2 of 13

1. Чому важливо дізнатися місцеві закони, перш ніж розпалювати вогнище в таборі? Де отримати цю інформацію?�

Розпалювати відкритий вогонь можна не всюди. Заборонено розпалювати багаття на природоохоронних територіях: у національних парках, заказниках, заповідниках тощо. Заборони можуть посилюватись у пожежонебезпечний літній період. Особливо уважним треба бути за кордоном, у багатьох країнах багаття можна розпалювати лише в спеціально обладнаних місцях на кемпінгах чи в мангалах.
Необхідно переконатись, що природно-заповідну територію безпечно відвідати, уточнивши цю інформацію можна на офіційних ресурсах установи, обласної, міської, районної адміністрації, селищної ради, сайті ДСНС. Також, ви можете знайти контакти установ на сторінках національних парків та заповідників та інше.

3 of 13

2. Назвіть 3 причини, чому вогнище в таборі ніколи не можна залишати без нагляду.

Вітер може перекинути вогонь на інші території і спричинити пожежі на великій площі і призвести до жахливих наслідків.
Через необачність, діти можуть отримати опіки.
Діти граючись можуть перенести вогонь на інші місця в таборі або на оточуючу територію.

4 of 13

3. Перелічіть 10 правил пожежної безпеки, яких слід враховувати під час табору.

не розводити багаття у лісі, окрім призначених для вогнищ місць;
не засмічувати місце відпочинку;
обгороджувати та розчищати місце розпалення багаття;
не розводити відкритий вогонь поруч із сухою рослинністю та господарчими будівлями;
не розкидати сірники на суху лісову підстилку;
не бавитися з вогнем;
стежити, щоб діти не бавилися з вогнем;
не створювати смітники в лісі та на прилеглих землях, тим більше, не підпалювати їх;
прибрати місце погашеного вогнища, переконатися, що горіння відсутнє.
У разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації негайно викликати Службу порятунку за номером 101!

5 of 13

4. Розкажіть при якій температурі слід зберігати такі продукти, і поясніть, чому це важливо під час табору:

Гарячі страви

Гарячі страви слід зберігати при температурі понад 60°C. Це гарантує, що їжа залишається в безпечному температурному режимі, який не дозволяє росту шкідливих бактерій.

Методи зберігання гарячої їжі:

Використання термосів або термоізольованих контейнерів.

Зберігання їжі на відкритому вогні або в спеціальних теплоізоляційних сумках.

Холодні страви

Оптимальна температура для зберігання холодних страв — це понад 4°C, але не більше 5°C. У цих умовах бактеріальний ріст значно сповільнюється. Небезпечний температурний діапазон — це від 4°C до 60°C. В цих межах бактерії розмножуються дуже швидко, що може призвести до харчових отруєнь.

Методи зберігання холодних страв:

Ізольовані сумки або контейнери — вони дозволяють зберігати продукти при низьких температурах, зменшуючи вплив навколишнього середовища.

Лід або холодні пакети — якщо є доступ до льоду, можна покласти його разом з їжею, щоб зберігати температуру на рівні або нижче 4°C.

Термос або охолоджуючі сумки — у походах та таборах часто використовують термоси для зберігання охолоджених продуктів.

Підтримка холодної температури протягом приготування — якщо є можливість, варто готувати їжу безпосередньо перед споживанням, щоб мінімізувати час її перебування за температури, яка сприяє росту бактерій.

6 of 13

5. Перелічіть 5 заходів, які ви можете вжити, щоб тварини не заходили у ваш кемпінг.

1. Зберігання їжі в герметичних контейнерах (термосах).
2. Не залишати їжу та сміття на відкритому повітрі (спеціальні герметичні пакети, або компостні ями)
3. Відстань від природних маршрутів тварин (уважно обстежити місцевість на предмет наявності слідів тварин, плазунів і т.д.)
4. Використання засобів для відлякування тварин (запах, звук)
5. Правильне приготування та вивезення залишків їжі (запахи не повинні поширюватися на велику відстань)
6. Тимчасові високі огорожі та бар'єри
7. Використання спецій та ароматичних речовин. Поширення деякого рослинного попелу навколо табору ефективно запобігатиме навалі змій, скорпіонів і отруйних комах.
8. Правильна поведінка при зустрічі з тваринами (не намагайтеся наближатися до неї, залишайте їй простір і не бійтеся створювати шум, щоб відлякати її)

7 of 13

6. Які заходи безпеки слід враховувати під час будівництва табірного туалету?

1. Вибір правильного місця для туалету (відстань від води: не менше ніж 30–50 метрів; Відстань від наметів і кухні: не менше 30–50 метрів)
2. Глибина та конструкція туалету (оптимальна глибина — 40–60 см; туалет повинен бути міцним і стабільним, щоб уникнути його падіння або пошкодження)
3. Захист від запахів і шкідливих організмів (важливо створити належну вентиляцію для виведення неприємних запахів; яма повинна бути герметичною або добре запечатаною, щоб рідкі відходи не проникали в ґрунт або воду; після кожного використання туалету важливо мати доступ до засобів для дезінфекції)
4. Виведення відходів (у разі побудови тимчасових туалетів, можна використовувати біорозкладні пакети або пластикові контейнери, щоб зібрати відходи і потім знищити їх у безпечному місці; у разі спалювання – пам’ятати про правила поводження з вогнем)
5. Гігієнічні засоби (мило або гель для миття рук, папір для витирання, антисептичні серветки або бактерицидні розчини для очищення рук після використання туалету, герметичні контейнери для зберігання використаних гігієнічних засобів)
6. Захист від диких тварин (розміщення, загородження)
7. Після використання туалету рекомендується покривати відходи піском, землею або іншими природними матеріалами, щоб швидше відбулося їх розкладання та щоб уникнути неприємних запахів.
8. Періодичне обслуговування. Для великих таборів чи тривалих походів потрібно проводити періодичне обслуговування туалету — очищення від відходів, додавання нового шару землі або піску, щоб підтримувати гігієну та уникнути перенасичення ями.
9. Екологічна безпека. Не допускайте забруднення ґрунту або вод: Уникайте використання хімічних речовин для очищення туалету, оскільки це може завдати шкоди екосистемі. Використовуйте природні дезінфектанти або біорозкладні засоби.

8 of 13

7. Складіть список медичних виробів, які повинні бути в «Аптечці невідкладної допомоги.

1. Основні препарати та засоби для надання першої допомоги: антисептики (йод чи зеленка, інші антисептики для обробки ран, шкіри, перекис водню 3% (для очищення ран); антибіотики та засоби для профілактики інфекцій (бактробан, тетрациклінова мазь); бинти (стерильні різної ширини від 5 до 10 см); марлева пов'язка або стерильні марлеві серветки; пластирі (різних розмірів, включаючи гіпоалергенні та для великих ран); пластир для фіксації пов’язок (тканинний або спеціальний медичний); гаусті (клейка стрічка) для фіксації пов'язок; косметичний/медичний спирт для дезінфекції рук.
2. Засоби для перев'язки та зупинки кровотечі (еластичний бинт або медичний бинт для зупинки кровотечі; джгут для зупинки сильних кровотеч; стерильні рукавички).
3. Засоби для лікування травм та болю: жарознижуючі засоби (парацетамол, ібупрофен); протизапальні засоби (ібупрофен або диклофенак); обезболювальні таблетки (аспірин, кетанов або нимесулід); розчини для регідратації (наприклад, регідрон).
4. Засоби для відновлення шкірних покривів: мазь або гель для загоєння ран (пантенол), бальзам для шкіри, гель після укусу комах або опіків (фенистил).
5. Засоби для лікування алергії та шкірних реакцій: антигістамінні засоби (діазолін, лоратадин, супрастин), крем або мазь для зняття свербіжу та запалення (гідрокортизоновий крем).
6. Засоби для лікування травм і переломів: тверде фіксуюче обладнання (шина), фіксуючі бинти або хустки для іммобілізації суглобів, лід (або пакетик для холоду) для зменшення набряків при ударах або вивихах.
7. Засоби для надання допомоги при опіках: гель або крем для опіків (пантенол чи солкосерил), покривні пов'язки для опіків.
8. Засоби для боротьби з комахами: репеленти (для захисту від комарів, кліщів), антигістамінні засоби для лікування укусів комах.
9. Засоби для надання допомоги при отруєннях та алергіях: активоване вугілля або інші адсорбенти, сиропи для промивання шлунка, антидоти (залежно від типу отрути).
10. Засоби для підтримки загального здоров’я: термометр для вимірювання температури, Щипці для видалення чужорідних тіл, ножиці медичні для обрізання бинтів або стрічок, стерильні серветки або вологі антибактеріальні серветки для очищення шкіри.
11. Інші корисні засоби: спеціальні засоби для промивання очей, дезінфікуючі серветки, сонцезахисний крем, медичні засоби для догляду за шкірою.
12. Особисті ліки: інгалятор для астматиків, інсулін для людей з діабетом, епінап або інші засоби для швидкого зняття анафілактичного шоку.

9 of 13

8. Перелічіть 5 речей, на які слід звернути увагу, щоб дотримуватись достатньої гігієни на таборі, де немає водогону (душу, туалетів зі змивом, раковин, кранів).

1. Запас води. Переконайтесь, що вода, яку використовуєте для пиття і гігієни, є безпечною. Якщо є сумніви, воду треба кип'ятити або використовувати фільтри. Потрібно мати достатньо води для основних потреб (пиття, миття рук, умивання, миття посуду). Якщо джерело води не зовсім чисте, треба подбати про правильне зберігання та очищення води.
2. Миття рук. Руки треба мити після використання туалету, перед їжею, після контакту з брудними предметами або тваринами. Без водогону можна використовувати вологі серветки або спиртові антисептики, але це не заміняє повноцінне миття з милом. Якщо вода обмежена, посуд треба мити в кілька етапів: спочатку видалити залишки їжі, потім промити водою, а після цього – дезінфікувати (можна використовувати спеціальні засоби або розчин з води і оцту/лимонної кислоти).
3. Гігієна туалету. Якщо у таборі немає стаціонарних туалетів, потрібно подбати про зручні і гігієнічні тимчасові рішення. Наприклад, намети або біотуалети, які потрібно регулярно очищати. Потрібно мати при собі вологі серветки або дезінфекційні гелі для миття рук після туалету. Слід також стежити за наявністю туалетного паперу та паперових серветок.
4. Їжа. Перед їжею варто ретельно мити овочі та фрукти, навіть якщо вони здаються чистими.
5. Особисті речі та одяг. Відсутність водогону ускладнює прання, тому треба мати достатньо запасного одягу, щоб підтримувати особисту гігієну. Якщо душ або вода для купання недоступні, можна використовувати вологі серветки або гігієнічні гелі для тіла. Дуже важливо регулярно мити руки, обличчя і, при можливості, ноги.

10 of 13

9. Продемонструйте 3 способи очищення води під час табору.

1) Пропустити воду через марлю в кілька шарів або через іншу чисту ганчірку. Застосовувати тільки в тих випадках, коли вода забруднена тільки дрібним сміттям (гілочки, травинки і т.д.).
2) Використовувати для очищення води срібну ложечку або срібний хрестик. Срібло відмінно знезаражує воду. Якщо вода каламутна, з домішками піску, землі і т.д., слід її пропустити через марлю або тканину і після цього покласти на дно ємності срібний предмет.
3) Посолити воду з розрахунку повна столова ложка кухонної солі на півтора-два літри води. Розчинивши сіль, треба дати воді постояти 15 – 20 хвилин – тоді частково загинуть деякі види мікробів і осядуть солі важких металів. Незручність подібного знезараження полягає в зайвій солоності .
4) Вжити бересту берези (краще молоду), кору верби, кору дуба і бука. Треба взяти з розрахунку 100-150 грамів кори на відро води і кип’ятити 30-40 хвилин або настоювати в теплій воді не менше шести годин.
5) Взимку воду можна натопити зі снігу або льоду. Тільки треба завжди брати нижній шар снігу.
6) Воду можна обробити і йодом з розрахунку 20 крапель 10-відсоткової спиртової йодної настоянки на один літр води. Йодована вода, без сумніву, дуже корисна в поході, але не всякий турист здатний витримати велику кількість йоду в їжі і воді. Однак якщо воду довго кип’ятити (40-60 хвилин), то дві третини йоду випарується і така вода цілком прийнятна для пиття і приготування їжі.
7) Якщо вода взята з неперевіреного джерела, то її слід кип’ятити не менше 30 хв. Не рекомендується брати воду безпосередньо з озера або болота. На низькому березі в декількох метрах від води треба викопати ямку, а коли вона наповниться водою, акуратно вичерпати воду. Після повторення такої операції 2-3 рази у ямці з’являється очищена (відфільтрована) вода, і після кип’ятіння її можна вживати
8) У степовій місцевості для знезараження води використовують трави: перекотиполе, деревій або фіалку польову (200-300 г трави на відро води з подальшим кип’ятінням протягом 20-30 хв). Також можна використовувати листя ромашки, брусниці, малини або звіробою, та інших лікарських рослин-антисептиків, бактерицидні властивості яких визнані медициною. Чистотіл – лідер серед лікарських рослин бактерицидної дії, вбиває майже всі відомі науці патогенні мікроорганізми, так як ця рослина синтезує йодовмісні сполуки, його їдкий сік – яскравого жовто-оранжевого кольору. Крім того, можна використовувати бактерицидні властивості грибів, наприклад дощовика, білого гриба та ін.
9) Таблетки гідропериту розчиняють з розрахунку чотири-п’ять таблеток на відро води, дають воді постояти з накритою кришкою 20-30 хвилин, а потім нагрівають до кипіння. Тоді перекис водню почне розкладатися і на дно випаде пластівчастий осад коагульованих білків.
10) Мінерал кремній – потужний активатор води і володіє значними бактерицидними властивостями. Вода не псується, довго зберігається, очищається. Кремнієва вода готується дуже просто, потрібно опустити кремній в ємність з сирою або кип’яченою водою і весь час зберігати його там. Кількість кремнію з розрахунку 1-3 г на 1 л. Дати відстоятись добу.
11) Хорошим засобом для дезінфекції води в поході є різного роду фільтри промислового виготовлення. Найзручніше мати кишеньковий варіант фільтра, що має вигляд пластикової трубочки, один кінець якої опускається у водойму, а через інший вода всмоктується ротом. Знезараження води в такому фільтрі проводиться за допомогою потужних йодовмісних реагентів. Подібні портативні фільтри дозволяють пити воду з будь-якого джерела, не побоюючись за своє здоров’я. Як кажуть виробники, в процесі фільтрації знищуються бактерії, мікроби і віруси, а деякі моделі ще й покращують смак води.
12) Можна спорудити саморобний фільтр для води: воронка, марля і активоване вугілля.

11 of 13

10. Визначте 2 види палива, яке використовується для приготування їжі в таборі.

1. Дрова. Дешеве та доступне паливо в природних умовах. Підходить для приготування їжі на відкритому вогні (наприклад, на вогнищах або мангалах). Може використовуватися для багаття для грилювання або варіння. Необхідно дбати про зберігання та підготовку дров. Потрібно забезпечити правильну утилізацію залишків (попіл). Може бути незручно в умовах обмеженого простору.
2. Газ (балони з пропаном або бутаном). Легкість у використанні — потрібен лише газовий балон і відповідний пальник. Зручний для приготування їжі на туристичних плитах або грилях. Газові плитки зазвичай компактні та не потребують багато часу для розпалювання. Балони мають обмежений ресурс, і їх потрібно регулярно замінювати. Вартість газу може бути вищою, ніж дров. Потрібно бути обережним з балонами, адже вони можуть бути небезпечними при неправильному використанні.
3. Біопаливо. Це може бути пальне, отримане з органічних матеріалів, таких як стиснуте дерево, тріски або навіть органічні відходи. Біопаливо може бути досить ефективним та екологічним. Зазвичай потребує спеціального обладнання (наприклад, пелетних печей або біогазових установок). Може бути менш доступним в порівнянні з іншими джерелами палива.
4. Спирт (етанол). Багато туристичних плиток працюють на спирті, це безпечний і легкий спосіб приготування їжі. Не створює диму і запаху, що робить його комфортним для використання в закритих приміщеннях (наприклад, в наметах). Спирт зазвичай має меншу ефективність у порівнянні з газом чи дровами. Може бути дорожчим і складним у транспортуванні.
5. Вугілля. Ідеально підходить для грилювання і приготування їжі на мангалі. Легко підтримувати рівень температури для тривалого процесу приготування. Вимагає додаткового часу для розпалювання. Викидає більше диму в порівнянні з іншими видами палива. Залишки вугілля потрібно утилізувати.
6. Кам’яне вугілля (карбон). Довго горить, що дозволяє готувати їжу без необхідності постійного додавання палива. Відносно компактне і зручне для транспортування. Викидає більше диму і не підходить для закритих приміщень. Вартість може бути вищою за дрова.
7. Природні матеріали (трави, сухе листя). Легко доступне в природі, особливо в лісах або лугах. Не потребує спеціального транспортування або покупки. Може бути неефективним і важко контролювати горіння. Залишки можуть створювати багато попелу або диму.

12 of 13

10. Обговоріть 5 правил щодо безпечного поводження з ножами, сокирами, пилами, сокирками, мачете для кемпінгу.

Зберігайте інструменти в безпечному місці, недоступному для дітей або непідготовлених осіб.
Використовуйте чохли, ковпачки або захисні кришки на леза ножів, сокир та інших інструментів для запобігання травмам при транспортуванні або зберіганні.
Перед використанням перевіряйте інструменти на наявність пошкоджень. Пошкоджені або іржаві леза можуть стати причиною неефективного або небезпечного використання.
Регулярно перевіряйте гостроту лез та необхідність їх наточування. Довго не використовуйте інструмент, якщо лезо стало тьмяним або зношеним.
Використовуйте захисні рукавички (особливо при роботі з сокирками і мачете) для запобігання порізам.
Надягайте відповідне взуття і шорти або штани, щоб захистити ноги від випадкових ударів.
Завжди будьте уважні під час роботи з інструментами. Важливо не поспішати, особливо коли працюєте з гострими або важкими інструментами.

1 of 13