1 of 10

Автори підручника: �І. Д. Васильків, І. Л. Паршин, М. Д. Вітенко, І. С. Димій.

Модельна навчальна програма: «Історія: Україна і світ. 7–9 класи (інтегрований курс)» (варіант 2) для закладів загальної середньої освіти (автори: Власова Н.С., Желіба О.В., Кронгауз В.О., Секиринський Д.О., Щупак І. Я.).

Автор презентації: Христина Жолобович

8 КЛАС

ІСТОРІЯ: УКРАЇНА І СВІТ

§ 22.

Індустріальна та аграрна революції. Урбанізація

2 of 10

Сьогодні на уроці:

22.1. Особливості економічних змін у ХVІ−ХVІІІ ст.

22.2. Індустріальна революція.

22.3. «Аграрна революція».

22.4. Урбанізація.

3 of 10

Для початку

  1. Що таке середньовічний цех?
  2. За якими принципами діяли середньовічні цехи?
  3. Які міста вважають центрами середньовічних ремесел і торгівлі?
  4. Як ви розумієте поняття «урбанізація», «революція»?
  5. Чи знаєте ви, що на українських землях найшвидше розвивалися борошномельні мануфактури, у яких використовували водяні та вітряні млини; у 1640 році у маєтках Яреми Вишневецького діяло 467 млинів?
  6. Чи знаєте ви, що перша папірня на теренах України виникла в 1522 році в Янові біля Львова; на території центральної України першу папірню відкрив у 1615—1624 рр. Єлисей Плетенецький в м. Радомишль; найбільше папірень було в Галичині?

4 of 10

22.1.Особливості економічних змін у ХVІ−ХVІІІ ст.

Пригадайте значення термінів «протекціонізм» та «меркантилізм».

До кінця XVIІ ст. майже всі європейські країни намагалися заохотити розвиток своїх, а не іноземних мануфактур через підтримку власних торгових компаній, розвиток свого торгового і військового флоту, захоплення колоній, що постачали дешеву сировину, і куди можна було продавати виготовлені товари. Для утримання грошей усередині країни забороняли їх вивезення за кордон. Іноземні купці, приїхавши зі своїм товаром, наприклад до Англії, мали його продати, а за всі отримані гроші купити англійські товари. Зростання заморської торгівлі в XVI—XVIII ст. сприяло збільшенню кількості місцевих виробників та розширенню комерційних відносин.

Великі географічні відкриття, колонізація Нового світу та «революція цін» спричинили зміни й у взаєминах між людьми. Можна сказати, що економіка дарів поступалася економіці заробітків. Рицарів, які тяжіли до марнотратства і через це все більше боргували, заступали практичні, заповзятливі люди. Часто вони походили зі стану «тих, які працюють», але завдяки наполегливості накопичили певні кошти і домоглися впливовості. Королі навіть надавали цим «нешляхетним» багачам-фахівцям привілеї. Так з’явились англійські джентрі (нетитуловані дрібні й середні шляхтичі) та французькі дворяни мантії, які здобували титули, виконуючи чиновницькі обов’язки.

Пожвавлення торгівлі, завезення нових товарів до Європи сприяло зосередженню в руках окремих осіб чималих статків – капіталів. Ще від ХІІІ—XIV ст. це поняття вживали в Італії, де воно означало «цінність», «гроші, які приносять прибуток». Першими капіталістами стали купці-негоціанти, які у великих обсягах продавали східні прянощі, та банкіри міст-республік – вони фінансували навіть королів. Однак після відкриття Америки золото й срібло опинилися під загрозою інфляції. Воднораз стрімко росли ціни на харчі через те, що збільшувалося населення міст, а інтенсифікація сільського господарства відбувалася повільно. А ось в промисловості з’явилися технічні новації, які давали щораз більші прибутки. Так на історичну арену вийшли буржуазія і наймані працівники.

5 of 10

22.2. Індустріальна революція

Річард Аркрайт

ЦЕ ВАЖЛИВО:

6 of 10

22.3. «Аграрна революція»

«Аграрна революція»:

  • більшість вирощеної продукції селяни спрямовують на продаж як сировину для мануфактурного виробництва;
  • спеціалізація країн і регіонів;
  • вирощування технічних культур;
  • селекція тварин;
  • поширення фермерських скотарських господарств;
  • розвиток промислів;
  • зміна системи обробітку землі;
  • механізація польових робіт, використання нових сільськогосподарських технологій;
  • зосередження землі в заможних фермерів та лендлордів;
  • міграція селян у міста.

7 of 10

22.4. Урбанізація

  • Місто Дубровник (нині Хорватія) було великим торговим та ремісничим центром (посередником у контактах християнської Європи з Османською імперією). У подальшому Дубровник опинився на периферії світової торгівлі і зараз живе майже виключно за рахунок туризму.
  • Лісабон декілька разів руйнували землетруси, це негативно вплинуло на розвиток Португалії загалом.
  • Місто Кутна Гора в Чехії було важливим європейським центром видобутку срібла. Воно швидко зростало у XІV— XV ст. Зруйноване у ході гуситських війн.
  • Антверпен тривалий час був центром економічного та торгового життя Європи. Однак у 1585 р. його захопили іспанські війська. Економічна активність перемістилася на північ Нідерландів до Амстердаму.
  • Загалом міста Європи цього періоду поступово зростали чисельно, розбудовувалися, перетворювалися з торгових, адміністративних, військових осередків на центри мануфактурного виробництва.

Урбанізація – процес зростання значення міст, міської культури, «міських взаємин» у розвитку суспільства. Він супроводжується насамперед зростанням чисельності міського населення.

8 of 10

22.4. Урбанізація

Панорама Лондона, 1616 р.

Вид на будівлю парламенту на початку 1890-х рр.

9 of 10

Підсумуємо:

Працюємо разом

Вправа «Ранньомодерні міста». Об’єднайтесь у пари чи групи. Спільно створіть картосхему «Урбанізаційні процеси Європи Нового часу». Нанесіть контури країн. Позначте найбільші міста Європи та України Ранньомодерної доби.

Вправа «Дискусія».

Обговоріть питання «Які економічні зміни Нового часу ви вважаєте революційними?»

10 of 10

Домашнє завдання:

  1. Опрацюйте § 22.
  2. Вправа «Глосарій». Укладіть словничок економічних термінів за матеріалом параграфа.