М'ята перцева (лат. Mentha piperita), або м'ята холодна, або м'ята англійська– трав'янистий багаторічник, вид роду М'ята родини Ясноткові, або Губоцвіті, виведений гібридизацією м'яти садової (колоскової) і м'яти водної. М'ята перцева вважалася цінною рослиною ще в Стародавньому Римі: листя м'яти використовували для натирання меблів, а водою, настояною на м'яті, обприскували кімнати. У Стародавньому Єгипті м'яту клали в гробниці фараонів, а свою назву вона отримала на честь німфи Менти, яку було перетворено на рослину з прекрасним, ніжним, але холодним ароматом. Рослина м'ята дуже популярна в англійській кухні як приправа в соус до баранини. Американці використовують м'яту як інгредієнт фруктових і овочевих салатів, а також у якості приправи до томатного соку і змішаних напоїв. Вирощують перцеву м'яту для виготовлення лікарських препаратів різної дії.��

Ботанічна характеристика

• Коренева система — кореневище, що є підземним пагоном, від якого відходять додаткові корені.
• Стебло чотиригранне, розгалужене, висота до 80 см.
• Листки видовжені, яйцевидні, з гострими зубчиками. На нижній стороні є багато залоз з ефірними маслами.
• Квітки двостатеві або жіночі, дрібні, рожевуватого кольору, зібрані на кінці стебла в колосовидне суцвіття.
• Плід, що утворюється рідко, складається з 4 горішків, у кожному з них по одній насінині.
• Насіння дрібне, маса 1000 насінин - до 0,1 г.

​

Кореневище у м'яти перцевої горизонтальне, розгалужене, з тонким корінням, стебло заввишки від 30 до 100 см, прямостояче, порожнисте, пряме, чотиригранне, вкрите короткими волосинками. Листя м'яти перцевої на коротких черешках, довгасте, яйцеподібне, навхрест супротивне, загострене до вершини і серцеподібне біля основи, з гостропильчастим краєм. Верхня сторона листової пластини темно-зелена, нижня світліша. Довжина листя від 3 до 5 см, ширина 1,5-2 см. Дрібні бузкові квітки утворюють колосоподібні суцвіття. Цвіте м'ята з кінця червня до вересня. Плід м'яти складається з чотирьох горішків ценобій, однак утворюються плоди м'яти дуже рідко. М'ята – цінний медонос, мед із неї виходить бурштинового кольору з виразним м'ятним ароматом.��

СОРТИ. В Україні вирощують багато місцевих сортів перцевої м'яти. Серед культурної м'яти найпоширеніші Прилуцька 6, Медичка, Краснодарська 2, Малахітова, Заграва, Лікарська 1, Лубенчанка та ін

Сорт Лідія

Попередники

М'яту вирощують на одному місці 2-3 роки підряд, тому розміщують її у спеціальних сівозмінах. Кращими попередниками для неї є озимі зернові, зернобобові, просапні овочеві, багаторічні бобові трави.

Обробіток грунту

Після просапних, овочевих поле орють на глибину27-30 см. Після інших поперед тиків є можливість провести одне-два лущення. Рано навесні проводять передпосівну культивацію на глибину 10-12 см в два сліди.

Восени під м'яту проводять оранку на глибину 25—30 см. Після зернових попередньо лущать стерню. Напровесні площу боронують і культивують з наступним боронуванням. Садять м'яту впродовж весни, але доцільніше висаджувати її ранньою весною.

М'яту зазвичай розмножують кореневищами, іноді розсадою. Норма висаджування кореневищ близько 20 ц/га. Спочатку тракторними підгортачами нарізують борозенки завглибшки 8—10 см з міжряддями 60—70 см. Живці завдовжки 10—12 см укладають на дно борозенок, притискують їх міжряддям 45 см і нормою висіву 12—15 кг/га.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ. М'яту висівають після просапних, овочевих культур і бобових трав, а також після озимих по удобрених парах. Часто її розміщують у спеціальних сівозмінах на низинних родючих ґрунтах. Восени після збирання попередника по вегетуючих бур'янах вносять глісол 36% в. р. (8—10 л/га). На одному місці м'яту можна вирощувати протягом двох-трьох років. Залежно від попередників і типу ґрунту під неї вносять органічні й мінеральні добрива. Після стерньових попередників під м'яту вносять 30— 40 т/га гною або повне мінеральне добриво (N90-120P90-120K90-120). На окультурених торфовищах використовують лише калійні або калійні та фосфорні добрива. Після просапних культур на мінеральних ґрунтах вносять тільки мінеральні добрива (40—60 кг/га діючої речовини) в легкозасвоюваній формі. Ефективне також внесення розбавленої гноївки. Восени після закінчення вегетації на плантації доцільно рівномірно розкидати компост (20—30 т/га), змішаний з фосфоритним борошном, що запобігає вимерзанню м'яти. На другий рік перед початком вегетації вносять мінеральні добрива. Внесення органічних і мінеральних добрив забезпечує приріст урожаю листя на 2—4 ц/га

Удобрення

Під м'яту вносять органічні і мінеральні добрива. Перед оранкою рівномірно розкидають 20-40 т/га гною та фосфорні і калійні (Р_45-50 К_60-70) добрива. Азотні (N_60-70) вносять під весняну культивацію. Якщо гній не вносять, норму мінеральних добрив збільшують до N_90-120 Р_90-120 K_90-120.

Садіння

М'ята перцева майже не формує насіння, тому розмножують її вегетативно кореневищами, зрідка - розсадою. Технологічний процес садіння включає нарізку борозен культиватором КРН-4,2 на глибиггу 8-Ю см. Ширина міжрядь при садінні - 45-70 см. Кореневища садять одночасно зі сівбою ранніх ярих культур. Запізнення із садінням знижує врожай. Осінні строки садіння (жовтень) можуть привести до вимерзання ослаблених кореневищ,. Найбільш продуктивні відрізки кореневищ довжиною 15-20 см. Загортають борозни культиватором КРН-4,2 на глибину 6-8 см при садінні навесні і на 10-12 см -восени. Норма садіння - 15-20 ц/га кореневищ.

Кореневища для садіння одержують внаслідок поздовжньої і поперечної культивації маточників. Можна використовувати картоплекопачі.

М'яту як багаторічну культуру слід розміщувати на зрошуваних ділянках після озимих зернових, зернобобових та інших рано збираних культур. У південних районах кращим часом закладки плантацій є осінь. При цьому терміні посадки, після збирання попередника, проводять лущення стерні, через 2-3 тижні проводять оранку, під яку вносять органічні і мінеральні добрива. До посадки грунт містять по типу пара. Безпосередньо перед посадкою проводять розпушування на 14-16см. При сильній засміченості під передпосадкову культивацію вносять гербіциди трефлан, сінбар, пенітран, малоран, трофі. Після цього, якщо посадка проводиться вручну, нарізаются борозни глибиною 12-15см, відстань між якими 60 - 70см. Машинну посадку кореневищ виконують МКМ-2, 4 або переобладнаним культиватором – рослинопідживлювачем КРН-4, 2Б з пристосуванням ПП-6. при цьому встановлюють окучники, катки, платформи для кореневищ і місця для садильників. Після посадки проводять коткування кільчасто-шпоровими котками. Висаджувати м'яту можна і рано навесні, а в пізніший час - розсадою. Розсада повинна мати 6-8 пар листків та довжину 10см. висаджують розсаду СКН-6А, обладнаної пристосуванням для посадки м'яти ПЗМ-6. Відстань між рослинами в ряду 15см. Норма посадки кореневищ 1,5-2 т / га, розсади - 100-110 тис. рослин / га

Забирають м'яту першого року у фазу технічної стиглості при 50% цвітінні в теплі сонячні дні, так як дощова прохолодна погода різко знижує збір ефірної олії з гектара (на 35-40%).

М'яту другого і третього року прибирають у фазу масової бутонізації - початку цвітіння. Скошування проводять жатками типу ЖВН-6, ЖРБ-4, 2, Е-303. Підв'ялені в валках рослини через 24-48 годин, при зниженні вологості до 55-60%, підбирають валки Е-281, КПІ-2, 4, КСМ-2, 6 з одночасним подрібненням і вантаженням в куб-контейнер КТТ-18 відправляють на переробку.