МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ
ЗВ’ЯЗКИ
План
Сучасне світове господарство – це складна економічна система, що виникає у процесі діалектичної взаємодії національних господарств, інтеграційних економічних угрупувань та наднаціональних економічних організацій світу і розвивається на основі зростаючої інтернаціоналізації продуктивних сил у формі міжнародних економічних відносин.
Сутність всесвітнього господарства, етапи його розвитку.
Етапи розвитку світового господарства
Кінець ХVIII ст.
Зародження
міжнародної
торгівлі
Поч. XVIII – сер. XIX ст.
Кін. XIX - поч.XXст.
Виникнення
світового
ринку
Велике
машинне
виробництво
Кін. 20-х – сер. 80-х рр. XXст.
Утвердження
змішаної
економіки
Кін. 80-х – поч. 90-х рр. XX ст.
Наростання
інтеграційних
процесів у
виробництві
Форми міжнародних
економічних
відносин
Міжнародна
торгівля
Міжнародна
міграція
робочої
сили
Міжнародний
рух
капіталів
Міжнародні
науково-
технічні
відносини
Міжнародна торгівля – сфера товарно-грошових відносин, що охоплює пересування, купівлю-продаж товарів, послуг та інформацій за межі державного кордону певної країни.
Експорт
Імпорт
Товари, що
купуються і
вивозяться
з країни
Товари, що
купуються і
завозяться
в країну
Абсолютні та порівняльні переваги у міжнародній торгівлі
Абсолютні переваги у виробництві тієї чи іншої продукції буде мати країна (виробник), продуктивність праці якої вища у виробництві даної продукції.
Порівняльні переваги у виробництві тієї чи іншої продукції буде мати країна, в якої альтернативна вартість виробництва продукції менша.
Протекціоні́зм — економічна політика держави, спрямована на обмеження міжнародної торгівлі.
Ві́льна торгі́вля (фрітредерство)— зовнішньоекономічна політика, за якої держава не втручається у торгівельні відносини з іншими країнами; відсутність штучних (створених урядом) бар'єрів на шляху торгівлі між окремими фірмами різних країн.
Торгівельний баланс являє собою співвідношення коштів, отриманих впродовж року за експорт, і коштів, сплачених за імпорт.
Різниця між доходами від експорту та витратами на імпорт утворює експортно-імпортне сальдо.
Торгівельний оборот – це сума обсягів експорту та імпорту у вартісному вигляді.
Міжнародні науково-технічні відносини – це відносини між суб’єктами світового господарства, пов’язані з розвитком і використанням світових досягнень науки та техніки.
Міжнародні науково-технічні відносини відображають зв’язки по:
- спільному проведенню науково-дослідних робіт;
- спільній розробці і використанню науково-технічних нормативів і стандартів;
- обміну результатами наукових робіт;
- проведенню спільних досліджень;
- впровадженню та використанню спільних науково-технічних програм.
Класифікація міжнародних науково-технічних відносин:
- здійснення міжнародних науково-технічних програм по спеціальних проблемах;
Форми міжнародних науково-технічних відносин:
- підготовка та перепідготовка кадрів.
Міжнародний рух (вивіз) капіталу – це переміщення за кордон капіталу у різних його формах (товарній, грошовій) для отримання прибутку або підприємницької вигоди.
Інвестиції – це грошові, майнові, інтелектуальні цінності, які вкладають в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку.
Приватні інвестиції – це вкладання коштів які роблять громадяни та приватні підприємства.
Державні інвестиції – це вкладання капіталу яке провадять центральні та місцеві органи влади й управління бюджетних, позабюджетних фондів і позичених коштів.
Іноземні інвестиції – це вкладання капіталу іноземних громадян, юридичних осіб і держав.
Вивіз капіталів
Приватного
Державного
Підприємницького
Позичкового
Прямі
іноземні
інвестиції
Портфельні
іноземні
інвестиції
Міжнародний
кредит
Пільговий
міжнародний
кредит
Дар (субсидування
суб'єкта св. госпо-
дарства без попере-
дніх умов)
Підприємницький
дохід
Дохід
в грошовій
формі
Дохід в формі
відсотка
за кредит
Довгостроковий
економічний і
політичний інтерес
Цілі
Міграція робочої сили - це переміщення працездатного населення, що викликається причинами економічного характеру.
Економічні фактори
міжнародної міграції
робочої сили
Циклічний характер
економічного
розвитку
Рівень
заробітної плати
Умови праці
Нерівномірне
розгортання
НТР
Нестача робочої
сили
Політичні і
військові
чинники
Демографічні
процеси
Наслідки міграції
робочої сили
для країни-експортера
Позитивні
Негативні
Зменшення безробіття
Здобуття емігрантами
нових знань і досвіду
Поліпшення їх
(та їхніх сімей)
умов життя
Отримання країною-
експортером
від емігрантів
грошових переказів
“ Відтік мізків ” (відплив
високоосвічених і
кваліфікованих кадрів)
Зазнання значних
грошових збитків
Зниження науково-
технічного розвитку
Нелегальною (незаконною) міграцією є незаконне переміщення через державний кордон, тобто поза пунктами пропуску або з приховуванням від прикордонного та митного контролю, при використані підроблених документів, візи або без таких, самостійно чи за допомогою третіх осіб, а також проживання на території країні без належного дозволу компетентних державних органів.
Міжнародна валютна система – грошова система країн світу, в межах якої перебувають і використовуються валютні ресурси і здійснюються міжнародні платіжні операції.
Структурні елементи міжнародної валютної системи:
Етапи еволюційного розвитку міжнародної валютної системи:
Її ще називали системою золотого стандарту.
2. Генуезька валютна система (1922 -1944).
Основою її був золотодевізний стандарт.
3. Бреттон-Вудська валютна система (1944 - 1976).
Основою була система золовалютного
(золотодоларового) стандарту.
4. Ямайська валютна система (поч. з 1976р.).
Основою є плаваючі валютні курси.
Міжнародні валютні відносини – сукупність економічних відносин між країнами, юридичними і фізичними особами, міжнародними економічними, фінансово-кредитними організа-ціями з приводу функціонування і розвитку валюти.
Вони виникли на основі інтернаціоналізації національних, грошових та валютних відносин. Через міжнародні валютні відносини здійснюються платіжні та розрахункові операції у світовому господарстві.
При проведенні валютних операцій укладаються валютні угоди, котрі являють собою домовленості про обмін грошей однієї країни на гроші іншої. При цьому фігурують такі поняття, як валютний курс і валютний паритет.
Валютний курс – це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.
Валютний курс
Фіксований
Плаваючий
(гнучкий)
Офіційно встановлене
співвідношення між
національними валютами
Курс валюти, що вільно
змінюється під впливом
попиту і пропозиції
Національний дохід
Реальна купівельна спроможність грошей
Рівень витрат виробництва
Фактори, що впливають на валютний курс:
Рівень інфляції в країні та за кордоном
Стан платіжного балансу
Рівень відсоткових ставок в країні
та за кордоном
Довіра до валюти на світовому ринку
Конвертованість валюти – здатність національної валюти обмінюватися на валюти інших країн, обслуговувати торгівельні та платіжні операції.
Вільно конвертована валюта (ВКВ) – валюта, яка вільно та необмежене обмінюється на інші іноземні валюти. ВКВ називають резервною валютою, так як у такій валюті центральні банки інших країн накопичують та зберігають резерви коштів для міжнародних розрахунків (долар, фунт стерлінгів, швейцарські франки, єни, євро).
Частково конвертована валюта – національна валюта країн, в яких застосовуються валютні обмеження для резидентів та за окремими видами обмінних операцій.
Замкнута (неконвертована) валюта – національна валюта, яка функціонує тільки в межах однієї країни і не обмінюється на інші іноземні валюти.
Конвертованість валюти
Повна конвертованість
Часткова конвертованість
Зовнішня
Внутрішня
здатність національ-ної валюти обміню-ватись на будь-яку іншу валюту світу без обмежень
здатність національ-ної валюти обмінюва-тись на інші валюти, але для нерезидентів даної країни
здатність національ-ної валюти обмінюва-тись на інші валюти, для резидентів даної країни
Валютний паритет – це співвідношення між двома (кількома) валютами за їх купівельною здатністю, щодо групи товарів чи послуг (частковий паритет), або щодо всього суспільного продукту (повний паритет), а також шляхом зіставлення витрат виробництва. Валютні паритети знаходяться в основі валютних курсів, які інколи відхиляються від паритетів.
Глобаліза́ція — складне явище взаємозалежності економік, що виникає у зв’язку з обміном товарів і послуг та потоками капіталів.
Основними наслідками цього процесу є розподіл праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. Це об'єктивний процес, який носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства. В результаті глобалізації світ стає більш зв'язаним і більш залежним від усіх його суб'єктів. Відбувається збільшення як кількості спільних для груп держав проблем, так і кількості та типів суб'єктів, що інтегруються.
Глобалізація
Глобалізація ринків
Глобалізація виробництва
Процес об'єднання історично відокрем-лених і відмінних між собою національних ринків в один великий ринковий простір.
Розміщення виробницт-ва товарів або надання послуг у будь-якій точці планети.
Глобальні проблеми людства - комплекс проблем і ситуацій, що зачіпають життєві інтереси всіх народів світу і вимагають для свого розв’язання колективних зусиль світової громадськості.
Глобальні проблеми людства є наслідком протистояння з одного боку природи, а з іншого - людської практики, культури людства, а також невідповідності або несумісності різноспрямованих тенденцій в ході розвитку самої людської культури. Природа існує за принципом негативного зворотнього зв'язку, тоді як людська культура — за принципом позитивного зворотнього зв'язку.
Глобальні проблеми людства на сучасному етапі розвитку: