Тема: Профілактика інфекційних захворювань

Що таке профілактика захворювань?

Комплекс медичних, санітарно-технічних, гігієнічних, педагогічних та соціально-економічних заходів, спрямованих на попередження захворювань та усунення факторів ризику.

Перевірте свої знання

Перед вами портрети видатних учених, наукова діяльність яких відіграла важливу роль у розвитку науки про інфекційні захворювання. Назвіть їх.

1.

2.Німецький мікробіол Роберт Кох (1843–1910) , який є одним з основоположників сучасної бактеріології і епідеміології та лауреатом Нобелівської премії.

3. Ілля Ілліч Мечников український, росiйський та французький науковець, один з основоположників порівняльної патології, еволюційної ембріології,імунології мікробіології,

4.Французький вчений Луї Пастер (1822-1895) став людиною, яка зробила прорив у медицині й імунології.

ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ (від лат. infectio – зараження) – це захворювання, що його спричиняє й підтримує наявний в організмі хвороботворний чужорідний збудник

На сьогоднішній день науці відомо понад 1300 інфекційних захворювань та їх кількість, на превеликий жаль, збільшується.

Ознаки інфекційних захворювань

1. Наявність патогенного мікроскопічного збудника.

2. Схильність до широкого епідемічного поширення.

3. Циклічність перебігу(послідовна зміна періодів)

4. Ймовірність розвитку затяжних і хронічних форм

5. Формування імунітету в макроорганізмів

6. Властивість передаватися від хворого до здорового

Епідеміологія - наука, що вивчає джерела зараження, механізм і шляхи передачі інфекції, а також способи профілактики інфекційних захворювань,

Особливо небезпечні інфекції.� Це група захворювань людини,що можуть раптово виникнути, швидко поширитись у вигляді епідемій або �пандемій і масово охопити населення, а також характеризуються тяжким перебігом і високою смертністю.

До групи особливо небезпечні інфекції належать:�

1) Чума, холера, натуральна віспа, жовта гарячка, гарячка Денге, хвороби, які спричиняють віруси Ебола, Зіка, Марбурга (це т. зв. конвенційні хвороби, що підлягають дії Міжнародних санітарних правил);

2) Висипний і поворотний тифи, грип, поліомієліт (хвороби, що підлягають міжнародному нагляду);

3) СНІД, сибірська виразка, сап, туляремія, орнітоз, ботулізм та ін. (хвороби, що підлягають регіональному або національному нагляду).

За природою збудників розрізняють:

1.Вірусні (кір, грип, СНІД, вірусні гепатити А, В, С, D, Е),

2.Пріонні (фатальне сімейне безсоння, губчаста енцефалопатія),

3.Бактеріальні (холера, чума, дизентерія, стафілококова і стрептококова інфекції, сальмонельоз),

4.Грибкові (епідермофітія, аспергільоз, кандидоз, мукоромікоз)

За механізмом передачі усі інфекційні захворювання об’єднують у групи:

1) кишкові інфекції з фекально-оральним механізмом передачі (холера, бактеріальна дизентерія, сальмонельози, ботулізм);

2) інфекції дихальних шляхів з повітряним механізмом передачі (грип, дифтерія, скарлатина, кашлюк, пневмонії,туберкульоз);

3) кров’яні інфекції з трансмісивним механізмом передачі (чума,

туляремія, висипний тиф);

4) кров’яні інфекції з нетрансмісивним механізмом передачі (зараження ВІЛом, гепатитом В під час ін’єктування, переливання крові, плазми);

5) інфекції зовнішніх покривів з контактним механізмом передачі

(вірусна хвороба Ебола, герпес).

Шляхи передачі інфекції – це чинники, що забезпечують перенесення інфекційного агента від хворого організму або від організма-носія до здорового.

Це повітря, вода, харчові продукти, ґрунт, предмети вжитку, живі переносники.

Інфекційні хвороби

Механізми й шляхи зараження

Висновок

Таким чином, за джерелом інфекції розрізняють антропонози, зоонози і сапронози.

1.Резервуаром збудників для антропонозних інфекцій є людина,

2. для зоонозів– тварини,

3. для сапронозів–ґрунт(правець, псевдотуберкульоз або вода (холера, легіонельоз).

Заходи профілактики інфекційних захворювань

За даними ВООЗ,смертність хворих інфекційних захворювань посідає 2-ге місце у світі.

1.Ізоляція хворих людей.

2.Розрив механізму передачі хвороби(ватно-марлеві пов’язкияки кип’ятіння води,термічна обробка харчових продуктів,особиста гігієна, дезінфекція (знищеннязбудників захворювання), дератизація

(боротьба з гризунами-переносниками),дезінсекція (боротьба з членистоногими-переносниками).

3.Формування несприйнятливості людини до захворювань( вакцина під час щеплення для формування штучного активного імунітету).

Виготовлення протидифтерійної сироватки

1 – 4 – багаторазове введення в організм коня знешкодженого дифтерійного токсину;

5 – забір крові з антитілами;

6 – 7 – виготовлення препарату, що містить антитіла;

8 – ампули з готовим препаратом;

9 – введення препарату хворій людині

Висновок

Профілактика інфекційних захворювань – це сукупність заходів, спрямованих на ізоляцію хворих, розрив механізму передачі хвороби та формування несприйнятливості до збудників захворювання.

ДІЯЛЬНІСТЬ ст.113�Самостійна робота. Особливо небезпечні інфекції

Серед особливо небезпечних інфекцій, що можуть масово поширюватись у вигляді епідемій і пандемій і характеризуються високою летальністю, чума,холера, натуральна віспа, жовта лихоманка, СНІД, грип, сибірська виразка,туберкульоз, ящур. Виберіть із цього переліку три інфекційні захворювання,

схарактеризуйте їх і заповніть таблицю.

Назва Збудник Механізм і шлях передачі Заходи профілактики

Завдання для самоконтролю

1. Що таке інфекційні захворювання?

2. Наведіть приклади інфекційних захворювань.

3. Що таке шляхи зараження?

4. Назвіть основні механізми зараження.

5. Що таке профілактика інфекційних захворювань людини?

6. Наведіть приклади профілактичних заходів щодо інфекційних захворювань.

7. Які ознаки та різноманітність інфекційних захворювань?

8. Які механізми й шляхи зараження інфекційними хворобами?

9. Які основні заходи профілактики інфекційних захворювань?

10. Обґрунтуйте судження про необхідність вакцинації як заходу профілактики інфекційних захворювань людини.

Домашнє завдання

§ 30. ПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

В.І.Соболь