ВАСИЛЬ ОЛЕКСАНДРОВИЧ СУХОМЛИНСЬКИЙ

Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний.

В. Сухомлинський

​

Народився Василь Сухомлинський у селі Василівка Кіровоградського району в незаможній сім’ї. Батько працював столярем і теслярем, майстрував колеса і музичні інструменти. Мама, Оксана Юдівна, працювала у колгоспі, а зимовими вечорами сиділа над своїм шитвом і розказувала дітям казки. У цій родині, крім Василя, було ще троє дітей – Іван, Сергій і Меланія. Розповідають, батьки ніколи не карали дітей. Може, тому усі вони вибрали професію педагога.

​

Після закінчення школи селянської молоді поступив в Кременчуцький медичний технікум. У 1939 році з відмінністю закінчив Полтавський педагогічний інститут. Працював учителем української мови і літератури в сільських школах Онуфрієвського району Кіровоградської області.

​

Учасник Великої Вітчизняної війни. У липні 1941 року покликаний в Червону Армію. У званні молодшого політрука воював на Західному і Калинінському фронтах, брав участь в Смоленській битві і битві під Москвою.

У січні 1942 року був важко поранений осколком снаряда під саме серце. Дивом вижив і після виписки з уральського госпіталю з 1942 по 1944 роки працював директором школи селища Ува Удмуртською АССР. Повернувшись на батьківщину, дізнався, що його дружина, що брала участь в партизанському підпіллі, з малолітнім сином були замучені фашистськими окупантами.

З 1944 року - завідувач Онуфрієвським районним відділом народної освіти. З 1948 року до останнього дня свого життя працював директором середньої школи селища Павлиш Онуфрієвського району Кіровоградської області України. У 1955 році захистив кандидатську дисертацію на тему: "Директор школи - організатор учбово-виховного процесу".

Василь Олександрович Сухомлинський створив оригінальну педагогічну систему, що ґрунтується на принципах гуманізму, на визнанні особи дитини вищою цінністю, на яку мають бути орієнтовані процеси виховання і освіти.

Він будував процес навчання як радісну працю; велику увагу він приділяв формуванню світогляду учнів.

32 роки Василь Сухомлинський вів педагогічний щоденник, у якому записував свої спостереження за поведінкою учнів. А потім ці розповіді виливалися на папір і ставали книгами. Для молодших школярів він написав майже 1500 художніх мініатюр-казок, оповідань, легенд, притч, новел. 

Сухомлинський - автор близько 30 книг і понад 500 статей, присвячених вихованню і навчанню молоді. Книга його життя - "Серце віддаю дітям" (Державна премія УРСР - 1974, посмертно). Його життя - виховання дітей, особи.

ТВОРЧА СПАДЩИНА В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Творча спадщина В.О. Сухомлинського вражає своєю багатогранністю. Він написав 48 монографій, понад 600 статей, 15000 оповідань і казок для дітей. Важко назвати питання, що хвилювало педагогів та громадськість і не було предметом пильної уваги Василя Олександровича.

Його характеризувало надзвичайно чутливе ставлення до вимог сучасності, постійне урахування перспектив наукового прогресу, вміння актуалізувати й майстерно використати найкращі здобутки минулого стосовно до завдань виховання.

​

Твори педагога, що зберігаються у фондах бібліотеки ВСП «Компаніївський фаховий коледж ветеринарної медицини БНАУ»

Читайте твори В.О.Сухомлинського,

думайте, розмірковуйте!

«Людина, для якої книжка вже у дитинстві стала такою необхідною як скрипка для музиканта, як пензель для художника ніколи не відчуває себе обділеною, збіднілою і спустошеною»

В.Сухомлинський

«Без пристрасті до книжки людині не доступна культура сучасного світу, інтелектуальне та емоційне вдосконалення»

В.Сухомлинський

СУХОМЛИНСЬКИЙ В. О ВИБРАНІ ТВОРИ В 5-ТИ Т. / В. О. СУХОМЛИНСЬКИЙ. – К.: РАДЯНСЬКА ШКОЛА, 1976-1977.�

У вибраних творах перед читачем постає постать видатного педагога світового рівня, педагогічна спадщина якого може використовуватися в сучасній практиці виховання та навчання молодого покоління.

До першого тому ввійшли праці «Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості», «Духовний світ школяра», «Методика виховання колективу».

До другого тому ввійшли «Як виховати справжню людину» та «Сто порад учителеві».

До третього тому ввійшли «Серце віддаю дітям», «Народження громадянина», «Листи до сина».

До четвертого тому ввійшли «Павлиська середня школа» та «Розмова з молодим директором школи».

До п’ятого тому ввійшли педагогічні статті.

​

СУХОМЛИНСКИЙ В. СЕРДЦЕ ОТДАЮ ДЕТЯМ/В.СУХОМЛИНСКИЙ .-К.:РАДЯНСЬКА ШКОЛА,1977.-380С.�

«Серце віддаю дітям» — твір українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського, який характеризує його як особистість. Книга вийшла в 1969 році. За цю працю у 1974 році Сухомлинський удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки. Адресована широкому колу читачів, які цікавляться питаннями навчання і виховання підростаючого покоління. В подальшому книгу переклали на 30 мов світу, вона була перевидана 54 рази. Книга підсумовує роботу педагога як учителя і директора Павлиської середньої школи на Кіровоградщині.

Складається із двох частин: «Школа радості» та «Роки дитинства», де пропонується опис роботи «Школи під блакитним небом» як творчої лабораторії, в якій будуть розвиватися креативні здібності школярів через гру, природу, фантазування. Автор підкреслює роль праці, мови у вихованні моральних якостей особистості школяра.

Значна увага приділяється здоров'ю підростаючого покоління, яке потрібно загартовувати як у школі, так і в позаурочний час. Василь Сухомлинський, створивши «кімнату казки», «острів чудес», спонукав учнів фантазувати, міркувати, любити рідний край. Це книга про дитинство, щасливе дитинство, яке дитині може забезпечити дорослий.

СУХОМЛИНСКИЙ В.О.О ВОСПИТАНИИ /В.О.СУХОМЛИНСКИЙ – М. :ПОЛИТИЗДАТ, 1985. – 270 С.

В. О. Сухомлинський талановитий педагог і людина великої душевної щедрості, який присвятив своє життя дітям та роздумам про їх виховання.

Педагогічні ідеї В. Сухомлинського актуальні і в наш час.

​

СУХОМЛИНСКИЙ В.А ПАВЛЫШСКАЯ СРЕДНЯЯ ШКОЛА : ОБОБЩЕНИЕ ОПЫТА УЧЕБНО-ВОСПИТАТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ В СЕЛЬСКОЙ СРЕДНЕЙ ШКОЛЕ / В. А. СУХОМЛИНСКИЙ. – М.: ПРОСВЕЩЕНИЕ, 1979. – 393 С. : ИЛ.

Розповідаючи про зусилля педагогічного колективу по вихованню всебічно розвиненої особистості, автор прагнув показати цю працю по можливості з усіх боків, не тільки роз'яснити методи що застосовуються, але і розкрити їх внутрішні зв'язки і взаємозв'язки.

​

СУХОМЛИНСКИЙ В. А. СТО СОВЕТОВ УЧИТЕЛЮ / В. А СУХОМЛИНСКИЙ. – К.: РАДЯНСЬКА ШКОЛА, 1984. – 256 С. – (СЕР. «ПЕД. БИБ-КА»).�

У книзі подаються поради з питань організації, змісту, форм, методів і прийомів навчально-виховної роботи, самовиховання учнів, формування та виховання громадянського обов’язку.

​

В. А. СУХОМЛИНСКИЙ : БИОБИБЛИОГРАФИЯ / СОСТ. А. И. СУХОМЛИНСКАЯ, О В. СУХОМЛИНСКАЯ. – К. : РАДЯНСЬКА ШКОЛА, 1987. – 255 С.�

До книги ввійшли хронологічні та алфавітні покажчики творів В. О. Сухомлинського, які вийшли в різних країнах світу, літератури про життя і діяльність видатного педагога і вченого.

​

ЦЮПА І.А. ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ (ДОБРОТВОРЕЦЬ) / І.А. ЦЮПА. – КИЇВ: РАДЯНСЬКА ШКОЛА, 1985. – 216С.�

Повість Івана Цюпи присвячена життю і творчості видатного педагога Василя Сухомлинського.

​

БОРИСОВСЬКИЙ А. М. В. А. СУХОМЛИНСКИЙ : КНИГА ДЛЯ УЧАЩИХСЯ/ А. М. БОРИСОВСКИЙ. – М. : ПРОСВЕЩЕНИЕ, 1985. – 128 С.�

Вчитель покликаний навчати та виховувати. Саме таким педагогом був Василь Сухомлинський – людина благородних помислів та глибокої духовності.

Автор книги розповідає про життєвий і творчий шлях В. Сухомлинського у педагогічній науці, висвітлює основні педагогічні ідеї його наукових праць.

​

Висловлювання і рядки з книг

• Найважливіше і найважче для людини – завжди, за будь-яких обставин, залишатися людиною
• Сенс життя – в служінні людям
• Виховуй у собі Людину – ось що найголовніше, інженером можна стати за п’ять років, учитись на людину треба все життя
• Той, хто не знає кордонів своїх бажань, ніколи не стане хорошим громадянином. Егоїсти, шкурники, люди, байдужі до горя і негараздів інших, якраз і виростають з тих, хто в дитинстві знає лише свої бажання і не звертає уваги на інтереси колективу.
• Уміння управляти бажаннями – в цій, здавалося б, найпростішій, а насправді дуже складній людській звичці – джерело людяності, чуйності, сердечності, внутрішньої самодисципліни, без якої немає совісті, немає справжньої людини.

Висловлювання і рядки з книг

• Найстрашніше для людини – це перетворитися в сплячого з відкритими очима: дивитися і не бачити, бачити і не думати про те, що бачиш, проходити спокійно повз зла і неправди.
• Людина без переконань – ганчірка, нікчема. Якщо ти переконаний, що на твоїх очах твориться зло, нехай серце твоє кричить про це, борись проти зла, добивайся торжества правди.
• Не повинно бути людей непомітних, людей – безвісних пилинок. Кожен повинен виблискувати, як виблискують на небі мільярди мільярдів Всесвітів. Бути неповторною особистістю – це залежить в більшій мірі від самої особистості. Треба прагнути того, щоб не бути сірим, непомітним.
• Праця – це одне з найчистіших і найшляхетніших джерел емоційного стану, радості діяння, творення. Думка, що народжена, збуджена, витончена в праці, стає радісною, оптимістичною.
• Треба тонко відчувати три речі: можна, не можна і треба. Той, хто відчуває ці речі, володіє найважливішою особливістю громадянина – почуттям боргу.

Поради студентам

• Навчіться слухати лекції. Уже під час запису конспекту думайте над його змістом. В окремій графі записуйте свої думки за новою темою і з чим вам слід розібратися.
• Уникайте авралів з цілодобовим сидінням над конспектами.
• Щодня читайте чотири-шість сторінок наукової літератури. Ще 10-15 сторінок із статей або підручників, прочитуйте дуже уважно.
• Вставайте рано і півтори години присвячуйте навчальним предметам або будь-якій іншій розвиваючій діяльності.
• Умійте розставляти приорітети. Вивчайте складні предмети у першу чергу.
• Шукайте власні стимули до навчання.
• Навчіться говорити «Ні».
• Не витрачайте час на дрібниці і балаканину.
• Не відкладайте на завтра.
• Ніколи не припиняйте розумової праці.

Поради В.Сухомлинського молодим педагогам

• Якою б кипучою, невгамовною працею не були наповнені роки молодості, у цю пору слід знаходити час для того, щоб збирати педагогічну мудрість.
• Як би легко не було вам дістати в бібліотеці будь-яку книжку, однаково створюйте власну бібліотеку. Мої книжки – мої вчителі життя, до них я щодня звертаюся із запитанням «Як жити?Як бути взірцем для моїх вихованців?».
• Раджу своїм молодим колегам щомісяця купувати книжки: з проблем науки, основи якої ви викладаєте; про життя і боротьбу людей, образи яких є прикладом для молоді; з психології – про душу людини, особливо дитини, підлітка. Нехай у вашій бібліотеці будуть ці три відділення.

​

Пам’ятка для вчителів та батьків: 10 «НЕ МОЖНА»

• Не можна сміятися над старістю і старими людьми – це величезне блюзнірство.
• Не можна сперечатися з шановними і дорослими людьми, особливо зі старшими.
• Не можна ледарювати, коли всі працюють.
• Не можна виявляти незадоволення тим, що в тебе немає якоїсь речі, а у товариша є.
• Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі – кращий шматочок на столі, смачну цукерку, кращий одяг.
• Не можна робити того, що осуджають старші.
• Не можна залишати рідну людину одинокою, особливо матір, якщо в неї немає нікого.
• Не можна збиратися в дорогу, не спитавши дозволу і порад у старших, особливо в діда, не попрощавшись із ними, не дочекавшись від них побажання щасливої дороги.
• Не можна сідати до столу, не запросивши старшого.
• Не можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше жінка; не чекай, поки з тобою привітається старший, ти повинен перший привітати його, зустрівшись, а прощаючись, побажати доброго здоров’я.

«Не думайте, що ви виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте, або повчаєте її, або наказуєте її. Ви виховуєте її кожної миті вашого життя… Те, як ви вдягаєтеся, як розмовляєте з іншими людьми і про інших людей, як ви радієте або засмучуєтеся, як ви спілкуєтеся з друзями і з ворогами, як ви смієтеся, читаєте газету, - усе це має для дитини велике значення… У виховній роботі немає дрібниць. Дрібниці діють регулярно, щодня, щогодини… Тож навчайте дитину добра, працьовитості не лише словом, а й своїми справами, добрим прикладом життя і поведінки»

В.Сухомлинський

Звернення В.Сухомлинського до батьків

Шановні батьки, пам’ятайте!

• У дітей, які не знають, що їм робити в час дозвілля, псуються і голова, і серце, і моральність. Допоможіть своїй дитині вибрати корисне заняття.
• Турбуйтеся про те, щоб дитяче серце не стало грубим, злим, холодним, байдужим і жорстоким у результаті «виховання».
• Пам’ятайте, батьки! Фізичне покарання – це показник не тільки вашої слабкості, розгубленості, безсилля, а й педагогічного безкультур’я.
• Ремінь та тумак вбивають у дитячому серці витонченість і чутливість, розбещують людину, одурманюють її отрутою брехні.
• Не ставте вашу дитину в становище, коли вона змушена оборонятися брехнею!
• Говоріть з дитиною так, щоб не залишалось жодного сумніву в тому, що ви керуєтеся турботою і тривогою за неї, а не бажанням відмахнутися, образити.
• Будьте навіть у дрібницях до кінця правдивими і чесними зі своїми дітьми. Незначну домішку брехливості, штучності діти помічають дуже добре.
• Не забувайте поділитись зі своїми дітьми досягненнями й невдачами, тоді вони відкриватимуть вам свої таємниці, чекатимуть вашої поради, підтримки.

​

Уже перебуваючи у лікарні, важкохворий, Василь Сухомлинський не переставав думати про школу. Коли діти з квітами прийшли до нього в палату, він підвівся на руки, поглянув у вікно, промовив: “Діти йдуть до школи, а я йду із життя…” Помер Василь Сухомлинський 2 вересня 1970 року. Похований на кладовищі всього за 300 метрів від школи, якій віддав усе своє життя.

Нагороди

​

- Герой Соціалістичної Праці (1968).

- Орден Червоної Зірки.

Педагогічний музей Сухомлинського в Павлишській школі (1975).

Пам'ятник на могилі Василя Сухомлинського, кладовище селища Павлиш

Українська монета з серії «Видатні особистості України»