Стандарт НАТО: «Аналіз проведених дій»
за яким принципом варто будувати взаємодію між командирами та підлеглими, аби підрозділ досягав найкращих результатів?
Трактування та точки зору, викладені в цій лекції, не є абсолютними. Це лише відображення власного досвіду автора, по-перше як військового історика, по-друге, як офіцера діючої армії, і по-третє, через призму підрозділу в якому він служить – 6-й батальйон 12-ї бригади НГУ «Азов»
Впровадження різноманітних стандартів НАТО в Україні розпочалось ще до повномасштабної війни. Їхня мета – це якість та уніфікація ЗСУ відповідно до норм прийнятих Альянсом. Наразі цих стандартів вже запроваджено 315.
Деякі з них працюють, зокрема поступовий перехід на західні зразки озброєння. Як наслідок, зараз в Україні здебільшого не має проблем з боєприпасами до натівської стрілецької зброї, проте відчутний брак боєприпасів для радянських зразків.
Самі по собі дані стандарти не є запорукою успіху. Перехід на стандарти НАТО не означає, що українське військо не буде нести втрати, що у нас не буде поранених і загиблих. Це не значить, що ми уникнемо поразок. Проте ці стандарти в переважній більшості покликані покращити управління та організацію військ, і, як наслідок – їхню ефективність.
Важливим є не лише запровадження даних стандартів, але і їх дотримання на місцях.
Тобто щоб їх реально виконували в кожному підрозділі, а не просто затверджували для галочки. На жаль, прикрим фактом є те, що чимало з них не працюють в наших умовах. Бо у цьому питанні багато що залежить від людського фактора.
Конкретно нас цікавить стандарт «Аналіз проведених дій» (AAR – after-action review).
Де-факто це система швидкого аналізу бойових та інших дій, що складається з циклу аналізів «до бою» і «після».
АПД дозволяє:�
Подібний підхід суперечить поширеним у ЗСУ радянським принципам керівництва. Це коли помилки зазвичай приховуються, а говорять тільки про успіхи. Це всім знайомі зі школи постулати «я начальник – ти дурень», або «подчинённый перед лицом начальствующим должен иметь вид лихой и придурковатый, дабы разумением своим не смущать начальство».
Коли в 2016 році американські військові фахівці презентували АПД групі українських генералів, останні зустріли її скептично. Один із слухачів тоді сказав американському генералу Кларку: «Нас вчили в радянській системі, що інформацію потрібно приховувати, тому ми брешемо один одному».
АПД складається з чотирьох �базових запитань:�
(які помилки були допущені)?
Фактори ефективності АПД�
Розглянемо, як цей принцип працює в нинішніх умовах на прикладі підготовки до операції піхотного батальйону «Азову». Для повноти картини ми розберемо всі етапи та деталі, включно з плануванням та формулюванням завдання. Бо в комплексі це полегшує кінцевий АПД та робить його більш ґрунтовним.
В «Азові» АПД був запроваджений ще з початку створення підрозділу, з певним урахуванням нашої специфіки.
Бойова задача:� �провести наступальну операцію проти сектору ворожої оборони в Серебрянському лісі.�
�І. Підготовка операції (мінімум 2 тижні).��
Ініціатором, зазвичай, виступає командування батальйону, який воює в даному секторі.
2) Ретельна розвідка терену, де буде проходити операція.
Для цього застосовуються БПЛА, які роблять декілька обльотів території, в тому числі на низькій висоті. Завдяки цьому виявляються особливості місцевості та оборони противника. Оскільки на війни рельєф місцевості часто змінюється, розвідка БПЛА відбувається щодня.
�І. Підготовка операції (мінімум 2 тижні).��
3) Збираються дані військової розвідки – радіоперехоплення, аналіз інформації з відкритих та закритих джерел, свідчення полонених (якщо є).
4) На підставі розвідувальної інформації складається план майбутньої операції та список потрібних для її реалізації сил, засобів та ресурсів (війська, види озброєння, кількість боєприпасів, забезпечення).
5) Виділяються потрібні сили.
�І. Підготовка операції (мінімум 2 тижні).��
6) Формується конкретне завдання, яке складається з п’ятьох обов’язкових компонентів:
A)Завдання (що має зробити підрозділ, група, конкретний боєць);
Б) Чому це важливо;
В) Конкретний опис того, що має відбутися на полі бою (в час Х перша штурмова група висувається… і так далі);
Г) Очікуваний результат;
Д) Які варіанти дій, коли щось піде не по плану.
�І. Підготовка операції (мінімум 2 тижні).��
7) В ящику з піском будується масштабний макет терену, на якому позначені позиції противника, природні перешкоди, дерева, воронки тощо.
8) На цьому макеті командування батальйону, командири рот та штурмових груп декілька разів відпрацьовують хід майбутньої операції.
При цьому після першого розбору, командири рот та штурмових груп мають завдання поліпшити вже наявний план операції, згідно виділеного їм терену та поставлених завдань.
9) За день до операції фінальна нарада, на якій узгоджуються всі нюанси взаємодії, часові межі, канали зв’язку, точки медичної евакуації тощо.
ІІ. Розбір операції�
1) Через день після завершення операції командири рот, штурмових груп та за потреби окремі бійці збираються у штабі батальйону для розбору.
Спочатку робиться загальний огляд в стилі «Що планували і чого досягли». Далі починається стандартний АПД, коли кожний із учасників доповідає та ділиться своїм досвідом. Що пішло не так, які були проблеми, що стало несподіванкою, за яких умов бійці отримали поранення, з чим був пов'язаний надлишковий розхід боєприпасів, чому було втрачено зброю тощо. Також висловлюють пропозиції на майбутнє, як врахувати помилки та використати здобутий досвід. Важливо, що всі говорять відверто, як воно було. Доповіді ретельно аналізуються штабом батальйону.
ІІ. Розбір операції�
2) Переглядаються відео з камер, що були на бійцях під час операції.
3) Залучаються дані розвідки для уточнення втрат противника, задіяних ним ресурсів та вражень від операції.
4) Штаб батальйону готує аналітичну доповідь, в якій розкриває всі аспекти операції, що відбулася, включно з недоліками та рекомендаціями, як їх поліпшити на майбутнє.
Ця доповідь скеровується як командирам рот, які доводять її своїм командирам взводів, так і в штаб бригади.
5) У випадку невдачі не шукаються винні, а шукаються причини провалу, щоб їх врахувати на майбутнє. Як правило, це виливається в конкретні рішення.
Застосування подібної методики в «Азові» пов’язано і з тим, що серед особового складу у нас виховується:��
Конкретним результатом є те, що «Азов» наразі є одним з небагатьох підрозділів українського війська, який поступово, але невпинно просувається вперед.�