Народні � символи � України

Слєпов Олександр

Народні символи України �це святині українського� народу

В українців є свої улюблені речі, рослини, тварини (птахи), які символізують нашу неньку Україну.

Вишиванка - символ здоров'я, краси, щасливої долі, родової пам'яті, порядності, чесності, любові.

Народ ставився до вишиванок як до святині. Вишиванки передавалися з покоління в покоління, з роду в рід, береглися як реліквії.

За формою - це біла вишита сорочка, виготовлена з лляного чи конопляного полотна домашньої роботи. Візерунок на вишиванці залежить від того, кому вона призначається.

Шовком шила, шовком шила,

золотом рубила.

Та для того козаченька,

що вірно любила.

Вишитий рушник- символ щасливої долі, злагоди і подружньої вірності, чистоти почуттів і найщиріших � побажань.

• Вишивати рушники — давній український народний звичай. Все життя українця пов’язане з рушниками.
• Рушниками прикрашають святі ікони й хрести, на рушник кладуть святий хліб; на рушник стають молоді до вінця; рушником перев'язують старост на весіллі й почесних гостей на торжествах...

​

Український вінок – квіти, що мають чарівну силу!

• Для української дівчини вінок - це символ ніжності, непорочності, юності, а ще це оберіг від пристріту, від нечистої сили.
• До українського віночку вплітали різноманітні квіти і прикрашали його стрічками.

Хто вміє віночок вити - той вміє життя любити. �Який вінок - такий голосок.

​

Коровай - обрядовий хліб, символ щастя і достатку

Особливе значення коровай має в українському весіллі.

Коровай виносять на вишитому рушнику. Чим пишніший вдавався випечений коровай, тим щасливіше і багатше життя чекає молодят, які скуштували коровай.

​

Коровай як символ завершення аграрного року завжди випікали й на обжинки; разом із обжинковим снопом він є одним із найважливіших атрибутів свята Врожаю.

Писанка - символ Сонця; життя, безсмертя; любові і краси; весняного відродження; �добра, щастя, радості

Писанка - яйце, декороване традиційними символами, які намальовані за допомогою воску й барвників.

На Великдень писанками вітають один одного родичі й друзі.

«У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки»

Дідух - українська різдвяна прикраса

• Символ урожаю, добробуту, багатства, безсмертного предка, зачинателя роду, духовного життя українців, оберега роду.
• Дідух — це дідівський дух, чи дух дідів, тобто всіх попередників роду. Цей давній обряд засвідчує те, з якою великою шаною й повагою ставилися пращури до свого родоводу.
• Дідуха робили з першого зажинкового чи останнього обжинкового снопа.

Калина - дерево українського роду

• Символ зрілості дівчини, тому червону калину часто використовують у весільних обрядах, де вона свідчить ще й про дівочу чистоту.
• В широкому смислі, калина - це символ вогню, українського роду і неньки - України, духовної нескореності й світлої пам'яті. Тому має бути біля кожної хати, біля кожної садиби. Калина біля материнської хати – не тільки краса, а й наша берегиня.

Ой у лузі червона калина похилилася,

Чогось наша славна Україна зажурилася,

А ми тую червону калину підіймемо.

А ми нашу славну Україну розвеселимо!

​

Верба  –  символ родинного вогнища

• Улюблене дерево українських народних пісень, в яких вона виступає з незвичайно багатою символікою. Як ідеальне дерево, воно вкрите «золотою корою» й має силу розвинути 700 квіток, себто віток, що символізують численний рід.
• Тиждень перед Великоднем називають вербовим. У Вербну неділю вербу освячують у церкві, а потім несуть її додому і б'ють нею хатніх, промовляючи:�«Не я б'ю, верба б'є».

І досі бачу під горою�Між вербами та над водою�Біленьку хату…

Дуб - символ могутності та довговічності, цілісності й здоров'я.

• Дуб - живе втілення сильного здоров'я і здорової сили, а тому не вміє хворіти і не вміє бути слабким. За своїм характером ніколи не гнеться - його можна тільки зламати!
• Символ повноти життя, могутньої сили й величної краси. В ньому немає нічого тендітного, а що красиве - те й величне! І викликає подив, захоплення та повагу.

​

Тополя - символ дівочої краси, жіночого й дівочого суму.

• Тополя край дороги - це образ жінки чи дівчини, котрі чекають своєї долі чи свого судженого...
• Вона струнка і красива від ранньої молодості до зрілих літ. Уособлює тонку натуру, чутливу до впливу років та оточення: як з роками на тополі з'являється все більше засохлих гілок, так і людину з літами «обсідають» усе нові й нові проблеми - до невирішених старих додаються болючі нові, які вимагають вирішення.

​

Тополі на волі

Стоять собі мов сторожа,

Розмовляють з полем.

Вишня - символ рідної землі та України, матері й дівчини-нареченої.

Крім цього, вона символізує вічну весну-літо, красу та взаємну любов.

Гілки вишні мають магічну силу: за допомогою розколотої і в цьому ж місці зв'язаної вишневої гілочки проганяли дитячу хворобу - зростеться гілочка, то й хвороба зникне; дівчата на вишневих галузках гадали про своє заміжжя - зацвіте до Нового року посаджена в хатній діжці молода вишенька, то й дівчина наступного року одягне вінець молодої; через кільце, зроблене з гілки квітучої вишні, можна розпізнати відьму; застромлена під дах оселі вишнева гілка служить оберегом.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу І нову,

і мову її солов’ їну.

Барвінок - символ вічності буття і життєвої сили, провісник весни.

• Уособлює невмирущу пам'ять про покійних. Звідси, хрещатий барвінок - барвінок під хрестом на могилі.

​

• Його форма - хрест або перехрестя — визначає його символіку: єднання живих людей з їх предками, котрі відійшли з цього життя. Барвінок на могилі — свідчення вічної пам'яті про покійних, а барвінок у весільному вінку - свідчення вічного кохання живих.

Недавно ще гула метелиця,

І ще лежить в низинах сніг,

А вже барвінку листя стелиться

Зеленим килимом до ніг.

Соняшник

• символ Сонця, праці й достатку, сили і добробуту. Він - чи не найсильніший серед квітів…
• Крім цього соняшник символізує Батьківщину: як соняшник повертає за Сонцем свою голову, так і людина думкою, словом і ділом звернена до своєї Вітчизни. Як Сонце для соняшника - єдиний і незамінний орієнтир, так і для людини Батьківщина - єдина і найвища цінність.

​

Мак - символ безконечності й незчисленності Всесвіту і, водночас, сну і забуття.

• Макова голівка - символ заспокоєння. Мак освячують двічі на рік - на Маковея і на Спаса, в серпні. Він настільки значимий, що традиційно входить до складу куті.
• Мак стверджує, що і дрібненьке та маленьке, якщо воно в єдності, має велику силу.
• Окрім цього, мак символізує красу, молодість та їх скороминущість: натяк на це дають макові пелюстки, які швидко і навіть легко обсипаються. Вінок із червоних маків-то вираз дівочої цноти і чистоти, які такі ж легко ранимі та вразливі, як і маків цвіт.
• Має мак і магічну силу, спрямовану проти усякого зла - і проти відьми, і проти наврочення, і на виклик дощу, і на врожай...

​

Мальва

Символ любові до рідної землі, до свого народу, до батьківської хати.

Уособлює духовне коріння людини, її вірність духовній спадщині предків.

Віл - символ страждання, терпіння, важкої праці й навіть жертовної працездатності.

• Символізує працьовиту і дбайливу людину, котра знає і діє за принципом: терпіння і праця здолають усе і приведуть до успіху та добробуту.
• Віл не тільки працьовитий, але й мирний. Він благословенний Богом, бо стояв голодним, але не взяв ні стеблини з ясел, де лежав маленький Ісус, навпаки, ще зігрівав Божественне немовля своїм диханням.
• Віл не тільки мирний, але й витривалий, чим викликає повагу та довір'я. Але стає небезпечним, коли виходить із себе - тоді його визначні фізичні якості переходять в небезпеку для оточення. Про це треба постійно пам'ятати, бо поряд зі своєю терплячістю воли можуть виявляти непохитну впертість та норовливий характер.

Кінь - символ енергії й сили, пристрастей та інстинктів, а також вірності і відданості в праці, в щоденних турботах.

• «Осідлати коня» - означає досягти цілі, здобути кращу долю.
• Тож кінь - і працьовитий, і войовничий, і творчий дух.
• Наші предки вважали, що червоний кінь уособлює вогонь, вороний - зоряне небо, білий - світ предків. Має кінь і магічні здібності: якщо спотикається на праву ногу — добра ознака, на ліву— попередження про невдачу. Це за свою вірність, працьовитість і витривалість кінь нагороджений причетністю до таїн світу...

​

Журавель - названий «Божою птицею» або «птахом Сонця»

• Журавлині відльоти у вирій особливі. І не лише формою польоту - відомим журавлиним ключем або клином, а й самим змістом та метою осінніх та весняних перельотів.
• Повертаючись з вирію весною, журавлі несуть з собою людські душі, котрі поселяться у немовлят, що народяться весною і влітку. Тому «кру - кру», яким журавлі повідомляють про свій приліт, веселе і щасливе. Отож, коли люди бачать весняний журавлиний ключ, то кажуть, що це не журавлі, а «веселики» летять, та несуть з собою безжурну весну та щасливе літо.
• Коли ж журавлі відлітають у вирій, то їхнє «кру - кру» відчутно сумне і дійсно журливе, бо несуть вони з собою душі покійних і грішних людей, яких чекають післяжиттєві муки за вчинені прижиттєві гріхи.

​

Соловей - співець добра і кохання

• Символ весни і волі, високого натхнення і неперевершеного таланту. Виконати свою роботу так, як виконує свою соловейко, не здатен жоден інший птах: соловейко — найдосконаліший співочий талант пташиного світу. Його спів настільки високий і чистий, що людина, слухаючи соловейка, підноситься духом, очищується душевно і втішається чуттями.
• Він - передвісник справжньої весни в лісах та гаях, але тільки тоді розпочинає оспівувати весну, коли нап'ється води з березового листя, і співає доти, поки не перецвітуть сади. Обсипається цвіт - поступово стихає солов’ їний спів.

​

• Має соловейко і свою магію: якщо співає він у пізню пору літа, треба готуватись до великої біди...
• Цього співучого птаха настільки люблять всі, що назва «соловей» поступилася лагідному слову «соловейко»!

​

Зозуля - символ суму і вдівства, весни і, водночас, нещастя, туги за минулим і страждань нерозважливої матері.

• Вона має віщий дар – «кукує» людині літа, щасливе або нещасливе заміжжя. Може бути передвісником доброго чи поганого врожаю: коли закує на голе дерево - бути голодному літу, а якщо дерево вже розпуститься - то чекай доброго врожаю.
• «Кує» зозуля тільки навесні - від Благовіщення до Івана Купала - а як виб'ється ячмінний колос, перестає...
• Вперше почувши зозулю навесні, треба мати в кишені гроші, то будеш при грошах цілий рік. Вона першою вилітає у вирій і останньою звідти повертається, а це означає, що ключі від цього райського острова - у неї...

​

Ластівка - символ весни і відродження, добра і щастя

• Вона - Божа пташка, а тому, вбити її - великий гріх; зруйнувати гніздо-накликати на себе велику біду. Благословенний той дім, на якому поселиться ластівчина сім'я...
• Повертаючись з вирію, ластівка приносить кохання людям і парування худобі, її не можна брати в руки, бо на обличчі з'явиться ластовиння. Якщо ластівки залишають місцину чи окрему оселю, де вони перебували, то людям слід остерігатись великої біди, наприклад, мору, або руйнівного стихійного лиха. Вважається, що з ластівкою, яка несподівано влітає в хату, прилітає і душа покійного родича.
• Тому-то з ластівками завжди і всюди треба бути максимально обережним і вдячним за їх присутність...

​

Лелека - символ любові до батька-матері, котрі благословили тебе на світ

• Тому це - й символ сімейного благополуччя, любові до рідної землі, Батьківщини. Щасливий той двір, де є гніздо лелеки, бо він - птаха священна, за розорення його гнізда - кара вогнем. А ще лелека приносить до оселі немовлят...
• І щасливе те село, яке має хоча б одне лелече гніздо – його обходитимуть стороною чорні хмари та злі буреломи.
• Святий обов'язок лелеки - знищувати різних гадів, себто гадюк, жаб. Своїм прильотом в рідні краї провіщає весну...
• Окрім цього, лелека є символом вогню і сонячного світла: він завжди прилітає з наближенням бурі або грози. Лелека довіряє людям, на господарстві яких проживає, тому може спокійно розгулювати по їх двору навіть у їхній присутності. Вважають, коли дівчина вперше весною побачить лелеку високо в небі, то цього року обов'язково вийде заміж, а якщо вже в гнізді - то ще рік залишиться в батьківському домі...

​

Дякую �за увагу!