СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ �«ТЕПЛОТА РОДИННОГО ІНТИМУ…»� «ЗАБУЛА ВНУЧКА В БАБИ ЧЕРЕВИЧКИ» �НАСТРОЇ ТА ПОЧУТТЯ , ВИСВІТЛЕНІ В ПОЕЗІЯХ

Вчитель української мови та літератури

Одеської ЗОШ № 57

Макаліч Світлана Сергіївна

​

«Правди є різні, а істина одна.

Як і одне дитинство на все життя.

Воно завжди – щастя.

Може, єдине щастя в житті.

Найдорожче. Як матір».

С. Чернілевський

• Народився 6 липня 1950 в с. Жвані на Вінниччині.
• Дуже рано втратив батька, який працював комбайнером. Багатодітна родина залишилася без годувальника, тож здобувати середню освіту довелося у школах-інтернатах.
• Закінчив Вінницький педагогічний інститут, але вчителем працював недовго.
• Із дитинства мріяв про кіно. Тому вступив на факультет кінорежисури Київського театрального інституту ім. І. Карпенка-Карого. Працював на кіностудії ім. О. Довженка. Писав кіносценарії.
• Перший вірш був надрукований у районній газеті, тоді я навчався в 4 класі. Перша поетична збірка "Рушник землі" вийшла у світ 1984 року.
• Найвідоміша збірка поезій Станіслава Чернілевського – “Рушник землі”. Поет – лауреат літературної премії імені Василя Симоненка “Берег надії”.

�

​

Теплота родинного інтиму.�Ще на шибах досвіток не скрес.�Встала мати. Мотузочком диму�Хату прив’язала до небес.��Весело і з ляком серед печі�Полум’я гуляє по гіллю.�Ковдрою закутуючи плечі,�Мати не пита, чому не сплю.��Вже однак зникає гіркотина,�Не катує серце печія.�Знову я — малесенька дитина,�Мати знає більше, аніж я.��.

��Матері розказувать не треба,�Як душа світліє перед днем�В хаті, що прив’язана до неба�Світанковим маминим вогнем.

Словничок�Інтимний -близький, дружній, задушевний, особистий. Досвіток – світанок.�Родинний інтим - затишок, близькість, любов.

Шибка - вікно, віконне скло.

Досвіток -час перед світанком, настання нового дня.

Скрес - розчинився, зник, пропав.

Ляск - клацання, хлопання.

Гіркотина - відчуття гіркоти, неприємні відчуття.

Катує - мучить, заставляє страждати.

Печія - печіння, дискомфорт.

Зело - зелена трава, зелень.

• Щирість,
• ніжність,
• душевна доброта,
• любов до матері і рідної домівки,
• туга за дитинством,
• теплі і ніжні спогади про маму,
• глибокий ліризм.

Настрій твору

Тема: опис спогадів поета про дитинство, матір, рідний дім.

Ідея: висвітлити найщиріші почуття любові та турботи між матір'ю та сином, уславити затишок рідної домівки.

Основна думка: дитинство - найщасливіша пора кожної людини.

​

Художні засоби поезії

Епітети: родинного інтиму, весело і з ляском гуляє, світанковим вогнем.

Порівняння: мати знає більше, аніж я.

Метафора: на шибах досвіток не скрес, мотузочком диму хату прив'язала до небес, душа світліє перед днем, прив'язана до неба світанковим маминим вогнем.

Персоніфікація: полум'я гуляє, зникає гіркотина, не катує серце печія.

Зменшувальні суфікси: мотузочком, малесенька

Забула внучка в баби черевички...�Дитячим сміхом бризнувши в зело,�За повелінням вікової звички�Перекотилось літо за село.��Махнуло рученя на бензовозі –�І курява вляглась після коліс.�А бабка все стояла на дорозі,�Хустинкою торкаючись до сліз.��

��І вийшли в небо зорі-жаровички,�І тихо бабка посеред села�Малесенькі дитячі черевички�У спорожнілу хату занесла.��Лягла собі. І світло не світила.�Торкнулась черевичків перед сном —�І осінь їй тихенько опустила�Горіховий листок перед вікном.

Бабуся

Самотня

Чекає

любить

їй потрібна турбота дітей

берегиня

Старенька

Образи поезії

• Конкретні:
• бабуся
• Внучка
• горіховий листочок

​

• Абстрактні:
• Старість
• самотність
• Любов
• турбота
• туга

​

Образи-символи:

Літо – символ дитинства.

Осінь – символ старості.

Горіх — символ багатства для когось, а не для себе. Він — багате дерево, яке бідне саме по собі: дає багатий урожай своїх плодів, але це не збагачує його власних сил. Тобто наші рідні, бабусі, дідусі віддають нам все, що мають: свою любов, тепло душі, надихають нас на добрі справи.)

​

Художні засоби поезії

Епітети:  дитячим сміхом, вікової звички, у спорожнілу хату, тихенько опустила

Метафора: сміхом бризнувши в зело, за повелінням вікової звички

Порівняння:  зорі-жаровички

Персоніфікація: курява вляглась, вийшли в небо зорі-жаровички, перекотилось літо за село, осінь опустила листок

Анафора (єдинопочаток): "І курява... І вийшли ...   І тихо бабка … І осінь..."

Зменшувальні суфікси: черевички, рученя, жаровички, малесенькі, тихенько

​

Розгадування кросворду

1. Онучка помахала бабусі на прощання… 2. Давньоруський синонім до слова «зелений», «зелень». 3. Який листок подарувала осінь бабусі?

4. Яким вогнем «прив'язана» хата до небес?

5. Що не скресло на шибках.

6. Прикметник, що вказує на те, яким уявляв себе головний герой у рідній хаті.

7. Що забула внучка в бабусі?

8. Поширений символ у світовій міфології.

9. Чим висікали вогонь.

10. У якому селі народився поет?

11. Для чого використовували живий, чистий вогонь?

12. Що повинна мати кожна людина?

13. Ким працював батько поета?

Самоперевірка

1. Онучка помахала бабусі на прощання… (рученям). 2. Давньоруський синонім до слова «зелений», «зелень». (Зело) 3. Який листок подарувала осінь бабусі? (Горіховий) 4. Яким вогнем «прив'язана» хата до небес? (Світанковим). 5. Що не скресло на шибках. (Досвіток) 6. Прикметник, що вказує на те, яким уявляв себе головний герой у рідній хаті. (Маленький) 7. Що забула внучка в бабусі? (Черевички). 8. Поширений символ у світовій міфології. (Вогонь) 9. Чим висікали вогонь. (Кресалом) 10. У якому селі народився поет? (Жвань) 11. Для чого використовували живий, чистий вогонь? (Лікування)

12. Що повинна мати кожна людина? (Родину) 13. Ким працював батько поета? (Комбайнером)