§ 32. Розвиток української культури в другій половині XIV –
на початку XVI ст.
ЕЛЕКТРОННИЙ ДОДАТОК ДО ПІДРУЧНИКА
Роздивіться вказує на
Покровська церква в с. Сутківці на Поділлі
ілюстрацію та прочитайте коментар. Що оборонний
характер зображеної споруди?
Поміркуйте, чому на Поділлі наприкінці XV ст. було збудовано таку церкву. Про які ознаки тогочасного життя в Україні це свідчить?
Церкву спорудили 1476 р., про що свідчить дата на одному із дзвонів. Нижній поверх споруди використовували як церкву, верхній – пристосований для оборони.
Упродовж XIV – початку XVI ст. не втрачало значення
будівництво оборонних споруд. Стіни й башти старих замків
надбудовували й потовщували. Башти споруджували в найвразливіших місцях оборони, з’єднуючи їх дерев’яними або мурованими стінами. Такі фортифікації називають баштовою
системою укріплень. При цьому укріплення на землях Подніпров’я та Лівобережжя здебільшого будували з дерева, бо інших будівельних матеріалів там не було. Дерев’яні захисні споруди мав, зокрема, й тогочасний Київ.
Реконструкція Кам’янця часів Коріатовичів.
Художник Д. Бабюк
Найбільше мурованих замків було на Поділлі та Волині. Першою і водночас найпотужнішою мурованою фортецею на Волині був Верхній
замок у Луцьку. Серед оборонних споруд Поділля слави неприступної зажила фортеця в Кам’янці, яку розбудовували на високому скелястому березі річки Смотрич протягом століть.
Кам’янець-Подільська фортеця.
Сучасна світлина
Турецький мандрівник Евлія Челебі, який подорожував Україною в 1656 р., писав:
«Рівної їй немає не тільки у володіннях польських, але, мабуть, і в чеських, й у Шведській країні, і в державі Голландській, і в горах Німецьких». Перші укріплення споруджено тут ще в XI ст. Фортеця, або Старий замок, належала до системи укріплень міста: Старий замок був її форпостом. Від кінця XV до середини XVI ст. тривала модернізація укріплень з повною заміною дерев’яних на кам’яні, потовщенням та підвищенням стін, будівництвом нових веж тощо.
У другій половині XV ст. істотної перебудови зазнала Хотинська фортеця. Від початку XIV ст. веде свою історію Мукачівський замок, зведений на місці укріплення, відомого
з ХІ ст. Однією з найпотужніших оборонних споруд була Білгород-Дністровська
(Аккерманська) фортеця, найдавнішу частину якої збудовано в XIII – першій половині XIV ст. Будівельні роботи тривали до XV ст. Фортеця стала найбільшою на українських
землях: одних тільки веж вона мала 34 (з яких збереглося 26). У церковному будівництві доби відчутне послаблення зв’язків з
візантійською архітектурою – натомість посилився європейський вплив. На західноукраїнських землях помітний вплив готичної церковної архітектури західноєвропейського зразка. Найдавнішою спорудою, у якій використано елементи
готики, є церква Різдва Богородиці в Рогатині на Івано-
Франківщині. Найвідомішою
Церква Різдва Богородиці в Рогатині. Сучасна світлина
готичною пам’яткою Львова є Латинський
собор
(римо-католицький) кафедральний
Матері, будівництво якого розпочали у 80-х
Успіння Божої роках XIV cт.,
і тривало воно впродовж наступного століття.
Окрасою Львова
є Вірменський собор
Успіння
Богородиці, збудований 1363 р. коштом вірменських купців. Xрам, попри пізніші
заможних добудови,
досить добре зберіг первісний вигляд. Споруджено собор у традиціях вірменської національної архітектури, проте з давньою галицькою архітектурою пов’язує його хрестобанний план і техніка мурування з тесаного білого каменю.
Вірменський собор Успіння Богородиці у Львові. Сучасна світлина
Назвіть три найхарактерніші ознаки архітектури доби та наведіть приклад споруд, у яких вони втілені. Позначте на контурній карті найвідоміші архітектурні пам’ятки доби.
Роздивіться ілюстрації. Порівнявши зображені споруди, визначте елементи готичної архітектури, втілені у львівському храмі. Поділіться припущеннями, чому готика не набула поширення в українській архітектурі.
Латинський кафедральний собор у Львові.
Сучасна світлина
Собор Святого Віта у Празі. Сучасна
світлина
Костел Святої Анни у Вільнюсі.
Сучасна світлина
Українське малярство другої
половини XIV – початку XVI ст. розвивалося на основі візантійських та місцевих традицій. Зразком монументального малярства тієї доби є фрески. Багато фресок українських майстрів збереглося в пам’ятках, розташованих у Польщі (розписи в каплиці Святої Трійці в Любліні
1418 р. та каплиці Святого Хреста Вавельського замку в Кракові 1470 р.).
Упродовж XV – на початку XVI ст. розвивався провідний жанр тогочасного малярства – іконопис. Дуже популярним був образ Богородиці. Найкращим його зразком серед збережених є ікона Богородиці із с. Красів та ікона Богородиці з Дмитрівської
церкви с. Підгородці на Львівщині.
Ікона Богородиці із с. Красів на Львівщині
Ікона Юрія Змієборця із с. Станиля
на Дрогобиччині
Ікона Богородиці із с. Підгородці на Львівщині
Популярними були ікони, де в образах святих втілено воїнів-героїв (наприклад, ікона Юрія Змієборця із с. Станиля поблизу м. Дрогобича (кінець XIV ст.) або реальні типи сучасників – селян, містян, шляхтичів – з ікони
«Страшний суд»).
Ікону Богородиці з Дмитрівської церкви с. Підгородці створено в другійполовині XV ст.
Вона є зразком перемишльської школи українського малярства. Це найдавніша українська ікона Богородиці з пророками.
У XV ст. почав формуватися багатоярусний іконостас, що став
український неодмінним
компонентом храму.
Протягом XV – на початку XVI ст. розвивалася книжкова мініатюра. Серед рукописних книжок, створених у XІV–XV ст., наймайстернішими мініатюрами оздоблено Київський псалтир. Цю книгу переписав у Києві з константинопольського рукопису ХІ ст. на замовлення єпископа Михаїла дяк Спиридоній 1397 р.
Київський псалтир має 229 пергаментних аркушів. Оздоблено книжку майже 300 мініатюрами, розміщеними на берегах. Це найрізноманітніші зображення не тільки людей, а й тварин: кіз, ведмедів, коней, волів, різних птахів і риб. Художники віддавали перевагу соковитим, свіжим та яскравим барвам.
Що спільного й чим відрізняються пам’ятки образотворчого мистецтва литовсько-польської доби та періоду Волинсько-Галицької держави?
Роздивіться ілюстрації та прочитайте замітку. Перейшовши за кодом або посиланням https://cutt.ly/VwAYLSsl, перегляньте відео. Що найбільше вразило в розповіді про Луцький замок? Доповніть замітку інформацією, яку довідалися з відео. Намалюйте листівку – запрошення до замку та
розташований
Верхній замок у Луцьку пагорбі між річками
Стиром та
на невисокому Глушцем на
міста замок
південно-східній відокремлював
околиці міста. глибокий рів з
Малим Від водою.
Будівництво
мурованого Верхнього замку розпочалося в XIV ст. за князювання на Волині Любарта Гедиміновича (1340–1383) на місці старого дерев’яного. Тоді споруджено Надбрамну (В’їзну) вежу та палац з напільної сторони укріплень дитинця, тоді ж закладено й Стирову (Свидригайлову) вежу. Показово, що цеглу для будівництва замку виготовляли з місцевої глини.
Луцький замок. Сучасні світлини
складіть текст до неї.
За правління наступних князів Гедиміновичів будівництво тривало. За Вітовта Кейстутовича з’явилася Владича вежа (14 м), а мури замкнули кільце між усіма трьома баштами замку. За Свидригайла Ольгердовича Стирову вежу вивищено
до рівня Надбрамної (27 м), нарощено стіни, закладено додатковий ряд аркоподібних бійниць для вогнепальної зброї (для їх обслуговування встановлено додатковий ярус дерев’яних галерей). Згодом замок зазнавав перебудов, але загальний вигляд його не змінився.
Роздивіться ілюстрацію. Погортавши сторінки підручника, знайдіть зображення найдавніших рукописних книг Руси.
Що змінилося в оформленні сторінки, техніці письма, оздобленні?
Поділіться припущеннями, із чим ці зміни пов’язані.
Сторінка Київського
псалтиря 1397 р.
Що в матеріалах уроку вважаєте найпереконливішим свідченням зв’язку української та європейської культур? Наведіть приклади поєднання європейських і національних традицій. Яку пам’ятку вважаєте символом доби?
а) Десятинна церква в Києві; б) ікона Юрія Змієборця із с. Станиля;
в) Михайлівський Золотоверхий собор у Києві; г) ікона Богоматері Одигітрії із с. Красів на Львівщині; ґ) Кам’янець-Подільська фортеця;
д) Борисоглібський собор у Чернігові; е) церква-фортеця в Сутківцях на Поділлі.