Тема:Проникаючі поранення грудей.� Використання герметизуючих наклейок.�Напружений пневмоторакс.Зупинка зовнішніх кровотеч.Шок.

Проникні поранення грудної клітки

-ушкодження, за якого канал рани має сполучення з плевральною порожниною. Проникні поранення грудної клітки ушкоджують стінки грудної клітки, тканини легень та бронхів, великих судин та серця. Якщо рана розміщена нижче за лінію, що проходить на рівні сосків, можуть ушкоджуватися й органи черевної порожнини.Головною ознакою проникних поранень грудної клітки є наявність рани з пошкодженням плеври.

​

Пневмоторакс;Гемоторакс

Наслідком проникаючих поранень легеньєпневмоторакс- спадання легені від стискання повітрям або за гемопневмотораксу — скупчення крові та повітря в плевральній порожнині внаслідок ушкодження під час поранення міжреберних артерій, судин грудної клітки, легенів і органів).

Ознаки пневмотораксу

Дихання утруднюється (понад 20 вдихів за хвилину), з рани тече кров (вона може бути яскраво-червоною, пінистою), виникає звук всмоктування повітря через рановий отвір під час кожного вдиху, можливе кровохаркання.

Види пневмотораксу

Розрізняють закритий, відкритий і клапанний пневмоторакси.

проникні поранення грудей: а) з відкритим пневмотораксом; б) з клапанним пневмотораксом

Закритий пневмоторакс

У разі закритого пневмотораксу повітря через рану проникло в плевральну порожнину і рана закрилася. Хоч невелика кількість повітря в плевральній порожнині не загрожує життю, однак вимагає невідкладного проведення домедичної допомоги. 

Відкритий пневмоторакс

За наявності відкритого пневмотораксу, повітря через відкриту рану в грудній клітці або в легені на вдиху надходить у плевральну порожнину, а на видиху виходить назовні. Про відкритий пневмоторакс свідчать зяяння рани грудної клітки і шум повітря, що вільно проникає через рану грудної клітки в плевральну порожнину на вдиху і на видиху.

​

Напружений(клапанний)пневмоторакс

 клапанний пневмоторакс буває зовнішнім і внутрішнім. Зовнішній клапанний пневмоторакс виникає внаслідок утворення клапана із м'яких тканин ранового каналу грудної стінки. На вдиху він відкривається і повітря надходить у плевральну порожнину, на видиху краї рани сходяться і перекривають вихід повітря. Внутрішній клапанний пневмоторакс утворюється за одночасного ушкодження бронха і виникнення клаптикової рани легені, яка і є клапаном. На вдиху повітря із рани легені теж проникає в плевральну порожнину, а на видиху цей клапан не випускає його через цю рану.

Ознаки напруженого пневмоторакса

• швидке (прискорене) дихання або поверхневе дихання, пізніше — ослаблення дихання, утруднення дихання або його відсутність;
• бліде обличчя та поява синюшності (ціаноз) губ, порожнини рота, кінчиків пальців і нігтів, причиною її є зниження вмісту кисню в крові;
• поява роздутих вен на шиї;
• відсутність пульсу на променевій артерії, що свідчить про падіння артеріального тиску крові (гіпотонія);
• шкіра, яка стає холодною та липкою;
• виникнення неспокою, збудження і відчуття страху;
• погіршення або втрата свідомості та погіршення стану постраждалого.
• У бойовій обстановці всі вказані вище ознаки і симптоми р

​

Допомога під час пневмотораксу

Під час проникного поранення грудної клітки заклеювати рану слід на максимально глибокому видиху. Якщо необхідно провести серцево-легеневу реанімацію, слід інтенсивно натиснути на груднину, заклеїти рану і лише після цього починати здійснювати штучне дихання.

Якщо з рани грудної клітки стирчить якийсь предмет, не намагайтеся його витягнути. Накладіть герметичний матеріал навколо нього, щоб створити герметичну пов'язку, наскільки це можливо. Закріпіть цей предмет накладанням довкола нього стерильної ватно-марлевої пов'язки, але так, щоб предмет не був повністю закритий пов'язками. Загерметизуйте інші проникні рани грудної клітки.

• Оклюзійна (герметична) тимчасова пов'язка: а — стандартна; б — з поліетиленової плівки, закріпленої лейкопластиром

​

Використання герметизувальних(оклюзійних) пов’язок

• Перед накладанням оклюзійних пов'язок слід очистити шкіру навколо рани від крові та іншої рідини.Потім попросити постраждалого зробити глибокий видих і затримати дихання — у такий спосіб певна кількість повітря вийде з грудної клітки через рану. Відповідно постраждалий швидше зможе відновити нормальне дихання після її герметизації.
• Під час накладення оклюзійної пов'язки постраждалому з напруженим пневмотораксом потрібно спочатку тимчасово припідняти її край, щоби випустити надлишкове повітря з плевральної порожнини.

Стандартна оклюзійна пов'язка (а); оклюзійний грудний пластир з клапаном для випускання повітря з рани (б)

Правила накладання оклюзійних пов’язок

• Якщо в разі вогнепального поранення грудної клітки виявлено й вихідний отвір, на нього теж треба накласти оклюзійну пов'язку та зафіксувати її з усіх боків.
• Щоб загерметизувати рану, краї герметизуючої (оклюзійної) пов'язки мають виходити хоча б на п'ять сантиметрів за її краї з усіх боків, інакше пов'язка не створить герметичності й навіть може всмоктатися в рану.
• За наявності великої рани на неї треба накласти стерильну серветку, а як оклюзійну пов'язку доцільно підручні матеріали. Потім поверх герметизуючої пов'язки треба накласти ватно-марлеві подушечки і зафіксувати на грудній клітці широким бинтом.
• Якщо після накладання оклюзійної пов'язки стан постраждалого різко погіршується, то її треба зняти: можливо, вона починає створювати напружений пневмоторакс. Носити оклюзійну пов'язку довше ніж 5 годин не можна.

​

Розміщення поранених з пневмотораксом

Притомного постраждалого після накладення оклюзійної пов'язки доцільно посадити, притуливши спиною до якоїсь поверхні, щоб він міг на неї обпертися. Якщо постраждалий не може сидіти, то покладіть його пораненим боком . Тиск при контакті з поверхнею буде виконувати роль «шини» для травмованого боку і сприятиме зменшенню болю. Укутати постраждалого термопокривалом для запобігання замерзанню або для захисту від прямих сонячних променів у спекотну пору року.

Кровотеча

Витік крові із кровоносних судин при порушенні їхньої цілісності.Причиною кровотечі може бути ушкодження судин внаслідок травмування:укол,поріз,удар

(травматичний чинник) і хвороби:гемофілія і т.д. (паталогічний чинник)

Кровотечі

Капілярні

Венозні

Артеріальні

Внутрішні

Шок

ПРИЧИНИ ШОКУ

ЗМЕНШЕННЯ ОБЄМУ ЦИРКУЛЮЮЧОЇ КРОВІ (ОЦК)

• Кровотеча,
• Зневоднення (пронос, блювота, профузний піт, опіки).

РІЗКЕ ПОРУШЕННЯ НАСОСНОЇ ФУНКЦІЇ СЕРЦЯ

​

Інфаркт миокарда

​

​

​

​

РОЗШИРЕННЯ ОБЄМУ КАПІЛЯРІВ

• Алергічні реакції,
• Інфекційні захворювання,
• Сильний біль,
• Пошкодження нервової системи.

ОЗНАКИ

• частий, слабкий пульс,
• холодна, бліда, волога шкіра,
• прискорене дихання,
• сухість в роті, спрага,
• нудота, блювота,
• порушення свідомості.

РОЗВИТОК ШОКУ�

СМЕРТЬ

ЧАСТІШАННЯ ПУЛЬСУ

ЗМЕНШЕННЯ ОЦК

БІЛЬШЕ ЗНИЖЕННЯ ОЦК

ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ КРОВООБІГУ

НУДОТА, БЛЮВОТА

ЩЕ БІЛЬШЕ ЗНИЖЕННЯ ОЦК, РІЗКЕ ЗНИЖЕННЯ КРОВЯНОГО ТИСКУ

КИСНЕВИЙ ГОЛОД ЖИТТЄВО ВАЖЛИВИХ СИСТЕМ

КРОВОТЕЧА ТРИВАЄ

КРОВОТЕЧА

ПЕРША ДОПОМОГА

• Усунути, зменшити вплив фактору, що став причиною шоку.
• Намагатись забезпечити нормальну температуру тіла.
• Спокій для потерпілого, психологічна допомога.

ПЕРША ДОПОМОГА (продовження)

• Укласти потерпілого в горизонтальне положення та припідняти ноги.
• Не слід припіднімати ноги якщо є :
• пошкодження грудної клітки та затруднене дихання
• пошкодження голови і хребта,
• пошкодження живота і тазу,
• перелом стегна,
• серцева недостатність і стенокардія.
• Якщо це можливо викличте швидку допомогу.