тужливі думи.
Образ козака на картинах – то велична дума народу про свою сутність .
Сидить він по-козацьки, підібравши та схрестивши ноги,
у звичайній для степовика позі духовного воїна.
В йозі вона називається «приємна поза» – Сукхасана.
Дозволяє добре розслабитись.
Створює гарні умови для функціонування внутрішніх органів.
Козак-Мамай на народних картинах – це медитуючий воїн, досконалий воїн-перевертень, який може перекидатись на вовка підчас бою.
У народі козак вважався чаклуном, характерником
Козака Мамая на таких картинах завжди малювали
з кобзою, що є символом співочої душі народу.
Бандура, яка завжди зображалася на таких картинах, символізувала народну історію та мрії, кінь - його волю, дуб - могутність. Часто на картинах ми бачимо зображення списа з прапорцем, козацьких штофа і чарки. Це були речі, пов'язані з смертю козака, — спис ставився на місці поховання, штоф та чарка клались на могилу, і нагадували вони про скороминучість життя та козацьку долю, в якій загроза смерті в бою була повсякденною реальністю.
Відомо, що козак у думах і помислах українців уособлював народну силу духу, незламність волі в святій борні з поневолювачами. Зображення козака на народних картинах в час, коли запорозького війська вже не існувало, сприймалося як своєрідний пам’ятник героїчному минулому українського народу.
Козак Мамай, намальований на хатніх брамах…
Завдання і запитання до учнів
1. Визначте, до якого жанру живопису належать запропоновані твори.
2. Якими зображувальними засобами переданий образ козака?
3. Які у вас виникають почуття при перегляді репродукцій?
4. Зазначте спільні та відмінні риси картин.
Завдання і запитання до учнів
1. Визначте, до якого жанру живопису належать запропоновані твори.
2. Якими зображувальними засобами переданий образ козака?
3. Які у вас виникають почуття при перегляді репродукцій?
4. Зазначте спільні та відмінні риси картин.
Всі вони були різні.
Але ж на всіх розмаїтих поличчях був один і той самий запорожець,
Козак Мамай.
Той самий український характер.
Характер!
Образ козака Мамая у сучасному мистецтві
Література
Український письменник Олександр Ільченко писав химерний роман з народих вуст «Козацькому роду нема переводу, або ж Козак Мамай та чужа молодиця».
Українська письменниця Вороніна Леся написала пригодницькі повісті для дітей в яких головний герої — український Суперагент 000 — Гриць Мамай. Вони вийшли книжкою на папері "Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру", і аудіокнижкою "Суперагент 000. У пащі крокодила”
Роман письменниці Надії Гуменюк «Білий вовк на Чорному шляху», відзначену 2009 року другою премією всеукраїнського літературного конкурсу «Ярославів Вал» на кращу історичну книжку для дітей та юнацтва. В центрі захоплюючого сюжету з часів козацької доби – образ відважного козака-характерника Мамая. Мав рацію цьогорічний лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Леонід Горлач, коли в епічному романі у віршах «Мамай» (2010) написав: «Ти подумай: народ наш тому лише вічний, що Мамай оживля його знову і знов».
Кіно
У 2003 році на Національній кіностудії імені
Олександра Довженка режисер Олесь Санін створив фільм «Мамай».
Музика
У музиці образ козака Мамая знайшов відображення у піснях сучасних українських гуртів «Кому Вниз», «Воплі Відоплясова» та «Багряний Шлях».
Плакати та графіті
Під час Революції Гідності художник Микола Гончаров відтворив образ козака Мамая у графіті та плакатах серії «Все що тобі потрібно — це любов», замінивши кобзу на автомат Калашникова, а штоф на запалений «коктейль Молотова».
Пам'ятники
На День Незалежності України 24 серпня 2015 року в Краматорську відкрито пам'ятник Козаку Мамаю.
Геральдика
Герб Ничипорівки .
Скульптура
Пам'ятник Мамаю на майдані Незалежності.
Козак Мамай, намальований сучасними майстрами...
Одним із яскравих прикладів невмирущості образу Мамая є духовна акція «Мамай єднає Україну». заслуженого діяча мистецтв, відомого львівського художника Ореста Скопа, який уже тридцять третій рік працює над живописним відтворенням образу Мамая..
Художники з Тернопільщини долучилися до мистецького проєкту «Мамай єднає Україну». Вони створили 18 картин із зображенням козака Мамая.
17 робіт присвячені районам області й одна – загальнообласна. Усі полотна мають спільні риси – це контур району із поміщеним в ньому образом Мамая.
Участь в тернопільському проекті взяли Богдан Ткачик, Василь Стецько, Микола
Шевчук, Олег Шупляк, Богдан Федорів, Степан Мамачур, Михайло Дирбавка,
Ярослав Новак, Борис Рудий, Олег Курдибаха та інші художники.
Народні картини «Козак Мамай»
є мистецькими пам'ятками, що віддзеркалюють добу Козаччини, доносять до нас її духовні цінності, творчо продовжені наступними поколіннями українців — нащадками козацької слави.
ПІДСУМОК
музичному,
Кінематографі тощо
3. Намалюйте народну картину «Козак Мамай»
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ