1919 рік на українських землях �1. Директорія УНР (14 грудня 1918 р. – грудень, 1919 р. Голова Директорія УНР – Симон Петлюра) + ЗУНР (з 22.01. 1919 р. – ЗО УНР)�2. Більшовики (6 січня 1919 р. проголошення Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР), березень, 1919, прийняття Конституції УСРР)�3. Добровольча армія генерала Антона Денікіна (біла гвардія (монархісти), похід на Москву (весна, 1919 р. – зима, 1920 р.) (Ідея: “Єдина та неподільна Росія” (українці – сепаратисти)�4. Війська Антанти (південь України, листопад, 1918 – весна, 1919р. – підтримка Добровольчої армії генерала Антона Денікіна.�5. Отаманщина (військові загони селян (більше 60) Найвідоміші отамани Никифор Григор’єв та Нестор Махно (політично не визначені).�6. Польща (захоплення ЗО УНР (Чортківська офензива, червень, 1919 р.)�7. Румунія (захоплення Бессарабії та Північної Буковини, осінь, 1918)
22 січня 1919 р. –
День Злуки УНР та ЗУНР (ЗО УНР)
https://www.istpravda.com.ua/artefacts/4d3adbac87083/#nanogallery/ngy2p/0/12
Комуністична партія (більшовиків) України (КП(б)У) – липень, 1918 (4364 (1918) – 130 українців)�Українська Соціалістична Радянська Республіка (з 6 січня 1919 р.)�комуністична державно-політична формація, що постала як результат збройної агресії більшовицької Росії з допомогою місцевих більшовиків проти Української Народної Республіки�Березень. 1919 р. – Конституція УСРР на Третьому Всеукраїнському з’їзді рад�Ідея: диктатури трудящих та експлуатованих мас пролетаріату і найбіднішого селянства над їх віковими гнобителями й експлуататорами — капіталістами та поміщиками. Завданням диктатури було забезпечення «переходу від буржуазного ладу до соціалізму шляхом проведення соціалістичних перетворень та систематичного придушення всіх контрреволюційних проявів з боку заможних класів».�Форма: ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Оголошувалася їх боротьба за перемогу світової комуністичної революції.�Вищий законодавчий орган влади – Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК)�Вищий виконавчий орган влади – Рада Народних Комісарів (РНК)
Характерні риси радянської влади:�○ Впровадження червоного терору:�– класові вороги: поміщики, буржуазія, біле офіцерство;�– антиукраїнський характер насильств (особливо після вступу військ Муравйова у Київ).�○ В політиці і державному будівництві:�– поширення всіх більшовицьких декретів і керівництво законодавством з Радянської Росії;�– ліквідація попередніх органів влади та заміна їх комісарами, ревкомами, ВРК;�– розпуск старої міліції й передача її функцій Червоній гвардії;�– впровадження «народних» судів і трибуналів («класове почуття»);�– створення власної армії – Червоного козацтва;�○. Економіка:�– підкорення фінансів Радянській Росії, заборона будь-яких банківських операцій;�– контрибуції, реквізиції, конфіскації (продовольчі загони, продрозверстка).�– Націоналізація промисловості та націоналізація землі;�– пропаганда артільно-комуністичного господарства (комуни, радгоспи);�– вивезення хліба.
Спосіб встановлення влади: червоний терор�Форми організації влади: ревкоми, ЧК (Надзвичайна комісія), губкоми
Червень, 1919 – об’єднання �1) військові організації і військове командування; �2) ради народного господарства (вищі органи керівництва промисловістю); �3) управління залізничним транспортом; �4) наркомати фінансів; �5) наркомати праці. ��Керівництво цими п’ятьма галузями зосереджувалося в московських колегіях. Українські наркоми вважалися�лише уповноваженими наркомів РСФРР.� 14 червня 1919 р. ЦВК рад України схвалив декрет про утворення «воєнно-політичного союзу» і запропонував урядовим установам негайно втілити його в життя.
Отаманський рух в Україні 1919 р.�Нестор Махно, Никифор Григор’єв, Зелений (Терпило)
Біла гвардія. Добровольче військо генерала А.Денікіна (травень – грудень, 1919 р.)�Ідея: “єдиної неподільної Росії”�- повернення власности поміщикам, буржуазії;�- “білий терор” (у т.ч. масові єврейські погроми);�- насильницька русифікація;�- податки з населення (реквізиції, контрибуції);�- генерал-губернаторства �31 серпня 1919 р. – “київська катастрофа”. Війська УНР та УГА вступили до Києва разом з Добровольчими військами А. Денікіна Генерал УГА Кравс відвів українські війська з Києва до Василькова � НАСЛІДКИ: �1) розв’язав руки Денікіну, який до осені 1919 р. захопив майже всю Україну; �2) посіяв зневіру в українське військо, його керівництво і в перемогу повстанського руху в Україні загалом;�3) призвів до остаточного розколу в самій Директорії.
Жовтень-листопад,1919 – війна УНР з генералом А. Денікіним. Перехід УГА на сторону А.Денікіна. (В українському війську - епідемія, відсутність ресурсів, розкол у політичному керівництві) – “листопадова катастрофа” - “трикутник смерти”�Червона армія (більшовиків) та отаманські загони Нестора Махна (Революційно-повстанська армія України)
Грудень, 1919 – перехід військ УНР до партизанської війни (Перший зимовий похід генерала Михайла Омеляновича-Павленка – травень, 1920)
НАСЛІДКИ 1919 РОКУ
Жовтень, 1920 – війна більшовиків з генералом Врангелем
Листопад, 1920 р. – інтерновані війська Директорії УНР (Польща)
Листопад, 1920 р.– окупація більшовиками Криму
Червоний терор,
Роззброєння та знищення Революційної армії Нестора Махна.
Листопад, 1921 р. – Другий зимовий похід (генерал Ю.Тютюнник, 359 розстріляних вояків поблизу с. Базар Житомирщина)
Причини поразки Директорії УНР
25 квітня 1920 р. – початок польсько-української – радянської війни�6 травня 1920 р. – захоплення Києва польсько-українським військом �12 червня 1920 р. – захоплення Києва більшовиками�Липень – вересень, 1920 р. – окупація більшовиками Східної Галичини та частини Польщі�Осінь, 1920 р. - Оборона Замостя, “диво на Віслі”�Жовтень, 1920 р. – перемир’я �Березень, 1921 р. – Ризький договір (порівняння з Андрусівським перемир’ям 1667 р.) – Сх. Галичина, Зх. Волинь, Полісся, Підляшшя, Холмщина у складі Польщі
Політика більшовиків в УСРР на початку 1920 років (1919 – 1922 роки)
2. Організація політичної системи:
Партійна вертикаль влади: РКП(б) (Центральний комітет та політбюро) – КП(б)У – органи комуністичної партії на місцях, які мали необмежену владу та опирався на Надзвичайну комісію. Їх функції не були виписані у Конституції УСРР. Диктатура у всіх сферах життя. Контролюючі органи парткоми (партійні комітети)
Радянська вертикаль влади: затверджена Конституцією УСРР. Вибори як декорація – безальтернативні під контролем НК.
Найвищий органі Всеукраїнський з’їзд рад, який обирав Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК – голова Г.Петровський) Рада Народних Комісарів (РНК) (виконавчиий орган Х.Раковський)
Взаємини Російської Федерації з незалежними державами �28 грудня 1920 року – підписаний союзний робітничо-селянський договір. У преамбулі договору було наголошено на незалежності й суверенності обох держав. �Обидва уряди, і це було найістотнішим, проголошували об’єднаними сім наркоматів: �- військових і морських справ, �- зовнішньої торгівлі, �- фінансів, �- праці,�- шляхів сполучення, �- пошти і телеграфу, �- Ради народного господарства. �Такі ж договори були укладені і з іншими формально незалежними радянськими республіками. Таким чином набула остаточних контурів заснована влітку 1919 р.�договірна федерація.
Носієм диктатури був партійний з’їзд, який обирав таємним голосуванням ЦК РКП(б) - групу керівних діячів, кожен із яких відповідав за конкретну галузь, ділянку або функцію компартійно-радянської роботи.�У квітні 1922 р. В. Ленін заснував у партії посаду генерального секретаря і перетворив секретаріат ЦК на політичний орган, але цілком підпорядкований політбюро. �На посаді генерального секретаря ЦК за пропозицією Леніна затвердили Й. Сталіна.�Головним кандидатом на роль вождя вважався Л. Троцький. Тому члени політбюро ЦК РКП(б) Л. Каменєв, Г. Зінов’єв і Й. Сталін об’єдналися з наміром протидіяти йому.
�У червні 1923 р. «трійка» домоглася відкликання з України голови Раднаркому УСРР X. Раковського, який був союзником Троцького. �Боротьба більшовиків за Україну �- Християн Раковський (креатура Л. Троцького) � Влас Чубар �Є. Квірінг.�Лазар Каганович �РКП(б) назовні виглядала як демократично побудована політична партія. Компартійна диктатура мала олігархічну природу (за радянською термінологією - колективне керівництво). Ключовий принцип демократичного централізму, що визначав будову державної партії і всіх створених нею організаційних�структур, надавав найвищій партійній інстанції - політбюро ЦК – абсолютну владу.
Утворення СРСР�Ідеї:�автономістська – Й. Сталіна. Противник – Х. Раковський �конфедеративна – закавказьких партій�федеративна – В.Лєніна �Результат: 30 грудня 1922 року на І Всесоюзний з’їзд рад затвердив Декларацію про утворення Союзу РСР і Союзний договір. �З ухваленням Конституції СРСР 31 січня 1924 р. на II з’їзді Рад Союзу РСР завершилося оформлення СРСР. До його складу ввійшли Російська Федерація, Українська СРР, Білоруська СРР, Закавказька Федерація (створена в березні 1922 р. у складі трьох закавказьких республік: Грузії, Вірменії, Азербайджану). �У жовтні 1921 р. на півострівній частині Таврійської губернії створено Кримську АСРР у складі РРФСР.