Взаємодія суб'єктів, що здійснюють заходи �у сфері запобігання �та протидії насильству �в закладі освіти�� Харківський фаховий коледж спорту� практичний психолог � Людмила ШЕВЧЕНКО������� �
Перелік �нормативно-правових актів �у сфері �запобігання та протидії насильству��
Закони України
від 6 грудня 2017 року № 2227-VIII
Постанови
Накази
Листи
«Про перелік діагностичних методик щодо виявлення та протидії насильству відносно дітей»
органами та службами»
«Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству»
Фізичне насильство
Форма домашнього насильства, що включає:
Економічне насильство
Форма домашнього насильства, що включає:
1) умисне позбавлення:
2) залишення без догляду чи піклування
3) перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації
4) заборону працювати
5) примушування до праці
6) заборону навчатися та
7) інші правопорушення економічного характеру
Сексуальне насильство
Форма домашнього насильства, що включає:
1) будь-які діяння сексуального характеру, вчинені:
2) примушування до акту сексуального характеру з третьою особою
3) а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості
особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності
Психологічне насильство
Форма домашнього насильства, що включає:
Основні статті Закону України
«Про запобігання та протидію
Насильству,що стосуються інтересів дитини”
Стаття 1. Визначення термінів
Стаття 3. Сфера дії законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству
Стаття 11. Повноваження органів управління освітою, навчальних закладів та установ системи освіти у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
Стаття 22. Права постраждалої дитини
Стаття 24. Спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству
Стаття 1. Визначення термінів
у будь-якій формі;
2) дитина, яка постраждала від насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала насильства у будь-якій формі, або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
3) Насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру
Стаття 11. Повноваження органів управління освітою, навчальних закладів та установ системи освіти у сфері запобігання та протидії насильству
2. Навчальні заклади та установи системи освіти під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії насильству:
1) проводять з учасниками навчально-виховного процесу виховну роботу із запобігання та протидії насильству;
2) повідомляють не пізніше однієї доби службу у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України у разі виявлення фактів насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень;
3) проводять інформаційно-просвітницькі заходи з учасниками навчально-виховного процесу з питань запобігання та протидії насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей, приділяючи особливу увагу формуванню небайдужого ставлення учнів до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування вчителів про випадки домашнього насильства, що стали їм відомі, повідомлення про такі випадки до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
Стаття 22. Права постраждалої дитини
1. Постраждала дитина має всі права постраждалої особи, реалізація яких забезпечується з урахуванням найкращих інтересів дитини, її віку, статі, стану здоров’я, інтелектуального та фізичного розвитку.
Звернення та повідомлення про вчинення насильства стосовно дітей приймаються і розглядаються згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
2. Якщо у зв’язку із вчиненням насильства стосовно дитини вона не може проживати із своїми батьками, іншими законними представниками, на час подолання причин і наслідків домашнього насильства дитина може бути влаштована до родичів, у сім’ю патронатного вихователя, до центру соціально-психологічної реабілітації дітей, притулку для дітей служб у справах дітей, інших установ для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.
3. Захист прав та інтересів постраждалої дитини, у тому числі звернення до суду, представництво її прав та інтересів у суді, крім батьків та інших законних представників дитини, можуть здійснювати родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, якщо вони не є кривдниками дитини, а також орган опіки та піклування.
4. Під час розгляду судом та/або органом опіки та піклування спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, відібрання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька дитини, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на законних підставах або не на основі рішення суду, обов’язково беруться до уваги факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності.
Стаття 24. Спеціальні заходи щодо протидії насильству
1. До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:
1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника;
2) обмежувальний припис стосовно кривдника;
3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;
4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Витяг з Кримінального кодексу України
Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи
Стаття 152. Зґвалтування
1. Вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування) -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
[…]
3. Зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої особи -
карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.
4. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
[…]
Примітка: Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.
Стаття 152 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2295-VI від 01.06.2010; в редакції Закону
№ 2227-VIII від 06.12.2017
Стаття 153. Сексуальне насильство
1. Вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство) -
карається позбавленням волі на строк до п’яти років.
[…]
3. Сексуальне насильство, вчинене групою осіб, або сексуальне насильство щодо неповнолітньої особи -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.
4. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
[…]
{Стаття 153 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2276-IV від 21.12.2004,
№ 2295-VI від 01.06.2010 в редакції Закону № 2227-VIII від 06.12.2017}
Органи і служби,
які входять до кола суб'єктів
у сфері подолання
та попередження насильства щодо дітей
СПЕЦІАЛЬНО УПОВНОВАЖЕНІ ОРГАНИ�у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
Координаційний орган:
Координація на регіональному рівні:
Координація на місцевому рівні:
ІНШІ ЗАДІЯНІ ОРГАНИ ТА УСТАНОВИ
ЗАГАЛЬНІ СЛУЖБИ ПІДТРИМКИ
ПОСТРАЖДАЛИХ ОСІБ
СПЕЦІАЛІЗОВАНІ СЛУЖБИ ПІДТРИМКИ
ПОСТРАЖДАЛИХ ОСІБ
Порядок взаємодії суб'єктів,
що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству
щодо дітей
(ПКМУ № 658 від 22 серпня 2019 року)
ЗАГАЛЬНИЙ АЛГОРИТМ ДІЙ
спеціаліста, до якого звернулась дитина,
яка зазнала жорстокого поводження, зокрема насильства,
або якому стало відомо про таку дитину
Крок 1. Ідентифікувати дитину, як постраждалу від насильства особу.
До уваги! Діти-свідки (очевидці) насильства є дітьми, які постраждали від психологічної форми насильства.
Ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»
До уваги! Діти, які зазнали жорстокого поводження, зокрема насильства, є дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати її життю та здоров’ю, може бути виявлена:
Виявлення дітей, які постраждали від жорстокого поводження або життю чи здоров’ю яких загрожує небезпека, закладами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту дітей, іншими закладами та установами забезпечується в таких випадках:
Крок 2. За потреби забезпечити надання екстреної медичної допомоги.
Крок 3. Зафіксувати інформацію належним чином.
Важливо! Усі звернення та повідомлення реєструються в журналі обліку звернень і повідомлень стосовно дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю, згідно з Додатком 1 до постанови КМУ № 800 від 03 жовтня 2018 року, та у відповідному журналі згідно з Додатками до постанови КМУ № 658 від 22 серпня 2018 року.
Крок 4. Впродовж однієї доби повідомити уповноважений підрозділ органу Національної поліції та службу у справах дітей за місцем виявлення дитини, яка постраждала від жорстокого поводження або життю чи здоров’ю якої загрожує небезпека.
До уваги! В органах Національної поліції уповноваженими на вжиття заходів щодо запобігання та протидії домашньому насильству, вчиненому дітьми та стосовно них, а також жорстокому поводженню з дітьми, є підрозділи ювенальної превенції.
При цьому органи Національної поліції забезпечують цілодобове прийняття інформації, в тому числі усної, про дітей, яким загрожує небезпека, працівниками усіх підрозділів і вжиття невідкладних заходів реагування.
Крок 5. Не пізніше ніж через три робочих дні надіслати повідомлення за формою, встановленою Мінсоцполітики
(форма повідомлення встановлена наказом Міністерства соціальної політики № 1005 від 13 липня 2018 року «Про затвердження форм обліку соціальної роботи з сім’ями/особами, які перебувають у складних життєвих обставинах»),
до закладу, установи чи організації, що надає соціальні послуги дітям і сім’ям з дітьми, та/або працівника із соціальної роботи за місцем проживання (перебування) дитини для проведення оцінки її потреб, а також надання такій дитині та її сім’ї послуг (Постанова КМУ № 800 від 03 жовтня 2018 року).
У разі виявлення факту насильства щодо ДИТИНИ уповноважений керівником ЗАКЛАДУ ОСВІТИ спеціаліст (фахівець) з числа працівників даного закладу:
Крок 1. Забезпечує надання медичної допомоги (у разі потреби).
Крок 2. Фіксує інформацію в журналі реєстрації фактів виявлення (звернення) про вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі
(Додаток 3 до Постанови КМУ № 658 від 22 серпня 2018 року).
Крок 3. Протягом доби за допомогою телефонного зв’язку та/або електронної пошти інформує:
Крок 4.Організує роботу практичного психолога та/або соціального педагога з постраждалою дитиною.
До уваги! Методичні рекомендації щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами затверджені
наказом Міністерства освіти і науки України № 1047 від 02 жовтня 2018 року.
У разі звернення до Центру безоплатної вторинної правової допомоги БВПД:
Забезпечують надання постраждалим особам безоплатної правової допомоги у порядку, визначеному ЗУ «Про безоплатну правову допомогу»
Стаття 14. Суб'єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу
(…)
2) діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону (захист, представництво інтересів, складання документів процесуального характеру).
Суб'єкти що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству і насильству за ознакою статіл
ЗАКЛАДУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я відповідальна особа з числа заступників керівника закладу
ЗАГАЛЬНІ ТА СПЕЦІАЛІЗОВАНІ СЛУЖБИ ПІДТРИМКИ
Налагодження контакту з дитиною, яка постраждала від насильства.�� Створення атмосфери довіри.
ФОРМУЛА ВЗАЄМОДІЇ З ДИТИНОЮ
ПОЛЯГАЄ У НАСТУПНОМУ:
Безпечне місце – прогнозоване дитиною, дитина отримала повну інформацію, що з нею буде там відбуватись, хто буде присутній та яка роль цих осіб, а так само що очікується від дитини; там де «не відбувається насильство»; місце є безпечне для дитини (фізично);максимально підготовлене для взаємодії (наявні меблі відповідно до віку дитини, олівці, папір, іграшки, тощо).
Безпечний дорослий– дорослий, який враховує вікові, індивідуальні особливості дитини, її психологічний стан; взаємодіє «на рівні» з дитиною; ставиться доброзичливо, уміє розпізнавати потреби дитини та забезпечує захист прав та її інтересів дитини.
До уваги! Важливо контактувати з дитиною опускаючись на рівень росту дитини та не спілкуватись «зверху – донизу». Не підвищувати голос, не робити різких рухів, не тиснути, не пришвидшувати дитину, не критикувати та бути обережним з тактильними дотиками.
До уваги! Важливо під час взаємодії забезпечити простір для індивідуального спілкування з дитиною та обмежити присутність та втручання інших людей. Важливо забезпечити тишу та засоби, що допоможуть налагодженою контакту з дитиною (олівці, папір, іграшки, тощо).
безпечне місце
безпечний дорослий
дитина у безпеці
Дитина у безпеці – дитина, яка відчуває себе захищеною та у стані спокою. Вона має контроль над власним життям, розуміє, що відбуватиметься, до кого може звернутися за допомогою та може управляти власними емоціями та відтворювати події, що відбувалися з нею раніше. Відчуття безпеки дитини залежить від зовнішніх факторів: наявність уважного та турботливого дорослого, прогнозованості та поінформованості про ситуацію в якій вона знаходиться, відсутність об’єктивних та суб’єктивних загроз. Коли дитина відчуває себе у безпеці, то знижується рівень тривоги, та «вимикається»» центр мозку, лобні долі, які відповідають за відтворення інформації та встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
До уваги! Для дитини перш за все важлива участь «безпечного дорослого», який зможе забезпечити
«безпечне місце» і, відучуючи себе у безпеці, дитина зможе розказати про насильство, яке вона зазнала або свідком якого стала.
Формулюючи запитання до дитині, яка постраждала від насильства важливо пам’ятати про наступне:
(Підлітковий вік)
Загальні рекомендації, що сприяють налагодженню позитивних відносин з дитиною слід дотримуватися таких засад:
Слід уникати таких помилок:
Насильство любить тишу
або чому діти не розповідають про насильство
ще гірше;