Павло Прокопович Глазовий — український поет-гуморист �і сатирик

Внутрішньому світові всесвітньовідомого гумориста якнайліпше відповідають слова Великого Кобзаря:

«Щоб знать людей, то треба пожить з ними. А щоб їх списувать, то треба самому стать чоловіком, а не марнотратцем чорнила і паперу».

Ключові поняття:

• Гумор — співчутливе, доброзичливе висміювання негативних явищ життя або вад людського характеру гумор.
• Сатира — різке висміювання суспільних вад.
• Іронія — вживання слів у негативному сенсі, прямо протилежному буквальному.
• Гумореска — невеликий за обсягом художній твір, у якому зображено комічні події та персонажі в смішному вигляді. 
• Алегорія — образ, в якому все зображення має переносне значення; вираження ідеї в предметному образі: лисиця — хитрість, осел — тупа упертість, вовк — хижацтво.

​

• Павло Прокопович Глазовий – безперечно наступник Остапа Вишні в українській літературі, який продовжив з гумором висвітлювати важливі теми українського народу, хоча вже і в віршованій формі.
• При цьому біографія поета-гумориста спокійна і розважлива. А його син Олекса, продовживши шлях батька, понині друкує татові доробки. За що ми маємо бути дуже вдячні, адже твори поета актуальні по сьогодні.

Хронологічна таблиця

• 30 серпня 1922 – Павло Прокопович Глазовий народився  в селі Новоскелюватка 

(нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім’ї хлібороба.

• 1940 – закінчив Новомосковську педагогічну школу на Дніпропетровщині, мріяв бути учителем української мови. Призваний служити в армії.  Починає друкувати перші твори. Учасник німецько-радянської війни.

• «Гумор – це велика справа, – казав Павло Прокопович. – Але в житті не завжди весело. Хоча я і вважаю себе щасливою людиною. Адже пройшов пекельними дорогами війни і залишився живим. (А статистика свідчить: зі ста виживали троє). На війні було не до жартів. А по війні весь час смішу людей. Хоча, буває, рикошетом і самому дістається. Але нічого – писав, пишу знову й знову беруся за перо».

Хронологічна таблиця

• Після війни навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ.

​

Остап Вишня, прочитавши кілька гуморесок П. Глазового, позитивно оцінив спроби гумориста початківця і сказав:�«Пишіть, пишіть ще і ще!»�

Хронологічна таблиця

• 1950 – закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького.
• 1950–1961 рр. — заступник головного редактора журналу «Перець», згодом заступник головного редактора журналу «Мистецтво».
• 1956 – перша збірка «Великі цяці».
• З 1968  року – член Спілки письменників України.

Хронологічна таблиця

• 1980-ті рр. – пік популярності, написав найвідоміші збірки «Хай вам буде весело» (1981), «Сміхологія» (1982)
• 1988 – Павло Глазовий лауреат премії імені Остапа Вишні за книгу «Сміхологія».
• 1993 – Заслужений діяч мистецтв України.
• 1997 – Нагороджений Орденом «За заслуги» III ступеня.

Хронологічна таблиця

• 29 жовтня 2004 – помер  у Києві, похований на Байковому кладовищі.
• Хронологічна таблиця Павла Глазового дійсно не має надзвичайних викрутасів долі. Лише збірки, твори, вірші, поеми та довге літературне життя. А ми тепер маємо змогу втішатися його доробками та сміятись, вкотре зачитуючись гумором неперевершеного сатирика.

Його гумор залишився життєдайною силою для читачів і після смерті письменника 

• Щасливі будьте і здорові,�Живіть у радості й любові,�Нехай від лих і бід усіх�Вас береже здоровий сміх.

​

Найвідоміші збірки Павла Глазового –

• “Великі цяці”,
• ”Картикатури з натури”,
• ”Смійтесь,друзі,на здоров’я”,
• ”Сміхологія. Посібник для всіх, кому любий сміх”.

​

Павло Глазовий автор 13 книжок сатири та гумору, поеми «Слався, Вітчизно моя!», 8 книжок для дітей.

Нагороди�

• Лауреат премії імені Остапа Вишні (1988; року за книжку «Сміхологія»);
• Перший лауреат премії імені Петра Сагайдачного (1996);
• Літературна премія імені Наталі Забіли;
• Орден «За заслуги» 3 ступеня (1997; за вагомий внесок в українську літературу);
• Почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України»;
• Медаль Міжнародного доброчинного фонду «Українська хата» — «За доброчинність».

Вшанування пам'яті�

• У місті Білій Церкві створено Міжнародний благодійний фонд імені Павла Глазового.
• 8 листопада 2011 року в Києві, на будинку по вулиці Льва Толстого, 25, де з 1951 по 2004 рік жив і творив поет-гуморист, встановлено гранітну меморіальну дошку.
• В 2016 році у місті Кривий Ріг на честь письменника була названа вулиця.
• В журналі «Перець» № 10 за 1980р розміщено дружній шарж А. Арутюнянца, присвячений сатирику.

П. Глазовий "Еволюція"�

В зоопарку батька

Запитав хлопчина:

Чи то правда, що від мавпи

Походить людина?

—  Правда,— мовив батько. — Наука доводить,

Що людина, безперечно,

 Від мавпи походить.

—  То чому ж ці мавпи

Сильно так відстали?

Чом людьми ще й досі

Справжніми не стали? —

Батько вуса гладить,

 Весело сміється:

—Таке, синку, й людям

Не всім удається.

​

Бесіда за змістом твору

•  Яким було перше запитання хлопчика?
•  Даючи відповідь, на що посилається батько?
•  Про що було друге запитання?
•  Чому, на вашу думку, батько «весело сміється» перш ніж відповісти синові?
•  Що мав на увазі батько, сказавши що не всі люди є справжніми?
•  Які випадки свідчать про те, що інколи людину не можна назвати людиною?
•  Які вчинки роблять людину справжньою?
•  Як ви розумієте такий вислів «У будь-якій ситуації залишайся людиною»?
•  Що висловлює гуморист у своєму творі?

​

Опрацювання твору П. Глазоваго «Еволюція»

• Тема: зображення допитливого хлопчика, якого цікавить питання, чому мавпи досі не стали справжніми людьми.
• Ідея: засудження тих, хто ганьбить ім'я людини.
• Основна думка: людина повинна завжди бути справжньою людиною, де б і в якій ситуації вона не опинилася.

ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ�«НАЙВАЖЧА РОЛЬ»�

• Вихваля свого синочка�Мати на всі боки:�— У студії при театрі�Вчиться вже два роки.�Дуже довго муштрували�Хлопця режисери.�Аж тепер він дочекався�Першої прем’єри.�Роль найважчу доручили�Любому синочку:�Він на сцені в третій дії�Викочує бочку!

​

Бесіда за змістом твору

•  Чи бували ви в театрі ? Чи слідкували, як актори виконують свої ролі?
•  Що потрібно, щоб роль виконати якнайкраще?
•  Що свідчить про «сліпу любов» матері до сина?
•  Якою була наука у хлопця?
•  Як у назві простежується гумористична спрямованість твору?
•  Яке значення останнього рядку гуморески?

​

Опрацювання гуморески �П. Глазового «Найважча роль»

• Тема: вихваляння матір'ю свого синочка за «талант», який він врешті-решт виявив «на сцені в третій дії».
• Ідея: засудження хвалькуватості, бездушності, невміння на справі довести свої знання, обдарованість.
• Основна думка: не маючи здібностей, хисту, ніколи не станеш справжнім професіоналом.