Розвиток опорно-рухової системи людини з віком.�Попередження травм і захворювань опорно-рухової системи�

​

Біологія 8 клас

Вчитель Борщевська Л.В.

​

Мета уроку: 

• ознайомити учнів з змінами в розвитку опорно-рухової системи людини з віком та різними видами травм та вадами опорно-рухової системи й заходами першої допомоги в разі таких травм.

​

• Пригадайте про властивості кісткової тканини.
• Розкажіть про властивості м’язової тканини.

​

Для чого ми це вивчаємо?

• Скелет і м’язи є опорними структурами організму . Знання вікових особливостей органів руху і умов, що сприяють їх нормальному розвитку, необхідні для розробки ефективних засобів і методів фізичного виховання, трудового навчання, організації режиму дня учнів.

​

Відмінності в будові кісток малюка і літньої людини.

• Кістки новонародженої відрізняються великим вмістом осеіна, що дозволяє їм бути більш пружними і еластичними, а у людей старшого покоління цієї речовини значно менше, а переважають неорганічні сполуки, і тому кістки стають ламкими, крихкими і гірше, і довше зростаються. Наслідком цього є і різні хвороби опорно - рухового апарату, що з'являються в певному віці. 

Хребет

Хребет має 4 вигини, тому вигляд збоку нагадує латинську букву S.

Вигини сприяють збереженню рівноваги та пом’якшенню поштовхів.

Вигини хребта

• Вигини формуються до 12-14 років. В новонароджених хребет випрямлений і не має фізіологічних вигинів. Міжхребцеві диски товсті і займають майже половину довжини хребта.
• У 2-місячному віці появляється шийний лордоз (дитина може тримати голову);
• 6 міс. —формується грудний кіфоз (дитина може сидіти);
• поперековий лордоз виникає після того, як дитина навчиться ходити (~1 р.). В 3-4 р. — вигини хребта майже як в дорослої людини, однак шийний вигин закінчує формуватися до 7 р., поперековий — до 12 р.
• �

Ріст хребта

• Найбільш інтенсивно відбувається в перші два роки життя, в 7-9 років та в період статевого дозрівання. Процеси скостеніння хребта тривають до 23 років. Порушення кривизни хребта часто є результатом неправильної пози під час сидіння і можуть призвести до послаблення здоров’я людини.
• �

Грудна клітка

• У новонародженого значно розширена знизу і звужена зверху. Найчастіше вона має форму піраміди, оскільки реберні хрящі приєднуються до передніх кінців ребер під кутом. Грудна клітка перебуває ніби в стані вдиху — цим пояснюють переважання у немовлят діафрагмального дихання над грудним.
• На третьому році життя кути між ребрами і хрящами згладжуються і грудна клітка стає конусоподібною. З віком положення ребер і грудини змінюється — передні кінці ребер і грудина опускаються нижче.
• Збільшується об’єм грудної клітки, що
• дозволяє ефективніше дихати.

​

На форму грудної клітки впливають фізичні вправи та поза при сидінні. �

• Деформація грудної клітки (наприклад, внаслідок спирання грудьми до краю стола, тривалого сильного нахилу голови і тулуба вперед) може призвести до порушень розвитку серця, великих судин, легень.

Звичне положенні тіла під час ходьби, стояння, сидіння і роботи називають поставою.

• �Причинами порушення постави є ослаблення м’язів і зв’язок в цілому. До порушень постави належать викривлення хребта, асиметрія розвитку м’язів та кісток, сплющення грудної клітки, стоп тощо. �

Знижується обмін речовин

Підвищується стомлюваність

З’являються головні болі

Зменшується ЖЄЛ – життєва ємність легень

Затрудняється робота: легень, серця, ШКТ

Порушення постави

Порушення постави

Порушення постави

Порушення постави

Порушення постави

Кістки кисті

• У новонароджених кістки зап’ястка складаються повністю з хрящової тканини. До 7 років вони перетворюються у кістки. Кістки п’ястка і фаланги пальців містять зародкові кісткові тіла. Скостеніння фаланг пальців триває до 11 років а зап’ястя — до 12 років. Ці особливості слід враховувати в навчальному процесі: недостатньо сформована кисть швидко втомлюється, тому діти молодших класів не можуть швидко писати.

Кістки стопи

• У новонароджених усі кістки заплесна — хрящові. Стопа новонародженого здається плоскою, однак анатомічно склепіння вже сформоване. Однак така стопа ще не пристосована до виконання своїх основних функцій — опори і руху: зв’язки слабкі а тонус м’язів недостатній для утримання склепіння під час навантаження. Дитина спочатку вчиться стояти, а потім ходити на напівзігнутих ногах, поступово пристосовуючись до прямоходіння.
• Терміни скостеніння кісток повинні враховуватися під час виконання гімнастичних вправ, навчання дітей правильних рухів у трудовому процесі.
•  

​

Формування м’язів

• Відбувається в основному у внутрішньоутробний період. Після народження окремі м’язові групи ростуть нерівномірно. У немовлят насамперед розвиваються м’язи, що забезпечують смоктання, м’язи живота, діафрагма. Через незрілість центральної нервової системи скелетні м’язи новонародженого перебувають у спонтанній руховій активності. Під кінець першого року життя у зв’язку з повзанням і початком ходіння помітно ростуть м’язи спини і кінцівок.

• Динамічні м’язи закладаються раніше статичних і в перше десятиліття життя розвиваються швидше. Статичні м’язи у дітей розвиваються і ростуть повільніше динамічних, тому дітям важче, ніж дорослим довго зберігати правильне положення тіла при стоянні, сидінні, наприклад, під час уроків. У зв’язку з цим вони значно частіше потребують зміни положення тіла. Еластичність м’язів дітей теж значно більша, ніж у дорослих.

​

Вікові особливості швидкості, точності виконання рухів�

• У процесі розвитку опорно-рухового апарату змінюються швидкість і точність виконання рухів. Зростання цих показників в значній мірі залежить не стільки від розвитку м’язів, скільки від розвитку центральної нервової системи (зокрема швидкості нервових процесів у моторних ділянках кори великих півкуль).
• Діти до 5 років не можуть виконувати точні рухи. Ця властивість починає зростати у шкільний період, коли діти починають вчитися писати. У вдосконаленні цієї властивості важливу роль відіграє формування центральних механізмів виконання довільних рухів.

​

Особливості реакції організму на фізичні навантаження у різні вікові періоди�

• Правильно дозована фізична праця і вправи позитивно впливають на гармонійний розвиток людини, сприяють підвищенню не лише фізичної, а й розумової працездатності. Фізичні навантаження корисні для всіх, незалежно від віку, професії, стану здоров’я. Посилена робота м’язів, позитивно впливає на діяльність практично всіх фізіологічних систем. Вона особливо благотворно впливає на центральну нервову систему, на обмін речовин, підвищує опірність організму до захворювань, попереджує передчасне старіння, робить людину витривалою, дужою, працездатною.

​

Відпочинок

• Час на відпочинок школярів повинен бути достатнім для повного відновлення їх сил, і, як правило, повинен бути значно більшим ніж час, затрачений на роботу. Наприклад, 17-річному фізично тренованому юнаку необхідно в 4 рази більше часу на відпочинок ніж ним було затрачено на виконання роботи.

​

• Робота середньої важкості та важка фізична робота викликають у дівчат значно більші і різкіші фізіологічні зміни, ніж у хлопців (особливо це стосується змін, зв’язаних із статевим дозріванням). Слід пам’ятати, що надмірні навантаження, які не відповідають віковим особливостям, можуть завдати великої шкоди дитині.

​

• Отже, щоб забезпечити нормальний розвиток дітей, школярів необхідно залучати їх до помірних гімнастичних вправ і посильної, правильно дозованої фізичної праці у садку, на городі, на пришкільній ділянці тощо.

​

Плоскостопість.

• Для попередження плоскостопості батькам і вчителям необхідно звертати увагу на правильну ходу дітей.
• Основою профілактики порушень постави є гармонійний розвиток дітей і підлітків, щоденне виконання ними фізичних вправ, зміцнення здоров’я.

​

Гіподинамія – малорухливий спосіб життя.

Гіподинамія

Перша допомога при ударах і розтягненні:

• до пошкодженого місця потрібно прикласти холодний предмет, торбинку з льодом або змочений холодною водою рушник;
• на пошкоджене місце потрібно накласти тугу пов'язку;
• звернутися до лікаря.
• Пам'ятайте! Не можна витягувати, смикати, нагрівати пошкоджену кінцівку

. Перша допомога при вивихах:

• прикласти на пошкоджене місце холодний предмет;
• руку потрібно підвісити на косинці або бинту;
• на ногу накласти тугу пов'язку;
• потерпілого направити до лікаря.
• Пам'ятайте! Спроба виправити вивих без лікаря може спричинити ще серйозніші пошкодження.

Перша допомога при переломі ребра

• потерпілому пропонують видихнути з легень якомога більше повітря і після цього дихати неглибоко;

• при такому положенні грудної клітки її туго забинтовують.�

Перша допомога при травмуванні черепа:

• потерпілого слід покласти на спину напівсидячи;
• голову підняти, покласти на валик, використовуючи для його виготовлення одяг, щоб запобігти внутрішньочерепним крововиливам.

​

Перша допомога при переломах хребта:

• потерпілого потрібно покласти на рівну тверду поверхню обличчям донизу і викликати швидку допомогу.

• Пам'ятайте! Не можна перевозити потерпілого з переламаним хребтом у сидячому положенні, бо під масою тіла хребет може зрушитися й ушкодити спинний мозок.

. Перша допомога при переломах

• при відкритих переломах обробляють рану і закривають�чистою пов'язкою;
• щоб знерухомити кінцівку, накладають шину, використовуючи для цього підручні матеріали", дощечки, палку;
• щоб шина не тиснула на перелом, під неї підкладають�м'яку підстилку;
• шина повинна захоплювати не лише уражену, а и сусідні ділянки;
• шину прикріплюють до кінцівки щільно за допомогою широких бинтів, рушника;
• якщо немає шини, то переламану руку прибинтовують до тулуба, а пошкоджену ногу — до здорової ноги.

​

Бажаю всім здоров'я!