Перегляньте фрагмент з мультфільма. Як ви думаєте, про що буде йти мова на уроці?
Письмовий твір-опис тварини
"Ти назавжди у відповіді за тих, кого приручив"
Варто один тільки раз завести кішку, і зупинитися вже не вийде. Так вважав Ернест Хемінгуей, відомий письменник і лауреат Нобелівської премії. Дійсно, він дуже любив кішок, а у себе вдома, в маєтку на острові Кі-Уест, влаштував справжнісінький котячий рай. Його вихованці могли гуляти, де їм тільки заманеться, отримували хорошу їжу і жили вільно. А все розпочалося з кошеняти, якого знаменитому письменникові подарував його друг, капітан Стенлі Декстер, ще в 1935 році. Вихованець повинен був принести Хемінгуею удачу, адже за старою легендою, поширеною у моряків, такі кішки - справжні талісмани. Їх брали з собою в довгі плавання капітани кораблів, щоб потім обов'язково повернутися назад.
Російський письменник Антон Чехов з любов'ю ставився до всіх собак - як домашніх, так і бездомних. Сучасники згадують, що Чехов, коли жив у Ялті, підгодовував половину бездомних собак міста, а двох навіть тримав у себе вдома - Тузика й Каштана. Однак найбільше Чехову подобалися такси, оскільки вони мають «лапи криві, тіла довгі, але розум надзвичайний»��
Що означає «описувати»?
Типи мовлення
Твір-розповідь
Твір-опис
Твір-роздум
Художній опис — емоційне, образне висловлювання, яке не лише передає певні відомості, а й збуджує нашу уяву, розвиває фантазію. Щоб написати художній твір-опис, потрібно використати:
Він прокинувся й нащулив вуха: у вогкому струмені вітру долинав сухий, різкуватий звук. Звук летів знизу, від річки. Лось звівся, тепер його постать чітко вималювалася в удосвітніх сутінках. Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, із якого обнесло листя…Лось був старий самець, уже звик до заповідника, в який потрапив із тайги, звик до людей і до того, що його підгодовують. Але те недуже тріщання пробудило в ньому неясний страх, який нагадав про життя в тайзі, про небезпеки, які там на нього чигали, і лось зрушив із лежбища, а потім і побіг
Є. Гуцало «Лось»
Вночі прийшла осінь, і вовк хмукнув на сизий листок ожини, хмукнув і сказав: "Ого-го!" Тоді він підняв лапу і лапою вмився. Промив очі, пострушував з себе листя, послухав свист синиці і знову ліг. Потім вовк заспівав. Він співав тихим старим голосом, і така дорога лежала за ним, що аж за Одесою і за Єгиптом виднілася кожна бадилина. Вовк лежав між грибами, очима у поле, і над ним по листочку опадав ліс.
Звали його Сіроманцем, і він був найстарішим вовком у світі. Все своє сіроманче життя він водив зграю. Молоді вовки з лісів і яруг мріяли пройти у нього бойову вовчу стратегію і тактику…
Тепер, на старість, вовк осліп. Бурхлива темнота зацарювала в його очах. Один лише нюх водив його по світу.
М. Вінграновський «Сіроманець»
Народилася не ранньою весною, як всі її сестри та брати. Було тоді вже тепле, ясне, веселе літо. Тим-то вона була найменшою в родині, "мізинчиком". Її дуже жаліли й любили, але ж любили не тільки за те, що була вона манісінька, як кошенятко. Була вона добра, лагідна, плоха, звичайненька, слухняна, роботяща. І ніколи ніхто не бачив, щоб вона колись гнівалась, чи була роздратованою, або ж мала якісь примхи.
Була вона й сама така пухка, як мох. Мала довгу вовночку, що, мов шовком, вкривала все її тільце. Сама тільки мордочка була голенька й нагадувала садову жовто-фіолетову квіточку — "братки". Та були ще в неї голенькі зісподу, рожеві лапки.
В. Королів-Старий «Хуха-Моховинка»
Прочитайте зразки опису тварини в художньому стилі
Я дуже люблю домашніх тваринок. І ось нарешті батьки мені подарували на день народження кошенятко.
Воно було маленьке, пухнасте, чорного кольору з білою цяточкою на лобі. Цяточка мала форму зірочки, тому всі почали називати кошеня Зірочкою. Кругленька мордочка з чорним носиком, блискучими очицями і маленькими стоячими вушками була у мого кошеняти.
Яке воно було кумедне! Товстеньке, на коротких ніжках. Щоразу, коли воно мене бачило, підбігало, терлося об ноги, ніби запрошувало погратися з ним. Кошенятко мало веселу вдачу, а тому дуже швидко стало улюбленцем родини.
Найбільше Зірочка любила гратися з паперовим метеликом. Кошенятко весело підстрибувало, ставало на задні ніжки, крутило голівкою.
Я дуже люблю свою Зірочку і задоволений тим, що вона у мене є.
У моєї бабусі є собака. Це велика середньоазіатська вівчарка, яка має кличку Рекс. До нас він потрапив, коли був зовсім маленьким. Тоді Рекс був схожий на кумедне ведмежа, і ми всі любили з ним гратися.Зараз у нього довга густа шерсть білого кольору, на спині злегка завихрена. Голова велика, мордочка видовжена, звужена до носа. Очі у Рекса темні і розумні. Дивиться він на всіх пильним, уважним поглядом. Стрункі довгі ноги заросли гладенькою шерстю. Хвіст коротенький, а з нього хвильками спадає шерсть. Рекс великий і сильний, та характер має добрий і спокійний. І хоча він уже дорослий, любить гратися з м’ячиком, бігати зі мною наввипередки. Мені подобається Рекс, і я залюбки з ним граюся.
тулуб — довгий, маленький, великий, витягнутий;
шерсть — довга, коротка, густа, гладенька, пряма, кучерява, блискуча, тьмяна, жорстка, м’яка, пухнаста, шовковиста;
лапи — довгі, короткі, криві, рівні;
хвіст — довгий, короткий, куций, пухнастий, прямий, шаблевидний;
вуха — довгі, висячі, настовбурчені, гострі, великі, маленькі;
мордочка — загострена, коротка, тупа, приплюснута, прямокутна, видовжена, кругла;
очі — чорні, карі, зелені, сірі, темні, грайливі, блискучі, злі, сумні, веселі, радісні, хитрі.
Лексика для опису тварини:
1. Мій улюбленець.
2. Опис тварини:
а) мордочка;
б) тулуб;
в) лапки;
г) хвостик;
д) очі.
3. Звички і вдача.
4. Моє ставлення до тварини.
Домашнє завдання
Описати домашнього улюбленця