§ 30
Поділ Гетьманщини
Е-додаток
- 2 -
Роздивіться ілюстрації та прочитайте коментар до них. Пригадайте, яку роль у житті козацької держави передбачав Б. Хмельницький для свого сина Юрія. Що стало на
заваді для втілення цих задумів одразу після смерті гетьмана? Чому історичних діячів на портретах не завжди зображено такими, якими вони були насправді?
§ 30
Портрет Юрія Хмельницького.
Художник О. Іркліївський. XVIIІ ст.
Портрет Юрія Хмельницького.
Художник Дж. Боначіна. XVII ст.
Портрет Юрія Хмельницького італійського гравера Джованні Боначіни (1670 р.), на думку істориків, не відповідає історичним реаліям. На гравюрі бачимо хоробру й безкомпромісну людину, здатну ухвалювати самостійні рішення. Утім, на підставі інших джерел можна зробити висновок, що Юрій Хмельницький не був ані звитяжцем, ані завзятим державником. Про його зовнішність та вдачу свідчить, імовірно, прижиттєвий портрет, який у XVIII ст. перемалював тушшю учень малярської майстерні Києво-Печерської лаври О. Іркліївський.
Переяславські статті 1659 р.
● Московські воєводи одержували право прибути із залогами не тільки до Києва, а й до Переяслава,
Нiжина, Чернiгова, Брацлава та Уманi.
● Заборона гетьману вести самостійну зовнішню політику.
● Київський митрополит повинен був визнати зверхність московського патріарха (УПЦ відкинула цю
статтю як неправомірну).
● Заборонялося без царського дозволу переобирати гетьмана, оголошувати війну й посилати полки
на допомогу сусіднім державам.
● Гетьмана позбавляли права призначати і звільняти генеральну старшину та полковників.
- 3 -
§ 30
Якою була внутрішня та зовнішня політика
гетьмана Юрія Хмельницького?
На переговорах у Переяславі 27 жовтня 1659 р. українська сторона прагнула поновити Березневі статті та вимагала фактичного визнання незалежності Гетьманщини.
Однак московські воєводи змусили гетьмана й старшину підписати сфальшований варіант договору 1654 р. та додаткові «Нові статті».
Юрій Хмельницький отримав гетьманську булаву 28 вересня 1659 р. на Білоцерківській раді. Гетьманування розпочав з укладення договору з Московською державою.
Українська держава втрачала незалежність,
ставала автономною частиною Московського царства.
Україна ставала тільки автономною частиною Речі Посполитої.
Слободищенська угода 1660 р.
● В основі угоди – Гадяцький договір зі змінами (вилучено статтю про Велике князівство Руське).
● Повернення польській шляхті й магнатам маєтностей в Україні.
● Заборона гетьману вести самостійну зовнішню політику та надавати допомогу іншим державам.
Результат
Більшість лівобережного козацтва відмовилася визнавати владу Ю. Хмельницького. Лівобережні полки склали присягу цареві. Рух проти Хмельниченка очолив його дядько, Яким Сомко. Інший претендент на гетьманську булаву – ніжинський полковник Василь Золотаренко.
Підтримуючи то одного, то іншого претендента, московський уряд загострював ситуацію й водночас посилював владу на Лівобережжі.
- 4 -
§ 30
Похід українсько-московських військ на Правобережжя. Основні події кампанії проти польського війська відбулися в районі Чуднова на Волині. Закінчилися розгромом українсько-московських військ та підписанням 17 жовтня 1660 р. між Україною та Польщею Слободищенської угоди.
- 5 -
§ 30
Чуднівська кампанія. Гравюра.
Художник
Франсуа Коліньон
- 6 -
§ 30
Які події спричинили поділ Гетьманщини?
Після зречення Ю. Хмельницького територію України поділено на Правобережну та Лівобережну Гетьманщину. На правобережні полки через гетьмана П. Тетерю намагалася впливати Польща. Лівобережні козаки підпадали під владу Москви.
Прагнення Ю. Хмельницького придушити антигетьманські виступи 1661–1662 рр. закінчилися невдачею та його зреченням. На початку січня 1663 р. козацька рада в Чигиринi обрала гетьманом Правобережної України Павла Тетерю (Ю. Хмельницький постригся в ченці під ім’ям Гедеон і став ігуменом монастиря в Корсуні).
- 7 -
§ 30
П. Тетеря прагнув поширити владу на Лівобережжя (невдалий похід на початку листопада 1663 р.).
Правобережжя
Набирало розмаху антигетьманське та антипольське повстання, яке очолив І. Виговський.
До нього прилучилися запорожці й дехто з лівобережних полковників.
У червні 1665 р. П. Тетеря втік до Польщі, забравши клейноди та частину державного архіву.
Гетьманську булаву в серпні 1665 р. на козацькій раді під Богуславом отримав Петро Дорошенко.
П. Тетеря вдавався до каральних заходів (за участь у змові заарештовано рік тому обраного київського митрополита Й. Нелюбовича-Тукальського, архимандрита Свято-Онуфріївського монастиря Гедеона (Юрія) Хмельницького та полковника Г. Гуляницького; їх ув’язнили в колишній столиці
хрестоносців Тевтонського ордену – Мальборку (Марієнбурзі).
І. Виговського засудили до страти.
- 8 -
§ 30
Квітень 1662 р. Переяславський полковник Я. Сомко скликав у Козельцi старшинську раду, яка обрала його гетьманом. Московія обрання не визнала – підтримувала запорозького отамана Iвана Брюховецького (прихилив на свій бік Запорозьку Січ, козацькі низи й містян).
Лівобережжя
27–28 червня 1663 р. У Нiжинi зібралася Чорна рада. Спираючись на підтримку козацьких низів,
а також під тиском московських військ I. Брюховецький здобув перемогу над Я. Сомком.
1665 р. І. Брюховецький – перший з українських гетьманiв – поїхав з офіційним візитом до Москви, де погодився підписати новий договір –
Московські статті.
Московські статті 1665 р.
● Царські воєводи й залоги мали право перебувати майже в усіх великих
містах та збирати податки, які мали надходити до царської казни.
● Вибори гетьмана – лише з дозволу царя та за присутності царського
представника.
● Гетьманський уряд втрачав право самостійної зовнішньої політики.
Московські статті істотно обмежували автономію Лівобережної Гетьманщини, посилювали її залежність від царя. За пiдписання цієї угоди І. Брюховецький отримав боярство, маєтки та дочку князя Долгорукого за дружину.
Іван Брюховецький.
Художник Г. Васько.
ХІХ ст.
Андрусiвський договір був укладений таємно, без погодження з українською стороною. Він перекреслював більшість здобутків українського
народу, завойованих майже 20-лiтньою боротьбою за утворення незалежної держави, узаконював i закріплював насильницький поділ Гетьманщини між Польщею та Московією.
Андрусівський договір 1667 р.
● Воєнні дії між державами припинялися.
● Установлювалося перемир’я на 13,5 року.
● Під владою Московії залишалася Лівобережна Україна, поверталися Сiверщина, Смоленщина та
на два роки Київ.
● За Польщею закріплювалися землі Білорусі й Правобережної України. Запорозька Січ переходила
під контроль обох держав.
- 9 -
§ 30
Московське царство та Річ Посполита розпочали переговори, які закінчилися підписанням 30 січня 1667 р. в с. Андрусовi (поблизу Смоленська) перемир’я.
Що визначало гетьманування Павла Тетері?
Чим закінчилася боротьба за владу на Лівобережній
Україні? Що передбачали Московські статті 1665 р.?
Чому підписання Андpусiвського договоpу вважають однією з найтрагічніших подій другої половини XVII ст.?
Прочитайте уривок з джерела. Про яку подію згадує у своєму листі І. Брюховецький?
Навіщо гетьман звертається до впливового російського вельможі з таким листом?
Як це характеризує І. Брюховецького?
Згадати про мій приїзд до Москви, що за тим-таки звичаєм Виговський і молодий Хмельницький обіцяли бути в столиці, але змінили, не виконавши своєї обіцянки, – то прошу не рівняти мене, слугу свого, ваша милосте, у високому
розумі своєму із молодим Хмельницьким та Виговським, бо відомо, які їхні добродійства перед гетьманством і при гетьманстві до ляхів були: лядських, і татарських, і шведських, і турецьких послів приймали й відпускали без государевого відома, а ляхів при собі тримали, і з лядськими домами поєднувалися, і за іншими приязнями через братство із ляхами в зміні були. А щодо мене, ваша милосте, так зволь розуміти й відати, що я без лукавства кажу істину: бачив себе на небі, коли... сподобився бачити пресвітлі очі великого государя нашого, його царську пресвітлу величність, єдиного осяйного під сонцем монарха.
З листа гетьмана Лівобережної України
Івана Брюховецького до російського вельможі
Богдана Хитрово, 1665 р.
- 10 -
§ 30
Кадр із фільму «Чорна рада».
У центрі І. Брюховецький (актор Богдан Ступка)
- 11 -
Попрацюйте з історичною картою.
§ 30
Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/beLfB2tM або кодом, перегляньте фрагмент з українського історичного телесеріалу «Чорна рада» (2000 р.),
знятого за однойменним романом Пантелеймона Куліша. Роль Івана Брюховецького у фільмі зіграв Богдан Ступка. Визначте, коли саме відбувалися події, обіграні у пропонованому фрагменті. Чи вдалося акторові передати вдачу запорозького отамана та методи, якими він здобув прихильність запорожців? Відповідь обґрунтуйте.
- 12 -
§ 30
Обкладинка першого видання роману
П. Куліша «Чорна рада». 1857 р.
Ескізи малюнків П. Куліша
до роману «Чорна рада». 1855–1856 рр.
1. Розташуйте події в хронологічній послідовності: а) Андpусiвське перемир’я; б) пiдписання
Ю. Хмельницьким Пеpеяславських статей; в) підписання І. Брюховецьким Московських статей.
2. Як змінилася територія Гетьманщини за Андрусівським договором?
3. Кого з гетьманів стосується свідчення сучасників: а) «У нас у предках бояр не бувало, а він заводить
нові порядки, а вольності наші всі одходять»; б) «Хай іде до лихого, як з нами не хоче жити, а злякавшися, клобуком покриває голову»? У чому полягає історичне значення діяльності кожного?
4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/BeOCxNtr або кодом та виконайте завдання онлайн.
- 13 -
§ 30
Поміркуйте, чому Андрусівське перемир’я український літописець Самійло Величко назвав «Андрусівським торгом». Наведіть конкретні приклади політики московського уряду, спрямованої проти незалежності козацької України.