1 of 31

МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ

ЗВ’ЯЗКИ

2 of 31

План

  1. Сутність всесвітнього господарства, етапи його розвитку.
  2. Форми міжнародних економічних відносин.
  3. Валютні відносини. Етапи розвитку міжнародної валютної системи. Курс валюти. Фактори, які зумовлюють коливання курсів валют. Конвертованість валюти. Паритет купівельної спроможності.
  4. Глобалізація як новий етап розвитку інтеграційних процесів у світовій економіці. Глобальні проблеми людства.

3 of 31

Сучасне світове господарство – це складна економічна система, що виникає у процесі діалектичної взаємодії національних господарств, інтеграційних економічних угрупувань та наднаціональних економічних організацій світу і розвивається на основі зростаючої інтернаціоналізації продуктивних сил у формі міжнародних економічних відносин.

Сутність всесвітнього господарства, етапи його розвитку.

4 of 31

Етапи розвитку світового господарства

Кінець ХVIII ст.

Зародження

міжнародної

торгівлі

Поч. XVIII – сер. XIX ст.

Кін. XIX - поч.XXст.

Виникнення

світового

ринку

Велике

машинне

виробництво

Кін. 20-х – сер. 80-х рр. XXст.

Утвердження

змішаної

економіки

Кін. 80-х – поч. 90-х рр. XX ст.

Наростання

інтеграційних

процесів у

виробництві

5 of 31

Форми міжнародних

економічних

відносин

Міжнародна

торгівля

Міжнародна

міграція

робочої

сили

Міжнародний

рух

капіталів

Міжнародні

науково-

технічні

відносини

6 of 31

Міжнародна торгівля – сфера товарно-грошових відносин, що охоплює пересування, купівлю-продаж товарів, послуг та інформацій за межі державного кордону певної країни.

Експорт

Імпорт

Товари, що

купуються і

вивозяться

з країни

Товари, що

купуються і

завозяться

в країну

7 of 31

Абсолютні та порівняльні переваги у міжнародній торгівлі

Абсолютні переваги у виробництві тієї чи іншої продукції буде мати країна (виробник), продуктивність праці якої вища у виробництві даної продукції.

Порівняльні переваги у виробництві тієї чи іншої продукції буде мати країна, в якої альтернативна вартість виробництва продукції менша.

8 of 31

Протекціоні́зм — економічна політика держави, спрямована на обмеження міжнародної торгівлі.

Ві́льна торгі́вля (фрітредерство) зовнішньоекономічна політика, за якої держава не втручається у торгівельні відносини з іншими країнами; відсутність штучних (створених урядом) бар'єрів на шляху торгівлі між окремими фірмами різних країн.

9 of 31

Торгівельний баланс являє собою співвідношення коштів, отриманих впродовж року за експорт, і коштів, сплачених за імпорт.

Різниця між доходами від експорту та витратами на імпорт утворює експортно-імпортне сальдо.

Торгівельний оборот – це сума обсягів експорту та імпорту у вартісному вигляді.

10 of 31

Міжнародні науково-технічні відносинице відносини між суб’єктами світового господарства, пов’язані з розвитком і використанням світових досягнень науки та техніки.

Міжнародні науково-технічні відносини відображають зв’язки по:

- спільному проведенню науково-дослідних робіт;

- спільній розробці і використанню науково-технічних нормативів і стандартів;

- обміну результатами наукових робіт;

- проведенню спільних досліджень;

- впровадженню та використанню спільних науково-технічних програм.

11 of 31

Класифікація міжнародних науково-технічних відносин:

  • обмін загальною науково-технічною інформацією;
  • укладання та реалізація контрактних угод;

- здійснення міжнародних науково-технічних програм по спеціальних проблемах;

  • спеціалізація в галузі науково-технічних робіт;
  • кооперування в галузі науково-технічних робіт;
  • міжнародні науково-виробничі об’єднання;
  • міжнародні науково-дослідні організації;
  • міжнародні науково-дослідні інститути;
  • міжнародні науково-технічні лабораторії;
  • міжнародні науково-технічні центри.

12 of 31

Форми міжнародних науково-технічних відносин:

  • обмін ліцензіями, патентами (ринок ліцензій патентів);
  • “ноу-хау” – надання технічного досвіду, новинок і секретів виробництва;
  • інжиніринг – надання технологічних знань необхідних для придбання, монтажу і використання куплених або орендованих машин та обладнання;
  • міжнародні виставки та ярмарки;
  • міжнародні зв’язки між науковими установами;

- підготовка та перепідготовка кадрів.

13 of 31

Міжнародний рух (вивіз) капіталу – це переміщення за кордон капіталу у різних його формах (товарній, грошовій) для отримання прибутку або підприємницької вигоди.

Інвестиції – це грошові, майнові, інтелектуальні цінності, які вкладають в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку.

Приватні інвестиції – це вкладання коштів які роблять громадяни та приватні підприємства.

Державні інвестиції – це вкладання капіталу яке провадять центральні та місцеві органи влади й управління бюджетних, позабюджетних фондів і позичених коштів.

Іноземні інвестиції – це вкладання капіталу іноземних громадян, юридичних осіб і держав.

14 of 31

Вивіз капіталів

Приватного

Державного

Підприємницького

Позичкового

Прямі

іноземні

інвестиції

Портфельні

іноземні

інвестиції

Міжнародний

кредит

Пільговий

міжнародний

кредит

Дар (субсидування

суб'єкта св. госпо-

дарства без попере-

дніх умов)

Підприємницький

дохід

Дохід

в грошовій

формі

Дохід в формі

відсотка

за кредит

Довгостроковий

економічний і

політичний інтерес

Цілі

15 of 31

Міграція робочої сили - це переміщення працездатного населення, що викликається причинами економічного характеру.

Економічні фактори

міжнародної міграції

робочої сили

Циклічний характер

економічного

розвитку

Рівень

заробітної плати

Умови праці

Нерівномірне

розгортання

НТР

Нестача робочої

сили

Політичні і

військові

чинники

Демографічні

процеси

16 of 31

Наслідки міграції

робочої сили

для країни-експортера

Позитивні

Негативні

Зменшення безробіття

Здобуття емігрантами

нових знань і досвіду

Поліпшення їх

(та їхніх сімей)

умов життя

Отримання країною-

експортером

від емігрантів

грошових переказів

“ Відтік мізків ” (відплив

високоосвічених і

кваліфікованих кадрів)

Зазнання значних

грошових збитків

Зниження науково-

технічного розвитку

17 of 31

Нелегальною (незаконною) міграцією є незаконне переміщення через державний кордон, тобто поза пунктами пропуску або з приховуванням від прикордонного та митного контролю, при використані підроблених документів, візи або без таких, самостійно чи за допомогою третіх осіб, а також проживання на території країні без належного дозволу компетентних державних органів.

18 of 31

Міжнародна валютна система – грошова система країн світу, в межах якої перебувають і використовуються валютні ресурси і здійснюються міжнародні платіжні операції.

Структурні елементи міжнародної валютної системи:

  • національна валюта — грошова одиниця країни;
  • валютний паритет як основа валютного курсу;
  • режим курсу національної валюти;
  • організація валютного ринку;
  • національні органи, що обслуговують та регулюють валютні відносини країни;
  • умови обміну національної валюти на золото та інші валюти — конвертованість валюти.

19 of 31

Етапи еволюційного розвитку міжнародної валютної системи:

  1. Паризька валютна система (1816 -1914).

Її ще називали системою золотого стандарту.

2. Генуезька валютна система (1922 -1944).

Основою її був золотодевізний стандарт.

3. Бреттон-Вудська валютна система (1944 - 1976).

Основою була система золовалютного

(золотодоларового) стандарту.

4. Ямайська валютна система (поч. з 1976р.).

Основою є плаваючі валютні курси.

20 of 31

Міжнародні валютні відносини – сукупність економічних відносин між країнами, юридичними і фізичними особами, міжнародними економічними, фінансово-кредитними організа-ціями з приводу функціонування і розвитку валюти.

Вони виникли на основі інтернаціоналізації національних, грошових та валютних відносин. Через міжнародні валютні відносини здійснюються платіжні та розрахункові операції у світовому господарстві.

При проведенні валютних операцій укладаються валютні угоди, котрі являють собою домовленості про обмін грошей однієї країни на гроші іншої. При цьому фігурують такі поняття, як валютний курс і валютний паритет.

21 of 31

Валютний курс – це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.

Валютний курс

Фіксований

Плаваючий

(гнучкий)

Офіційно встановлене

співвідношення між

національними валютами

Курс валюти, що вільно

змінюється під впливом

попиту і пропозиції

22 of 31

Національний дохід

Реальна купівельна спроможність грошей

Рівень витрат виробництва

Фактори, що впливають на валютний курс:

Рівень інфляції в країні та за кордоном

Стан платіжного балансу

Рівень відсоткових ставок в країні

та за кордоном

Довіра до валюти на світовому ринку

23 of 31

Конвертованість валютиздатність національної валюти обмінюватися на валюти інших країн, обслуговувати торгівельні та платіжні операції.

Вільно конвертована валюта (ВКВ) – валюта, яка вільно та необмежене обмінюється на інші іноземні валюти. ВКВ називають резервною валютою, так як у такій валюті центральні банки інших країн накопичують та зберігають резерви коштів для міжнародних розрахунків (долар, фунт стерлінгів, швейцарські франки, єни, євро).

Частково конвертована валюта – національна валюта країн, в яких застосовуються валютні обмеження для резидентів та за окремими видами обмінних операцій.

Замкнута (неконвертована) валюта – національна валюта, яка функціонує тільки в межах однієї країни і не обмінюється на інші іноземні валюти.

24 of 31

Конвертованість валюти

Повна конвертованість

Часткова конвертованість

Зовнішня

Внутрішня

здатність національ-ної валюти обміню-ватись на будь-яку іншу валюту світу без обмежень

здатність національ-ної валюти обмінюва-тись на інші валюти, але для нерезидентів даної країни

здатність національ-ної валюти обмінюва-тись на інші валюти, для резидентів даної країни

25 of 31

Валютний паритет – це співвідношення між двома (кількома) валютами за їх купівельною здатністю, щодо групи товарів чи послуг (частковий паритет), або щодо всього суспільного продукту (повний паритет), а також шляхом зіставлення витрат виробництва. Валютні паритети знаходяться в основі валютних курсів, які інколи відхиляються від паритетів.

26 of 31

Глобаліза́ція — складне явище взаємозалежності економік, що виникає у зв’язку з обміном товарів і послуг та потоками капіталів.

Основними наслідками цього процесу є розподіл праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. Це об'єктивний процес, який носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства. В результаті глобалізації світ стає більш зв'язаним і більш залежним від усіх його суб'єктів. Відбувається збільшення як кількості спільних для груп держав проблем, так і кількості та типів суб'єктів, що інтегруються.

27 of 31

Глобалізація

Глобалізація ринків

Глобалізація виробництва

Процес об'єднання історично відокрем-лених і відмінних між собою національних ринків в один великий ринковий простір.

Розміщення виробницт-ва товарів або надання послуг у будь-якій точці планети.

28 of 31

Глобальні проблеми людства - комплекс проблем і ситуацій, що зачіпають життєві інтереси всіх народів світу і вимагають для свого розв’язання колективних зусиль світової громадськості.

Глобальні проблеми людства є наслідком протистояння з одного боку природи, а з іншого - людської практики, культури людства, а також невідповідності або несумісності різноспрямованих тенденцій в ході розвитку самої людської культури. Природа існує за принципом негативного зворотнього зв'язку, тоді як людська культура — за принципом позитивного зворотнього зв'язку.

29 of 31

Глобальні проблеми людства на сучасному етапі розвитку:

  • необхідність збільшення тривалості життя i вирішення проблеми старіння людини ;
  • уникнення термоядерної війни і забезпечення миру між народами, недопущення несанкціонованого світовим співтовариством розповсюдження ядерних технологій, радіоактивного забруднення довкілля;
  • регулювання стрімкого збільшення населення Земної кулі;
  • уникнення катастрофічного забруднення навколишнього середовища і зниження біорізноманітності на планеті;

30 of 31

  • забезпечення людства ресурсами на довготривалу перспективу;
  • подолання розриву у розвитку між багатими і бідними країнами, подолання бідності, голоду, неграмотності.
  • деградація земель;
  • озонові дірки;
  • проблема СНІДу;
  • глобальні епідемії.

31 of 31