Проєкт «Українки та українці, які змінили історію»
Проєкт для учнів 7 класу
Основне питання:
Тематичні питання:
1) Чиї імена залишають слід в історії?
2) Які українські винахідники змінили світ на краще?
3) Які досягнення українських дітей відкривають Україну світові?
Ми працюватимемо у групах
НАУКОВЦІ (Аверянов Масим).
НАУКОВЦІ (Аверянов Максим)
НАУКОВЦІ
Аверянов Максим
НАУКОВЦІ Аверянов Максим
Соціологи Краткій Нікіта
23-річний український винахідник Валентин Фречка посів друге місце у номінації "Премія молодих винахідників" за розробку методу перетворення опалого листя на екологічно чистий папір, що значно зменшує потребу в вирубці дерев під час виробництва паперу. Закарпатець також отримав приз у розмірі 10 000 євро.
Соціологи Костирко Віка
Соціолог – це професіонал, який вивчає суспільство в цілому та закони його розвитку.
Математики (Юлії Мохір)
великого математика Карла Фрідріха Гаусса:
1. Дитячий геній: Карл Фрідріх Гаусс проявив математичний талант у дуже молодому віці. Одна з відомих історій розповідає, що у віці 7 років він швидко розв'язав задачу складання чисел від 1 до 100, виявивши, що їх можна об'єднати в 50 пар, що кожна здає суму 101, даючи загальний результат 5050.
2. Коригування календаря: Гаусс відомий також завдяки розробці алгоритму для обчислення дати Великодня у році, який і сьогодні є основою для цих розрахунків.
3. Раннє визнання: У віці 21 року Гаусс написав свою дисертацію під назвою "Disquisitiones Arithmeticae", яка значною мірою вплинула на розвиток теорії чисел і заклала основи багатьох
сучасних досліджень у цій галузі.
4. Вклад у геодезію: Ще один аспект таланту Гаусса проявився в геодезії. Він розробив методи, які вдосконалили точність вимірювань, і навіть винайшов геліотроп - пристрій, що відбиває сонячне світло для дальніх вимірювань.
5. Магнетизм і астрономія: Гаусс також вніс значний вклад у вивчення магнетизму та астрономії, зокрема у відкриття и вивчення астероїду Церери.
Він вважається одним із найвидатніших
математиків в історії та залишив багату
спадщину у багатьох галузях науки.
Математики
Математики
Математики
ГЕГРАФИАВТО ОЛЕШКО СЕРГІЙ
На сьогодні географія є комплексною наукою, об'єктом вивчення якої є природа Землі, населення та його господарська діяльність. Є фізична географія, що вивчає природу земної поверхні, явища та процеси, які у ній відбуваються, та соціально-економічна географія, яка вивчає населення Землі та його господарську діяльність.
Павло Аполлонович Тутковський (1 березня 1858, Липовець — 3 червня 1930, Київ) — український геолог, географ і педагог. Один з основоположників геології й географії України, дійсний член Української (з 1918 року) і Білоруської (з 1928 року) академій наук та Наукового товариства імені Шевченка (з 1923 року).
ОЛЕШКО СЕРГІЙ ГЕОГРАФИ
877 народився Степан Рудницький, український географ, картограф, історик, засновник наукової географії України, академік ВУАН (1926), дійсний член НТШ (1901) політолог, державний діяч, педагог. Навчався на філологічному факультеті Львівського університету.
Географи
Науковці Рахмаіл Кіри
Ілля Мечников, Шмуель Аґнон, Зельман Ваксман, Жорж Шарпак, Роалд Гоффман і Світлана Алексієвич. З Україною також 1908 року Іллі Мечникову разом із німецьким ученим Паулем Ерліхом було присуджено Нобелівську премію — «за праці з імунітету».були пов'язані Лев Ландау, Петро Капиця, Саймон Кузнець зробили великий внесок у наук
Нобелівську премію отримали 7 осіб, пов'язаних з Україною: мікробіолог І. Мечников (премія 1908 з фізіології та медицини – "за праці по імунітету"), мікробіолог З. Ваксман (1952 з фізіології та медицини – "за відкриття стрептоміцину, першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу"), фізик Л.Премію присуджують щорічно з 1901 року за видатні заслуги у галузі фізики, хімії, фізіології та медицини, літератури та діяльності за збереження миру.Нобелівський комітет, 2 жовтня, оголосив лауреатів премії з фізіології та медицини. Ними стали Каталін Каріко та Дрю Вайсман за їхні відкриття щодо модифікацій нуклеотидних основ, які дозволили розробити ефективні мРНК-вакцини проти .
Науковці
Утім, стосунок до Нобелівської премії Україна все-таки має. Хоча б тому, що на її території народилися шість майбутніх Нобелівських лауреатів – Ілля Мечников, Шмуель Аґнон, Зельман Ваксман, Жорж Шарпак, Роалд Гоффман і Світлана Алексієвич.
1930 року Шмуель Йосеф Аґнон на півроку повернувся до рідного Бучача (на той час – Польща). Подорож спонукала його написати роман “Нічний постоялець”, в якому головний герой після Першої світової війни приїздить з Єрусалиму до Галичини і дізнається, що більшість його друзів і знайомих загинули, молодше покоління втратило віру, а рідне містечко стало зовсім іншим: “Від великих будинків у два, три або ж чотири поверхи не лишилося нічого, окрім порожнього місця… Змінився кожен клаптик землі – навіть проміжки поміж будинками. Усе стало не таким, яким бачилося мені, коли я був малим, не таким, як привиділося мені уві сні перед приїздом”. Цей твір в українському перекладі Володимира Горбатька 2012 року опублікувало харківське видавництво “Фоліо”.
Нобелівські лауреати з України. Шмуель Йосеф Аґнон. Фото: polityka.pl
Соціологи
Самуїл Кругляк - десятикласник з Кіровоградської області, про якого у жовтні написали практично всі ЗМІ.
Справа в тому, що він став переможцем національного етапу міжнародного конкурсу науково-технічної творчості школярів Intel ISEF + 2015
Куксенко Анастасія
Папір з опалого листя.
«Врятувати Землю – дорого», – повторює студент-біотехнолог Київського університету ім. Т. Шевченка Валетин Фречка. У 17 років він придумав, як робити папір з опалого листя, а не з деревини. Першою лабораторією стала кухня рідного дому в селі Сокирниця на Закарпатті, де довелося використовувати духовку замість сушарки.
За три роки Фречка – герой списку Forbes «30 до 30» – довів технологію до пуття і навчився виробляти папір тоннами. У травні 2021 року бренд Re-Leaf запустив продажі – 1,5 тонни пакетів з його паперу розлетілися за два тижні. Потенційні замовники шикуються в чергу, а сировина валяється під ногами. Що може піти не так?
Математики
Коротка біографія
Український науковець Бобонич Петро Петрович народився в м. Міжгір’я Закарпатської області 19 червня 1942 року в сім’ї службовців. У 1949 році став учнем Міжгірської середньої школи, яку закінчив в 1959 році та два роки працював лаборантом у цій школі. До Ужгородського державного університету вступив у 1961 році. З першого курсу його призвали на військову службу. З 1964 року продовжував навчатися на фізико-математичному факультеті. Закінчив Ужгородський державний університет (УжДУ) за спеціальністю «фізика». З 1974 року працює в УжДУ на посаді інженера, а далі на посадах молодшого та старшого наукового співробітника.
Перший глюкомтр, Петро Бобонич
Винахід
Свій перший глюкометр Петро Бобонич створив 18 років тому. З тих пір у винахідника назбиралося 10 патентів на різні моделі пристрою. Серед них є неінвазійний глюкометр, тобто такий який можна встановити на мобільні гаджети та безконтактно виміряти рівень цукру в крові.
Петро Бобонич розповідає, що як фізик знав оптику. «За рахунок цього я почав шукати, які є методи вимірювання концентрації глюкози в крові. Фактично неінвазійний глюкометр дає точність приблизно 15-20 відсотків, що є достатнім для того, щоб вимірювати рівень цукру». Принцип дії такий: кліпса прикріплюється до мочки вуха (можна й до пальця чи, наприклад, носа), через кровоносні судини проходить інфрачервоний промінь, після чого дані про кількість глюкози в крові подаються на контролер. Винахідник випробував свій глюкометр на шести сотнях пацієнтів ужгородських міської та обласної лікарень, після чого з’ясувалося, що він дає найменшу з-поміж усіх відомих глюкометрів похибку – 15% (для прикладу, інвазійний прилад допускає 25% похибки),завдяки цьому прилад потрапив у 25-ку найцікавіших ноу-хау останнього часу.
У 2014 році Бобонич П. П. став лауреатом конкурсу «Найкращий закарпатець-2013» і нагороджений нагрудним знаком.
Підготувала Савченко Анастасія учениця 7-Б класу
Усю інформацію взято з сайту: https://tobm.org.ua
Математики