�Вступ�

1. Плодівництво, як наука і галузь сільського господарства

2. Історія розвитку плодівництва.

3. Стан і перспективи розвитку плодівництва в Україні і світі.

Науменко Г.В.

Література:

1. О.Ю.Барабаш, В.С. Федоренко “Технологія виробництва овочів і плодів”

2. В.Г. Підберезький “Плодоовочівництво”

Садівництво - галузь сільського господарства, основною складовою частиною якого є плодівництво.

Головним завданням плодівництва є виробництво плодів і ягід, забезпечення ними населення як продуктами харчування, а плодоконсервну промисловість сировиною.

Як наука вона вивчає закономірності росту, розвитку і розмноження, плодоношення плодових я ягідних культур, їх взаємозв’язок із зовнішнім середовищем, що є основою для розвитку комплексу агрозаходів, які забезпечують високу продуктивність рослин у різних грунтово-кліматичних умовах.

​

Розсадництво

Плодівництво, як наука тісно пов’язане з багатьма дисциплінами

Землеробство

Механізація

Ботаніка

Ґрунтознавство

Захист рослин

Агрохімія

Фізіологія

Економіка

Метеорологія

Вживання фруктів у їжу поліпшує стан нервової системи, роботу органів травлення і внутрішньої секреції. Вони є не лише продуктами харчування, а й засобом оздоровлення і лікування.

У харчовій промисловості плоди використовують для виготовлення соків, сиропів, варення, повидла, джему, мармеладу, цукатів, сухофруктів, компотів та ін.

Сади мають велике значення як медоноси, відіграють значну естетичну і екологічну роль.

Овочі і фрукти різні за своїми властивостями та характеристиками, але мають спільні корисні особливості:

• Велика кількість вуглеводів на тлі низької кількості білків і жирів;
• Великий вміст води;
• Величезна кількість вітамінів і мінералів;
• Наявність власних ферментів.
• Можливість вживання в сирому вигляді.

2. Батьківщиною ягідних і плодових культур є Середня і Передня Азія, Південно-Східна, узбережжі Середземного моря і Закавказзя. Згідно з письмовими джерелами плодівництво було відомо за 3 тис. років до н. е. в Ассирії і Вавилоні, за 2 тис. років в Китаї, близько 2 тис. років в Індії, 700 років до н.е. в Криму, за 400 – 300 років до н. е в Греції.

Плодівництво в період феодалізму почало поширюватися в країни Західної Європи, особливо галузь стала популярною у Франції. Зосереджено воно було в монастирях і феодальних маєтках, носячи натуральний характер.

В Україні плодівництво виникло давно. Збереглися описи садів V ст. н. е.

В Х-ХІІІ сади вирощували переважно на землях монастирів і князів.

До середини XIX ст. плодівництво здебільшого мало споживчий характер і розвивалося в поміщицьких маєтках і монастирях, на присадибних землях селян. Наприкінці XIX ст. плодівництво стає товарною галуззю сільського господарства.

Великий вклад у розвиток плодівництва, як науки зробили вітчизняні вчені: П.Т. Болотов, М.В. Ритов, Л.П. Симиренко, М.І.Вавилов, М.Ф.Кащенко, В.В.Пашкевич та ін.

У 30-х роках ХХ ст. засновано ряд дослідних станцій садівництва.

​

3. В нашій країні зосереджено значний ресурсний потенціал для розвитку плодового агробізнесу, зокрема, у сегменті вирощування яблук. Є власні перспективні високоврожайні сорти, створені вітчизняними науковцями-селекціонерами, функціонує і оновлюється інфраструктура для зберігання та переробки плодів.

На перспективу основними напрямами розвитку плодівництва є: спеціалізація, концентрація та інтенсифікація.

Спеціалізація - створення приватних-кооперативних та інших типів господарств, основним завданням яких є вирощування продукції плодівництва.

Концентрація - зосередження плодово-ягідних насаджень у спеціалізованих господарствах; зональна концентрація - розміщення тих чи інших культур у природно-кліматичних зонах, найбільш сприятливих для їх вирощування.

​

Інтенсифікація плодівництва - об'єктивний і динамічний розвиток, внаслідок якого значне підвищення урожайності, якості плодів та економічної ефективності галузі забезпечується на основі послідовного вкладення додаткових коштів і праці на одиницю площі, що зумовлює удосконалення усіх виробничих процесів шляхом впровадження прогресивних технологій і методів організації виробництва.

​

На перспективу основними напрямами розвитку плодівництва є:

спеціалізація, концентрація та інтенсифікація.

​

Для істотного збільшення обсягів виробництва фруктів та повного задоволення ними населення зусилля наукових установ спрямовані на вирішення таких основних завдань:

1. Створення нових високопродуктивних, стійких проти біотичних і абіотичних факторів сортів і гібридів з високими біологічно цінними та лікувальними властивостями.

​

2. Розробка ресурсозберігаючих технологій виробництва плодових для різних ґрунтово-кліматичних зон України і одержання продукції різних напрямків використання.

�1. У чому полягає цінність фруктів у харчуванні людей?�3. Що являє собою плодівництво, як наука?�4. На вирішення яких питань спрямовані зусилля вчених-селекціонерів України?�5. Охарактеризуйте плодівництво як галузь сільського господарства.�6. Як розвивалось плодівництво в Україні?�7. Який сучасний стан і перспективи розвитку плодівництва в Україні?�

Контрольні запитання:�