Роздробленість Русі-України
Середина ХІІ – середина ХІІІ ст.
Київське, Чернігівське та Переяславське князівства
1. У якому році на з’їзді руських князів ухвалено таке рішення:�«…Кожен хай держить отчину свою: Святополк – Ізяславів [уділ]; Володимир – Всеволодів [уділ]; Давид, Олег, Ярослав – Святославів [уділ]; іншим [хай будуть] уділи, які їм роздав Всеволод…»?
�«Осе я одходжу зі світу сього. А ви… майте межи собою любов, бо ви є брати… Тепер же поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він вам буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяславль, а Ігорю — Володимир, а В’ячеславу — Смоленськ…»?
А убезпечити державу від князівських міжусобиць
Б запровадити станово-представницьку монархію
В упорядкувати систему збирання данини
Г ліквідувати удільні князівства
3. Який князь відіграв провідну роль в організації походів, напрямки яких позначено на карті?��
А Ярослав Мудрий
Б Володимир Мономах
В Ярослав Осмомисл
Г Данило Галицький
4. Правовий статус «отчини» як родової власності, спадкового володіння певної князівської лінії було закріплено
�
5. Боротьбу проти нападів половців на Русь найбільш успішно вели князі
6. Чи правильне твердження?
А обидва варіанти правильні
Б тільки 1-й варіант правильний
В тільки 2-й варіант правильний
Г обидва варіанти не правильні
7. У якому році відбулася подія, описана в уривку з історичного джерела: «Володимир Мономах сів у Києві. Зустріли ж його митрополит Никифор з єпископами й усіма киянами з честю великою.., сів він на столі отця свого й предків своїх, і всі люди раді були, а заколот улігся…»?
8. Після смерті Ярослава Мудрого в Київській державі
А утворено тріумвірат князів.
Б започатковано «шлюбну дипломатію».
В усунуто від влади династію Рюриковичів.
Г підпорядковано Київського митрополита Константинопольському патріарху.
9. Яка пам’ятка давньоруської літератури містить такі настанови:
10. За заповітом великого князя київського Ярослава Мудрого
1 визначено стольні (столичні) міста для княжіння.
2 започатковано традиції «шлюбної дипломатії».
3 передано владу над Києвом старшому сину Ізяславу.
4 запроваджено принцип отчини в успадкуванні влади.
5 встановлено принцип сеньорату (старшинства)в престолонаслідуванні.
6 заборонено набирати на військову службу найманців-варягів.
7 утверджено владу великого князя київського в племінних князівствах.
Кінець ХІ – середина ХІІІ ст. – доба роздробленості
Причини роздробленості
Київське князівство
найбільш заселене князівство
Київ – одне з найбільших і найбагатших європейських міст
80 мiст i мiстечок
резиденцiя митрополитiв
Спільна спадщина князівського роду
Населення Києва - 50 тис. душ
Юр´їв, Вишгород, Василів
1146-1246 рр. - київський престол
46 разів переходив
1169 р. – пограбування Києва військом Андрія Боголюбського
с. 86
Найдовше за доби роздробленості тривало князювання співправителів Святослава (1177–1194 рр.) та Рюрика (1180–1202 рр.).
Чернігівське князівство
найбільше за територією князівство
Чернігів – другий після Києва центр Русі
40 мiст i мiстечок
16 уділів
середина ХІІ ст. виокремлення Новгород-Сіверського князівства
династії Ольговичів та Давидовичів
Путивль, Любеч, Тмутаракань
залучали половецькі орди для здійснення своїх марнославних планів
претензії на київський престол
«Хочу чи списа зламати при полі Половецькому та й наложити головою чи шоломом пити воду з Дону»
військо майже все загинуло, а четверо князів потрапили в полон
відкрито шлях половцям на Чернігівську, Переяславську та Київську землі
1185 р. – похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців
засудження князівських чвар
1187 р. – «Слово про похід Ігорів»
автор невідомий
«Підемо в похід і собі славу здобудемо»
річка Каяла
с. 87
Переяславське князівство
територія невелика
до поч. ХІІІ ст. не мало політичної незалежності й майже цілковито залежало від Києва
опорні пункти боротьби з кочовиками
25 міст і містечок
на сході й півдні землі безпосередньо межувало зі Степом
Воїнь,
Лубни, Полтава
щит для Києва й інших руських земель
1187 р. – перша літописна згадка слова «Україна»
с. 88
Князь Володимир Глібович