Проєкт національного стандарту України ДСТУ Еко-індустріальні парки.�Критерії сталості та метод оцінювання.

https://livingplanet.org.ua/

2

Правова рамка та джерела інформації

3

Міжнародні рамкові положення про еко-індустріальні парки

​

Закон України

«Про індустріальні парки»

​

Закон України

«Про стандартизацію»

​

Указ Президента України

«Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року»

ТК 82 «Охорона довкілля»

Стандарт

• нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом;
• встановлює для загального використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів;
• спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері;
• інструмент реалізації державної політики та законодавства.

Технічні комітети стандартизації які створюються національним органом стандартизації є суб’єктом стандартизації.

ТК 82 – 50 член ТК з якіх 9 ЦОВВ, 19 НДІ, ВНЗ, 4 НК, 4 ДП, 10 експертів.

​

​

Сфера стандартизації ТК 82 відповідно до Положення та НК 004:2020

13.020.01 Довкілля та захист довкілля взагалі

13.020.10 Екологічне керування/управління

13.020.20 Економіка довкілля

13.020.30 Оцінювання впливу на довкілля

13.020.50 Екологічне маркування

13.020.60 Життєвий цикл продукції

13.030 Відходи

13.040.20 Атмосфера довкілля

13.040.40 Викиди стаціонарних джерел

та інші

4

Організація розробляння прДСТУ

ТК 82:

• схвалена розробка ДСТУ Еко-індустріальні парки. Критерії сталості та метод оцінювання;
• тема включена до Програми робіт з національної стандартизації на 2024 рік за номером 0746-2024;
• сформована РГ ТК 82 з розробляння прДСТУ;
• розроблені технічне завдання, проєкт першої редакції ДСТУ та пояснювальна записка до неї;
• перша редакція ДСТУ узгоджена з експертами проєкту GEIPP – UNIDO та з ТК 82 шляхом дистанційного голосування (зі змінами).

5

6

7

ДСТУ ЕІП – КРИТЕРІЇ ТА МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ

8

Цей стандарт установлює

​

• основні та додаткові вимоги до оцінювання керуючої компанії індустріального парку згідно з показниками, які відповідають основним цілям сталого розвитку;

​

• метод рейтингового оцінювання ЕІП

​

Вимоги поширюються на ІП, які відповідно до Стратегії розвитку індустріальних парків на 2023-2030 роки можуть відповідати моделі ЕІП та поліпшувати економічні, екологічні та соціальні показники діяльності.

Міжнародні рамкові положення про еко-індустріальні парки

Вимоги до класів відповідності «золотий», «срібний» та «бронзовий» відповідають міжнародним рекомендаціям для EIP, застосування яких спрямовано на заохочення ЕІП до постійного вдосконалення і поступового досягнення відповідності усім вимогам, визначеним цим стандартом та досягнення найвищого класу відповідності.

​

Вимоги посилаються на міжнародні стандарти систем управління якістю, енергетичною ефективністю, екологічного управління, управління ризиками, охороною здоров’я та безпекою праці та інші.

9

ДСТУ ЕІП – КРИТЕРІЇ ТА МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ

10

ДСТУ ЕІП – РЕЙТИНГОВЕ ОЦІНЮВАННЯ

Вимоги до управління ЕІП спрямовані на забезпечення надання послуг з управління ЕІП, налагодження системи моніторингу та керування ризиками з метою досягнення відповідного ступеню ефективності на шляху до сталого розвитку.

Відповідність основним вимогам дозволить встановити приналежність парку до підходу EIP.

Відповідність додатковим вимогам за бальною системою дозволить встановити рівень сталості ЕІП та його потенціал щодо подальшого поліпшення на шляху до сталого розвитку.

​

11

ДСТУ ЕІП – УПРАВЛІННЯ

Основні та додаткові вимоги до:

​

• Керуючої компанії та її повноважень

​

• Управління майном, обслуговування спільної інфраструктури, надання послуг учасникам ЕІП

​

• Моніторингу результатів діяльності та ризиків

​

• Інформації про дотримання вимог законодавства та технічної документації

​

• Планування та проєктування ЕІП

6.1.1 Керуюча компанія

Ініціатор створення ЕІП повинен визначити суб’єкта управління ЕІП для здійснення планування, забезпечення операційної діяльності, управління та моніторингу

​

12

ДСТУ ЕІП – УПРАВЛІННЯ

6.2.1 Повноваження керуючої компанії (дод., 10 балів)

100% учасників ЕІП повинні:

а) схвалити керівні документи ЕІП;

б) приєднатися до колективного договору ЕІП;

в) укласти договори з суб’єктом управління ЕІП, відповідно до яких суб’єкт управління ЕІП отримує можливість виконувати свої обов’язки та завдання.

​

​

​

6.1.2 Управління майном, обслуговування спільної інфраструктури, надання послуг учасникам ЕІП

​

Керуюча компанія (або інший визначений суб’єкт управління) повинна здійснювати управління та обслуговування нерухомого майна ЕІП та загальної інфраструктури, а також надавати комунальні послуги учасникам ЕІП відповідно до умов договорів.

Керуюча компанія (або інший визначений суб’єкт управління) повинна здійснювати:

а) управління нерухомістю, включно з розподілом або перерозподілом земельних ділянок, забудовою, моніторингом землекористування тощо;

б) обслуговування інженерних мереж, об’єктів оброблення стічних вод (зокрема для рекуперації та перерозподілу енергії), доріг, підтримання систем безпеки (зокрема інформаційної), забезпечення можливості реагування на надзвичайні ситуації;

​

​

​

13

ДСТУ ЕІП – УПРАВЛІННЯ

в) моніторинг і консультування в екологічній сфері;

г) загальне архітектурно-ландшафтне проєктування, облаштування буферної зони, вуличне освітлення, відеоспостереження, прибирання вулиць;

д) надання організаційних послуг учасникам ЕІП та сприяння налагодженню взаємодії між ними (налагодження зв’язків, виявлення можливостей для співпраці та навчання тощо);

е) взаємодію із заінтересованими сторонами ЕІП та представниками бізнесу;

ж) популяризацію ЕІП через засоби масової інформації та забезпечення участі громадськості.

Примітка. Перелік зазначених повноважень керуючої компанії не обмежується вказаним списком.

​

​

6.2.2 Управління майном та забезпечення спільної інфраструктури (дод., до 15 балів)

Частка учасників парку, задоволених послугами суб’єкта управління ЕІП і загальною інфраструктурою ЕІП, має бути не меншою за 75 %.

​

​

​

​

​

​

14

ДСТУ ЕІП – УПРАВЛІННЯ

6.3.1 Моніторинг результатів діяльності та ризиків

​

6.3.1.1 Керуюча компанія повинна створити та підтримувати функціонування системи моніторингу виконання екологічних, соціальних та економічних показників діяльності ЕІП, а також управління основними факторами ризику для ЕІП.

​

Керуюча компанія повинна щорічно звітувати про:

а) досягнення екологічних, соціальних та економічних показників діяльності ЕІП;

б) критичні фактори ризику та відповідні методи реагування, принаймні щодо:

1) ризику витоку/виділення небезпечних твердих, рідких та газоподібних речовин під час транспортування та утилізації, та у разі пожежної небезпеки;

2) ризиків виникнення стихійного лиха;

3) екологічних показників діяльності;

​

​

​

15

ДСТУ ЕІП – УПРАВЛІННЯ

4) соціальних показників діяльності;

5) економічних показників діяльності;

6) основних заходів управління ризиками на рівні ЕІП;

в) у межах делегованих повноважень щодо моніторингу та попереднього схвалення питань в екологічній сфері;

г) діяльність підрозділу екологічного контролю із системою екстреного реагування на екологічні та інші небезпеки.

6.3.1.2 Керуюча компанія повинна розробити та підтримувати в актуальному стані план дій з адаптації до зміни клімату, який потрібно оновлювати один раз на п’ять років.

​

Керуюча компанія повинна визначити та врахувати усі потреби в адаптації інфраструктури та інженерних мереж для захисту ЕІП від ризиків зміни клімату та можливих збитків.

​

Керуюча компанія та учасники ЕІП повинні мати плани заходів для забезпечення безперебійного функціонування критичних об’єктів інфраструктури (станцій очищення стічних вод, електростанцій, переробних потужностей тощо), що можуть бути використані у випадку надзвичайної ситуації.

​

​

​

​

16

ДСТУ ЕІП – УПРАВЛІННЯ

6.3.3 Інформація про дотримання вимог законодавства та технічної документації

Керуюча компанія повинна мати систему забезпечення дотримання вимог законодавства та технічної документації, застосовних до ЕІП.

Керуюча компанія повинна вимагати від учасників ЕІП виконання вимог законодавства та технічної документації, застосовних до ЕІП, та збирати інформацію щодо дотримання ними відповідних вимог.

​

17

ДСТУ ЕІП – УПРАВЛІННЯ

6.3.2 Оцінка кліматичних ризиків

Керуюча компанія повинна проводити збирання, оцінювання та аналізування інформації про кліматичні ризики, що існують в регіоні розташування ЕІП.

6.4 Планування та проєктування ЕІП

6.4.1 Генеральний план

Керуюча компанія або інший суб’єкт управління повинні використовувати у процесах планування та операційної діяльності генеральний план або аналогічний документ, розроблений на стадії проєктування ЕІП.

​

Генеральний план або аналогічний документ, розроблений на стадії проєктування ЕІП, повинен враховувати:

а) результати аналізу ризиків;

б) забезпечення ефективності інфраструктури в ЕІП та на прилеглих територіях, інженерних та транспортних мереж;

​

​

​

18

ДСТУ ЕІП – УПРАВЛІННЯ

в) екологічні та соціальні питання;

г) облаштування буферної зони навколо ЕІП;

д) безпечне розміщення небезпечних промислових об’єктів та спільного розміщення підприємств, які мають потенціал синергії тощо;

е) вимоги цього стандарту.

​

Генеральний план або аналогічний документ, розроблений на стадії проєктування ЕІП, треба періодично переглядати (принаймні один раз на п’ять років) та, за необхідності, оновлювати.

​

​

Вимоги до ЕІП в соціальній сфері спрямовані на впровадження ефективної системи соціального управління та моніторингу, забезпечення безпеки та задоволення потреб громади та працівників, гендерної рівності, розвитку соціальної інфраструктури та ефективної взаємодії з місцевою громадою.

19

ДСТУ ЕІП – СОЦІАЛЬНА СФЕРА

Основні та додаткові вимоги до:

​

• Системи менеджменту

​

• Соціальної інфраструктури

​

• Взаємодії з місцевими громадами

​

8.2 Системи менеджменту. Додаткові вимоги

8.2.1 Система управління безпекою праці

Не менш ніж 75% учасників ЕІП зі штатом понад 250 працівників повинні мати впроваджену систему охорони здоров’я та безпеки праці згідно з ДСТУ ISO 45001.

​

20

ДСТУ ЕІП – СОЦІАЛЬНА СФЕРА

8.1 Системи менеджменту. Основні вимоги

8.1.1 Управлінська команда

Керуюча компанія повинна призначити уповноважений персонал для планування, управління, контролю соціальної інфраструктури, збирання, моніторингу та використання соціальної інформації, актуальної для ЕІП.

21

ДСТУ ЕІП – СОЦІАЛЬНА СФЕРА

8.2.2 Механізм розгляду скарг

8.2.2.1 Керуюча компанія повинна мати механізм для отримання та розглядання скарг та забезпечення надання відповіді у термін не більше ніж 14 календарних днів з дня отримання скарги.

Примітка. Можливим механізмом може бути спеціальний структурний підрозділ, скриньки для подання скарг, гарячі лінії тощо.

8.2.2.2 Керуюча компанія повинна забезпечити завершення розглядання скарг протягом 60 календарних днів.

8.2.2.3 Не менш ніж 75% учасників ЕІП зі штатом понад 250 працівників повинні мати впроваджену систему розглядання скарг згідно з ДСТУ ISO 10002.

8.2.4 Гідні умови праці

Рівень задоволеності працівників ЕІП умовами праці повинен бути не менш ніж 80% серед працюючих в ЕІП жінок та 80% серед працюючих в ЕІП чоловіків.

​

22

ДСТУ ЕІП – СОЦІАЛЬНА СФЕРА

8.2.3 Запобігання дискримінації та переслідуванню, реагування на них

Керуюча компанія та не менш ніж 75% учасників ЕІП зі штатом понад 250 працівників повинні мати впроваджену та функціонуючу систему із запобігання та протидії дискримінації.

Керуюча компанія повинна призначити уповноважений персонал для дослідження та планування майбутніх змін та викликів для соціального середовища у зв'язку з впровадженням нових технологій і виробничих процесів.

23

ДСТУ ЕІП – СОЦІАЛЬНА СФЕРА

8.3 Соціальна інфраструктура. Основні вимоги

8.3.1 Первинна соціальна інфраструктура

Ініціатор ЕІП повинен забезпечити визначення у генеральному плані або аналогічному документі, розробленому на стадії проєктування ІП, основну первинну соціальну інфраструктуру.

​

Соціальна інфраструктура повинна покращувати умови проживання та роботи працівників і сусідніх громад, та враховувати потреби жінок. Керуюча компанія повинна забезпечити належне функціонування в ЕІП основної первинної соціальної інфраструктури, визначеної у генеральному плані або аналогічному документі, розробленому на стадії проєктування ІП, та забезпечити врахування ґендерного балансу у розробленні, впровадженні та моніторингу планів і програм ЕІП.

​

8.4.2 Безпека

Керуюча компанія повинна забезпечити наявність систем безпеки у ЕІП, що включає наступне (за наявності):

а) системи освітлення в парку та навколо нього;

б) способи ознайомлення відвідувачів;

в) контроль безпеки для уникнення несанкціонованого доступу на територію парку;

г) відповідне огородження ЕІП;

д) системи спостереження;

е) інші системи безпеки.

Керуюча компанія повинна забезпечити розгляд повідомлень та вжиття заходів реагування стосовно інцидентів у сфері безпеки у термін протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлення про інцидент.

24

ДСТУ ЕІП – СОЦІАЛЬНА СФЕРА

8.4 Соціальна інфраструктура. Додаткові вимоги

8.4.1 Первинна соціальна інфраструктура

Кількість працівників ЕІП, опитаних щодо задоволення соціальною інфраструктурою, повинна становити не менш ніж 80%.

25

ДСТУ ЕІП – СОЦІАЛЬНА СФЕРА

8.4.3 Професійний розвиток

​

8.4.3.1 Не менш ніж 75% учасників ЕІП зі штатом понад 250 працівників повинні мати програму професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників.

​

8.4.3.2 Керуюча компанія та учасники ЕІП повинні забезпечити участь в програмах професійної підготовки та підвищення кваліфікації не менш ніж 50% працівників з урахуванням гендерного балансу.

26

ДСТУ ЕІП – СОЦІАЛЬНА СФЕРА

8.5 Робота з місцевим населенням. Додаткові вимоги

​

8.5.1 Діалог із громадою

Керуюча компанія повинна мати механізми комунікації з місцевою громадою та громадськими організаціями.

Примітка. Можливими механізмами комунікації можуть бути інформаційні бюлетені, регулярні прес-релізи, інформаційні дошки тощо.

Рівень задоволеності місцевих громад комунікаційними заходами ЕІП має досягати не менш ніж 80% опитуваних членів громади.

27

ДСТУ ЕІП – СОЦІАЛЬНА СФЕРА

8.5.2 Громадські заходи

Керуюча компанія та учасники ЕІП повинні брати участь, організовувати та проводити щороку не менш ніж два громадських заходи та вести відповідну документацію.

Примітка. Можливими заходами можуть бути: щорічне святкування дня ЕІП; суботники; громадські роботи, організовані суб’єктом управління ЕІП у місцях, визначених громадою; забезпечення громади інфраструктурними об’єктами (водопостачання, каналізації тощо).

​

Рівень задоволеності представників місцевих громад, які брали участь в громадських заходах, організованих ЕІП, має бути не менш ніж 80% опитуваних членів громади – учасників заходів.

Вимоги до ЕІП в сфері довкілля спрямовані на використання природних та енергетичних ресурсів, зменшення впливу на довкілля та управління відходами.

Відповідність може бути досягнута шляхом застосування інструментів підтримки моделі циркулярної економіки, спрямованих на ефективне використання ресурсів (енергетичних, водних, матеріалів), більш чисте виробництво, використання відновлюваних матеріалів, кліматичну нейтральність, сталий промисловий симбіоз для виробництва екологічних товарів і послуг, сприяння інклюзивному і сталому розвитку.

​

28

ДСТУ ЕІП – ДОВКІЛЛЯ

Основні вимоги до

​

• Управління екологічними аспектами діяльності та моніторингу

​

• Енергії та енергоефективності

​

• Водопостачання та управління стічними водами

​

• Управління відходами та матеріалами

​

• Вплив на клімат та навколишнє природне середовище

Вимоги до ЕІП в сфері довкілля спрямовані на використання природних та енергетичних ресурсів, зменшення впливу на довкілля та управління відходами.

Відповідність може бути досягнута шляхом застосування інструментів підтримки моделі циркулярної економіки, спрямованих на ефективне використання ресурсів (енергетичних, водних, матеріалів), більш чисте виробництво, використання відновлюваних матеріалів, кліматичну нейтральність, сталий промисловий симбіоз для виробництва екологічних товарів і послуг, сприяння інклюзивному і сталому розвитку.

​

29

ДСТУ ЕІП – ДОВКІЛЛЯ

Основні вимоги до

​

• Управління екологічними аспектами та моніторингу

​

• Енергії та енергоефективності

​

• Водопостачання та управління стічними водами

​

• Управління відходами та матеріалами

​

• Вплив на клімат та навколишнє природне середовище

30

ДСТУ ЕІП – ДОВКІЛЛЯ

31

ДСТУ ЕІП – ДОВКІЛЛЯ (управління та моніторинг. основні)

7.1.1.1 Керуюча компанія повинна впровадити системи екологічного та енергетичного менеджменту ЕІП відповідно до ДСТУ ISO 14001, ДСТУ ISO 50001.

Примітка. Цю функцію рекомендовано покладати на спеціальний підрозділ керуючої компанії з екологічного та енергетичного моніторингу та звітності, який також забезпечує підтримку учасників ЕІП у роботі з їхніми власними системами менеджменту.

7.1.1.2 Керуюча компанія повинна збирати актуальну інформацію про факти неефективного використання електричної та теплової енергії та водних ресурсів, побічних продуктів, та про потреби учасників ЕІП для розвитку промислової синергії та промислового симбіозу.

32

ДСТУ ЕІП – ДОВКІЛЛЯ (управління та моніторинг. додаткові)

7.2.1 Системи екологічного та енергетичного менеджменту

​

Учасники ЕІП повинні мати впроваджені системи екологічного та енергетичного менеджменту та передавати дані про їх основні показники керуючій компанії.

​

Примітка. Не менш ніж 10% від загального обсягу енергоспоживання учасниками ЕІП має бути охоплена системою енергетичного менеджменту. 

�

�

33

ДСТУ ЕІП – ДОВКІЛЛЯ (енергетика. основі)

7.3.1. Енергетична ефективність

Для інфраструктури ЕІП та учасників ЕІП, які є найбільшими енергоспоживачами, повинні бути розроблені та впроваджені стратегії підвищення енергетичної ефективності.

Примітка. До учасників ЕІП із найвищим рівнем енергоспоживання  належать учасники ЕІП, обсяг енергоспоживання яких становить не менш ніж 10 % від загального обсягу енергоспоживання.

7.3.2 Енергетичні мережі, використання скидного тепла

7.3.2.1 Керуюча компанія повинна мати механізм для пошуку можливостей створення мереж перерозподілу електричної та теплової енергії та стратегію рекуперації теплової енергії для дослідження можливостей рекуперації електричної та теплової енергії учасників ЕІП із найвищим рівнем енергоспоживання.    

Примітка. Можливим механізмом може бути оцінювання технічної можливості та економічної доцільності скидного енергетичного потенціалу та енергетичного потенціалу технологічних процесів учасників ЕІП, впровадження схеми енергопостачання на підставі аналізу витрат і вигід та оцінювання потенціалу застосування енергетичного потенціалу технологічних процесів та високоефективної когенерації.

7.3.2.2 Керуюча компанія повинна забезпечувати необхідну матеріальну базу для перерозподілу електричної та теплової енергії в межах ЕІП та впровадження програми підтримки приєднання учасників ЕІП до мережі, включаючи систему винагород за надання електричної та теплової енергії до системи.

34

ДСТУ ЕІП – ДОВКІЛЛЯ (енергетика. додаткові)

7.4.1 Енергоспоживання

7.4.1.1 Керуюча компанія та учасники ЕІП повинні мати впроваджену систему обліку споживання енергетичних ресурсів для здійснення розрахунків, моніторингу, контролю та інформування інтелектуальними системами обліку, які надають точну (достовірну) інформацію про фактичне споживання енергії, у тому числі за часовими періодами.

7.4.1.2 Енергоспоживання окремими учасниками ЕІП, яке становить не менш ніж 20%, має підлягати моніторингу.

​

7.4.2 Відновлювана та чиста енергія

Керуюча компанія ЕІП повинна забезпечити використання в ЕІП доступних відновлюваних джерел енергії та  мати план розширення їхнього застосування у спільних інженерних мережах.

Примітка. Прикладом застосування відновлюваних джерел енергії у спільних інженерних мережах може бути встановлення вуличного освітлення на сонячних батареях тощо.

35

ДСТУ ЕІП – ДОВКІЛЛЯ (енергетика. додаткові)

.� 7.4.3 Енергетична ефективність

​

Керуюча компанія та учасники ЕІП повинні визначати можливості підвищення енергоефективності з метою скорочення споживання електричної та теплової енергії та зменшення викидів парникових газів. Керуюча компанія та учасники ЕІП мають визначати та сприяти впровадженню можливих технологічних заходів підвищення енергетичної ефективності у власній діяльності та виробничих процесах.

Учасники ЕІП, які мають сертифікат з енергетичної ефективності відповідно до  ДСТУ ISO 50001, стандартів зеленого будівництва згідно з системами сертифікації LEED, DGNB тощо повинні здійснювати не менш ніж 10% від загального обсягу викидів СО₂.

36

ДСТУ ЕІП – ДОВКІЛЛЯ (водопостачання та водовідведення. основні)

7.5.1 Ефективність водокористування та повторне використання води

​

7.5.1.1 Керуюча компанія повинна мати план заходів з підвищення обсягів повторно використаної води на п’ять років. 

Примітка. Прикладами таких заходів можуть бути повторне використання промислових стічних вод, збір дощових вод тощо.

� 7.5.1.2 Керуюча компанія повинна забезпечити матеріальну базу для налагодження повторного використання води.

�

37

ДСТУ ЕІП – ДОВКІЛЛЯ (водопостачання та водовідведення. додаткові)

7.6.1 Водоспоживання

Керуюча компанія повинна мати механізм для здійснення моніторингу обсягів споживання води в ЕІП та впровадження заходів з управління споживанням та забором води з природних джерел в межах сталих обсягів. Частка загального споживання води ЕІП, що не має  негативного впливу на водні ресурси та місцеві громади, повинна складати 100%.

7.6.2 Очищення стічних вод

Керуюча компанія та учасники ЕІП забезпечують заходи з очищення та повторного використання стічних вод для запобігання впливу на джерела питної води, здоров'я місцевих громад чи стан прилеглих екосистем. Частка оброблених стічних вод відносно загального обсягу має складати 100%. 

7.6.3 Ефективність водокористування та повторне використання води

Керуюча компанія та учасники ЕІП повинні мати системи, які дозволяють їм зменшувати споживання води та підвищувати обсяги її повторного використання. Частка стічних вод ЕІП, яку повторно використовують в ЕІП або за його межами, має складати не менш ніж 25% від загальної кількості спожитої води.

38

ДСТУ ЕІП – ДОВКІЛЛЯ (використання матеріалів та відходів)

7.7.1 Небезпечні та токсичні матеріали

Учасники ЕІП повинні дотримуватися кращих практик у сфері поводження з небезпечними матеріалами та відходами.

Примітка. Прикладами таких практик можуть бути: мінімізація використання небезпечних матеріалів у виробничих процесах, генерування якомога менше небезпечних відходів, підбирання альтернативних матеріалів для виробництва.

39

ДСТУ ЕІП – ДОВКІЛЛЯ (використання матеріалів та відходів. основні)

7.7.2 Збереження ресурсів

Керуюча компанія та учасники ЕІП повинні забезпечити дотримання принципів циркулярної економіки:

а) підтримання сталого виробництва і споживання продукції;

б) проєктування, виробництва та використання ресурсоефективної та більш довговічної продукції, зокрема подовження строку її використання, а також продукції, придатної до ремонту, повторного використання та модернізації;

в) виділення з відходів сировини, яка може бути використана повторно;

г) забезпечення доступності запасних частин до продукції, інструкцій з експлуатації, технічної інформації чи інших інструментів, обладнання або програмного забезпечення, що дозволяють проводити ремонт і забезпечують повторне використання продукції без зниження рівня її якості та безпечності функціонування;

д) зменшення обсягів утворення відходів з урахуванням впровадження найкращих доступних технологій і методів управління у процесі промислового виробництва;

е) зменшення вмісту небезпечних речовин у продукції відповідно до встановлених вимог;

ж) зменшення утворення відходів, непридатних до рециклінгу або інших операцій з відновлення відходів з технічних чи економічних причин;

и) визначення продукції, яка є основним джерелом засмічення навколишнього природного середовища, та вжиття відповідних заходів щодо запобігання та зменшення утворення відходів такої продукції;

к) проведення інформаційних кампаній для підвищення обізнаності громадськості з питань запобігання утворенню відходів та забрудненню навколишнього природного середовища;

л) створення керуючою компанією та учасниками ЕІП пунктів приймання відходів продукції для ремонту та підготовки їх до повторного використання;

м) зменшення обсягів утворення відходів харчових продуктів у роздрібних та інших торговельних мережах, закладах громадського харчування.

40

ДСТУ ЕІП – ДОВКІЛЛЯ (використання матеріалів та відходів. основні)

7.7.3 Оброблення відходів

Керуюча компанія, учасники та інші суб’єкти ЕІП повинні забезпечити повторне використання відходів, рециклінг та інші операції з відновлення відходів для їх використання в якості сировини для учасників ЕІП або за його межами.

Примітка. Перелік операцій з відновлення відходів наведено в Законі України «Про управління відходами».

​

7.7.4 Видалення відходів

Керуюча компанія повинна забезпечити функціонування моніторингової системи, що включає інформацію про походження і тип відходів [17], спосіб їхнього транспортування та кінцевий пункт призначення.

Примітка. Перелік операцій з відновлення відходів наведено в Законі України «Про управління відходами».

41

ДСТУ ЕІП – ДОВКІЛЛЯ (використання матеріалів та відходів. додаткові)

7.8.1 Повторне використання та перероблення відходів

Керуюча компанія та учасники ЕІП повинні мати план поводження з відходами та механізми, які заохочують повторне використання та перероблення матеріалів (наприклад, виробниче чи невиробниче використання побічних продуктів). 

Учасники ЕІП, інші суб'єкти, сусідні громади тощо мають повторно використовувати не менш ніж 25% від загального обсягу твердих відходів.

7.8.2 Небезпечні та токсичні матеріали

Керуюча компанія та учасники ЕІП повинні мати програми або механізми, що визначають чіткі цілі щодо скорочення обсягів та уникнення використання небезпечних матеріалів.

Частка учасників ЕІП, які належним чином поводяться з токсичними та небезпечними матеріалами, зокрема зберігають, транспортують і утилізують їх, має складати 100%.

42

ДСТУ ЕІП – ДОВКІЛЛЯ (використання матеріалів та відходів. додаткові)

7.8.3 Збереження ресурсів

Керуюча компанія та учасники ЕІП повинні застосовувати практики циркулярної економіки:

а) проєктування продуктів з урахуванням спрощення  процесу їх повторного використання, розбирання та перероблення; 

б) повторне використання відходів та побічних продуктів виробництва на підприємстві; 

в) збирання та відновлення продуктів чи їхніх елементів.

До практик циркулярної економіки або обміну вторинною сировиною чи відходами повинно бути залучено не менш ніж 20% учасників ЕІП.

Примітка. Прикладами практик циркулярної економіки можуть бути мережі промислового симбіозу, платформи обміну відходами та вторинною сировиною тощо. 

7.8.4 Утилізація відходів

​

Керуюча компанія та учасники ЕІП повинні мати впроваджену систему управління відходами, що забезпечує їх системне збирання, оброблення, перероблення й утилізацію, а також систему коректного спрямування відходів, що не підлягають повторному використанню.

100% відходів, які не підлягають повторному використанню, повинні бути безпечно видалені.

Примітка. Прикладами коректного спрямування відходів, що не підлягають повторному використанню, можуть бути захоронення їх на відповідних полігонах, спалювання на відповідних установках тощо. Відкрите спалювання  заборонено.

43

ДСТУ ЕІП – ДОВКІЛЛЯ (зміни клімату та природне середовище. основні)

7.9.1 Повітря, викиди парникових газів та запобігання забрудненню

​

7.9.1.1 Керуюча компанія та учасники ЕІП повинні мати програми для моніторингу, пом'якшення та мінімізації викидів парникових газів.

Примітка. Прикладом заходів зі скорочення викидів парникових газів можуть бути низьковуглецеві технології, заходи енергоефективності, практики циркулярної економіки, рекуперація тепла).

7.9.1.2 Керуюча компанія повинна включати до керівних документів учасників ЕІП положення щодо скорочення СО₂ та зменшення вуглецевого сліду та визначати заходи заохочення учасників ЕІП до діяльності за цим напрямом. 

​

7.9.2 Екологічне оцінювання та екосистемні послуги

​

7.9.2.1 Керуюча компанія повинна мати план з проведення оцінювання наслідків впливу в екологічній сфері, який спрямований на обмеження впливу на пріоритетні екосистемні послуги

7.9.2.2 Керуюча компанія повинна здійснювати заходи із захисту біорізноманіття, захисту або створення природних / рекреаційних зон на території ЕІП та на прилеглих територіях.

44

ДСТУ ЕІП – ДОВКІЛЛЯ (зміни клімату та природне середовище. додаткові)

7.10.1 Флора і фауна 

Для місцевої флори і фауни  повинно бути відведено не менш ніж 5% відкритої території ЕІП. 

Примітка. До відкритої території відноситься територія ЕІП, яка не призначена для промислового використання та яку використовують для підтримання місцевої флори і фауни. 

7.10.2 Повітря, викиди парникових газів та запобігання забрудненню

7.10.2.1 Не менш ніж 50% учасників ЕІП повинні мати стратегії із запобігання забрудненню та скорочення викидів, спрямовані на зниження інтенсивності та масового потоку забруднення, що виходять за межі гранично допустимих норм.

Примітка. Стратегія має визначати механізм запобігання, мінімізації та зменшення негативних наслідків точкових скидів стічних вод та викидів парникових газів, викидів твердих частинок в атмосферне повітря, важких металів (Hg, Cd, Pb та ін.), окремих органічних забруднюючих речовин (діоксини тощо), включати програму хімічної обробки в межах ЕІП. 

7.10.2.2 Не менше ніж 30% учасників ЕІП повинні мати систему управління ризиками, якою передбачено:

а) визначення видів діяльності, що можуть впливати на довкілля;

б) класифікація видів діяльності за рівнем впливу;

в) заходи з мінімізації негативного впливу.

Вимоги до ЕІП в економічній сфері спрямовані на економічний розвиток і набуття вигоди кожного з учасників ЕІП при належній практиці дотримання вимог екологічних і соціальних критеріїв сталості, включаючи прибутки, створення робочих місць, підвищення конкурентоспроможності та розширення доступу до інвестицій для підприємств-резидентів та збільшення потенціалу мікро-, малих та середніх підприємств.

​

45

ДСТУ ЕІП – ЕКОНОМІЧНА СФЕРА

Основні вимоги до

​

​

• Підтримки місцевого бізнесу та МСП

​

• Фінансового управління

​

• Створення нових робочих місць

​

• Створення економічної вигоди

​

ДСТУ ЕІП – ЕКОНОМІЧНА СФЕРА

46

9.1 Просування місцевого бізнесу та МСП. Основні вимоги 

9.1.1 Розвиток МСП

Керуюча компанія ЕІП повинна сприяти створенню та розвитку МСП, які надають послуги учасникам ЕІП.

�

9.2 Просування місцевого бізнесу та МСП. Додаткові вимоги 

9.2.1 Створення локальної вигоди

9.2.1.1 Не менш ніж 25% учасників ЕІП повинні здійснювати закупівлі у місцевих МСП. Обсяг таких закупівель повинен становити не менш ніж 25% від загального обсягу закупівель.

9.2.1.2 Не менше ніж 90% від загальних витрат керуючої компанії на закупівлі повинна складати оплата товарів та послуг, наданих місцевими постачальниками, місцерозташування яких у радіусі 100 км від ЕІП.  

9.3 Створення робочих місць. Основні вимоги 

9.3.1 Більше вигоди на місцевому рівні

Керуюча компанія ЕІП повинна мати стратегію, спрямовану на створення робочих місць для місцевого населення згідно з положеннями, встановленими [5], [2].

�

ДСТУ ЕІП – ЕКОНОМІЧНА СФЕРА

47

9.4 Створення робочих місць. Додаткові вимоги 

9.4.1 Тип зайнятості

Керуюча компанія та учасники ЕІП повинні забезпечити довгострокову зайнятість для не менше ніж для 30% працівників ЕІП.

�

9.5 Створення економічної вигоди. Основні вимоги

9.5.1 Ринковий попит на послуги та інфраструктуру ЕІП 

9.5.1.1 Ініціатор ЕІП повинен провести аналізування попиту та розробити техніко-економічне обґрунтування щодо впровадження зеленої інфраструктури та послуг ІП.

9.5.1.2 Керуюча компанія повинна здійснювати заходи щодо ефективного використання власних фінансових ресурсів для функціонування інфраструктури ЕІП та надання послуг в рамках ЕІП згідно з [9]. 

9.5.1.3 Керуюча компанія повинна забезпечувати створення робочих місць, впровадження нових технологій та розвиток місцевої промисловості.

9.5.1.4 Керуюча компанія повинна забезпечувати популяризацію ЕІП та/або його концепції перед потенційними інвесторами.  �

ДСТУ ЕІП – ЕКОНОМІЧНА СФЕРА

48

9.6 Створення економічної вигоди. Додаткові вимоги

9.6.1 Готовність парку до інвестицій

Не менше ніж 50% загальної площі території ЕІП повинно бути доступно для промислового використання та використовуватися учасниками ЕІП.

Примітка 1. Для оцінювання відповідності застосовують середній показник заповненості території ЕІП за 15 років.

Примітка 2. Доступність території для промислового використання може бути забезпечена шляхом наявності інфраструктури, зокрема водопостачання, енергопостачання, доріг та інших шляхів сполучення. 

�

9.7 Фінансова спроможність суб'єкта управління ЕІП. Основні вимоги  

9.7.1 Вартість послуг суб'єкта управління ЕІП

Керуюча компанія або інший суб'єкт управління ЕІП повинні впроваджувати ефективний фінансовий менеджмент згідно з [8].

Примітка. Визначення вартості послуг та очікуваних доходів  повинно бути здійснено з урахуванням основних параметрів ЕІП для підвищення фінансової привабливості інвестицій в ЕІП. Вартість послуг має бути реалістичною та покривати операційні витрати.   

49

ДСТУ ЕІП – ЕКОНОМІКА (локалізація та МСП)

50

ДСТУ ЕІП – ЕКОНОМІКА (робочі місця)

51

ДСТУ ЕІП – ЕКОНОМІКА (створення економічної вигоди)

Команда розробників проєкту ДСТУ від ТК 82

52

info@livingplanet.org.ua

https://livingplanet.org.ua/

Світлана Берзіна

Інна Яреськовська

Олег Картавцев

Аліна Севост`янова

Володимир Скочко

Підтримка проєкту ДСТУ від ТК 82

53

info@livingplanet.org.ua

https://livingplanet.org.ua/

Світлана Луговець