Ч Е Р В О Н А

Зміст

1980р. – видано Червону книгу України.

Червона книга України містить відомості про рідкісні та зникаючі види тварин і рослин.

У цій книзі є різні сторінки: чорні, червоні, жовті, білі, сірі, зелені.

​

Рідкісні рослини і тварини. Їх можна ще побачити, але дуже мало.

Рослини і тварини, кількість яких швидко зменшується.

Численність цих рослин і тварин невелика.

Рослини і тварини маловивчені, місця їх життя малодоступні.

Рослини і тварини, яких вдалося зберегти, врятувати від вимирання.

Рослини і тварини, яких ми вже ніколи не побачимо..

ТВАРИНИ

Метелика ловити я не хочу,

Він – квітка неба, хай живе собі!

Хай крильцями барвистими тріпоче,

Щоб радісно було тобі й мені.

​

І квітку лісову не стану рвати,

Її додому я не понесу,

Бо вдома їй джмеля не погойдати

І не попити ранками росу!

Беркут (Aquila chrysaetus) — один з найбільших денних хижих птахів родини яструбових. Розмах крил до 2 м. Оперення темнобуре, голова й шия вохристі або рудуваті. В Україні беркут дуже рідкісний осілий птах, гніздиться майже виключно в Карпатах; охороняється законом. Живиться птахами, ссавцями (розміром до лисиці) та падаллю. У Казахстані та інших країнах Середньої Азії беркутів дресирують для полювання на птахів і звірів. Поширений в лісовій зоні й горах Європи, Азії, Північної Америки і в Північнйі Африці.

Вечі́рниця велете́нська або велика (Nyctalus lasiopterus Schreber, 1780) — вид кажанів (Chiroptera) родини лиликових (Vespertilionidae).

Поширення. Влітку зустрічається переважно у центр, і сх. районах України, зимує за її межами. Ареал охоплює також зону листяних лісів Центр, та Зх. Європи (до Франції включно); вид трапляється в Малій Азії та Ірані.

Місця перебування. Високостовбурні листяні ліси та парки, під час перельотів — також горища будівель тощо.

Чисельність. Незначна. Протягом 1930 — 90 рр. відловлено 8 — 10 тварин.

Причини зміни чисельності. Зменшення кількості дуплистих дерев у районах поширення виду, загибель тварин на зимівлі та під час. перельотів.

Горностай — хижак. Полює на маленьких, а іноді й більших за себе ссавців, переважно на гризунів. Нищить пташині гнізда — найбільше потерпають від нього жайворонки, ластівки, рябчики і навіть тетеруки. Коли бракує звичного корму, горностаї полюють на змій, ящірок, жаб, а в скрутну годину не гребують і ягодами ялівника. Така всеїдність — одна з характерних рис родини куницевих, до якої належить горностай. Невибагливий він і до місцевості, де селиться.

Афаліна чорномо́рська (лат. Tursiops truncatus ponticus Barabasch, 1940) — один з 3 підвидів пляшконосого дельфіна. Статус охорони — III категорія. Чисельність низька. У територіальних водах України збереглося, імовірно не більше 500—1 000 особин.

Їжак вухатий

Таксономічна характеристика. Один з 5 видів роду; один з 2 видів роду у фауні України.

Поширення. Ареал охоплює степи та пустелі Євразії (Передкавказзя, Кавказ, Закавказзя, Серед. Азія), північну Африку. В Україні відмічений кількома знахідками на півдні Донецької та в Луганській області.

Місця перебування. Степові місцевості — схили, крейдяні відслонення, яри. Зустрічається на піщаних борових терасах.

Чисельність. Незначна.

Рожевий пелікан (Pelecanus onocrotalus) — великий птах, масою 10-12 кілограм, довжина крила у самців 70-75 см, у самок — 64-69 см, розмах крил 1.7-2 метри. Пір'я дорослого птаха біле з рожевим відтінком. Махові пера крил чорні з білими стрижнями, при цьому другорядні махові світліші за першорядні. Навколо ока є неопірене кільце жовтого або сірого кольору, що змикається з неопіреною вуздечкою. Окрім навколоочного кільця та вуздечки, неопірені також лоб та основа нижньої щелепи, а також, як у всіх пеліканів, горловий міхур. На голові в рожевого пелікана є гребінець з видовжених та загострених пер, але не такий великий, як у кучерявого пелікана. Половий деморфізм в цього виду виражений слабо — самці та самиці зовні майже не відрізняються, тільки незначно за розміром (самці трохи крупніші). Молоді птахи (на першому році життя) сірувато-бурі з блакитним відливом на спині, без рожевих тонів в оперенні..

ЙТИМУ САДОМ, ПОЛЕМ, А ЧИ ЛУГОМ,

БУДУ Я ПРИРОДІ ДРУГОМ.

НЕ СТОЛОЧУ НАВІТЬ І ТРАВИ,

Я СКАЖУ ЇЙ: - ЗЕЛЕНІЙ, ЖИВИ!

КОЛИ ЛІСОМ БУДУ Я ІТИ,

ТЕЖ ПОСІЮ ЗЕРНА ДОБРОТИ.

ПОБАЖАЮ ДЕРЕВУ І ПТАШЦІ,

ЩОБ ВОНИ ЖИЛИ У МИРІ Й ЩАСТІ.