Професійний розвиток вчителя�як умова ефективності освітнього процесу в НУШ

​

​

К.п.н, доцент кафедри початкової освіти КЗ «ЗОІППО» ЗОР О.Мельник

Можна стверджувати, що ефективні школи тільки тому ефективні, що мають у своєму розпорядженні ефективних учителів

(К. Роу)

​

Численні дослідження (McKinsey^[3],[4], OECD^[5]) показують, що високоефективні освітні системи мають певні спільні риси та використовують подібні інструменти для покращення результатів навчання учнів.

Досвід цих систем свідчить про те, що найбільше значення мають три складові:

1) залучення найкращих фахівців до педагогічної діяльності;

2) перетворення цих фахівців на ефективних педагогів;

3) здатність системи забезпечити найкращі умови навчання для кожної дитини.

(«Методика експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації шляхом вивчення їх практичного досвіду роботи»).

Які проблеми професійного зростання вчителя?

• - низький рівень мотивації педагогічних працівників;
• - «колекціонування» сертифікатів;
• - не відслідковуються результати підвищення кваліфікації;
• - не диференційований методичний супровід на різних рівнях;
• - відсутність індивідуальної траєкторії професійного розвитку.

Педагогічні працівники зобов’язані:�(ст.22 «Закону України «Про повну загальну середню освіту»)

• дотримуватися принципів дитиноцентризму та педагогіки партнерства у відносинах з учнями та їхніми батьками;
• виконувати обов’язки, визначені Законом України “Про освіту”, цим Законом, іншими актами законодавства, установчими документами закладу освіти, трудовим договором та/або їхніми посадовими обов’язками;
• забезпечувати єдність навчання, виховання та розвитку учнів, а також дотримуватися у своїй педагогічній діяльності інших принципів освітньої діяльності, визначених статтею 6 Закону України “Про освіту”;
• використовувати державну мову в освітньому процесі відповідно до вимог цього Закону;
• володіти навичками з надання домедичної допомоги дітям;
• постійно підвищувати свою педагогічну майстерність

ЦІННІСНО-СВІТОГЛЯДНА ДОМІНАНТА

Завдання, які повинен уміти вирішувати вчитель нової формації:

�учити новому мисленню, методам пізнання й самоорганізації;

уміти підвести до дверей, дати ключ і навчити учня як учасника освітнього процесу користуватись цим інструментом;

навчити учня самоорганізації та показати йому реальний шлях до самореалізації

Портрет ідеального вчителя (на думку батьків)

• Повага до кожного учня, рівне ставлення до всіх (72%)
• Вміння зацікавити навчанням, надихати учнівство (70%)
• Розуміння дітей, вміння знаходити з ними спільну мову (67%)
• Здатність розкривати учнівський потенціал (51%)
• Комунікативність, відкритість до спілкування (48%)
• Терплячість та самоконтроль (43%)
• Турбота про здоров”я та емоційний стан учнів (36%)
• Оригінальний стиль викладання (33%)
• Вміння розв”язувати конфлікти (31%)
• Досконале знання свого предмета (30%)

Моніторинг НУШ

• 1. Учителі закладів освіти різних типів (загальноосвітні, спеціалізовані, пілотні), різних за розташуванням та наповненістю класів підтримують на уроках переважно такий тип взаємодії з учнями, як домінування/ конфлікт.
• 2. Прояви співпраці між учителем та учнями на уроках трапляються удвічі рідше, ніж прояви домінування з боку вчителя. Пропонуючи учням співпрацю, вчителі рідше за інше «спонукають їх до командної роботи або дискутують та розмовляють».
• 3. «Дискутування» учителів з учнями має майже найнижчі кількісні показники, поступаючись лише «критиці та нагадуванню».

Моніторинг НУШ

• На уроках математики, як і сукупно на всіх навчальних предметах, переважають такі типові висловлювання вчителя, як «надання вказівок, говоріння, читання, бесіда з учнями» та «запитання щодо перевірки знань».
• Таке становище може свідчити про те, що учитель намагається підсилити своє домінування на уроках з тих предметів, які підлягають державній підсумковій атестації, і готовий зменшити контроль за учнями, зменшуючи надання вказівок та запитань щодо перевірки знань, посилює співпрацю на уроках з тих предметів, де державна підсумкова атестація не передбачена

Навчаємося для змін

«Учителі мають мати чітке розуміння власних сильних сторін і сфер професійної діяльності, що потребують покращення; мають моделювати важливість інвестування свого часу в професійний розвиток» (Австралійський професійний стандарт для вчителя)

Значення професійного стандарту

• Перша мета стандарту – стати підґрунтям для освітньої програми у вищій освіті, за якою готують педагогів. Університети повинні орієнтуватися на фактичну потребу системи освіти. Щоби це не була переважно теорія й історія педагогіки, а й різні курси, які є прикладними і які будуть готувати вчителя, який опанував сучасні освітні технології, відповідні наскрізні і професійні компетентності.
• Друга мета стандарту – планування вчителем свого професійного розвитку та підвищення кваліфікації.
• Вчитель, маючи професійний стандарт як орієнтир, зможе після самооцінювання обирати ті ніші, у яких йому чи їй хотілося б розвинути свої вміння й навички.
• Згідно з професійним стандартом учителя має розвиватися й система підвищення кваліфікації. Адже організації, які пропонують курси підвищення кваліфікації, зможуть орієнтуватися на формування й розвиток відповідних професійних компетентностей учителя. Важливо, щоб учителі могли реалізувати своє право на вибір підвищення кваліфікації і, співвідносячи свої потреби і пропозицію, могли ухвалювати вдалі рішення, як і де підвищувати свою кваліфікацію.
• Третя мета стандарту – оцінювальна. Є два інструменти оцінювання вчителя – атестація раз на 5 років і добровільна сертифікація, яка складається із зовнішнього оцінювання й моніторингу роботи вчителя Державною службою якості освіти. Важливо, щоби професійний стандарт брали до уваги під час розроблення цих інструментів.

Значення стандарту для системи післядипломної освіти

• відтермінувати введення в дію оцінювальної мети професійного стандарту. Не можна перевіряти професійну діяльність учителя за новим стандартом, якщо ви не дали часу для підвищення кваліфікації за ним.
• Наприклад, перші 3 роки стандарт варто запроваджувати тільки для створення освітніх програм вищої освіти і для планування підвищення кваліфікації вчителя. І лише потім застосовувати під час перевірки роботи вчителя. Тобто вчителю треба дати можливість покористуватися професійним стандартом.

ТРУДОВІ ФУНКЦІЇ В ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНДАРТІ

Навчання учнів предметів (інтегрованих курсів)

Партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу

Участь в організації здорового та безпечного освітнього середовища

Управління освітнім процесом

Безперервний професійний розвиток

Компетентності учителя

• Загаль
• ні
• Про
• фесійні

Загальні компетентності

• Громадянська
• Соціальна
• Культура самовираження
• Лідерська
• Підприємницька

Громадянська

• �Здатність діяти відповідально і свідомо на засадах поваги до прав і свобод людини і громадянина; реалізувати свої права і обовязки; усвідомлювати цінності громадянського суспільства та необхідність його сталого розвитку.

​

• Соціальна
• Здатність до міжособистісної взаємодії , роботи в команді, спілкування з представниками інших професійних груп різного рівня.

Культурна компетентність

• Здатність виявляти повагу та цінувати національну культуру, багатоманітність і мультикультурність у суспільстві; здатність до вираження національної культурної ідентичності, творчого самовираження.

​

• Лідерська
• Здатність до прийняття ефективних рішень у професійній діяльності та відповідального ставлення до обов’язків, мотивування людей до досягнення спільної мети

Підприємницька

• Здатність до генерування нових ідей, виявлення та розв’язання проблем, ініціативності та підприємливості

Про проведення моніторингового дослідження рівня сформованості професійних компетентностей учителів початкової школи

• 1. Здійснити у лютому-березні 2021 року внутрішню апробацію інструментарію моніторингового дослідження рівнів сформованості професійних компетентностей учителів початкової школи м. Запоріжжя та Запорізької області. 2. Завідувачу науково-дослідної лабораторії «Інноваційні технології розвитку професійної компетентності вчителя у системі післядипломної освіти» Мельнику О.М забезпечити: 2.1. розробку анкети для проведення моніторингового дослідження (до 02.02.2021); 2.2. інформування респондентів з числа вчителів початкових шкіл м. Запоріжжя та Запорізької області щодо участі в опитуванні за покликанням https://forms.gle/wqRwfw1j31Bottsr9;

АНКЕТА САМООЦІНЮВАННЯ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ�

Моніторинг рівня сформованості професійних компетентностей

А. Навчання учнів предметів (інтегрованих курсів).�

• А1. Мовно-комуніктивна компетентність.
• -Зрозуміло висловлювати іноземною мовою власні думки, бажання, наміри, а також пояснювати свої дії в освітньому процесі, професійному спілкуванні; сприяти опануванню учнями іноземної мови для вирішення комунікативних завдань у життєвих ситуаціях. 

​

А. Навчання учнів предметів (інтегрованих курсів).

• А 2. Предметно-методична компетентність.

- Застосовувати міжпредметні зв’язки та інтеграцію змісту різних освітніх галузей, навчальних предметів (інтегрованих курсів) під час підготовки та проведення навчальних занять .

-  Формувати в учнів розуміння природних зв’язків різних процесів, уміння вирішувати практичні завдання, що вимагають синтезу знань з різних освітніх галузей; розвивати в учнів системне мислення .

- Застосовувати технології розвитку в учнів критичного мислення для розуміння себе, своїх цінностей та потреб, здатності до осмислення власних рішень та їх наслідків, навичок рефлексії .

-  Розвивати в учнів здатність протистояти інформаційному тиску, усвідомлювати маніпуляції. 

- Оцінювати результати навчання учнів і здійснюю їх моніторинг на засадах компетентнісного підходу.  

​

А. Навчання учнів предметів (інтегрованих курсів).

• А 3.Інформаційно-цифрова компетентність.
• Використовувати відкриті електронні (цифрові) освітні ресурси педагогічного спрямування для професійного розвитку та обміну педагогічним досвідом, створювати та наповнювати власне е-портфоліо .
•  Добирати електронні (цифрові) освітні ресурси, оцінювати їх ефективність для досягнення навчальних цілей відповідно до умов навчання, вікових особливостей, рівня підготовки та потреб учнів .
• Модифікувати, редагувати, комбінувати існуючі електронні (цифрові) освітні ресурси; створювати (за потреби) особисто або спільно з іншими особами нові електронні (цифрові) освітні ресурси; впорядковувати ресурси і надавати до них доступ учасникам освітнього процесу .
•  Аналізувати та інтерпретувати в електронному (цифровому) середовищі інформацію про активність і ефективність навчальної діяльності учнів; реалізувати стратегії оцінювання за допомогою цифрових сервісів; добирати цифрові інструменти оцінювання, критично аналізувати доцільність їх використання .

​

Б. Партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу.

• Б 1. Психологічна компетентність.
• Складати (брати участь у складанні) індивідуальної програми розвитку та\або індивідуального навчального плану учня (за потреби), іншим чином сприяти формуванню індивідуальної освітньої траєкторії учнів .
•  Визначати прояви завищеної чи заниженої самооцінки учнів з метою її коригування .
• Використовувати основні стратегії роботи з учнями, що сприяють формуванню їхньої позитивної самооцінки .

​

Б. Партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу.

• Б 2. Емоційно-етична компетентність.
• Використовувати способи самозбереження психічного здоров’я, запобігання професійному вигоранню, управління власними емоціями .
• Конструктивно реагувати на стрес, конфліктні ситуації, сприяти порозумінню .
•  Застосовувати в освітньому процесі практики концентрації уваги, усвідомленого емоційного реагування .
• Ураховувати в освітньому процесі підходи, визначені цілями сталого розвитку; розкривати потенціал учасників освітнього процесу для креативних колективних рішень щодо подолання проблем, які впливають на колектив закладу освіти, місцеву громаду, глобальну спільноту .

​

Б. Партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу.

• Б 3. Компетентність педагогічного партнерства.
• Залучати батьків до участі в освітньому процесі, а також до прийняття рішень, що стосуються навчання, виховання і розвитку учнів .
•  Організовувати співпрацю із залученими фахівцями на основі принципів командної взаємодії .
• Співпрацювати із залученими фахівцями у процесі розроблення та реалізації індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану для осіб з особливими освітніми потребами (за потреби) .

​

В. Участь в організації безпечного та здорового освітнього середовища.�

• В.1.Інклюзивна компетентність.

-  Використовувати інструменти забезпечення інклюзивного навчання в освітньому процесі .

- Застосовувати принципи і стратегії універсального дизайну в сфері освіти і розумного пристосування для забезпечення доступності (фізичної, інформаційної тощо) здобуття освіти .

- Забезпечувати педагогічну підтримку осіб з особливими освітніми потребами. 

- Здійснювати необхідні адаптації\модифікації в освітньому процесі відповідно до особливих освітніх потреб учнів .

-  Організовувати процеси навчання, виховання і розвитку учнів з урахуванням їхніх потреб, здібностей і реальних навчальних можливостей .

- Використовувати в роботі з учнями матеріали, пристрої та обладнання (за потреби) для задоволення їхніх індивідуальних потреб у навчанні, особистісному та фізичному розвитку .

- Організовувати освітній простір безпечно та з врахуванням особливостей, потреб і можливостей учнів .

​

В. Участь в організації безпечного та здорового освітнього середовища

​

• В 2.Здоров’язбережувальна компетентність.
• Використовувати методики, що зменшують вплив стресогенних факторів на здоров’я учнів .

​

• Надавати домедичну допомогу учасникам освітнього процесу (за потреби) .

​

В. Участь в організації безпечного та здорового освітнього середовища

• В 3. Проєктувальна компетентність.
•  Розміщувати та використовувати дидактичні матеріали та обладнання в навчальному приміщенні з урахуванням їх актуальності, доцільності, функційності, естетичної привабливості, а також індивідуальних освітніх потреб учнів .
• Використовувати фізичний, інформаційний простори навчальних та інших приміщень закладу освіти як освітній ресурс .
•  Проєктувати осередки навчання, виховання і розвитку в навчальному приміщенні (на території закладу освіти) спільно з учнями, зважаючи на їх вікові особливості, інтереси і потреби .

Г.Управління освітнім процесом.�

• Г 1. Прогностична компетентність.
•  Формулювати цілі освітнього процесу на основі прогностичних методів планування .
• Здійснювати різні види планування освітнього процесу на різних його етапах залежно від поставленої мети, індивідуальних особливостей учнів, особливостей діяльності закладу освіти .
•  Розробляти навчальні програми на основі модельних навчальних програм (за потреби) .
• Г 2.Організаційна компетентність.
• Організовувати навчальні заняття різних типів .
•  Раціонально використовувати навчальний час .

​

Г.Управління освітнім процесом.�

• Г 3.Оцінювально-аналітична компетентність.
• Застосовувати різні форми оцінювання результатів навчання учнів.
• Застосовувати до різних видів оцінювання відповідну методику та шкалу .
• Розробляти критерії оцінювання різних видів навчальної діяльності .
• Встановлювати та фіксувати результати навчання учнів, на їхній основі визначати індивідуальну освітню траєкторію (за потреби) .
• Розвивати в учнів уміння здійснювати самомотивацію до навчання, аналіз, рефлексію навчальної діяльності та її результативності .

​

Д.Безперервний професійний розвиток.�

• Д 2. Здатність до навчання впродовж життя.
• Аналізувати пропозиції різних суб’єктів освітньої діяльності, які забезпечують професійний розвиток вчителя (щодо спроможності надавати якісні освітні послуги) .
• Визначати ефективні форми взаємодії з професійними спільнотами (у тому числі з громадськими організаціями вчителів) .
• Активно долучатися до діяльності професійних спільнот .
•  На основі визначених професійних потреб і запитів учителів забезпечувати їх підтримку в організації освітнього процесу, набутті (вдосконаленні) ними педагогічної майстерності, самооцінюванні професійної діяльності .
• Д 3. Рефлексивна компетентність.
• Здійснювати моніторинг власної педагогічної діяльності .

​

Напрями вдосконалення підготовки вчителів у післядипломній освіті

• Моніторинг рівня сформованості професійних компетентностей (анкета самооцінювання )
• Розроблення ОП для вчителів різних кваліфікаційних категорій
• Впровадження інноваційних технологій організації післядипломної освіти (знання, уміння як складники компетентностей)
• Розвиток наскрізних (загальних) компетентностей
• Побудова індивідуальної траєкторії професійного зростання вчителя (ЦПР)
• Психолого-педагогічний супровід професійного розвитку вчителів у міжкурсовий період (консультування, вебінари, тренінги, майстер-класи)
• Самоосвіта (вебінари, творчі групи, конкурси, інтернет-спільноти, тренінги, вивчення досвіду колег, узагальнення власних напрацювань)

​

Методичний супровід професійного розвитку

• - Діагностика рівня сформованості професійних компетентностей учителів.
• - Врахування запитів учителів при плануванні методичної роботи.
• - Впровадження кваліметричних вимірів ефективності уроків, занять.
• - Активні форми методичної роботи.
• - Відслідковування результативності професійного розвитку.