Техніка безпеки при виконанні завдань:

​

• При користуванні сноповим матеріалом трав слід бути обережними, оскільки у насіння є остюки, які можуть потрапити в очі.

​

​

• при перебуванні в польових умовах слід дотримуватися обережного поводження з ножами, рейками.
• Не пробувати на смак різнотрав'я , оскільки воно може бути отруйне.

​

​

• дотримуватись загальноприйнятих правил безпеки.

​

• Лабораторна робота 3
• Тема:Вивчення морфологічних ознак осок та різнотрав'я
• .Визначення осокових трав за типом пагоноутворення і кореневої системи, листям, суцвіттям.Ознайомитись з отруйним і шкідливим різнотрав'ям
•  
• Завдання: 1.Визначити і вивчити найбільш поширених видів осокових трав та деяких представників з групи шкідливого та отруйного різнотрав'я.
• 2.Навчитись розпізнавати осокові трави за типом пагоноутворення і кореневої системи.
•  
• Методичні вказівки: різнотрав'я відрізняються будовою листків, стебел,формою суцвіття,положення суцвіть на рослині

​

• Хід роботи :
• 1.Переглянути презентацію
• 2..Визначити основні види різнотрав'я користуючись визначником поданим у описах і фото нижче./ перелік трав подано у описі./
•  3. Визначити і вивчити основні види осок: звичайна. рання, лисяча.

Для цього слід користуватися альбомами : «Кормові культури» -ст. 28-42, 225-141. та «Рослинництво» (для ЛПЗ М.Г.Городій ст..268-270, 264-271).

​

​

​

​

4. Оформити звіт про роботу у наступній формі:

​

​

​

​

​

​

Після виконання роботи студент повинен

Знати:

1.Основні види осок.

2.Корисне, отруйне і шкідливе різнотрав'я

3.Вплив різнотрав'я на організм тварин

Вміти:

1.Визначати основні види осок та різнотрав'я за будовою листків,суцвіть.

2.Вміти визначати вплив отруйного різнотрав'я.

Питання для самоконтролю:

1.Які суцвіття мають осоки : рання, звичайна, лисяча?

2.Назвіть шкідливе різнотрав'я

3. Назвіть отруйне різнотрав'я

4.Як впливає на організм тварин пижмо?

Література

Городній М. Г. та ін., с. 215... 245.

Зінченко О.І., с.40... 46,

Єрмакова Л.М.,с73…88,…151…177.

​

1–осока звичайна; 2–осока лисяча; 3–осока рання

Осока рання – багаторічна кореневищна рослина висотою 10-

40 см. Листки шириною до 2 мм. Суцвіття довжиною 1,5 – 2,5 см.

Росте на суходільних та заплавних луках. Мезофіт. Поширена на

піщаних ґрунтах, інколи переважає на луках. Розмножується

вегетативно. В кормовому відношенні найбільш цінна рослина серед

осокових. Добре переносить випасання середньої інтенсивності.

Можливо використовувати для закріплення піщаних земель, створення

газонів, особливо в посушливих умовах.

Осока звичайна – нещільнокущова багаторічна рослина

висотою 10-40 см. Росте на сирих та заболочених луках, трав’янистих

болотах, біля берегів водоймищ. Гігрофіт, зустрічається в умовах

короткочасного та постійного затоплення. Світлолюбна. Морозостійка.

Нерідко домінує на осокових луках. Розмножується переважно

насінням. На пасовищі і в сіні поїдається задовільно, добре витримує

випасання. За хімічним складом сіно її близьке до злакового: в ньому

міститься протеїну 9,2%, жиру – 1,9%, клітковини до 30%, БЕР – 54 %.

224

Осока піщана – багаторічна кореневищна рослина висотою

10-30 см. Росте на закріплених пісках. Достатньо морозостійка.

Типовий ефемероїд. Цінна кормова рослина на сезонних пасовищах.

Вівці і кози відмінно поїдають її на пасовищі весною, гірше літом і

восени в сухому стані. В 100 кг трави міститься 36 кормових одиниці

та 5,5 кг перетравного протеїну. Врожай зеленої маси 0,5-2,0 ц/га

Лікарське різнотрав'я

• Кульбаба лікарська, звичайна
• Багаторічна стрижнекоренева рослина.
• Розмножується насінням і вегетативно. По-
• ширена у всіх зонах України. Цвіте в травні-
• червні. Охоче поїдається тваринами. Вихід
• корму незначний. При великій кількості
• кульбаби її знищують раннім спасуванням і
• скошуванням до цвітіння або пригнічують
• інтенсивним ростом верхових трав.

• Деревій звичайний
• Поширений на
• легких ґрунтах сіно-
• жатей і пасовищ.
• Поїдається погано, в
• суміші з іншими
• травами задовільно.
• На зріджених луках
• набуває значного
• розповсюдження, як злісний бур’ян. Для
• запобігання поширенню використовують
• агротехнічні заходи та інтенсивне випасання.

• Полини
• Багаторічні і однорічні рослини, поши-
• рені у посушливих південних районах
• Лісостепової і Степової зон. Для них
• характерна висока посухостійкість. Кормова
• цінність невисока. Тварини поїдають їх
• взимку та після приморозків навесні. Добре
• поїдають вівці і кози, гірше – коні, погано –
• велика рогата худоба.
• Після приморозків запах і гіркота
• полину зникають. Мають важливе кормове
• значення в посушливих районах у осінньо-
• зимовий період.

Шкідливі рослини – це рослини, які не містять отруйних речовин�

Шкідливі рослини – це рослини, які не містять отруйних

речовин, часто є поживними, але поїдання їх призводить до псування

тваринницької продукції (м’яса, молока, вовни), розладу здоров’я

тварин, а інколи є причиною смерті.

Шкідливі рослини за характером погіршення якості

тваринницької продукції поділяють на такі групи:

1. Рослини, які забарвлюють молоко в різні кольори –

блакитний, червоний, жовтий (незабудки, проліски та ін.);

2. Рослини, які погіршують смак і змінюють запах молока

(свиріпа, гірчиця, талабан польовий, дика капуста, полинь, цибуля

дика, кінський часник);

3. Рослини, що викликають передчасне скисання молока

(кислиці, щавелі);

4. Рослини, що надають неприємного запаху і смаку м’ясу та

м’ясо-ковбасним виробам (хрінниця, жабрій, рижій ярий);

5. Рослини, які за смічують шерсть овець, кіз (люцерна мала,

липучка, череда трироздольна);

6. Рослини, що пошкоджують шкіру тварин та викликають її

запалення (дика пшениця, пазурник, ковила волосиста, насіння якої

попадає на вовну, вкручуються в шкіру, заглиблюючись в тканини,

спричиняючи запалення);

7. Рослини, що спричиняють утворення у органах травлення

фітобезусерів, непрохідних у шлунку клубочків. Це густо опушені рослини пухівки .осоти ,мишії

• Отруйні – це рослини, під час поїдання яких відбуваються різні
• розлади здоров’я тварин, які часто призводять до смерті. Отруєння спричиняють різні хімічні речовини: алкалоїди, глюкозиди, ефірні олії,
• деякі органічні кислоти (синильна, щавлева), лактони (ангідриди
• гамма – оксикислоти), смоли та ін.
• Отруйні речовини по-різному діють на організм тварин: одні – в
• основному на центральну нервову систему, інші – на органи
• травлення, нирки, серце, сечовидільну систему тощо. Доведено, що отруйність рослин залежить від їх географічного місцезнаходження,фази розвитку, технології заготівлі кормів та інших чинників.
• За характером дії на організм тварин отруйні рослини поділяють на різні групи.

• Рослини, які спричиняють збудження
• центральної нервової системи
• Белладонна – багаторічна трав’яниста рослина родини пасльо-
• нових. Має неприємний запах. Поширена на півдні України. Зустрі-
• чається у лісах, затінених місцях. Містить значну кількість алкалоїдів.
• Отруєння нею можливе під час попадання тварин на ділянки, засіяні
• белладонною, як лікарською рослиною. Найбільш чутливі до неї коні і
• велика рогата худоба. Отруєння коней спостерігається при поїданні
• 120 – 130 г сухої трави і великої рогатої худоби – близько 60 г.
• Більш стійкі до белладонни вівці і кози, а кролі – несприйнят-
• ливі до неї.
• Блекота чорна – дворічна рослина родини пасльонових. Має
• неприємний запах. Росте біля житла, на смітниках, біля доріг тощо.

• Рослини, які спричиняють збудження центральної нервовоїсистеми і одночасно негативно діють на серце, систему
• травлення та нирки
• Пижмо – багаторічна рослина родиниайстрових (складноцвітих) з вираженим специ-фічним запахом. Росте біля житла, в сухих канавах, біля доріг. Токсикологічна дія обумов-лена ефірним маслом, що викликає блювоту,розлад шлунку та параліч нервової системи.Пижмо в невеликих дозах додається в корм як
• дієтичний засіб. У великих дозах призводитьдо отруєння тварин. Отруєння ним пов’язано здовготривалою однотипною годівлею тварин.Після поїдання коровами пижма, молоко маєгіркий смак і своєрідний запах.
• Жовтець – однорічні та багаторічні види рослин, поширені на луках. Найбільш отруйнимиє такі види жовтців: отруйний, їдкий польовий,пекучий, повзучий.
• Отруєння відбувається при випасаннітварин, особливо навесні. У сіні жовтець меншотруйний. Найчастіше отруюється велика рогата худоба і вівці, рідшеконі, кролі. При поїданні 2–3 кг жовтцю коровами не спостерігаєтьсяотруєння, проте через молоко є загрозою для здоров’я людини.

• Рослини, які спричиняють збудження центральної нервової
• системи і одночасно негативно діють на серце, систему
• травлення та нирки
• Пижмо – багаторічна рослина родини
• айстрових (складноцвітих) з вираженим специ-
• фічним запахом. Росте біля житла, в сухих
• канавах, біля доріг. Токсикологічна дія обумов-
• лена ефірним маслом, що викликає блювоту,
• розлад шлунку та параліч нервової системи.
• Пижмо в невеликих дозах додається в корм як
• дієтичний засіб. У великих дозах призводить
• до отруєння тварин. Отруєння ним пов’язано з
• довготривалою однотипною годівлею тварин.
• Після поїдання коровами пижма, молоко має
• гіркий смак і своєрідний запах.

​

• Жовтець – однорічні та багаторічні види
• рослин, поширені на луках. Найбільш отруйними
• є такі види жовтців: отруйний, їдкий, польовий,
• пекучий, повзучий.
• Отруєння відбувається при випасанні
• тварин, особливо навесні. У сіні жовтець менш
• отруйний. Найчастіше отруюється велика рогата худоба і вівці, рідше
• коні, кролі. При поїданні 2–3 кг жовтцю коровами не спостерігається
• отруєння, проте через молоко є загрозою для здоров’я людини.

• Болиголов плямистий – дворічна рослина родини
• селерових. Рослини мають запах мишачої сечі. Росте на за-
• смічених місцях. Найчастіше отруєння викликає алкалоїд коніїн. Під
• час висушування кількість його значно зменшується. Коніїн паралізує
• центральну нервову систему. Смерть при отруєнні настає від паралічудихання. Отруєння спостерігається головним чином у великої рогатої
• худоби, що виникають при випасанні
• тварин в місцях його поширення, або при
• годуванні зеленою масою з його доміш-
• ками. При поїданні 2-3 кг зеленої маси
• для коней, а 4-5 кг для дорослої великої
• рогатої худоби – призводить до загибелі
• тварин

• Чемериця –
• багаторічна рослина родини лілійних. Росте навологих луках,
• річкових заплавах. При сінокісному використанні нерідко по-
• падає в сіно.
• Містить велику кількість алкалоїдів і глюко-
• зидів, які накопичуються переважно в корене-
• вищі (близько 1%), в стеблах – 0,46%, листках
• – 0,54%, суцвіттях 0,48%. Отруєння чемери-
• цею спостерігається у коней, великої рогатої
• худоби, кіз, птиці. Отруєння проходить
• головним чином під час стійлового утримання
• тварин при годівлі сіном, засміченим чемери-
• цею, а також зеленою травою з її домішкою.
• Насінням і кореневищами отруюється птиця.
• При висушуванні та силосуванні отруйність не зникає

Рослини, які спричиняють переважно симптоми ураження органів

дихання та травної системи

Отруйна дія рослин залежить від вмісту в них гірчичних

глюкозидів, з яких утворюється гірчична олія. Отруєння характери-

зується подразненням травної системи та набряком легенів.

Гірчична олія – це речовина гострого запаху та пекучого смаку.

Вона обумовлює гіперемію шкіри, запалення з утворенням пухирів і

некрозів. Клінічно отруєння гірчичною олією проявляється опіками,

проносами, тимпанією (у жуйних). Стан хворих швидко усклад-

нюється, викликає порушення діяльності серця, нирок та центральної

нервової системи.

М’ясо отруйних тварин можна використовувати в їжу.

До отруйних рослин з таким характером дії на тваринний

організм відносяться рослини родини капустяних:

Сухоребрик – однорічна рослина родини хрестоцвітих. Поши-

рений на вологих, солонцюватих ділянках. Отруєння спостерігається

при годівлі тварин сіном, яке забур’янене сухоребриком (токсичною є

доза 200 г). Найбільш чутливі до сухоребрика коні. Вівці поїдають

його без небезпеки для здоров’я.

Хрінниця – однорічна рослина родини капустяних. Бур’ян,

широко поширений на смітниках, біля дворів, тваринницьких ферм.

Найчастіше спостерігається отруєння овець, при скошуванні хрінниці

у фазі плодоношення.

Рослини, які спричиняють переважно симптоми

ураження травної системи

Отруєння рослинами пов’язано з ознаками важких розладів

травної системи: слинотеча, блювання, закріпи. Паталогічна картина

характеризується запаленням слизистої оболонки системи травлення.

Особливий токсикологічний вплив на організм мають сапоніни.

Подразнюючи кишечник сапоніни підвищують його всисну здатність,

чим обумовлюють включення в кров’яне русло інших отруйних

речовин, якщо вони одночасно попадають в органи травлення.

До цих рослин відносять: молочай, паслін, березка, рицина, біла

акація.

Паслін – рослина родини пасльонових. В Україні поширено два

види: паслін гіркий і паслін солодко-гіркий. Діючою речовиною

рослин є глюкоалкалоїд соланін. Соланін знаходиться переважно у

ягодах і стеблах рослин. Більш отруйними є зелені ягоди. Дозрілі

ягоди містять незначну кількість соланіну або взагалі його не мають.

Отруєння тварин пасльонами дуже рідкі. Отруйність рослин залежить

від умов росту і розвитку. Отруєння спостерігається у корів, Соланін у великій кількості міститься в картоплі

(стеблах, зелених бульбах). Для профілактики отруєнь повністю

виключають з годівлі зелену і пророслу картоплю та її стебла. Бадилля

згодовують дуже обережно.

Рослини, які спричиняють переважно симптоми

ураження серця

Діючими речовинами рослин цієї групи є переважно глюкозиди.

Представниками цієї групи є: наперстянка, конвалія, горицвіт,

вороняче око та ін.

Наперстянка – багаторічна рослина родини ранникових.

Культивується як лікарська сировина. Отруйність спричиняється

речовинами глюкозидного характеру, які діють переважно на серце.

Отруєння можливе в місцях культивування наперстянки, як лікарської,

або декоративної рослини.

Конвалія – багаторічна рослина родини лілійних. Росте у лісах,

в затінених місцях. Діючі речовини: глюкозиди, сапоніни, ефірні олії

(в квітках), органічні кислоти. Знаходження її в затінених місцях,

незначні розміри самої рослини, перешкоджають тваринам поїдати її у

шкідливих для здоров’я кількостях. Отруєння спостерігається за час

поїдання великої кількості конвалії.

• Рослини, які сенсибілізують (підвищують чутливість)
• тварин до дії сонячного світла
• Деякі цінні в кормовому відношенні трави за певних умов
• викликають захворювання тварин, що проявляється головним чином в
• ураженні шкіри.
• Найбільше вражаються білі і біло-плямисті тварини. При випасанні, або годівлі тварин підозрілими рослинами в сонячні дні.
• Темношкірі тварини уражуються менше.
• Захворювання спостерігаються переважно у овець, рідше – в
• інших видів тварин.
• На початку захворювання тварини стають неспокійними,ховаються в тінь. Через 1-2 дні стають в’ялими, уражені частини тіла набрякають, стають гарячими і дуже чутливими. Потім з’являється жовтуха, тріщини, виразка і різного прояву дерматити. Часто тварини
• гинуть. При появі перших ознак захворювання необхідно перегнати
• тварин в затінені місця.
• Звіробій звичайний – багаторічна рослина родини звіробійних.
• Росте на луках, біля доріг. Отруєння спостерігається головним чином у
• овець та кіз. Найбільш чутливі до отруєння молоді та породисті вівці

Після виконання завдань звіт зробити у наступному вигляді:

Закріплення вивченого матеріалу:

1.Назвіть найбільш поширені види осок...

2. Який тип суцвіть у:кульбаби лікарської

3. Яка рослини відносять до шкідливого різнотрав'я

4. Які рослини посилюють сенсибілізацію?

5. Як впливає на організм тварини блекота отруйна

6. Який кормове значення осок?

7. Особлиості використання шкідливогорізнотрав'я.

.