Пам’ять вічно жива

Підготувала класний керівник 10-В класу

Ніколайченко Н.В

Ми – люди миру, зранені війною,� Заповідаєм покликом святим:� Шануймо тих, хто не вернувся з бою!� Уклін доземний воїнам живим!� І.Драч� Спасибі, солдати, за подвиг століть,� Якому нема і не буде ціни,� За право і щастя родитись і жить,� І сіяти жито на митні лани…� Б.Олійник�

Весна іде, і переможним кроком�В тюльпановому вічному вогні�Йде травень крізь хвилини, дні і роки, �Несе нащадкам спогади свої.��Весна іде квітчасто, гордо, юно, �Як втілення найчарівніших снів.�О весно красна, ти  ще не забула�В історії своїх жахливих днів?��Із року в рік часопис віддаляє �Своїх нащадків далі від війни.�І травень знов і знов нагадає, �Як із життя ішли його сини.��Буяють мирно квіти на могилах,�До сонця красного метелики летять.�А ті, кому війна зламала крила, �Священним вічним сном в могилах сплять.��

• Мільйонам людей назавжди врізалися в пам'ять важкі дні ІІ світової війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалилися вони на нас. Вторгнення Червоної армії 17 вересня 1939 року на землі Західної України і та страшна неділя 22 червня 1941 року, коли фашистська Німеччина вдерлася на землю Східної України, обернулися довгими роками страждань.�
• Більше півстоліття минуло з тієї тривожної ночі, коли замовкли останні постріли гармат, прийшов мир, настала тиша, за яку заплачено ціною життя мільйонів людей. В жахіття війни було втягнуто 67 держав, 80% населення земної кулі. Друга Світова тривала довгих  б років. Вона пронеслася над величезними територіями Європи, Азії й Африки, охопила простори всіх океанів. У цій війні загинуло близько 60 млн осіб, не говорячи вже про поранених і тих, хто  пропав безвісти. Лихо й страждання, які пережили люди, незмірні. Все далі відходять грізні роки Другої Світової війни. ��

• Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття. У війні взяли участь 80% людства, бойові дії велися 2/3 існуючих на той момент держав. Війна розпочалася 1 вересня 1939 р. із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945 р. із беззастережною капітуляцією Японії. Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема Голокост), а також вперше і востаннє використана в бою атомна зброя. До армій ворогуючих сторін було залучено понад 110 млн солдат, загальні втрати військових та цивільного населення складають від 50 до 85 млн осіб. За результатами війни було створено ООН (Україна – один із засновників) та сформовано сучасну систему міжнародних відносин.�
• Друга світова війна для України розпочалася 1 вересня 1939 р. із німецьким вторгненням в Польщу. 110-120 тис. українців у лавах Війська Польського розпочали світову боротьбу проти нацизму, 8 тис. з них загинуло протягом місяця війни. Також 1 вересня Люфтваффе бомбардувало Львів та інші західноукраїнські міста, що перебували у складі Польщі. Між 12 та 22 вересня Львів пережив подвійну облогу із заходу нацистськими військами, із сходу – радянськими.��

• Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. На боці Об’єднаних Націй воювали українці у складі армій Великої Британії та Канади (45 тис. осіб), Польщі (120 тис.), СРСР (більше 6 млн), США (80 тис.) і Франції (6 тис.), а також визвольного руху в самій Україні (100 тис. в УПА) – разом 7 млн осіб. Понад 2,5 млн українців були нагороджені радянськими та західними медалями та орденами, більше 2 тис. стали Героями Радянського Союзу, з них 32 – двічі, а найкращий ас союзної авіації Іван Кожедуб – тричі.   �
• Для України ІІ світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За Україну воювали дві тоталітарні системи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя. Кожна сторона протистояння на українських землях намагалася продемонструватисвою прихильність до українства, але єдиним справді українським суб’єктом у роки війнибув визвольний рух – передовсім, Українська повстанська армія. З різних причин на німецькому боці воювало до 250 тис. українців та до 50 тис. було мобілізовано до армій союзників Третього Рейху.��

Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок війни.

Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн військових, підпільників і цивільних, 4-5 млн цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 мільйонів жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) склали 8-10 млн осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 5,6 тис. мостів, 28 тис. сіл, 300 тис. господарств. ��

День Перемоги! День Перемоги! � Іде по країні весна. � Дев’ятого травня! Дев’ятого травня! � Війна закінчилась страшна.��

1945 рік. � 1 травня над рейхстагом піднявся прапор Перемоги. � 8 травня 1945 року в Берліні підписана повна капітуляція фашистської Німеччини. � 9 травня було надано салют Перемоги.��

• Багато на нашій землі обелісків,� Вкарбовані в них золоті імена� Вклонися, людино, їм низько-низько, -� Це пам'ять, яку залишила війна.�
• Ми пам'ятаєм, хто в лиху добу� В броні важкій віддав останні сили,� Ми зараз квіти і терпку журбу� Приносим на засмучені могили.�
• Кривавим сном закінчилась війна.� Літа зарубцювали давні рани…� Під кулями ворожими сповна� За тишу заплатили ветерани.�
• В атаки йшли вони не ради нагород,� Поранені страждали в медсанбатах,� За цвіт життя завдячує народ� Полеглим і посивілим солдатам.
• � Ми пам’ятаємо всіх, � Хто віддав життя за те, � Щоб не було війни нової, � Щоб сонце сяяло золоте, � Щоб не окоп чорнів на ниві – � Хліба цвіли, мов килими. � І щоб веселі і щасливі � До школи всі ходили ми!��

Квітка маку в українській традиції�

В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. В останніх з перелічених значень квітка часто згадується в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби: «Ой, з могили видно всі долини, – сизокрилий орел пролітає: стоїть військо славне Запорізьке –  як мак процвітає...». У відомій пісні «Ой, ти, Морозенку, славний козаче», мак згадується поруч зі смертю козака: «…Обступили Морозенка турецькії війська. По тім боці запорожці покопали шанці; Ой, впіймали Морозенка у неділю вранці. Ой, недаром ранесенько той мак розпускався, – Ой, уже наш Морозенко у неволю попався…». Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну.�З народної творчості мак як символ пов'язаний із війною та військом перейшов у художню літературу. В Івана Франка:  «Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно святе». Легенду про мак обробив Михайло Стельмах у творі «У долині мак цвіте»: «…Ординці воїна скришили, на землю впало тіло біле і, наче зерно, проросло, а влітку маком зацвіло…». Одна з героїнь присвяченого Другій світовій війні роману Олеся Гончара «Прапороносці» гине в долині червоних маків.

Мак як символ пам'яті у світі�

Появу цього символу пов'язують з віршам двох людей: канадського військового лікаря Джона Мак Крея та працівниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл. Перший під враженням боїв у Бельгії у 1915 р. написав твір «На полях Фландрії», що починався словами: «На полях Фландрії розквітли маки/Між хрестами ряд за рядом». Друга 1918 р. написала вірша «Ми збережемо віру», в якому обіцяла носити червоний мак в пам’ять про загиблих. Саме Мойні Майкл в листопаді того ж року причепила червоний шовковий мак на пальто. У 1920 р. Національний Американський легіон прийняв маки в якості офіційного символу, а у 1921 р. червоні маки стали емблемою Королівського Британського легіону. В Польщі червоні маки є символом перемоги 11-18 травня 1944 р. Другого корпусу ген. Андерса в боях за гору Монте-Кассіно в Італії. Приспів до популярної військової пісні того часу починається словами «Червоні маки на Монте-Кассіно/Замість роси пили польську кров».��

Мак як символ пам'яті в Україні�

Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн українського червоного маку розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі. Поруч з квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни та гасло. Минулорічним було «Ніколи знову».�Цього року за нагоди 75-тої річниці перемоги над нацизмом ми пропонуємо нове гасло: «Пам'ятаємо. Перемагаємо». Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.��

Ми не бажаємо війни! �Хай над містами і нивами �Сіяє сонце з вишини, �Щоб ми росли щасливими!�Люду трудящому воїн не треба. �Гуртуймо тісніше свої ряди. �За незахмарене – чисте небо, �Проти смертей, сліз, нещастя й біди.�Ми хочемо без воїн жити. �Хай буде мир на всій землі! �Мир – це квіти у сонячних росах. �Мир – це радість малих і дорослих.�Мир – це усмішка в очах матусі. �Мир – це лани золотаво-русі. �Мир – це потоки весняні сині. �Мир – це дружній танок при гостині.�Хай літають завжди журавлі, �Колоски видзвонюють налиті. �Ми за те, щоб мир був на землі �Для усіх на цілім світі!�Мир -- це все, що у світі найкраще, �Не забувайте цього нізащо!