2 of 15

Метод є сукупністю низки прийомів, реалізація яких забезпечує мотивацію учнів, цілевизначення, рефлексію; формування ціннісних орієнтацій, загальнонавчальних умінь і навичок; розвиток психічних процесів, активізацію пізнавальної діяльності тощо. З цього випливає, що метод є конструктом, спрямованим на організацію певного виду діяльності – дослідницької, творчої, проєктної, колективної, групової, парної, індивідуальної. Для кожного виду діяльності добирають низку відповідних методів і прийомів.

3 of 15

Першим орієнтиром у доборі методів, звісно, є учні як суб’єкти освітнього процесу, а точніше – нове покоління учнів, «найстрімкіше покоління з усіх, з якими нам до сьогодні доводилося працювати», за визначенням дослідників
Другий орієнтир – це вміння як результативний складник.
Третій – форма навчання.

4 of 15

Для процесу учіння важливі такі групи методів:
1.Оргдіяльнісні: цілевизначення, планування (дорожня карта уроку чи самонавчання), таймерування (уникання всього, що відволікає; установлення таймера на 25 хв., зосередження на завданні); рефлексія.
2. Методи опрацювання й засвоєння інформації: читання (візуальне сканування тексту; вдумливе читання; вибіркове читання); дослідницький (прогнозування, узагальнення, власне формулювання правил, понять; висновки); асоціативний (співвіднесення інформації за схожістю з відомими предметами, явищами, формами, знаками); візуалізація інформації (створення образів, що презентують поняття; уявне ілюстрування; складання колажів); конструювання (перетворення текстової інформації в малюнок, схему, таблицю); моделювання (створення моделі, ланцюжка, у якому виучуване явище, поняття посідає відведене йому місце); пояснення (пояснення вивченого членам своєї родини, друзям); мнемонічний (складання карт пам’яті, хмар слів; визначення ключових слів; активне пригадування).

5 of 15

3.Методи закріплення й творчого застосування знань і вмінь: метод вправ, метод проєкту.

4.Методи самоконтролю: емоційний (відчуття задоволення / невдоволення), пізнавальний (тести, відповіді на запитання для самоконтролю), творчий (пошуки способів і ситуацій застосування здобутих знань, набутих умінь і навичок), діалогічний (складання запитань для уявного діалогу за вивченою темою).

6 of 15

Актуальними для процесу навчання вважаємо такі методи:

1. Розповідь (слово вчителя).
Відповідно до цільової настанови виокремлюємо кілька його різновидів: пояснення – інформаційне висловлення вчителя, мета якого полягає в розкритті мовного факту, явища, правила чи способу дії й забезпеченні засвоєння цієї інформації учнями.
Рекомендація й інструкція – різновиди пояснення вчителя, мета якого полягає в тому, щоб спрямувати дії учнів. Ці різновиди активно застосовують у процесі дистанційного навчання.

7 of 15

Останнім часом традиційний метод розповіді збагатили новими прийомами, як-от: виявлення проблеми,
формулювання уточнювальних запитань,
висловлення припущень за змістом почутого,
виокремлення ключових слів,
складання плану почутого,
вибірковий переказ,
аналіз почутої інформації, інтерпретування її,
моделювання ситуацій на основі почутого,
визначення достовірності інформації, її аналіз, рефлексія логіки викладу тощо.

8 of 15

Методи спільної діяльності вчителя й учнів:

1. Діалогічний (види: бесіда, діалогування, дискусія; прийоми: формулювання запитань, прогнозування, зіставлення, порівняння, узагальнення)
Цей метод ефективний, оскільки сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, забезпечення зв’язку під час вивчення навчального матеріалу з їхнім досвідом, попередніми знаннями вчителі активно послуговуються методом бесіди для уточнення почутої інформації

9 of 15

2. Спостереження за мовою (прийоми: розпізнавання; виділення головного й другорядного; виокремлення споріднених явищ; добір і порівняння мовних явищ за певною ознакою або низкою ознак, а також за тим, як змінюються форми слів, словосполучень, конструкції речень під час зміни мети або змісту висловлення; виявлення мовної проблеми, аналіз її; припущення тощо).

10 of 15

3. Проблемний (прийоми: виявлення проблеми; формулювання її; аналіз; визначення складників; пошук способів розв’язання; висновки).
Використання проблемного методу уможливлює фокусування уваги учнів на важливих проблемах, активізує їхню пізнавальну діяльність, сприяє розвиткові вмінь шукати шляхи розв’язання тієї чи тієї проблеми.

11 of 15

4. Ситуаційний метод (прийоми: виявлення проблеми; формулювання її; аналіз проблеми; аналіз мотивів; аналіз мовних засобів; ціннісний аналіз; формулювання суті і причин проблеми; виділення складників проблеми; оцінювання ситуації; аналіз і коригування змістового чи мовного компонента; формулювання пропозицій; прогнозування; добір і компонування мовленнєвих жанрів; моделювання власного варіанту ситуації; формулювання рекомендацій; рефлексія).

12 of 15

5. Метод проєктів (прийоми: визначення проблеми, цілевизначення, мотивування, припущення, уточнення, конкретизування, планування, групування, регулювання, аналіз, зіставлення, порівняння; узагальнення, формулювання запитань, прогнозування, налагодження (виявлення) причинно-наслідкових зв’язків, формулювання висновків та ін.).
Суть методу вбачають у стимулюванні інтересу до навчання через організацію самостійної пізнавальної діяльності учнів, розвитку творчості, пізнавальної активності, самостійності, побудови індивідуальних маршрутів учнів.

13 of 15

6. Робота з підручником / робота з навчальною інформацією
Останнім часом традиційний метод роботи з підручником збагачено новими прийомами, спрямованими на формування компетентного мовця.
Ефективними вважають прийоми ранжування інформації, виписування ключових слів, словосполучень, цитат, укладання різноманітних словників («Слово дня», «Мовознавчі поняття», «Жменька слів для доброго настрою» тощо), формулювання запитань за матеріалами підручника (теоретичними відомостями, тексту вправи). Учні можуть формулювати запитання індивідуально, парами, групами.

14 of 15

Отже, доцільно зосередити увагу на такий поділ методів: методи вчителя (методи навчання), методи учня (методи учіння) і методи їхньої спільної діяльності.
Для процесу учіння важливі такі групи методів: оргдіяльнісні, опрацювання й засвоєння інформації, закріплення й творчого застосування знань і вмінь, самоконтролю
Актуальними для процесу навчання вважають всі різновиди методу розповіді, що зумовлено особливостями суб’єкт-суб’єктного навчання
До методів спільної діяльності вчителя й учнів відносимо діалогічний, спостереження за мовою, проблемний, ситуаційний, метод проєктів, метод роботи з підручником/ роботи з навчальною інформацією,

1 of 15