СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА XVI – перша половина XVII ст.

​

Походи запорозьких козаків на володіння Кримського ханства та Османської імперії. Запорозько-кримський договір 1624 р.

Опорні терміни та поняття

Доба героїчних походів — це період найбільш успішних і вдалих морських походів на володіння султанської Туреччини та її васала — кримського хана — протягом перших двох десятиліть XVII ст.

​

 Ві́йсько Запоро́зьке Низове́ — нереєстрове козацтво Запорожжя другої половини XVI — кінця XVIII століття з дислокацією за порогами Дніпра. 

​

Опорні дати

• 1602-1623 р.р.- «Доба героїчних козацьких походів»;
• � 1616 р. – здобуття українськими козаками Кафи – найбільшого невільницького ринку в Криму;
• � 1618 Р. – похід П.Конашевича-Сагайдачного на Москву. Деулінське перемир’я;
• � 1620 р. – відновлення ієрархії православної церкви;

​

• 1620-1621 р.р.-Хотинська війна.
• � 24 грудня 1624 р.- підписання Запорозько-кримського договору.

Знати та Вміти

План

Походи запорозьких козаків на володіння Кримського ханства та Османської імперії. �

Доба героїчних походів — це період найбільш успішних і вдалих морських походів на володіння султанської Туреччини та її васала — кримського хана — протягом перших двох десятиліть XVII ст.

Причини походів:

• •постійні спустошення українських земель від татарських та турецьких наскоків
• здобич
• визволення полонених
• упередження нападів татар і османів

​

Кримське ханство

​

​

​

Кримське ханство виникло у 1441 році внаслідок посилення боротьби за владу в Золотій Орді. 1449 р. - володар Кримського улусу Хаджі-Гірей проголосив себе незалежним володарем.

Економічною основою ханства була міжнародна торгівля, яка здійснювалася через м. Салхат — першу столицю Криму й генуезькі порти Судак і Кафу. Через них велася торгівля невільниками, зерном, рибою, хутром, сіллю, шкірою й предметами розкоші.

Рід Гіреїв. Престол переходив до старшого в ханському роді. Законність престолонаслідування утверджувалася курултаєм — з’їздом кримської знаті

Кримські хани визнавали себе васалами Османської імперії з 1478 р. Васальна залежність виявлялася переважно в обов’язках кримчан брати участь у воєнних походах султана

Постійні набіги на Україну за ясиром. Найчастіше набіги здійснювалися Чорним шляхом

КОЗАЦЬКА ЧАЙКА�

Чайка — безпалубний плоскодонний човен запорізьких козаків XVI—XVII ст. у вигляді величезної видовбаної колоди, по бортах обшитої дошками. Довжина – близько 18м, ширина й висота бортів – до 4м. Ззовні бортів для збільшення остійності і плавучості кріпився очеретяний пояс. Човен мав поперечні переборки і лави, щоглу з вітрилом, 10-15 пар весел, носовий і кормовий рулі, уміщав до 70 чоловік. Озброєння – 4-6 фальконетів (гармати калібром 30 мм.). На борту був запас зброї та провіанту достатній для тривалих морських походів.

Одну чайку споруджувало впродовж півмісяця понад 60 чоловік. Техніка суднобудування не була надто складною. Запорожці зрубували високу липу чи вербу і, очистивши її від галуззя, видовбували днище. До нього кріпили дубові ребра, на які зверху вниз нашивали дубові дошки довжиною 3,5 метра, шириною 30 сантиметрів. На носі й кормі споруджували щось на зразок кают.

Самійло Кішка � 

З 1550 року Кішка брав участь у походах Дмитра Вишневецького, після загибелі Вишневецького, його в 1564 році обирають гетьманом

Штурмував міста Козлов, Ізмаїл, Кілю, Аккерман та Очаків нещадно громив османські галери в морі.

У 1573 році ескадра Самійла Кішки зазнала поразки від османського флоту, а сам гетьман потрапив до полону і був прикутий ланцюгом до весла на галері, де перебував близько 25 років

 У 1599 організував на османській галері повстання, перебивши команду, повернулися до України

У 1601–1602 роках Кішка на чолі 4-тисячного козацького загону брав участь у польсько-шведській війні у Лівонії

Шляхтич брацлавський із роду Кошичів або Кошків. Козацький отаман та гетьман, старший війська Запорозького (1574 — 1575, 1599 — 1602).

Петро Конашевич-Сагайдачний

Найбільш ймовірно, Петро Конашевич з’явився на цей світ у 1570 році в селі Кульчиці, що розташоване на Львівщині, у родині дрібного шляхтича

Навчався в школі у Самборі. Пізніше він перевівся до Острозької школи

Своє друге прізвище “Сагайдачний” він отримав вже у війську. Йому вдалося стати відмінним натренованим лучником.

За Хотинську битву Петро Сагайдачний отримав меч із діамантами та золотом від королевича Владислава.

Під час навчання в Острозькій школі він пише свій перший твір «Пояснення про унію», у якому захищає православну віру

Петро Сагайдачний - реформатор

Під його керівництвом козацтво перетворилося на окремий стан, а збройні сили реформовано в регулярну армію з суворою дисципліною

Сагайдачний став відомим після морського походу запорожців на фортецю Варну у 1605 р. Козаки взяли фортецю, яка вважалася неприступною

У 1606 р. козацьке військо напало на турецький флот і розгромило його

У 1616 р. українські козаки під проводом П. Сагайдачного влаштували похід на Кримське ханство і зруйнували турецьку фортецю Кафу

Здійснив успішні напади на турецькі порти Синоп і Трапезунд

Підійшов до столиці Туреччини — Стамбула й підпалити під самими вікнами султанського палацу дві пристані.

Полководець Петро Сагайдачний

Значення �«доби героїчних походів»�

• походи захищали український народ від постійних наскоків турків і татар;
• стримувалося розгортання турецько-татарської агресії вглиб українських земель;
• козацькі походи допомагали визволенню підкорених народів з-під влади Османської імперії;
• значно послабилася військова міць Кримського ханства і Османської імперії;
• активна протидія туркам і татарам з боку запорожців;
• внаслідок походів звільнено багато полонених
• походи сприяли зростанню міжнародного авторитету козацтва

​

​

​

Запорозько–кримський договір 1624�

Специфіка договору полягала в тому, що його підписав не хан, а калга-султан (брат хана — Шагін-Гірей), тому він не був обов'язковим для виконання ханом, і, крім того, його чинність встановлювалася лише на час життя Шагін-Гірея.

24 грудня 1624 р.  Шагін-Гірей уклав союзний договір із козаками — перший міжнародний договір козацтва у XVII ст.

Згідно з договором, обидві сторони зобов'язувалися, по-перше, не завдавати одна одній ніяких «кривд», «шкод» і «зла», а також застосовувати суворі покарання до порушників миру — підлеглих своїй владі людей.

По-друге, у разі збройного нападу на одного з учасників договору інший повинен був надати йому військову допомогу всіма наявними силами

Похід на Московію 1618 р.�

Річ Посполита почала війну з московською державою і звернулася по допомогу до запорожців.

У 1618 р. П. Сагайдачний на прохання польського королевича Владислава разом із 20-тисячним військом козаків ходив походами на московську державу. Ним було захоплено ряд міст і взято в облогу московію. Але остаточно московії козацтву взяти не вдалося через люті морози, до того ж Річ Посполита пішла на примирення з московським царем — було укладено Деулінське перемир’я.

​

Умови перемир’я:

• Річ Посполита отримала Смоленщину й Чернігово-Сіверщину;

• польський уряд не поспішав виконувати свої обіцянки козацтву (розширення автономії України та свободи православної віри).

Хотинська війна

У 1620 р. Туреччина організувала 150-тисячний похід на Польщу з метою остаточно розбити Річ Посполиту. Вона змогла виставити лише 40-тисячне військо і тому була змушена звернутися по допомогу до козаків, пообіцявши їм:

П. Сагайдачний повів козацьке військо на Дністер під фортецю Хотин.

У Хотинській битві (1621 р.) брало участь 35-тисячне польське військо, 41 520 козаків (це була кіннота з рушницями), артилерія складалася з 22 гармат. Очолювані турецьким султаном Сулейманом турецько-татарські сили налічували 150 тис. вояків.

Хотинська війна�

Запорожці укріпилися в оборонному таборі, успішно витримували ворожі атаки, самі робили несподівані вилазки проти військ противника. Бої тривали 39 днів. Турки втратили 80 тис. вояків та змушені були піти на укладення миру з поляками.

Вирішальна роль у перемозі над турками у Хотинській битві належить українським козакам. Їхня воєнна тактика, чудовий вишкіл, хоробрість, стійкість стали великою перешкодою для турецького війська.

Умови Хотинського миру:

• Кримське ханство і Туреччина зобов’язувалися не нападати на українські й польські землі;

• козакам було заборонено плавати Дніпром у Чорне море, здійснювати походи до Криму і турецьких берегів;

• кордон між Туреччиною і Річчю Посполитою встановлювався по Дністру.

Козаків не задовольняли умови миру з Туреччиною, що стало причиною нового конфлікту козаків із Річчю Посполитою.

Висновки

Доба героїчних походів — це період найбільш успішних і вдалих морських походів на володіння султанської Туреччини та її васала — кримського хана

​

Походи захищали український народ від постійних наскоків турків і татар;

​

козацькі походи допомагали визволенню підкорених народів з-під влади Османської імперії.

​

Значно зріс міжнародний авторитет козаків

​

Узагальнення знань

Назвіть передумови морських походів козаків.

Яка подія відбулася 24 грудня 1624 р. ?

Чому перші два десятиліття XVII ст.. називають «добою героїчних походів»?

Домашня робота. Записати конспект

Петро Конашевич-Сагайдачний (1582-1622 рр) - визначний козацький полководець. Гетьманував з 1615-1622 роки. Здобув військову славу завдяки морським походам проти Османської імперії та Криму у 1606-1616 рр. Провів реформи у козацтві, звільнив багато полонених з Криму (Кафа).

У 1618 році Петро Конашевич-Сагайдачний спільно з королем Польським Владиславом IV Ваза брав участь у поході проти москви.

Завдяки допомозі, яку 45-тисячне козацьке військо на чолі з Петром Сагайдачним надало полякам у битві проти 150 тисячної турецької армії під Хотином, було здобуто вирішальну перемогу у турецько-польській війні 1620-1621 рр. та зупинило подальше просування османов вглиб Європи.

24 грудня 1624 року між запорожцями і кримськими татарами було укладено перший союзницький договір (про надання один одному військової допомоги).