Застосування радіохвиль. Радіотелефонний зв'язок.
Для отримання звичайної для людства інформації використовують спеціальні присторої – засоби зв’язку. Сучасні засоби зв'язку використовують електромагнітні хвилі для передачі інформації.
Електромагнітна хвиля, поширюючись у просторі є джерелом інформації. Проте, зазвичай, вона несе інформацію тільки про свою наявність.
Розвиток радіозв’язку
Досліди
М. Фарадея
Теорія Дж. Максвела
Досліди
Г. Герца
Когерер
Е. Бранлі
Когерер
О. Лоджа
Т.Едісон зробив перші спроби здійснити радіозв'язок.
В. Круксом були детально описані можливості і основні принципи радіозв'язку
Загальноприйнятою в світі думкою є те що і О.Попов і Г.Марконі проводили свої досліди одночасно і незалежно один від одного
У 1893 р. сербський вчений Нікола Тесла запатентував радіопередавач. Його пріоритет перед Г. Марконі визнаний судом у 1943 р.
“ Батьки ” радіо
При надходженні сигналу до приймача активно спрацьовував електричний дзвоник, з'єднавшись з електричним реле в колі когерера: якір дзвоника вдаряв по його чашці, таким чином повідомляв про надходження сигналу, а при зворотному ході якір струшував когерер, і в такий спосіб забезпечувалася готовність кола до приймання наступного сигналу.
Принцип радіозв’язку
Для встановлення радіозв'язку треба мати передавальну і приймальну станції. Принцип радіозв'язку полягає в тому, що струми провідності передавача за допомогою антени перетворюються в струми зміщення (швидкозмінне електричне поле), які поширюються в просторі без провідників.
Модуляція – зміна високочастотних коливань, вироблених генератором, за допомогою електричних коливань звукової частоти.
Детектування – виділення низькочастотних коливань з модульованих коливань високої частоти.
Мобільний зв’язок
Більше 71% населення Землі користується послугами мобільного зв'язку.
Телефонний зв'язок – один з найпоширеніших видів зв'язку. В даний час у всьому світі налічується понад 5,3 мільярда користувачів мобільних телефонів.
Радіохвилі використовують не тільки для передавання звукового сигналу, а й для передавання зображень (телебачення). Принцип передавання зображення подібний до принципу радіозв’язку.
Стільниковий зв’язок — один із видів мобільного радіозв’язку, в основі якого лежить стільникова мережа. Для стільникового зв’язку використовують електромагнітні хвилі частотою від 450 до 3000 МГц. Загальна зона покриття ділиться на невеликі ділянки — стільники площею приблизно 25 км2.
Стільниковий зв’язок
Супутниковий зв’язок
На сьогоднішній день супутники передають сигнал безпосередньо в наш дім через операторів кабельних мереж або наземні станції. Сьогодні супутниковий зв’язок є добре розвиненим, ефективним та надійним видом зв’ язку.
Вперше для передачі телевізійного зображення супутник було використано під час Олім пійських ігор у Токіо в 1964 р. Спершу супутники використовували для передавання телевізійного зображення та телефонії між материками.
Радіолокація (від лат. Radius – промінь і locatio – розміщення) – галузь науки й техніки, предметом якої є спостереження за допомогою радіотехнічних методів за різними об’єктами, їх виявляння, розпізнавання, визначення їхнього місцезнаходження.
Радіолокація
У радіолокації використовують ультракороткі електромагнітні хвилі частотою від 100 до 1000 МГц.
Радіолокаційна установка — радіолокатор (радар) — забезпечує випромінювання радіохвиль, а також приймання радіохвиль, які відбиваються від об’єкта.
Радіолокатор посилає хвилі (короткочасні високоенергетичні імпульси) напрямлено та вузьким пучком.
Радіолокатор може працювати в двох
режимах:
1. Режим пошуку (антена обертається
і сканує весь простір).
2. Режим спостереження ( антена
напрямлена на вибраний об’єкт)
Принцип роботи радіолокатора
Радіосигнал, який посилає радіолокатор, являє собою короткочасний (тривалістю мільйонні частки секунди), але дуже потужний імпульс. Щойно імпульс послано, антена радіолокатора автоматично перемикається на прийом: радіолокатор «слухає» ефір — чекає на відбитий сигнал.
Застосування радіолокації
Авіація, мореплавство, військова справа
Метеорологічне забезпечення польотів, керування повітряним рухом, радіолокаційне забезпечення посадки повітряних суден і космічних апаратів, виявлення повітряних цілей, панорамний огляд поверхні, розпізнавання державної належності літальних апаратів. Сучасні повітряні, морські й океанічні судна обов’язково оснащені радіолокаторами. За допомогою радіолокатора штурман судна може знайти вільні проходи між хмарами або айсбергами.
РЕБ або ж радіоелектронна боротьба — це засіб, який створює перешкоди для звʼязку між оператором та усією зброєю з радіоелектронним обладнанням: БпЛА, системою ППО чи артилерією. Також такі пристрої «придушують» мобільний та супутниковий звʼязок, щоб дезорієнтувати ворога.
РЕБ створює дуже щільну перешкоду, яка забиває ефір. Сигнали «дрон-оператор», «оператор-дрон» або «дрон-супутник» не передаються і дрон стає не керованим. Задача РЕБ — не допустити, щоб БпЛА виконав завдання. Якщо дрон зі скидом несе вибухівку, в результаті роботи РЕБ він розвертається й летить в іншому напрямку.
Працюють в діапазоні частот від 700 до 1050 МГц.
Радіоелектронна боротьба з крилатими ракетами.
Зліт та посадка космічних кораблів. Визначення швидкості руху автотранспорту. Спосіб такого визначення ґрунтується на ефекті Доплера.
Геодезія, метрологія
Визначення рельєфу поверхні морів і океанів, прогнозування погоди, картографування берегової лінії, спостереження за біологічними явищами, проведення льодової розвідки
Космічні дослідження, автотранспорт
Домашнє завдання:
Теорія за посиланням: https://docs.google.com/document/d/1_UAPiRQqOh21dog381XhaQ4rFc5GKff0/edit?usp=sharing&ouid=111509379975915151237&rtpof=true&sd=true