Тема: Чинники, здатні справляти позитивний і негативний вплив на процеси росту та розвитку людини.�

Під час ембріогенезу, а також у результаті постембріонального розвитку відбуваються зміни в організмі. Є чинники, що впливають на ріст і розвиток людини. Деякі з них мають спадковий характер. Інші є чинниками зовнішнього середовища та впливають лише в період своєї дії.

​

• Роль спадкових факторів. Для людини справедливі закони спадковості. Багато ознак (тип статури, колір очей, волосся, група крові тощо) визначається ще до народження

Ознаки людини, що жорстко детерміновані

• На їх формування в процесі розвитку організму зовнішнє середовище майже не впливає.
• Однак більшість ознак не детермінована, і на її формування умови середовища впливають суттєво.
• Мають спадкову схильність, але визначаються значною мірою впливом зовнішнього середовища такі ознаки людини, як інтелект, зріст і маса тіла, сила і спритність м’язів, схильність до деяких захворювань тощо

• Вплив негативних чинників на розвиток плода. Хоча формування органів і функціональних систем дитини в процесі ембріонального розвитку визначається генотипом, а плід відносно добре захищений від багатьох зовнішніх впливів і отримує через плаценту все необхідне для існування, багато факторів, що впливають на материнський організм, можуть впливати і на організм дитини, що розвивається.

• Вплив харчування на процеси росту та розвитку людини. 
• На темпи росту та розвитку людини впливає характер харчування. Збалансоване за калорійністю й білковим складом харчування не тільки сприяє оптимальному темпу росту в дитячому та підлітковому віці, але й сповільнює процеси старіння.

• Натомість обмеження в харчуванні, особливо білкове голодування, призводить до затримки росту, а надлишкове харчування прискорює старіння та сприяє розвитку захворювань .

​

• Роль психологічних чинників, виховання та навчання. 
• Затримка росту дитини може бути зумовлена психологічними чинниками. Хронічний емоційний стрес призводить до порушення секреції гормону росту, унаслідок чого знижуються показники росту дитини.

• Підтвердження цьому - менші розміри тіла дітей, які виросли в умовах асоціальних сімей і жорстокого виховання.

​

• У постембріональному розвитку дитини вплив чинників зовнішнього середовища зростає. Особливості характеру, властивості пам’яті, довільної уваги, мислення визначаються не лише природними задатками, але й умовами виховання й навчання

• Під час формування багатьох функцій існують критичні періоди, коли навчання є найбільш ефективним. Це стосується, наприклад, опанування в ранньому віці мов - по завершенні оптимального періоду навчання відбувається складніше і за участі дещо інших мозкових структур.

• Підтвердженням цьому є випадки дітей, що виросли у незвичайних умовах. Робота мозку підлітків оптимізована для швидкого засвоєння нової інформації. В результаті цього формуються нейронні зв’язки, які є підґрунтям для ефективної роботи дорослого мозку.

​

Вплив чинників зовнішнього середовища на постембріональний розвиток дитини