ПРЕДМЕТ ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ��ТЕМА УРОКУ №33�МОНОПОЛІЗМ, ВПЛИВ МОНОПОЛІЙ НА ЕКОНОМІЧНІ ПРОЦЕСИ��ВИКЛАДАЧ ДЕНИСЕНКО ОЛЕНА ГРИГОРІВНА
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ�ОБОВ’ЯЗКОВО!!!�
ЗАВОДИМО ЗОШИТ–КОНСПЕКТ (48 листків), ЗАПИСУЄМО ТЕМИ, ВИКОНУЄМО ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ТА НАПРВЛЯЄМО ВИКЛАДАЧУ
ДЕНИСЕНКО ОЛЕНІ ГРИГОРІВНІ
тел. 0502009223
НАПРАВИТИ НА ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ: 12111964elenadenisenko@gmail.com
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ�ОБОВ’ЯЗКОВО!!!
ТЕОРЕТИЧНЕ ПИТАННЯ (письмово)
Дайте розгорнуту відповідь на наступне питання:
БАЖАЮ УСПІХІВ У ВИКОНАННІ ЗАВДАННЯ!
ПРИ ВИНИКНЕННІ ПИТАНЬ ЗВЕРТАЙТЕСЯ!
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ�ОБОВ’ЯЗКОВО!!!
ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ (ОДНЕ на вибір)
Виконайте одне з наступних завдань:
1. Створіть інфографіку або схему "Як монополія впливає на ринкову рівновагу" з порівнянням ситуації на конкурентному ринку та монопольному.
2. Напишіть есе "Чи потрібні монополії сучасній економіці?" обсягом 1,5 сторінки.
Монополія — виключне право (виробництва, торгівлі, промислу тощо), що належить одній особі, групі осіб (олігополія) чи державі.
Монопольне утворення — підприємство, об'єднання чи господарське товариство та інше утворення, що займає монопольне становище на ринку.
Ринок чистої монополії — це такий тип побудови ринку, на якому продукцію пропонує один продавець. Підприємство-монополіст має задовольнити всіх потенційних покупців певного товару в межах даного ринку, і тому це підприємство ототожнюється з галуззю. В широкому розумінні монополія — це така ситуація, за якої продавців (виробників) настільки мало, що кожний з них може впливати на загальний обсяг пропозиції та ціну продукції, що реалізується.
Головними ознаками ринку чистої монополії є:� — відсутність досконалих замінників продукції фірми-монополіста;� — неможливість входження на ринок інших фірм;� — велика кількість покупців на ринку;� — досконала інформованість щодо цін, фізичних ознак товару, інших параметрів ринку.
Суб'єкт господарювання займає монопольне (панівне, домінуюче) становище на ринку товарів, якщо:� — на цьому ринку немає жодного конкурента;� — немає значної конкуренції внаслідок обмеженої можливості доступу інших підприємств на ринок;� — частка підприємства на ринку продукції перевищує 35 % і суб'єкт господарювання не довів, що зазнає значної конкуренції.
СУТЬ МОНОПОЛІЇ
Історія монополії сягає сивої давнини. Згадку про неї знаходимо вже у старогрецького філософа Аристотеля. Він відносить її до «мистецтва наживати майно», зазначаючи, що «вигідно в розумінні наживання майна, якщо хтось зуміє захопити будь-яку монополію».
Англійський філософ Томас Гобс описує монополії, створені ще феодальною державою для зарубіжної торгівлі. Він їх називає корпораціями, «метою яких є збільшення прибутків шляхом монопольного права купівлі і продажу як вдома, так і за кордоном».
Адміністративна монополія виникає внаслідок дій державних органів. 3 одного боку, це надання окремим фірмам виключного права на виконання певного роду діяльності. Так голландській та англійській Ост-Індським компаніям на початку 17 ст. державою було надано вийняткове право на торгівлю з Індією. 3 другого боку, це організаційні структури для державних підприємств, коли вони об'єднуються і підпорядковуються різним главкам, міністерствам, асоціаціям. Тут, як правило, групуються підприємства однієї галузі Вони виступають на ринку як єдиний господарський суб'єкт і між ними відсутня конкуренція. Економіка колишнього Радянського Союзу належала до найбільш монополізованих у світі. Домінуючою там була саме адміністративна монополія, передусім монополія всесильних міністерств і відомств. Більше того, існувала абсолютна монополія держави на організацію й управління економікою, яка базувалась на пануючій державній власності на засоби виробництва.
Економічна монополія.Саме про неї ітиме головним чином мова далі. Її поява зумовлена економічними причинами, вона виростає на базі закономірностей господарського розвитку. Йдеться про підриємців, які зуміли завоювати монопольне становище на ринку. До нього ведуть два основні шляхи. Перший полягає в успішному розвитку підприємства, постійному зростанні його масштабів шляхом концентрації капіталу. Другий — набагато швидший — базується на процесах централізації капіталів, тобто на добровільному об'єднанні або поглинанні переможцями банкрутів. Тим чи іншим шляхом або поєднуючи обидва, підприємство досягає таких масштабів, коли починає домінувати на ринку. Воно переходить в іншу категорію підприємств: з розряду «статистів», що не грають істотної ролі і кожне зокрема не може вплинути на загальну ситуацію, до розряду «солістів», які фактично розігрують ринковий «спектакль».
ВИДИ МОНОПОЛІЙ
ЗА ПРИЧИНОЮ ВИНИКНЕННЯ
Природна монополія виникає внаслідок об'єктивних причин. Вона відбиває ситуацію, коли попит на даний товар чи послугу найкраще задовольняється однією або кількома фірмами. В її основі — особливості технологій виробництва й обслуговування споживачів. Тут конкуренція неможлива або небажана, бо при входженні в галузь інших фірм, витрати на виготовлені продукції зростуть. Причиною є економія від маштабу — чим більше вироблено продукції, тим менша її вартість. Прикладом можуть служити енергозабезпечення, телефонні послуги, зв'язок, трубопровідний транспорт і т. д. У цих галузях існує обмежена кількість, якщо не єдине національне підприємство, і тому, природньо, вони посідають монопольне становище на ринку. Ліквідація чи розукрупнення таких монополій економічно недоцільні. Найвища ефективність функціонування галузі забезпечується лише за умови наявності одного виробника чи дистриб’ютора (розподільника).
Робота з термінами конспект
ЗА ФОРМОЮ ОБ'ЄДНАННЯ КАПІТАЛУ
Картель — це об'єднання декількох підприємств однієї галузі виробництва, учасники якого зберігають свою власність на засоби виробництва і вироблений продукт, промислову і комерційну самостійність, і домовляються про частку кожного в загальному об'ємі виробництва, цінах, ринках збуту. Існує багато міжнародних картелів. Найвідоміший з них — це картель Організації країн експортерів нафти (ОПЕК). Він намагається регулювати випуск нафти його членам, з метою контролювати ціну, щоб максимізувати групові прибутки.
Синдикат — це об'єднання ряду підприємств однієї галузі промисловості, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва, але втрачають власність на виготовлений продукт, а значить, зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність. У синдикатів збут товарів здійснюється загальною збутовою конторою.
Складніші форми монополістичних об'єднань виникають тоді, коли процес монополізації поширюється і на сферу безпосереднього виробництва. У цьому разі виникає необхідність об'єднання у межах однієї корпорації послідовних, взаємопов'язаних виробництв кількох галузей промисловості, тобто вертикальній інтеграції, або комбінування. Наприклад, у межах велетенських автомобільних корпорацій можуть об'єднуватися підприємства, що видобувають сировину, виплавляють сталь, виготовляють автомобілі та ін. На цій основі виникає така більш висока форма монополістичних об'єднань, як трест.
Трест — це об'єднання ряду підприємств однієї або декількох галузей промисловості, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, виробничу і комерційну самостійність, тобто об'єднують виробництво, збут, фінанси, управління, а на суму вкладеного капіталу власники окремих підприємств отримують акції тресту, які дають їм право брати участь в управлінні і привласнювати відповідну частку прибутку.
ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ
Причини виникненні монополій пов'язані передусім із змінами в технологічному способі виробництва. Передумовою цих змін була промислова революція кін. XVIII — поч. XIX ст., технічні винаходи, поява нових галузей промисловості та швидкий розвиток виробництва в багатьох із них, насамперед, у легкій промисловості.�Через процес концентрації виробництва, коли підприємства, замість ведення між собою виснажливої конкурентної боротьби, укладають між собою угоду, тобто об'єднують і капітал.
«ДІЛОВІ ЛЮДИ»
Джон Рокфеллер
Джон Пірпонт Морган
УТВОРЕННЯ ФІНАНСОВОГО КАПІТАЛУ У ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ СВІТУ
Німеччина | Шість берлінських банків контролювали 751 акціонерне товариство. До складу правління цих банків входило 51 великий промисловець. Фінансова олігархія — 300 сімей |
Велика Британія | П’ять найбільших банків відігравали керівну роль в економічному житті країни |
Франція | До правління Французького банку входили господарі найбільших промислових монополій. Фінансова олігархія — 200 сімей |
США | Банки Моргана і Рокфеллера контролювали 112 акціонерних компаній. Фінансова олігархія — 60 сімей |
Японія | Концерни Міцуї і Міцубісі володіли і промисловими підприємствами і банками |
Завершення становлення нової економіки спричинило значні соціальні зміни. Сформувалися основні групи індустріального суспільства — підприємці та наймані робітники.
У середовищі різних соціальних груп зароджувався прошарок суспільства, який згодом дістав назву «середній клас» — це люди з певним достатком, майном, рівнем освіти та статусом у суспільстві.
ПОЛІТИЧНИЙ РОЗВИТОК. РОБІТНИЧИЙ РУХ.
МІЖНАРОДНИЙ СОЦІАЛІСТИЧНИЙ КОНГРЕС
| І Інтернаціонал | ІІ Інтернаціонал |
Рік і місце заснування | 28 вересня 1864 р., Лондон | 14 липня 1889 р., Париж |
Мета створення | Об’єднання та координація дій робітничого руху | Продовження боротьби за права робітників |
Ідеологія | Марксизм | Марксизм |
Гасло | «Пролетарі усіх країн, єднайтеся!» | «Пролетарі усіх країн, єднайтеся!» |
Документи | «Установчий маніфест» «Тимчасовий статут…» | «Установчий маніфест» «Тимчасовий статут…» |
Учасники | Профспілки, кооперативні асоціації, освітні гуртки, товариства | Марксисти, анархісти, анархо-синдикалісти, соціалісти |
Наслідки створення | Об’єднання робітників в єдину організацію; вироблення тактики політичної боротьби; поширення марксистських ідей | Удосконалення методів і засобів боротьби, впровадження дня солідарності робітників - 1 Травня |
ЖІНОЧИЙ РУХ
Робітничий мітинг у Німеччині в 1907 р.
БУДЬ СОБОЮ І РОБИ, ЩО ХОЧЕШ!
Мері Кассат
МІГРАЦІЙНІ РУХИ�