Візантійська імперія

Візантійська імперія виникла після того як імператор Феодосій Великий поділив імперію між своїми синами, тобто у 395 році.

На місці давньої грецької колонії Візантія римський імператор Констянтин І Великий у 330 році заснував столицю – Константинополь.

Константин

На території Візантії проживали – греки, євреї, сирійці, єгиптяни, вірмени, грузини та інші народи. Найбільшими містами того часу були – Константинополь, Александрія, Антіохія. В цих містах проживало на той час близько 200 – 300 тисяч жителів.

За своїм устроєм Візантія була – монархією, а вся влада належала в країні – василевсу (з грецької імператор).

Імператор не отримував владу у спадок, його вибирали армія, синкліт(Сенат), народ.

Водночас імператор мав абсолютну і необмежену владу.

Він був понад законом, розпоряджався майном та життям підданих.

​

Візантія за Юстиніана І Великого

​

Юстиніан І Великий (527 – 565)

За часів правління даного діяча, Візантія досягла найбільшого розвитку.

В управління Юстиніана велику роль відігравала його дружина – Феодора.

ФЕОДОРА

ЮСТИНІАН

За наказом Юстиніана І в 528 – 534 рр. було укладено зібрання законів “Звід громадського права”, де поєднувались давні правові норми Риму і духовні цінності християн.

Зміни, які розпочав проводити Юстиніан І Великий вимагали великих коштів. В країні зростали податки та збільшилось хабарництво.

Це все призвело до великого повстання 532 року, яке отримало назву – “Ніка”(через гасло повстанців “Ніка”! – “Перемога”!) Це повстання тривало 8 днів, завершилось розгромом повстанців через підкупи вождів повсталих племен та вбито 35 тис. повстанців.

Юстиніан ставши на престол мріяв відновити Св’ящену Римську імперію, її могутність та славу. Тому розгромивши повстанців в середині країни, він почав збирати війська на боротьбу проти варварських племен.

У 534 році візантійська армія на чолі з полководцем Велизарієм розгромили вандалів у Північній Африці.

ВЕЛИЗАРІЙ

Після перемоги над вандалами, Велизарій з військами захопив острів Сицилія, і в 536 році він з військами захопив без бою Рим.

СИЦИЛІЯ

Юстиніан майже досяг своєї мети по відновленню могутності колишньої Римської імперії, але через напади на його країну слов’ян змушений був повернути війська з Західної Європи назад. Велизарій впорався і з цим. Він зумів захистити східні кордони.

СХІДНІ КОРДОНИ

ВІЗАНТІЙСЬКА ІМПЕРІЯ

Лев III Ісавр (717— 741  рр.)

Розвиток культури

Будівництво собору св. Софії

Реорганізація війська

Створення постійного війська з роздачею землі

Боротьба з арабами

Боротьба проти іконоборців

Заборона поклонятися іконам і передача монастирських земель військовим

БАТЛ 2.

Правління Льва ІІІ Ісавра

У першій половині VII ст. на кордонах Візантії з’явились нові вороги – араби.

​

Арабам вдалось

захопити частину території Візантії – Сирію, Палестину, Північну Африку, Месопотамію.

Декілька разів араби намагались взяти штурмом Константинополь, але всі рази виявились не вдалими. Біля стін міста у протоці візантійці палили арабські кораблі “грецьким вогнем”

У 717 році араби втретє хотіли захопити місто Константинополь, але на його захист виступив з військами імператор Лев ІІІ Ісавр

Його війська розбили ворога

майже вщент – з 1800 арабських

кораблів тільки 5 вдалось вціліти.

А на суходолі з 200 тисяч

арабського війська, залишились

вцілілими лише 30 тисяч.

Лев ІІІ Ісавр

Після перемоги над арабами Лев ІІІ Ісавр реорганізував свою армію. Але реорганізація армії коштувала досить дорого, і він за службу у армії вирішив роздавати військовим землю.

Більшість земель була у власності церкви.

Можливість забрати землі у церкви з’явилась тоді коли розпочався іконоборчий рух, приводом до якого стало протистояння між прихильниками і противниками вшанування ікон.

Іконоборство – релігійно – політичний рух, спрямований проти вшанування ікон.

Лев ІІІ Ісавр скористався цим і у 726 році видав указ про заборону поклоніння іконам, для того щоб розпочати забирати землі у монастирів та церков.

Цей рух дав можливість Льву ІІІ Ісавру створити візантійську кінноту.

Візантійська імперія – Ромейська імперія

Правління Македонської династії

Засновником Македонської династії став

Імператор Василь І.

Прийшовши до влади

він відразу ж започаткував

успадкування влади

тільки членами правлячої

династії.

​

Василь І

У ІХ столітті Візантія розпочала тривалі війни за повернення територій.

Найбільше успіхів у цій діяльності досяг імператор Василь ІІ Болгаробієць.

Після смерті Василя І

Ісавра на Візантію

починають нападати

болгари. У протистоянні з

ними відзначився імператор

Василь ІІ прозваний

Болгаробійцем. У 1014 році

він домігся вирішальної

перемоги над ними.

Візантія і турки - сельджуки

У 1068 році візантійський імператор Роман IV розпочав війну проти турків.

Війна точилась з перемінним успіхом.

У 1071 році біля містечка Манцикерта

візантійська армія зазнала поразки.

Імператор і всі воєначальники

потрапили до полону і пообіцяли

виплатити туркам велику данину.

Але візантійці не захотіли виплачувати

данину і позбавили імператора влади.

Турки ж в свою чергу продовжили завоювання Візантійських земель і на завойованих територіях утворили державу Румський султанат.

Загроза втратити країну призвела до боротьби за владу в країні.

У 1081 році владу захоплює у

Візантії Олексій Комнін.

Він заснував династію Комнінів

Для захисту країни він створив

нову армію та придушив

заворушення всередині країни.

Після смерті Олексія до влади приходить його син

Іоан І Комнін

За часів цього правителя Візантія розпочала торгівельне протистояння з Венецією.

За наказом імператора усіх венеціанських купців заарештували та відмінили всі їхні торгівельні привілеї.

​

​

​

​

1076 році імператор Мануїл І

розпочав грандіозний похід

проти турків, але його

війська зазнали поразки.

Після цих подій Візантія

втратила території в Малій

Азії.

Після смерті Мануїла І Візантія ще більше занепала і за часів нового правителя

Андроніка І в країні розпочався

справжній терор. Але населення

Йому за такі дії помстилось і

під час його виходу в народ,

натовп його затоптав на площі.

Після Андроніка до влади

приходить Ісак Ангел, за якого

країна ще більше занепала.

Андронік І

1204 – Четвертий хрестовий похід. Захоплення хрестоносцями Константинополя. Розпад імперії.

Створення Нікейська імперія, Епірське царство і  Трапезундська імперія.

Вони розгорнули боротьбу за відновлення Візантії, але об’єднати свої сили не змогли, сперечаючись, хто буде новим імператором.

Поступово провідна роль у  боротьбі проти латинян перейшла до Нікейської імперії.

Візантійську імперію відновив нікейський імператор Михаїл VIII Палеолог (1259—1282  рр.).

Латиняни на той час зазнали від візантійців багатьох відчутних ударів, і врешті­решт Константинополь був захоплений. Латинська Романія припинила існування.

У 1261  р. Михаїл VIII Палеолог став першим імператором відновленої Візантійської імперії.

Проте його влада поширювалася лише на частину Балканського півострова, невелику територію Малої Азії та кілька островів в  Егейському морі.

​

Відродженій імперії одразу почала загрожувати нова небезпека  — турки­османи, із якими вона впоратися не змогла.

У 1453  р. тисячолітня імперія впала. Деякі історики говорять про цю дату як про кінець епохи Середньовіччя.

Культура �Освіта – початкова (“трівіум” – граматика, діалектика, риторика)�Середня – “квадріум” – арифметика, музика, астрономія, геометрія�ІХ ст. – вища школа: Іоанн Дамаскін, Михаїл Пселл, Никифор Влеммід, Феодор Метохіт, Лев Математик, один із засновників алгебри (він перший почав використовувати буквені позначення).