Стратегія інтегрованого ведення хвороб дитячого віку у практиці лікаря загальної практики-сімейної медицини.

доцент кафедри сімейної медицини ФПО та пропедевтики внутрішньої медицини ДДМУ Башкірова Н.С.

Стратегія Інтегрованого Ведення Хвороб Дитячого Віку або ІВХДВ

​

Це стратегія зниження смертності та захворюваності, пов'язаних з основними причинами хвороб дитячого віку.

• ВООЗ та Дитячий фонд ООН (UNICEF) розпочали розробку стратегії ІВБДВ у 1992 році.

​

• У 1995 році Департамент охорони здоров'я та розвитку дітей та підлітків ВООЗ спільно з Дитячим фондом ООН завершив розробку Стратегії Інтегрованого Ведення Хвороб Дитячого Вік (ІВБДВ)

​

• На сьогодні цю стратегію ухвалили понад 100 країн у всьому світі.

Стратегія Інтегрованого Ведення Хвороб Дитячого Віку або ІВХДВ

– це ключова стратегія, спрямована на покращення здоров'я дитини, підвищення якості надання медичної допомоги дітям від 0 до 5 років, зниження дитячої смертності, частоти та тяжкості захворювань та інвалідності, покращення зростання та розвитку дітей.

�Мета інтегрованого ведення хвороб дитячого віку (ІВХДВ):

• зниження показників дитячої та дитячої смертності;

​

• покращений фізичний та психічний розвиток дітей віком до 5 років;

​

• зниження захворюваності та інвалідизації дітей до 5 років життя.

Завдання ІВХДВ:�

• навчання програмі ІВХДВ працівників медичних організацій, насамперед ПМСД;

​

• навчання населення навичкам догляду дітей до 5 років життя, навчання батьків небезпечним ознаками;

​

• запровадження ІВХДВ у програму базової підготовки медичних працівників та закріплення навичок ІВБДВ у медичних працівників ПМСД;

​

• проведення моніторингу дозволить використовувати всі важелі для зниження смертності від керованих причин.

Стратегія включає три основні компоненти:

• Поліпшення навичок медичного персоналу щодо ведення хворих за допомогою надання ним керівництв ІВХДВ, адаптованих до місцевих умов, а також за допомогою проведення заходів щодо пропаганди їх застосування.
• Поліпшення системи охорони здоров'я, необхідне ефективного ведення хвороб дитячого віку.
• Поліпшення практики в сім'ї та громаді

Переваги ІВХДВ

• 1.Розглядає основні проблеми здоров'я дітей, основні причини дитячої смертності та захворюваності.

​

• 2.Сприяє як лікуванню, і профілактиці.

​

• 3.Економічно вигідна – Світовий Банк оцінив ІВБДВ як одне з десяти найбільш економічно ефективних втручань у країнах з низьким та середнім доходом на душу населення.

​

Переваги ІВХДВ

• 4.Сприяє економії коштів - неналежне ведення хвороб дитячого віку призводить до непотрібних витрат дефіцитних ресурсів.

​

• 5.Сприяє рівності - майже всі діти в розвинених країнах мають доступ до простого та доступного превентивного та лікувального догляду, який захищає їх від смерті внаслідок гострих респіраторних інфекцій, діареї, кору, малярії та порушення харчування.

Особливості стратегії

• Використовується лише обмежена кількість клінічних симптомів, вибраних на підставі їхньої чутливості для виявлення захворювання.

​

• По комбінації окремих симптомів захворювання дитини класифікують на одну або більше груп симптомів, а не ставлять діагноз.

Особливості стратегії

​

• використовується обмежена кількість базових лікарських препаратів

​

• заохочується активне залучення батьків та осіб, які здійснюють догляд за дитиною, у лікування дитини.

​

• Консультування осіб, які здійснюють догляд за дитиною.

Втручання, які включені в керівництво для медичних працівників первинної ланки

ПРИНЦИПИ

• 1. Всі хворі діти віком до 5 років повинні оглядатися на предмет загальних ознак небезпеки, а всі немовлята повинні оглядатися на ознаки дуже важкого захворювання. Присутність цих симптомів вказує на необхідність термінового спрямування дитини до стаціонару.

​

ПРИНЦИПИ

• 2. Після цього діти та немовлята оглядаються на предмет основних симптомів.

​

• Для дітей від 2 місяців до 5 років до основних симптомів відносяться кашель або утруднене дихання, діарея, лихоманка, вушна інфекція та біль у горлі.

​

• У немовлят (від народження до 2 місяців) до основних симптомів відносяться дихальні розлади, місцева бактеріальна інфекція, діарея та жовтяниця.

ПРИНЦИПИ

• 3. Крім того, всіх хворих дітей слід рутинно оглядати на предмет їхнього статусу харчування та імунізації, а також інших потенційних проблем.

​

Класифікація симптомів

• базується на системі потрійного колірного кодування:

​

• "рожевий" означає, що дитину необхідно терміново направити до стаціонару,

​

• "жовтий" вказує на необхідність початку специфічного амбулаторного лікування,

​

• "зелений" вказує на необхідність підтримуючого догляду вдома.

ПРИНЦИПЫ

• У процесі ведення захворювань з ІВХДВ використовується обмежена кількість базових лікарських препаратів та заохочується активне залучення батьків та осіб, які здійснюють догляд за дитиною, у лікування дитини.

​

• Консультування осіб, які здійснюють догляд за дитиною, з питань догляду вдома, належного годування та споживання рідин, а також коли слід негайно звертатися за медичною допомогою або за повторним оглядом

​

Уніфікований клінічний протокол первинної медичної допомоги «Інтегроване ведення хвороб дитячого віку»

Наказ МОЗ України №1945 від 14 вересня 2021 року

Кроки ІВХДВ

• КРОК 1. ОЦІНЮЙТЕ
• КРОК 2. КЛАСИФІКУЙТЕ ЗАХВОРЮВАННЯ
• КРОК 3. ВИЗНАЧИТЕ ЛІКУВАННЯ
• КРОК 4. ЛІКУЙТЕ ДИТИНУ ЧИ ДИТИ
• КРОК 5. КОНСУЛЬТУЙТЕ МАТИ
• КРОК 6. ПРОВЕДІТЬ НАСТУПНИЙ ОГЛЯД

форма записи случая (титульная страница)

ОЦІНІТЬ ТА КЛАСИФІКУЙТЕ ВИКОРИСТОВУЙТЕ КАРТУ

Крок 1. ПРОВЕДІТЬ ОЦІНКУ

​

• скористатися навичками ефективного спілкування розпитати матір про проблеми дитини,
• та оцінити стан дитини (ознаки небезпеки)
• питання про найпоширеніші стани, небезпечні для здоров'я дитини.
• перевірка статусу харчування та імунізації дитини.
• огляд дитини щодо інших проблем зі здоров'ям.

​

​

​

Крок 2. КЛАСИФІКУЙТЕ ЗАХВОРЮВАННЯ

​

• На підставі результатів оцінки медичний працівник повинен класифікувати захворювання дитини з використанням спеціально розробленої системи потрійного кодування.

​

​

Крок 3. ВИЗНАЧТЕ ЛІКУВАННЯ

​

• Після класифікації всіх станів медичний працівник повинен визначити специфічне лікування для хворої дитини або немовляти.

​

​

Крок 4. ЛІКУЙТЕ

​

• дати хворим дітям, які потребують направлення в стаціонар, попереднє лікування;

​

• дати дітям, які потребують специфічного догляду, першу дозу відповідних ліків і навчити мати давати дитині оральні препарати, як годувати дитину, як лікувати місцеву інфекцію вдома;

​

• у разі потреби просить мати або інших осіб, які здійснюють догляд за дитиною, прийти в амбулаторію знову для повторного огляду у визначений день.

​

​

• .

​

​

КРОК 5. КОНСУЛЬТУЙТЕ МАТИ

​

• Якщо дитину необхідно оглянути повторно, пояснити матері, коли вона має знову прийти з дитиною до амбулаторії
• навчити матір розпізнавати симптоми, які вказують на необхідність негайно звернутися за медичною допомогою.

​

• оцінити харчування, а також практику грудного вигодовування, та проконсультувати матір, якщо виявлено проблеми вигодовування.

​

• проконсультувати матір із питань її власного здоров'я.

​

​

​

КРОК 6. ПРОВЕДІТЬ НАСТУПНИЙ ОГЛЯД ІВБДВ

​

​

• допомагає визначити дітей, які потребують додаткових подальших оглядах.

​

• При наступних відвідинах надається належний подальший догляд, за необхідності, ще раз оцінює дитину щодо нових проблем.

ОЦІНЮЙТЕ І КЛАСИФІКУЙТЕ ХВОРУ ДИТИНУ ДО 2 МІСЯЦІВ

​

• 1. Розпитайте матір про проблеми дитини

​

• 2. Перевірте наявність основних ознак небезпеки

​

• 3. Розпитайте про основні симптоми:
• Судоми у немовляти (можлива бактеріальна інфекція)
• Труднощі під час годування
• діарея у немовля
• Жовтяниця у немовля
• Інфекція очей
• Молочниця

​

• 4. Оцініть статус щеплення

​

• 5. Оцініть догляд з метою розвитку якщо дитина має проблеми під час годування

​

• 6. Оцініть з інших проблем

​

ОЦІНЮЙТЕ І КЛАСИФІКУЙТЕ ХВОРУ ДИТИНУ ВІД 2 МІСЯЦІВ ДО 5 РОКІВ

• 1. Розпитайте матір про проблеми дитини
• 2. Перевірте наявність загальних ознак небезпеки
• 3. Розпитайте про чотири основні симптоми:кашель або утруднене диханнядіареялихоманкабіль у горлі та проблема з вухом
• 4. Перевірте на наявність ознак порушення харчування та анемії, класифікуйте статус харчування
• 5. Оцініть статус щеплення
• 6. Оцініть з інших проблем

​

Оцініть захворювання дитини від 2 місяців до 5 років

• Перевірте, чи є загальні ознаки небезпеки

​

• Дитина, яка має будь-яку з ознак небезпеки, вимагає термінового надання допомоги

​

• Завершіть огляд та проводьте лікування до госпіталізації

Загальні ознаки небезпеки

• Запитайте:
• 1. Чи може дитина пити чи смоктати груди?
• 2. Чи є у дитини блювота?
• 3. Чи є у дитини судоми?

​

• Подивіться:
• 1. Чи не летаргічне дитина, чи у свідомості вона?
• 2. Чи є дитину судоми в даний момент?

• 1. Чи може дитина пити чи смоктати груди?

​

• У дитини є ця ознака, якщо вона не може смоктати або ковтати, коли їй пропонують рідину або грудне молоко

​

• У немовля може бути закладений ніс, прочистіть його і перевірте симптом

​

Загальні ознаки небезпеки

• 2. Чи є у дитини блювота після будь-якої їжі чи пиття?

​

• У дитини є ця ознака, якщо вона не може затримувати в шлунку їжу, рідину або оральні лікарські препарати.

​

• Якщо у дитини є блювання, але в організмі залишається невелика кількість рідини, то у такої дитини немає цієї загальної ознаки небезпеки

​

Загальні ознаки небезпеки

• 3. Запитайте: чи були у дитини судоми?

​

• При судомах у дитини смикаються руки та ноги внаслідок мимовільного скорочення м'язів

​

• Дитина може знепритомніти і не реагувати на мовлення

​

• Запитайте у матері, чи були у дитини судоми протягом цього захворювання

Загальні ознаки небезпеки

• 4. Перевірте, чи летаргічна дитина чи непритомна?

​

• Летаргічна дитина не спати і не реагує на зовнішні подразники
• Дитина сонлива і не виявляє уваги до того, що відбувається навколо неї
• Він не дивиться на матір і вам в обличчя, коли ви кажете
• Може вп'ятися в одну точку і не реагувати на те, що відбувається навколо нього
• Дитину неможливо розбудити
• Він не реагує на дотик, струшування чи голосове звернення

Загальні ознаки небезпеки

​

​

• Забезпечте, щоб дитина з будь-якою ознакою небезпеки була направлена до стаціонару після отримання догоспітального лікування.

Загальні ознаки небезпеки