Внутрішнє середовище організму. Кров. Лімфа

​

​

​

​

Роботу виконала

Сичевська Яна

10-А класс

Кров

Кров – це рідка сполучна тканина організму, що виконує важливі функції в забезпеченні його життєдіяльності. Кров складається з рідкої частини плазми та різноманітних клітин (еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів). Вона циркулює системою судин під дією сили ритмічних скорочень серця або судини, що його заміщує. Безпосередньо не контактує з іншими тканинами тіла через наявність гематопаренхіматозних бар’єрів. У всіх хребетних кров має червоний колір, завдяки гемоглобіну, що міститься в еритроцитах.

​

​

​

Загальні відомості

• Разом з лімфою і тканинною рідиною кров є внутрішнім середовщем організму. Вона виконує в організмі багато важливих функцій. Основною з них є перенесення газів, тобто кисню, від органів дихання до тканин і вуглекислого газу – від тканин до органів дихання. Кров, що збагатилась в органах дихання на О2, називається артеріальною, а кров, що віддала О2 тканинам і забрала з них СО2 – венозною.
• Кров бере участь у регуляції водно-сольового обміну та кислотно-лужної рівноваги. Важливою властивістю крові є здатність до її згортання, що забезпечує швидке припинення кровотечі.

​

Функції крові

• 1. Транспортна
• 2. Поживна – кров розносить по тілу поживні речовини від кишечника або з місць накопичення
• 3. Видільна – видаляє з клітин та тканин організму кінцевих продуктів обміну речовин
• 4. Дихальна – гемоглобін еритроцитів розносить кисень до усіх органів і тканин, забираючи вуглекислий газ
• 5. Регуляторна – кров розносить по організмові фізіологічно активні речовини, які регулюють та об’єднують діяльність різних органів і систем
• 6. Терморегуляторна – здійснюється за рахунок фізичних властивостей води плазми крові.
• 7. Захисна – лейкоцити крові забезпечують фагоцитоз, а також виділення антитіл проти антигені; здатність крові до згортання, внаслідок чого припиняється кровотеча
• 8. Гомеостатична – досягається завдяки тому, що кров, омиваючи усі органи і тканини, здатна нормалізувати склад внутрішнього середовища під контролем нервової системи
• 9. Трофічна

Склад крові

• Еритроцити
• Найчисленніші з формених елементів. Зрілі еритроцити не містять ядра і мають форму двоввігнутих дисків. Циркулюють 120 днів і руйнуються в печінці і селезінці. В еритроцитах міститься білок – гемоглобін, який забезпечує головну функцію – транспорт газів. Саме гемоглобін надає крові червоне забарвлення. У легенях гемоглобін зв’язує кисень, перетворюючись на оксигемоглобін, він має світло-червоний колір. Крім кисню, гемоглобін у формі кабоксигемоглобіну переносить з тканин у легені і невелику кількість вуглекислого газу. �Еритроцити в кров’яному руслі є носіями групових властивостей. Формені елементи становлять 40-45% об’єму крові, плазма – 55-60%. Відносна сталість кількості формених елементів крові регулюється нейрогуморальним механізмами. До складу крові входять білки, вуглеводи, ліпіди, мінеральні речовини, вода.

​

Лейкоцити

• Лейкоцити – складаються із цитоплазми і ядра; утворюються в червоному кістковому мозку, селезінці, лімфатичних вузлах. Лейкоцити здатні самі активно рухатись, проникати крізь стінку капілярів і виходити у міжклітинний простір. Виконують важливу функцію захисту організму від проникнення хвороботворних мікробів. При пошкодженні шкіри вони направляються із судин у тканини, до рани, де захоплюють бактерії і перетравлюють їх. Цей процес називається фагоцитозом, а клітини, що здійснюю їх функцію – фагоцитами.
• Є кілька видів лейкоцитів, різних за розмірами, будовою і функціями. Всі вони мають ядро. Форма змінна, непостійна. Лейкоцити руйнуються у місцях запалення і селезінці. Живуть від кількох діб до кількох десятків років. До групи лейкоцитів також відносяться лімфоцити – білі кров’яні клітини, що знаходяться переважно у лімфі. Виконують функцію створенні імунітету.

​

Тромбоцити

• Тромбоцити – кров’яні пластинки, без’ядерні клітини крові діаметром 2-4 мкм, що мають неправильну округлу форму й утворюються в червоному кістковому мозку з мегакаріоцитів.
• При пошкодженні стінки судини тромбоцити нагромаджуються в місці травми і руйнуються, виділяючи при цьому в плазму особливий фермент. Під його впливом розчинний білок фібриноген, що знаходиться у плазмі, перетворюється на нерозчинну форму – фібрин, що утворює густу волокнисту мережу ниток, у якій застрягають видалення плазми, що залишилася, тромб ущільнюється, закупорює судину, і кровотеча припиняється. Через якийсь час тромб розсмоктується і прохідність судини відновлюється.
• Тривалість життя тромбоцитів становить 7-10 днів. Беруть участь у процесах згортання та фібринолізу, забезпечують ретракцію кров’яного згустку. Здатні переносити у своїй мембрані циркулюючі умінні комплекси, підтримувати спазм судин.

​

Групи крові

• У людини відомо близько тридцяти систем груп крові, серед яких найважливішими є система АВ0 та система Rh. За системою АВ0 є два основні білки еритроцитів (аглютиногени), позначаються літерами А і В, та два додаткові білки плазми (аглютиніни) – Альфа і Бета. Відсутність аглютиногенів позначають позначають цифрою “0”. За їхньою наявність чи відсутністю виділяють чотири крупи крові:
• 1. I (0) – без аглютиногенів та з обома аглютинінами
• 2. II (А) – тільки з аглютиногенами А та з аглютиніном бета
• 3. III (В) – тільки з аглютиногенами В та з аглютиніном альфа
• 4. IV (АВ) – з обома аглютиногенами та без аглютинінів

​

Лімфа

• Лімфа – прозора рідина, за своєю структурою схожа на плазму крові проте не містить клітин крові, але містить багато видів лімфоцитів та макрофагів.
• З капілярів лімфа надходить в лімфатичні судини, а потім в протоки і стовбури: ліворуч в грудну протоку, лівий яремний і лівий підключичний стовбури; праворуч в правий лімфатичний протік, правий яремний і правий підключичний стовбури. Протоки і стовбури впадають у великі вени шиї, а потім у верхню напіввену. По дорозі до венозного кровотоку лімфа фільтрується в лімфатичних органах – селезінці, зобній залозі та лімфовузлах. На шляху лімфатичних судин розміщені лімфатичні вузли, які виконують бар’єрну функцію й імунну роль.

Функції

• Тиск в лімфатичних судинах нижчий ніж в кровоносних. Лімфа рухається повільніше ніж кров. Клітини стінок лімфатичних судин більш проникні, ніж стінки капілярів кровоносних судин, тому білки, які не потрапили в тканини з кровотоком, а також продукти життєдіяльності та складні білки, синтезовані в клітинах тканин, проникають в лімфатичні судини і повертаються до кровотоку. Система клапанів у великих судинах забезпечує потік лімфи лише в одному напрямку. Потік лімфи забезпечується скороченням навколосудинних м’язів
• Функції лімфи – повернення білків, води і солей із тканин у кров. В організмі людини міститься 1-2 л лімфи. Лімфатична система бере участь у створенні імунітету, захищає організм від хвороботворних мікробів. Лімфатичними судинами при зневодненні та загальному зниженні захисних сил імунітету можливе поширення паразитів: найпростіших, бактерій, вірусів, грибків, що називають лімфогенним шляхом розповсюдження інфекції, інвазії або метастазування пухлин.

​

Дякую за увагу