Розпад Римської імперії

Терешко Л.Б

Вторгнення гунів. Падіння Західної Римської імперії

• Як у період республіки, так і за часів імперії Рим мав багато ворогів. Та йому завжди вдавалося їх перемагати або стримувати. Але в умовах ослаблення імперії стримування просування у її межі сусідніх народів («варварів») стало серйозною проблемою.
• «варварами» римляни називали своїх сусідів-неримлян, яких вони вважали відсталими та некультурними.
• До варварів вони відносили кочовиків — гунів, слов’янські племена, а також германців, до яких належали готи, франки, вандали, бургунди та інші.
• Вперше римляни зрозуміли небезпечність варварів у II ст. до н.е., коли зіткнулися на північних кордонах імперії з тевтонами й кімврами. Тоді Риму вдалося завдяки умілості полководців та реформованій армії зупинити просування варварів у глиб країни

• Не оминули варвари й Україну.
• Так, у першій половині III ст. в українське Причорномор’я з Прибалтики прийшли готи. Тут вони захопили античні міста-держави Ольвію, Тіру, а також Боспорське царство.
• Звідси в другій половині ІІІ ст. здійснювали походи в Малу Азію та на Балканський півострів, завдаючи клопоту Римській імперії.
• Із часом готи розділилися на дві групи: вестготів, які жили на захід від Дністра, й остґотів, які жили в нижній течії Дніпра.
• У IV ст. готи прийняли християнство та створили королівство на чолі з Германаріхом.

Поміркуймо!�Римський історик про навалу готів�

• Готи розсіялися по всьому берегу Фракії й ішли обережно вперед, причому ті їхні земляки або бранці, що самі здалися римлянам, указували їм багаті селища... Не кажучи вже про природжену силу зухвалості, великою допомогою було для них те, що день у день до них долучалося безліч земляків з тих, що в перші дні переходу на римську землю через голод продавали себе за ковток кепського вина або за жалюгідний шматок хліба. До них приєдналося багато робітників із золотих копалень, що не могли знести тягар оброків.
• 1. Про які події йдеться в документі?
• 2. Хто й чому долучався до готів і допомагав їм у боротьбі проти римлян?

​

• Для набігів на прикордонні території Римської імперії варварські племена утворювали потужні союзи. Ослабла імперія змушена була укладати з варварами мирні угоди, надавати їм землі для поселення, набирати з них легіони. І навіть деякі римські полководці в цей час мали варварське походження.
• Згодом почався рух величезних мас варварів, який вчені називають «великим переселенням народів »

• Події цієї грандіозної міграції, що відбувалися з IV до VII ст., вчені називають «Великим переселенням народів» ЗНО. Велике переселення народів докорінно змінило карту світу. Його початком прийнято вважати вторгнення до Європи гунів. Цей могутній і загадковий народ прийшов від кордонів Давнього Китаю, здолавши десятки тисяч кілометрів, підкоривши дорогою десятки народів. Страх перед навалою гунів змушував племена, що населяли територію Європи, кидати свої землі й шукати безпечних місць.
• Ті, хто наважувався чинити опір, були підкорені гунами і разом з ними просувалися все ближче до кордонів Римської імперії

Причини Велике переселення народів

Варто запам’ятати!

​

Велике переселення народів — масштабне переміщення населення в IV—VII ст., що поклало початок новим державам на руїнах Римської імперії.

• На початку V ст. головною небезпекою для римської держави були гуни.
• У 30-х роках V ст. вождь Аттіла об'єднав під своєю владою гунські племена.
• «Бич Божий» — саме таке прізвисько дістав Аттіла від римлян. Він спустошив Балканський півострів і вдерся до Галії.

У 375 р., рятуючись від гунів, дозволу оселитися у межах Римської імперії попросили вестготи. Імператор Валент погодився надати землі у Фракії (на сході Балканського півострова) й обіцяв годувати їх якийсь час.

За це вестготи зобов’язувалися служити в римському війську. Римські чиновники порушили угоду, і варвари не отримали достатньо продуктів харчування.

• Потерпаючи від голоду і жахливих умов, готи на чолі зі своїм вождем Алларіхом повстали. Проти бунтівників вирушила імператорська армія.
• У 378 р. біля Адріанополя відбулась вирішальна битва. Римляни зазнали нищівної поразки. Серед десятків тисяч загиблих римлян був імператор Валент II

• Тривалий час натиск варварів вдавалося стримувати традиційною римською політикою: «поділяй і володарюй».
• Але чим далі, тим складніше ставало утримувати кордони імперії. Вестготів вдалося приборкати і на деякий час об’єднати державу під владою імператора Феодосія І. Та після його смерті держава знову розпалася.

• У 395 р. його сини Гонорій і Аркадій на теренах колись єдиної імперії утворили дві держави: Західна Римська імперія зі столицею в Римі й Східна — зі столицею у Константинополі.
• Пізніше Східну Римську імперію почали називати Візантією — від назви міста Візантій.
• Відтоді імперія ніколи більше не об’єднувалася.

​

У 401 р. Західна Римська імперія вже не змогла дати відсіч вестготам на чолі з їхнім вождем Алларіхом і змушена була відкуплятися від варварів.

А коли в 410 р. Рим відмовився платити, Алларіх 24 серпня з допомогою рабів, що відчинили вночі міську браму, захопив «вічне місто». Так Аларіх увійшов у Рим. Протягом трьох днів варвари грабували місто. Римляни могли знайти захисток лише в церквах, які Алларіх зберіг.

Під владою варварів опинилися південь Іспанії, а в 429 р. — африканські провінції.

Падіння Рима сучасники сприйняли як всесвітню катастрофу, адже протягом 800 років існувало «Вічне місто», влада якого поширилася на все Середземномор’я

• Через 40 років після нашестя племен вестготів на територію Західної Римської імперії вторглися племена гунів. Ще у 377 р. ці кочові племена отаборилися в провінції Паннонія.
• Римська імперія певний час тримала гунів у покорі, сплачуючи їхньому вождю чималу данину (близько 120 кг золота щороку) та утримуючи заручників.

• У 40-х роках V ст. вождем гунів став Аттіла (?– 453 р.). Він був заручником у римлян і добре вивчив життя імперії. Хоробрий і талановитий полководець, гунський володар мріяв про завоювання світу.
• Він прославився грабунками та насиллям, тому християни прозвали його «бичем божим».
• Аттіла об’єднав під своєю владою племена гунів і напав спочатку на Східну Римську імперію.
• У 447 р. його війська підійшли до Константинополя і змусили імператора заплатити величезний викуп (400 кг золота). Західна імперія після розмови Папи Римського Лева І з Аттілою погодилась на викуп у 1400 кг золота.

Цікаво знати�

• Як розповідає легенда, одного разу в Паннонії до Аттіли підійшов пастух і приніс йому меч, який знайшов на пасовищі. Вождь гунів, узявши в руки меч, сказав: «Довго був у землі цей священний меч, і ось боги подарували його мені для завоювання всіх народів світу».

​

• У 451 р. війська Аттіли вдерлися на землі Західної Римської імперії, в Галлію, і взяли в облогу місто Орлеан.
• Вестготи, що володіли цими землями, звернулися по допомогу до Риму.
• Коли здавалося, що місто може врятувати тільки диво, на допомогу прибули римські війська на чолі з «останнім великим римлянином» Флавієм Аецієм та королем вестготів Теодоріхом. Облогу з Орлеана було знято

• Щоб дати відсіч могутньому супротивникові, свої сили об’єднали римляни, франки, вестготи, бургунди, алани, сакси. Вирішальна битва між союзниками і гунами відбулася на Каталаунських полях 20 червня 451 р. н. е.. Вона була однією з найкривавіших битв давнини в Європі. У ній загинуло близько 62 тис. воїнів. Завдяки мужності вестготського короля Теодоріха та стійкості римської піхоти, битву було виграно. Розгромлена армія Аттіли залишила межі Римської імперії. У 453 р. Аттіла несподівано помер після власного весілля. Його держава розпалася.

• Західна Римська імперія, яка вистояла у війні з могутніми гунами, невдовзі зазнала нападів вандалів з території Північної Африки, де вони створили могутню державу на чолі з королем Гейзеріхом.
• У 455 р. вони взяли колись неприступну для ворогів столицю Західної Римської імперії.
• Два тижні вандали грабували й руйнували Рим. Тисячі жителів «вічного міста» загинули, захищаючи домівки, тисячі були перетворені на рабів. Було знищено культурні досягнення багатьох поколінь народів імперії, зруйновано архітектурну велич гордовитого Риму, втрачено шедеври мистецтва.

Варварство-це

невігластво, грубощі, руйнування культурних цінностей";

• З того часу поняття «вандалізм» використовують, коли йдеться про безглузду жорстокість і знищення надбань культури.

​

• Але Рим остаточно ще не був переможений. У 468 р. римський флот з морськими силами Гейзеріха.
• Скориставшись помилками римлян та застосувавши запалювальні судна, вандали перемогли. З того часу західноримські імператори вже не мали реальної влади. Їх контролювали варварські вожді. Символічно, що останній імператор, як і легендарний правитель Риму, мав ім’я Ромул. У 476 р. Ромула Августула позбавив влади вождь остготів Одоакр, а символи його влади відправив до Константинополя

• 476 р. вважають роком падіння Західної Римської імперії, коли закінчилася історія Стародавнього світу.
• Лише Східна Римська імперія проіснувала після цього ще тисячу років, перетворившись згодом на сильну й розвинену Візантійську імперію.

Поміркуймо!�

• Населення Рима зменшилося, оскільки народ частково було перетворено на рабів, а деякі втекли. За 45 років, що минули з часу вторгнення Аларіха в Рим, його населення зменшилося на 150 тис. осіб, якщо не більше.
• Великі палаци спорожніли, й усе в них було мертвим, римляни рухалися, немов примари, містом, яке було занадто великим для їхнього життя, що завмирало... Рим мав являти собою картину урочистого вмирання міста, у величних просторах якого залягає могильна тиша. Федорова О. В. «Обличчя імператорського Рима»
• 1. Про який період історії Риму йдеться в розповіді?
• 2. Які прийоми для зображення життя в місті використовує авторка?
• 3. Якою, на вашу думку, була кінцева мета варварів? Свою відповідь обґрунтуйте на основі розповіді.

​

Узагальнення і систематизація

• Укладіть інтелектуальні загадки, використовуючи інформацію хмаринки, та запропонуйте їх розгадати друзям.

Домашнє завдання�

• Опрацювати презентацію уроку
• Пройти тест по темі за посиланням