2 of 18

Основні дати

Виступ студентів-українців Львівського університету з вимогою розширити вживання української мови. Масовий вихід студентів із університету

Річний видобуток нафти на Прикарпатті становив 2 млн т (третє місце у світі після США та Росії)

Рік селянських страйків у Східній Галичині: страйк у липні 1902 р. охопив 500 громад у 24 повітах, у ньому взяли участь понад 100 тис. селян

1901

1902

1909

4 of 18

1. Національний склад населення у 1851-1910 рр.

Проаналізуйте графіки.

Які явища та процеси вони засвідчують?
Як змінився національний склад населення західноукраїнських земель проти першої половини 19 ст.? Із чим це пов’язано?
Обчисліть приблизну кількість українців - мешканців західноукраїнських земель 1910 р.

5 of 18

У західноукраїнських землях розвивалися галузі промисловості, пов’язані із видобутком сировинних ресурсів.

2. Розвиток промисловості

Пожвавлення відбувалося в більшості галузей харчової промисловості, зокрема в цукровій, борошномельній, спиртогорілчаній.

Кустарно-ремісничий характер промисловості

Перевага дрібних підприємств (80%)

Пришвидшився розвиток металообробної та машинобудівної промисловості.

Провідні галузі: нафтоозокеритна, лісопильна, деревообробна, цегельна, низький рівень енергоозброєння промисловості

6 of 18

3. Розвиток сільського господарства

У сільському господарстві працювало понад 75 % населення
Сільськогосподарська галузь залишалась екстенсивною та низькопродуктивною
Найбільшою проблемою селян було малоземелля і безземелля в умовах збереження великого поміщицького землеволодіння
Великими землевласниками були польські, румунські, угорські, німецькі поміщики.
Відбувалася поступова заміна прогресивнішою системою сівозмін, почали застосовувати мінеральні добрива, нову техніку.

7 of 18

У поміщицьких маєтках

вирощували зернові культури, кукурудзу, картоплю,
вкладали кошти в торгове тваринництво,
торгували маслом, молоком, яйцями.
використовувалась вільнонаймана праця
поширення сільськогосподарських машин і поліпшених знарядь праці

8 of 18

селянські господарства зберігали напівнатуральний характер
безземелля спонукало українських селян жити за рахунок заробітків у панських дворах
характерне явище аграрного перенаселення
Селянські протести з вимогами скорочення робочого дня, підвищення заробітної платні, користування поміщицькими лісами, луками.

9 of 18

4. Кооперативний рух

На початку 20 ст. розширювала свою діяльність споживча та кредитно-позичкова кооперація.
Зростає Товариство взаємного кредиту «Дністер»
В Галичині найбільше розвинулася молочарська (1904 р. - кооператив-молочарня - Союз руських молочарських спілок – Маслосоюз).
Маслосоюз виробляв пастеризоване молоко, тверді і м’які сири, бринзу, мав мережу власних магазинів у галицьких містах, експортував масло до Німеччини, Англії, Франції, Італії, Голландії, Данії, Австралії та Палестини.

10 of 18

5. Українська діаспора

Причини:

відставання в економічному розвитку західноукраїнських земель,
розорення селянських господарств
поява значного надлишку робочої сили

Українська діаспора - громади українців (осіб українського походження), які проживають за межами України.

11 of 18

Масова трудова еміграція західноукраїнського селянства в європейські країни та за океан - до США, Канади, Бразилії, Аргентини та інших країн.

Усього до 1914 р. із західноукраїнських земель виїхали на постійне проживання в інші країни (за неповними підрахунками) 700-800 тис. осіб.

12 of 18

«Більшість східнослов'янських емігрантів з Галичини і Буковини мали нечітку або не мали жодної національної ідентичності, коли покидали батьківщину. Згодом, вже у Сполучених Штатах Америки і Канаді, потрапивши в оточення інших народів Європи та всього світу, вони почали плекати національну свідомість - пізнавши свою українську ідентичність, передавали її дітям та онукам...» (Павло Роберт Магочій. «Історія України»)

13 of 18

«Земленька наша багата на все, чого нам потрібно, та що з того, коли ми, добуваючи з землі сирі плоди, мусимо їх продавати дешево, а зате купувати дорого вироби фабрик заграничних»

(«Буковина», 1896 р.).

Які особливості економіки західноукраїнських земель засвідчують уривки з дописів у газетах?

«Тутешні робітники (в Стрию), в тому числі залізничники, в буквальному сенсі гинуть від голоду через дуже дорогі продукти, живуть у холодних і вологих будинках»

(«Новий робітник», 1902 р.).

«Теперішні охоронні мита, запроваджені в Австрії, виключно на користь промисловості судетських країв, які заливають нас своїми дорогими й поганими фабричними виробами, чинять неможливим розвиток крайової промисловості в Галичині»

(«Тижневик економічний», 1900 р.).

Робота з джерелом

14 of 18

6. Боротьба за створення українського університету у Львові

На межі 19-20 ст. у суспільно-політичному житті Галичини загострилася боротьба за український університет у Львові.

Згідно з імператорською ухвалою 1871 р. Львівський університет мав бути двомовним - українсько-польським, проте фактично був польським.

На всіх факультетах було лише шість у різний час заснованих кафедр з українською мовою викладання.

15 of 18

Восени 1901 р. студенти-українці виступили з вимогою розширення прав української мови в університеті та збільшення кількості українських кафедр.
Через опір з боку адміністрації закладу, близько 600 студентів на знак протесту переїхали на навчання в університети Кракова, Відня, Праги.
Ідею українського університету активно пропагував професор Львівського університету М. Грушевський. Українські депутати в Державній раді закликали уряд розв’язати це питання.
Проте до реалізації справа не дійшла, як вважають, через початок у 1914 р. Першої світової війни.

16 of 18

Найдраматичнішою подією в боротьбі за український університет стало віче українського студентства 1 липня 1910 р.

Польські студенти збудували в приміщенні університету барикади, щоб перешкодити українцям вийти з будинку назовні й розпочати запланований похід вулицями Львова.

Між представниками української та польської студентської молоді відбулася сутичка та перестрілка з пістолетів, внаслідок якої загинув український студент Адам Коцко.

Майже відразу після цього в приміщенні університету з’явилися поліцейські. Серед арештованих були тільки українці, тоді як поляки, фігурували лише в якості свідків

17 of 18

Отже:

на західноукраїнських землях активно розвивалися лише ті галузі, які мали сировинний характер — нафтоозекеритова, лісопильна, борошномельна, соледобувна. Найшвидше розвивалася нафтова промисловість. На початку XX ст. на Галичину припадало 4—5 % світового видобутку нафти.
відбувалося інтенсивне проникнення іноземного капіталу, який майже повністю контролював промисловість краю і по-хижацьки експлуатував його природні багатства.
західноукраїнські землі поступово перетворювалися на ринок збуту для підприємств більш розвинених регіонів Австро-Угорщини.
злиденне становище більшої частини населення стимулювало трудову еміграцію за Океан.

1 of 18